Постанова № 54713645, 22.12.2015, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2015 року м.Житомир справа № 806/4988/15

категорія 12.2

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гуріна Д.М.,

секретар судового засідання Коваль О.В.,

за участю: позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування висновку, визнання дій протиправними

встановив:

12 жовтня 2015 року до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_2 із позовом до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (далі - ОСОБА_1 ОДПІ) про визнання протиправним та скасування висновку, визнання дій протиправними.

У позовній заяві ОСОБА_2 вказала, що у період з 3 серпня 2005 року до 2 березня 2015 року працювала у ДПА у Житомирській області на посаді головного державного податкового інспектора відділу по обслуговуванню платників податків. 2 березня 2015 року була звільнена із займаної посади з Головного Управління ДФС у Житомирській області за статтею 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням. 8 квітня 2015 року у поштовому відділенні нею було отримано поштове відправлення з Головного Управління ДФС у Житомирській області, в якому містився лист від 6 квітня 2015 року №232/14/06-30-04-27 та довідка від 24 березня 2015 року №135/06-30-04 про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади». З даних документів позивач дізналася, що за результатами перевірки, яка була проведена відповідно до пунктів 1 і 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади» та Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами 3 і 4 статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №563, до неї - ОСОБА_2 застосовуються заборони, визначені частинами 3 та 1 Закону України «Про очищення влади», а саме: заборона протягом десяти років обіймати посади, зазначені у частинах 1, 2, 4 та 8 статті 3 Закону України «Про очищення влади». У довідці від 24 березня 2015 року №135/06-30-04 було зазначено, що до такого висновку Головне Управління ДФС у Житомирській області дійшло на підставі того, що за результатами проведеної перевірки встановлено, що у декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2013 рік ОСОБА_2 було вказано недостовірні відомості щодо наявного майна (майнових прав), набутого (набутих) на посадах за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону України «Про очищення влади». Просить визнати протиправним та скасувати висновок ОСОБА_1 ОДПІ від 3 лютого 2015 року №3984/8/17-2 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади», яким встановлено, що ОСОБА_2 у декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2013 рік вказано недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого (набутих) ОСОБА_2 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону України «Про очищення влади», які не відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_2 Визнати протиправними дії ОСОБА_1 ОДПІ, які полягають у порушенні частини 10 статті 5 Закону України «Про очищення влади», пункту 27 та пункту 28 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами 3 і 4 статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №563, а саме у складанні висновку від 3 лютого 2015 року №3984/8/17-2 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади» без врахування пояснення ОСОБА_2 та доданого до нього документа.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви ухвалами судді Житомирського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2015 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю та просили адміністративний позов задовольнити з підстав, що викладені у позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог пояснили, що під час проведення перевірки щодо позивача ОСОБА_1 ОДПІ та ГУ ДФС у Житомирській області було порушено процедуру проведення перевірки, а саме: висновок про результати перевірки від 3 лютого 2015 року №3984/8/17-2 був складений раніше, ніж відібрано відповідні пояснення. Окрім того, на момент відібрання у позивача пояснень, оскаржуваний висновок вже був надісланий до ГУ ДФС у Житомирській області, тому на думку представника позивача надані позивачем пояснення та доданий до них документ не були враховані при складанні висновку. Крім того на думку представника позивача відповідачем було порушено процедуру реалізації матеріалів перевірки. А саме: те, що на підставі висновку від 3 лютого 2015 року №3984/8/17-2, що надійшов до ОСОБА_1 ОДПІ, відділ персоналу ГУ ДФС у Житомирській області зобовязаний в одноденний строк з дня надходження висновку, тобто 20 лютого 2015 року, який є підставою для застосовування заборони, підготувати довідку про результати перевірки та подати її керівнику органу. Фактично довідка №135806-30-04 про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» щодо ОСОБА_2, складена 24 березня 2015 року, тобто на 34 день після отримання ДФС у Житомирській області висновку від 3 лютого 2015 року та на 24 день після звільнення ОСОБА_2 з ДФС у Житомирській області за власним бажанням. Окрім того позивач та представник позивача вважають оскаржуваний висновок незаконним також і по причині, що положення Закону України «Про очищення влади» набули чинності з дня наступного, що слідує за днем його опублікування (опубліковано Газета «Голос України» від 15 жовтня 2014 року №198). З вказаних підстав на дату складання та подання ОСОБА_2 декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік (20 березня 2014 року), діюче на той момент законодавство передбачало інший вид юридичної відповідальності, зокрема у межах Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». Правило здійснення перевірки відомостей щодо наявного майна (майнових прав), набутого (набутих) на посадах за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону України «Про очищення влади» було запроваджене цим Законом з 16 жовтня 2014 року. Тобто на думку позивача та представника позивача норми Закону України "Про очищення влади" у частині запровадженої відповідальності не мають зворотної дії у часті, а відтак, не поширюють свою дію на правовідносини та проступки що мали місце до 16 жовтня 2014 року.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала та просила у задоволенні позову відмовити з підстав, що викладені у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.44-45). В обґрунтування заперечень пояснила, що письмові пояснення, подані ОСОБА_2, враховані ОСОБА_1 ОДПІ під час складання висновку, про що зазначено у самому висновку. Однак невідображення ОСОБА_2 у декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2013 рік відомостей про транспортний засіб, по суті свідчить про недостовірність відомостей вказаних у такій декларації, тому вважає, що висновок ОСОБА_1 ОДПІ від 3 лютого 2015 року №3984/8/17-2 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади» не суперечить вимогам закону та прийнятий у відповідності до наявних законних підстав та у межах повноважень ОСОБА_1 ОДПІ, а відтак є правомірним та скасуванню не підлягає.

Суд, зясувавши обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 у період з 3 серпня 2005 року до 2 березня 2015 року працювала у ГУ ДФС у Житомирській області (правонаступник ДПА у Житомирській області, ГУ Міндоходів у Житомирській області) на посаді головного державного податкового інспектора відділу по обслуговуванню платників податків ДПА у Житомирській області (а.с.15-22).

На підставі Закону України «Про очищення влади» ОСОБА_2 було подано заяву від 2 грудня 2014 року про проведення перевірки передбаченої Законом України «Про очищення влади» (а.с.47).

10 грудня 2014 року Головним управлінням ДФС у Житомирській області до ОСОБА_1 ОДПІ подано запит від 5 грудня 2014 року про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» щодо ОСОБА_2 (а.с.46).

ОСОБА_1 ОДПІ проведено перевірку відомостей, визначених пунктом 2 частини 5 статті 5 країни "Про очищення влади" щодо ОСОБА_2, за результатами якої складено висновок від 3 лютого 2015 року №3984/8/17-2 (а.с.29-30).

У висновку ОСОБА_1 ОДПІ зазначено, що ОСОБА_2 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік (а.с.23-24) вказано недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого (набутих) ОСОБА_2 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону України «Про очищення влади», які невідповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_2, оскільки ОСОБА_2 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік не вказано відомості про перебування у власності транспортного засобу: ХЕТЧБЕК-В IDEAL (2006 року випуску), ДНЗ АМ 7378 ВК, свідоцтво САТ 077459, виданого 21 грудня 2010 року. За результатами проведеної перевірки з урахуванням письмових пояснень ОСОБА_2 та підтвердних документів також встановлено, що вартість майна (майнових прав), вказаного (вказаних) ОСОБА_2 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік, набутого (набутих) ОСОБА_2 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_2 із законних джерел (а.с.29 на звороті - 30).

2 березня 2015 року згідно з наказом ГУ ДФС у Житомирській області від 27 лютого 2015 року №37-о ОСОБА_2 була звільнена із займаної посади за статтею 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням (а.с.14).

8 квітня 2015 року позивачем було отримано поштове відправлення з Територіального управління ДФС у Житомирській області, у якому містився лист від 6 квітня 2015 року №232/14/06-30-04-27 та довідка від 24 березня 2015 року №135/06-30-04 про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади». З даних документів позивач дізналась, що за результатами перевірки, яка була проведена відповідно до пунктів 1 і 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади» та Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами 3 і 4 статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №563, до неї - ОСОБА_2 застосовуються заборони, визначені частиною 3 частиною 1 Закону України «Про очищення влади», а саме: заборону протягом десяти років обіймати посади, зазначені у частинах 1, 2, 4 та 8 статті 3 Закону України «Про очищення влади» (а.с.25).

У довідці від 24 березня 2015 року №135/06-30-04 було зазначено, що до такого висновку Територіальне управління ДФС у Житомирській області дійшло на підставі того, що за результатами проведеної перевірки встановлено, що ОСОБА_2 у декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2013 рік було вказано недостовірні відомості щодо наявного майна (майнових прав), набутого (набутих) на посадах за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону України «Про очищення влади» (а.с.26).

Враховуючи те, що висновок про результати перевірки позивачу не надався та не надсилався, 16 червня 2015 року позивач звернулася до ГУ ДФС у Житомирській області із заявою про надання їй копій документів, на підставі яких до неї застосовано заборони, визначені Законом України «Про очищення влади».

22 червня 2015 року на її звернення Головним управлінням ДФС у Житомирській області було надано лист №383/14/06-30-04-27 та витребувані документи, у тому числі висновок від 3 лютого 2015 року №3984/8/17-2 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади» (на запит ГУ ДФС у Житомирській області від 5 грудня 2014 року №17394/7/06-30-04-04).

На першому аркуші оскаржуваного висновку міститься відмітка із штрих-кодом, яка свідчить про те, що він надійшов до Головного управління ДФС у Житомирській області 19 лютого 2015 року та зареєстрований у цьому органі за №943/7.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування висновку ОСОБА_1 ОДПІ від 3 лютого 2015 року №3984/8/17-2 про результати перевірки достовірності відомостей суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні визначаються Законом України від 16 вересня 2014 року №1682-VII "Про очищення влади" (далі Закон України №1682-VII).

Відповідно до частини 1, 2 статті 1 Закону України №1682-VII очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування. Очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_5, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.

На виконання пункту 10 частини 1 статті 2 Закону України №1682-VII заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються щодо посадових та службових осіб (крім виборних посад) органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

Таким чином, позивач є особою щодо якої здійснюються заходи згідно Закону України №1682-VII.

Згідно з частинами 1, 2 статті 4 Закону України №1682-VII особи, які перебувають на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у частині четвертій статті 5 цього Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону (далі - заява). Заява подається не пізніше ніж на десятий день з дня початку проведення перевірки у відповідному органі, на підприємстві згідно з планом проведення перевірок, затвердження якого передбачено пунктом 3 частини другої статті 5 цього Закону.

Відповідно до частини 5 статті 5 Закону України №1682-VII перевірці підлягають: 1) достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону; 2) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Судом не беруться до уваги доводи позивача та представника позивача стосовно того, що норми Закону України №1682-VII у частині відповідальності не мають зворотної дії у часі та не поширюють свою дію на правовідносини та проступки, що мали місце до 16 жовтня 2014 року, оскільки на дату складання та подання ОСОБА_2 декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік, а саме 20 березня 2014 року, діюче на той момент законодавство передбачало інший вид юридичної відповідальності, зокрема в межах частини 10 статті 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

ОСОБА_2 самостійно подала заяву у порядку статті 4 Закону України №1682-VII у якій повідомила про те, що до неї не застосовуються заборони, визначені частиною 3 або 4 статті 1 Закону України №1682-VII та надала згоду на проходження перевірки та оприлюднення відомостей щодо неї відповідно до цього Закону.

Механізм проведення перевірки достовірності відомостей, що подаються посадовими і службовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також особами, які претендують на зайняття відповідних посад, щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади" (далі - перевірка) визначається Порядком проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №563 (далі Порядок №563).

Процедура проведення органами Державної фіскальної служби України (далі - контролюючий орган) перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" (далі - відомості), зазначених особами, перелік яких наведено у пунктах 1 - 11 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади" (далі - Закон), у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік (далі - декларація), за формою, встановленою Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - перевірка) визначається Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення лади», затвердженим Наказом Міністерства фінансів України №1100 від 3 листопада 2014 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 4 листопада 2014 року за №1385/26162 (далі Порядок №1100).

Згідно з пунктом 3 Порядку №1100 загальний алгоритм проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки включає такі складові:

1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого частиною четвертою статті 5 Закону, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;

2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації, у тому числі копії трудової книжки (послужного списку) особи, стосовно якої проводиться перевірка;

3) проведення перевірки, що фактично полягає в:

аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації;

порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності;

порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел;

4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей;

5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку;

6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", за встановленою формою (далі - висновок про результати перевірки) та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.

Отже, наведені норми передбачають, що підготовці висновку має передувати відібрання пояснень від особи, стосовно якої проводиться перевірка для врахування при підготовці висновку.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 не могла надати письмові пояснення стосовно виявлених невідповідностей у декларації про доходи за 2013 рік до 3 лютого 2015 року, тобто до дати, коли був виготовлений оскаржуваний висновок.

Під час розгляду справи позивач пояснила, що 19 лютого 2015 року телефоном її було викликано до ОСОБА_1 ОДПІ для зясування питання щодо не зазначення у декларації про майно, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2013 рік у розділі IV Відомості про транспортні засоби», яку вона подала 20 березня 2014 року, інформації про перебування у її власності транспортного засобу: ХЕТЧБЕК-В IDEAL (2006 року випуску), ДНЗ АМ 7378 ВК свідоцтво САТ 077459, видано 21 грудня 2010 року, набутого під час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону України №1682. Зявившись цього ж дня 19 лютого 2015 року до ОСОБА_1 ОДПІ позивач повідомила особу, що здійснювала перевірку, що вказаний автомобіль було придбано нею у липні 2013 року, однак з 22 жовтня 2013 року вказаний автомобіль знаходиться у користуванні інших осіб, а тому позивач фактично ним вже не володіє. З цього приводу ОСОБА_2 надано письмове пояснення та додано копію довіреності від 22 жовтня 2013 року, яка свідчила про те, що транспортний засіб ХЕТЧБЕК-В IDEAL (2006 року випуску), ДНЗ АМ 7378 ВК свідоцтво САТ 077459 передано для експлуатації, користування та розпорядження ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с.57).

Свідки ОСОБА_9 - завідувач сектору комунікацій ГУ ДФС у Житомирській області та ОСОБА_10 - головний державний інспектор сектору комунікацій ГУ ДФС у Житомирській області пояснили, що 19 лютого 2015 року з ОСОБА_1 ОДПІ подзвонив ОСОБА_11, який викликав ОСОБА_2 до ОСОБА_1 з приводу перевірки за Законом України "Про очищення влади".

Із пояснень наданих свідком ОСОБА_11 начальником відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб ОСОБА_1 ОДПІ вбачається, що він викликав позивача для надання пояснень до ОСОБА_1 ОДПІ, дати коли він викликав ОСОБА_2 та дати написання ОСОБА_2 пояснень не памятає, однак зазначив, що пояснення були написані після того як позивач була викликана ним. Окрім того свідком ОСОБА_11 пояснено, що ОСОБА_2 після виклику приходила до нього неодноразово. Чому на письмових поясненнях ОСОБА_2 не проставлено дати свідок ОСОБА_11 пояснити не зміг.

Свідок ОСОБА_12 начальник відділу спеціальних перевірок управління доходів і зборів з фізичних осіб ОСОБА_1 ОДПІ у судовому засіданні пояснила, що висновок за результатами перевірки готувався нею 3 лютого 2015 року після отримання усіх відповідей на запити, направленні з метою виявлення у власності ОСОБА_2: земельних ділянок, автотранспортних засобів, нерухомого майна та довідки про отримані доходи. Після виявлених неточностей до ОСОБА_1 ОДПІ була викликана ОСОБА_2, її викликав ОСОБА_11 Дату, коли ОСОБА_2 була викликана та коли надавала пояснення, свідок ОСОБА_12 не памятає.

Отже, з пояснень свідків вбачається, що ОСОБА_2 була викликана до ОСОБА_1 ОДПІ 19 лютого 2015 року. Після виклику ОСОБА_2 з'явилась до ОСОБА_1 ОДПІ та надала письмові поснення.

Суд вважає, що ОСОБА_1 ОДПІ було виготовлено висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади» щодо ОСОБА_2 від 3 лютого 2015 року без врахування письмових пояснень ОСОБА_2, чим порушено процедуру проведення перевірки та право позивача на врахування її пояснень під час підготовки висновку. З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій ОСОБА_1 ОДПІ, які полягають у складанні висновку від 3 лютого 2015 року №3984/8/17-2 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади» без врахування пояснення ОСОБА_2 та доданого до нього документа суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Чинним законодавством України гарантоване право особи, стосовно якої проводиться люстраційна перевірка, оскаржити рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, якщо вона вважає свої права порушені внаслідок проведення вказаної вище перевірки.

Так, згідно з пунктом 39 Порядку №563 Висновок про проведення перевірки достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданій особою за попередній рік декларації, та/або невідповідності вартості майна (майнових прав), зазначеного (зазначених) у декларації особи, що набуте (набуті) за час перебування на посадах, доходам, отриманим із законних джерел, може бути оскаржений особою в судовому порядку.

Вчинення дій суб'єктом владних повноважень щодо проведення перевірки є способом реалізації наданої йому компетенції. Самі по собі оспорювані дії у даному випадку не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для позивача.

Правові наслідки для позивача має рішення субєкта владних повноважень (акт індивідуальної дії) висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади», оскільки саме він впливає на його права та інтереси.

Судовий захист права може бути здійснений лише у разі його порушення рішеннями, діями чи бездіяльністю субєкта владних повноважень.

Порушення вимог Порядку №563 під час проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами 3 і 4 статті 1 Закону України «Про очищення влади», а саме: складання висновку від 3 лютого 2015 року №3984/8/17-2 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади» без врахування пояснення ОСОБА_2 та доданого до нього документа є однією із підстав для скасування спірного висновку, а не для визнання дій неправомірними.

Враховуючи вищезазначене, з огляду на вимоги частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд задовольняє адміністративний позов частково та скасовує висновок ОСОБА_1 ОДПІ №3984/8/17-2 від 3 лютого 2015 року, при цьому відмовляє у задоволенні позову про визнання протиправними дій.

Керуючись статтями 71, 86, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати висновок ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 3 лютого 2015 року №3984/8/17-2 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади" відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 487 грн 20 коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області.

Постанова набирає законної сили у порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.М. Гурін

Повний текст постанови виготовлено: 28 грудня 2015 р.