Постанова № 54713899, 30.11.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2015 року (о 14 год. 20 хв.) Справа № 808/7607/13-а м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Завод Південгідромаш»

до Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Завод Південгідромаш» (далі ПАТ «Завод Південгідромаш», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі суд) із позовом до Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі Бердянська ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області, відповідач), в якому просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 11.03.2013 №0000651520 про нарахування штрафу у сумі 5 347,37 грн. та від 11.03.2013 № НОМЕР_1 про нарахування штрафу у сумі 290,75 грн.

На обґрунтування позовних вимог вказує, що як слідує зі складеного відповідачем додатку №1 до акту перевірки, який містить розрахунок штрафних санкцій за ставкою 20% на суму 290,75 грн., відповідач нарахував позивачу штраф за затримку на 41 календарний день сплати 1 453,75 грн. земельного податку за такий визначений у Декларації №9005225839 від 14.02.2012 податковий період: за вересень 2012 року, дата нарахування 30.10.2012. Як слідує зі складеного відповідачем додатку №2 до акту перевірки, який містить розрахунок штрафних санкцій за ставкою 10% на суму 5 347,70грн., відповідач нарахував позивачу штраф за затримку на 10 календарних днів сплати 53 473,70 грн. земельного податку за жовтень 2012 року, дата нарахування 30.11.2012. Проте, позивач не згоден з висновками відповідача за актом перевірки, що позивач прострочив сплату вказаних у розрахунках штрафних санкцій до акту перевірки податкових зобовязань, оскільки платіжним дорученням №126 від 29.10.2012 на суму 55 299,99 грн. позивач здійснив оплату земельного податку за вересень 2012 року, строк сплати якого 30.10.2012, платіжним дорученням №147 від 27.11.2012 на суму 55 299,99 грн. позивач здійснив оплату земельного податку за жовтень 2012 року, строк сплати якого 30.11.2012, тобто, на думку позивача, затримки сплати даного податкового зобовязання не має. Зазначає, що не сплаченого податкового боргу у попередніх податкових періодах у позивача не було. Таким чином, за відсутності затримки сплати грошових зобовязань за вересень, жовтень 2012 року та податкового боргу попередніх періодів, прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень від 11.03.2013 №0000651520 та №0000641520, якими позивачу визначено штраф, є неправомірним. На підставі викладеного, просить указані рішення відповідача скасувати.

Позивач у судове засідання не зявилася, проте 22.09.2015 надав суду клопотання (вх. №42043) про розгляд справи без його участі.

21.07.2015 на адресу суду електронною поштою від відповідача надійшли заперечення на адміністративний позов (вх. №30658), у яких, зокрема, вказує, що Бердянською ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області проведено перевірку ПАТ «Завод Південгідромаш» з питань дотримання платіжної дисципліни по земельному податку за період з 30.12.2012 по 10.12.2012, якою встановлено порушення вимог п. 287.3 ст.287 Податкового кодексу України, а саме не своєчасна сплата узгоджених сум податкових зобовязань. За результатами перевірки та з урахуванням виявлених порушень позивачем винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими до позивача застосовано штрафні санкції за платежем земельний податок. Враховуючи наведене, вважає, що відповідачем правомірно нараховані податкові зобовязання та прийняті податкові повідомлення-рішення, оскільки вимоги позивача не відповідають нормам чинного законодавства та обставинам справи, а тому просить суд у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Крім того, згідно письмових пояснень відповідача від 23.11.2015 №14899/10/08-32-10 (вх. №52058) встановлено, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.05.2012 по справі №0870/3289/12 та відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.12.2013 №41189224, Бердянську ОДПІ зобовязано списати податковий борг ПАТ «Завод Південгідромаш» з податку на землю в сумі 46 647,53 грн., за листопад 2006 року, у тому числі пеню нараховану на цей податковий борг, а також штрафні санкції. Вказує, що відповідачем прийнято рішення від 31.12.2013 №118 про списання податкового боргу позивача, який виник станом на 31.12.2013 на загальну суму 59 992,25 грн. Борг позивача має очевидну тенденцію збільшуватись в звязку з несплатою позивачем поточних платежів з земельного податку.

Представник відповідача у судове засідання також не зявився, проте 30.11.2015 надав суду клопотання (вх. №53065) про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, за відсутності представників сторін, в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ПАТ «Завод Південгідромаш» (ідентифікаційний код 00218012) є юридичною особою, яка зареєстрована 13.10.1998, про що свідчить виписка серія ААВ №866832 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Позивачем до Бердянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області подано податкову декларацію № НОМЕР_2 від 14.02.2012 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання з земельного податку за 2012 рік на суму 663 508,87 грн., які сплачуються у період з січня по листопад щомісячно у розмірі 55 292,41 грн., у грудні у розмірі 55 292,36 грн.

Головним державним податковим інспектором відділу місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб проведено перевірку ПАТ «Завод Південгідромаш» з питань дотримання платіжної дисципліни по земельному податку за період з 30.12.2012 по 10.12.2012, за результатами якої складено ОСОБА_1 від 11.02.2013 №000038/152/00218012.

Відповідно до ОСОБА_1 перевіркою встановлені порушення позивачем п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України внаслідок здійснення несвоєчасної сплати сум податкових зобовязань самостійно визначених у податкових деклараціях по земельному податку за період з 30.10.2012 по 10.12.2012, розрахунок штрафних санкцій наведено у додатках до ОСОБА_1 №1 та №2.

ОСОБА_1 разом із додатками направлено на адресу позивача поштою та отримано його уповноваженим представником за довіреністю 21.02.2013, про що свідчить його підпис у відповідній графі рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

На підставі ОСОБА_1 та з урахуванням виявлених порушень Бердянською ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області прийняті наступні податкові повідомлення-рішення від 11.03.2013:

№0000641520 про сплату 290,75 грн. штрафу у розмірі 20%, застосованого за затримку на 41 календарний день сплати суми грошового зобовязання в розмірі 1 453,75 грн.;

№0000651520 про сплату 5 347,37 грн. штрафу у розмірі 10%, застосованого за затримку на 10 календарних днів сплати суми грошового зобовязання в розмірі 53 473,70 грн.

ОСОБА_1 податкові повідомлення-рішення 12.03.2013 були направлені позивачу поштою та отримані уповноваженим представником за довіреністю 21.03.2013, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах адміністративної справи.

Не погоджуючись з прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду із відповідним позовом про їх скасування.

Ухвалою суду від 23.10.2013 провадження у справі №808/7607/13-а було зупинено до набрання законної сили судовими рішенням по справі №808/7608/13-а за адміністративним позовом ПАТ «Завод Південгідромаш» до Бердянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.11.2013 у справі № 808/7608/13-а адміністративний позов задовольнити частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Бердянської обєднаної державної податкової служби від 26.12.2012 №0007541520 про нарахування 21 770, 64 грн. в повному обсязі та №0007551520 в частині нарахування 101 672, 42 грн.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2014 апеляційну скаргу Бердянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області залишено без задоволення, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.11.2013 у справі №808/7608/13-а - без змін.

У відповідності із ч.3 ст.254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VІ.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобовязаний, зокрема:

- подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

- сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

За змістом п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу) (пп.14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

За приписами п.286.2. ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст.287 Податкового кодексу України).

Як встановлено пп. 54.3.5. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

За змістом пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 126.1 ст. 120 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається із додатку № 1 до ОСОБА_1 перевірки, який містить розрахунок штрафних санкцій за ставкою 20% на суму 290,75 грн., відповідач нарахував підприємству штраф за затримку на 41 календарний день сплати 1 453,75 грн. земельного податку за вересень 2012 року, дата нарахування 30.10.2012. Згідно додатку №2 штрафні санкцій за ставкою 10% контролюючим органом застосовано за затримку на 10 календарних днів сплати 53 473,70 грн. земельного податку за жовтень 2012 року, дата нарахування 30.11.2012.

Проте із вказаними висновками Бердянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області суд не може погодитись з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, під час розгляду справи №808/7608/13-а судом, зокрема, встановлено, що позивач не мав податкового боргу за розстроченими згідно Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» податковими зобов'язаннями зі строком сплати до 31.12.2009, і станом на 12.01.2010 мав податковий борг із земельного податку тільки за листопад 2009 року, який погасив 14.01.2010. Платіжним дорученням № 8 від 22.01.2010 на суму 52 211,93 грн. позивач здійснив оплату земельного податку за грудень 2009 року у розмірі 52 211,93 грн. згідно розрахунку № 1702 від 29.01.2009 зі строком сплати до 01.02.2010. Таким чином, позивач вчасно та в повному об'ємі сплатив земельний податок за наступний після листопада 2009 року період - за грудень 2009 року. Крім того, позивачем вчасно і в повному обсязі було сплачено земельний податок за 2010 рік, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що станом на 01.01.2011 у позивача був відсутній податковий борг попередніх періодів зі сплати земельного податку. Стосовно сплати земельного податку за 2011 рік судом встановлено, що позивачем на 1 день порушено строк сплати земельного податку тільки за вересень 2011 року на суму 55 292,43 грн., що є підставою для застосування контролюючим органом штрафу згідно ст. 126 Податкового кодексу України.

Крім того, згідно постанови суду від 21.11.2013 у справі № 808/7608/13-а без порушень строків та повноти сплати позивачем здійснено сплату земельного податку згідно декларації № НОМЕР_2 від 14.02.2012 за податкові періоди 2012 року, що були охоплені проведеною відповідачем перевіркою. Позивач платіжним дорученням № 137 від 22.02.2012 на суму 55 299,99 грн. здійснив оплату земельного податку за січень 2012 року (строк сплати якого до 01.03.2012); платіжним дорученням № 156 від 27.03.2012 на суму 55 299,99 грн. здійснив оплату земельного податку за лютий 2012 року (строк сплати якого 30.03.2012); платіжним дорученням № 12 від 27.04.2012 на суму 55 299,99 грн. здійснив оплату земельного податку за березень 2012 року (строк сплати якого 30.04.2012); платіжним дорученням № 26 від 29.05.2012 на суму 55 299,99 грн. здійснив оплату земельного податку за квітень 2012 року (строк сплати якого 30.05.2010); платіжним дорученням № 44 від 22.06.2012 на суму 55 299,99 грн. здійснив оплату земельного податку за травень 2012 року (строк сплати якого 30.06.2012); платіжним дорученням № 70 від 30.07.2012 на суму 55 299,99 грн. здійснив оплату земельного податку за червень 2012 року (строк сплати якого 30.07.2012); платіжним дорученням № 95 від 30.08.2012 на суму 55 299,99 грн. здійснив оплату земельного податку за липень 2012 року (строк сплати якого 30.08.2012); платіжним дорученням № 108 від 27.09.2012 на суму 55 299,99 грн. здійснив оплату земельного податку за серпень 2012 року (строк сплати якого 30.09.2012); платіжним дорученням № 126 від 29.10.2012 на суму 55 299,99 грн. здійснив оплату земельного податку за вересень 2012 року (строк сплати якого 30.10.2012).

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін (ч. 2 ст. 255 КАС України).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що оплату земельного податку за жовтень 2012 року (строк сплати якого 30.11.2012) ПАТ «Завод Південгідромаш» здійснено у сумі 55 299,99 грн. згідно платіжного доручення №147 від 27.11.2012, що підтверджується випискою по особовому рахунку підприємства, відкритому у АТ «Сбербанк Росії».

З урахуванням викладеного, суд вважає, що висновок, зроблений відповідачем в ОСОБА_1 від 11.02.2013 №000038/152/00218012, є необґрунтованим та недоведеним, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем на підставі встановлених ОСОБА_1 порушень, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, відповідно до ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийнятих рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.03.2013 №0000651520 про нарахування штрафу у сумі 5 347,37 грн., прийняте Бердянською обєднаною державною податковою інспекцією Запорізької області Державної податкової служби.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.03.2013 № НОМЕР_1 про нарахування штрафу у сумі 290,75 грн., прийняте Бердянською обєднаною державною податковою інспекцією Запорізької області Державної податкової служби.

Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Завод Південгідромаш» за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області судові витрати у розмірі 229,40 грн. (двісті двадцять девять гривень сорок копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак