Постанова № 54715495, 22.12.2015, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2015 року Справа № П/811/3170/15

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В. розглянувши адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Істок-Оптім

відповідача: Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

Товариство з обмеженою відповідальністю Істок-Оптім звернулось з позовом до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про:

-визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000642240 від 08 травня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 21000,00 грн. за основним платежем та 5250,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000652240 від 08 травня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 26250,00 грн. за основним платежем та 6563,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що не допускав порушень при формуванні податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, а тому вважає податкові повідомлення-рішення такими, що не відповідають чинному законодавству.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі з огляду на те, що вироком суду встановлено, що взаємовідносини з ПП «Інбудтраст» носили фіктивний характер, скільки директор даного підприємства не займався підприємницькою діяльністю.

Представником позивача через канцелярію суду подано клопотання про розгляд справи без його участі (а.с.75). Представник відповідача проти даного клопотання не заперечував та погодив його письмово (а.с.75). Розгляд справи проведено без участі сторін.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

У період з 04.04.2013 р. по 10.04.2013 р. посадовою особою Кіровоградської ОДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Істок-Оптім» з питань правильності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість та валових доходів та валових витрат, доходів та витрат, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування з податку на прибуток підприємств по взаємовідносинах з ПП «Інбудтраст» за червень, жовтень 2010 року, за результатами якої складено акт №59/22-4/35189587 від 17.04.2013 року, висновками якого, зокрема, є порушення, на думку відповідача

- п.п.7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 21000,00 грн., в тому числі:

- за червень 2010 року 20000,00 грн.;

- за жовтень 2010 року 1000,00 грн.;

- п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 26250,00 грн., у тому числі:

- за IІ квартал 2010 року в сумі 25000,00 грн.;

- за ІV квартал 2010 року в сумі 1250,00 грн. (а.с.16-24).

Кіровоградською ОДПІ на підставі акту перевірки винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення (а.с.14,15).

Судом встановлено, що грошові зобовязання за вказаним податковим повідомленням-рішенням винесено податковим органом, у звязку з завищенням позивачем, на думку відповідача, задекларованого податкового кредиту за червень, жовтень 2010 року в загальній сумі 21000,00 грн. за господарськими операціями з ПП «Інбудтраст», які, на думку Кіровоградської ОДПІ, не носять реального характеру, через те, що ПП «Інбудтраст» було створено спеціально для використання останнього у злочинній діяльності, спрямованій на пособництво в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах.

Ухвалою про відкриття провадження у справі від 27.10.2015 р. суд зобовязував позивача надати копії первинних документів щодо господарських операцій за якими визначено податкові зобовязання (податкові накладні, видаткові накладні, договори, товарно-транспортні накладні, оплата та докази подальшої реалізації товару). Вимоги ухвали позивачем виконано частково.

Судом встановлено, що позивачем включено до податкового кредиту за червень 2010 року податок на додану вартість у розмірі 20000,00 грн. та за жовтень 2010 року у розмірі 1000,00 грн. на підставі податкових накладних виданих ПП «Інбудтраст», прізвище особи навпроти підпису в яких - ОСОБА_1 (а.с.89, 96).

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкового кредиту визначено дату здійснення першої з подій, що сталася раніше: або дату списання коштів з рахунку платника або дату одержання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Суд вважає, що наявність законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту, зокрема, належним чином оформлених податкових накладних, на які посилається позивач в обґрунтування своїх доводів, є обовязковою, але не безумовною підставою для визнання правомірності формування податкового кредиту за умови, коли податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, у тому числі, коли господарські операції з придбання товарів (послуг) не підтверджені документально для фактичного використання таких послуг в межах та для господарської діяльності позивача, що позбавляє, в свою чергу, платника відносити суми ПДВ сплачені у складі вартості послуг до податкового кредиту.

Звідси випливає, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності звязку витрат платника податків на придбання товарів, робіт, послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на додану вартість за рахунок податкового кредиту.

Таким чином, до складу податкового кредиту можуть бути віднесені тільки ті суми податку на додану вартість, які сплачені (нараховані) в звязку з придбанням товарів, послуг чи основних фондів, призначених для використання в межах та з метою подальшого використання у господарській діяльності платника податку.

У відповідності до діючого законодавства саме на платника податків покладається обовязок щодо складання документів первинного бухгалтерського обліку, які згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» повинні містити не тільки назву операції щодо якої складено документ, але й її зміст.

Із залучених документів до матеріалів справи встановлено, що Ленінським районним судом винесено вирок від 30.10.2014 року по справі №405/8916/14-к (1-кп/405/297/14), яким встановлено, що на виконання розробленого ОСОБА_2 злочинного плану, всіма членами організованої групи, в т.ч. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для прикриття незаконної діяльності організованої злочинної групи та прикриття злочинів були залучені субєкти господарювання, які здійснювали фіктивну діяльність, зокрема й ПП «Інбудтраст» (а.с.41-60).

Так, здійснюючи пошук особи, яка була б згодна прийняти на себе права та обовязки номінального засновника та керівника ПП «Інбудтраст», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зупинили свій вибір на ОСОБА_1, який погодився вчинити дії повязані із придбанням субєкта підприємницької діяльності без мети здійснення будь-яких видів господарювання - ПП «Інбудтраст» (а.с.41-60).

В ході розгляду справи Ленінським районним судом м.Кіровограда встановлено, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, маючи печатку та установчі документи, банківські рахунки ПП «Інбудтраст», здійснювали дії щодо збільшення обсягів незаконно оготівкованих коштів шляхом оформлення первинних документів без реального здійснення господарських операцій та підприємницької діяльності. Підприємницькою діяльністю ПП «Інбудтраст» не займалось (а.с.51).

Ухвалою про відкриття провадження у справі суд витребовував документальні докази оплати товару, придбаного у ПП «Інбудтраст» (документи із відміткою банку, тощо) за перевіряємий період, копії товарно-транспортних накладних доставки товару, придбаного позивачем у ПП «Інбудтраст», документальні докази подальшої реалізації товару або його використання (докази наявності приміщень, обладнання, потужностей, механізмів тощо), підтверджені додатково документами бухгалтерського обліку та первинними документами, докази економічної необхідності в товарі щодо господарських операцій за якими збільшено розмір грошових зобовязань (письмове пояснення того, в чому полягає діяльність позивача та куди використовувався придбаний товар із наданням підтверджуючих доказів) (а.с.1).

В податкових накладних вказано, що позивачем придбавається полімочевинний еластомер Hotsprey PA-136-T та кондиціонер Daikin FT 50R50 у приватного підприємства Інбудтраст. При цьому документальних доказів наявності (подальшої реалізації чи використання) даного майна позивачем суду не надано, транспортування від продавця не підтверджено належними доказами, документальних доказів оплати, незважаючи на те, що вже пройшов тривалий період з дати продажу (2010 рік), документальних доказів наявності приміщень, обладнання, потужностей, механізмів тощо, підтверджені додатково документами бухгалтерського обліку та первинними документами, докази економічної необхідності в товарі щодо господарських операцій за якими збільшено розмір грошових зобовязань (письмове пояснення того, в чому полягає діяльність позивача та куди використовувався придбаний товар із наданням підтверджуючих доказів) суду не надано.

Суд зазначає, що правові наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт/послуг), що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на те, що під час судового розгляду не підтверджено реальності взаємовідносин позивача з ПП «Інбудтраст» щодо придбання полімочевинного еластомеру Hotsprey PA-136-T та кондиціонеру Daikin FT 50R50, суд вважає, що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень №0000642240 та №0000652240 від 08 травня 2013 року задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 86, 94, 159 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_5