Постанова № 54713631, 22.12.2015, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 року м.Житомир справа № 806/1332/15

категорія 5.6.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Токаревої М.С.,

секретар судового засідання Смолінська І.П., Мельниченко О.В.,

за участю: позивача, представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Голови Житомирської обласної ради всеукраїнського союзу робітників ОСОБА_1 до Житомирської обласної державної адміністрації, прокуратури Житомирської області, Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області та голови Житомирської обласної державної адміністрації про визнання недійсним і скасування рішення чи розпорядження, визнання бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Голова Житомирської обласної ради всеукраїнського союзу робітників ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом у якому просить:

- визнати бездіяльністю Житомирської обласної державної адміністрації, прокуратури Житомирської області, Житомирської районної державної адміністрації при розгляді його звернення від 17.11.2014 року, як фізичної особи та від 11.02.2015 року за №1, як юридичної особи: щодо неправомірних дій посадових осіб Зарічанського району електромереж та ПАТ "Енергопостачальної компанії "Житомиробленерго";

-зобовязати голову Житомирської обласної державної адміністрації ОСОБА_2 видати розпорядження для ПАТ "Енергопостачальної компанії "Житомиробленерго" про негайне підключення (трьохфазного) обійстя його батьків по вул. Лісовій,1 в с. Рудня-Городище Житомирського району Житомирської області;

- стягнути з Житомирської обласної державної адміністрації понесені ним грошові витрати: плату судового збору та інших витрат котрі може виникнуть у процесі розгляду справи згідно наданих підтверджуючих документів;

- зобовязати Житомирську обласну державну адміністрацію видати розпорядження яким заставити ПАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" укласти договора на постачання електроенергії споживачам області згідно з розробленим (єдиним по області) договором, котрий повинен відповідати типовому договору про користування електричною енергією, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2000 року №1607, керуючись ст. 119 Конституції України, ч.1 ст.32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", ч.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року №1357.

- винести окрему ухвалу суду, згідно с. 166 КАС України, про виявлене беззаконня та бездіяльність Житомирської обласної державної адміністрації, прокуратури Житомирської області, Житомирської районної державної адміністрації при розгляді цієї справи та направити цю ухвалу до Президента України за адресою: вул. Банкова,11 м. Київ, 01220.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що у листопаді 2014 року та лютому 2015 року звертався як фізична особа та як Голова Житомирської обласної ради всеукраїнського союзу робітників, до Житомирської обласної державної адміністрації із заявами у яких порушувалось питання діяльності, зокрема Зарічанського РЕМ. Позивач вважає, що відповідачами фактично не розглядались його звернення, що свідчить з отриманих ним відповідей.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача прокуратури Житомирської області у судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні.

Представники інших відповідачів у справі у судове засідання не зявились, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, щодо причин неявки суд не повідомляли.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача прокуратури Житомирської області, дослідивши письмові докази наявні матеріалах справи, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи позивач звернувся 17 листопада 2014 року, як фізичної особи та 11 лютого 2015 року за №1, як юридичної особи зі зверненнями.

У матеріалах справи міститься копія листа Житомирської районної державної адміністрації від 10 грудня 2014 року №Я-923/14, який адресовано Облдержадміністрації та ОСОБА_1, якою надано відповідь на звернення позивача від 17 листопада 2014 року.

Також у матеріалах справи міститься лист Департаменту екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації від 10 грудня 2014 року №1828/С-5/2-Я-22, яким теж надано відповідь на звернення від 17 листопада 2014 року.

Крім того, листом від 05 березня 2015 року №Я-283/10 Житомирською обласною державною адміністрацією надано відповідь ОСОБА_1, як Голови Житомирської обласної ради всеукраїнського союзу робітників, на його звернення від 17 лютого 2015 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією цієї відповіді.

Позивачем не заперечується факт того, що звернення ним подавалась у рамках Закону України «Про звернення громадян».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про звернення громадян» ( надалі Закон N 393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтями 4, 5 Закону N 393/96-ВР передбачено, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Згідно статті 14 Закону N 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

За змістом частини 1 статті 15 Закону N 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Згідно статті 19 цього Закону органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень, зокрема, зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Відповідно до статті 20 Закону N 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Частиною 3 статті 7 Закону N 393/96-ВР встановлено, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Відповідно до ч.2 ст.11 Закону України "Про інформацію" кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.

На думку суду, Житомирською обласною державною адміністрацією та Житомирською районною державною адміністрацією при наданні відповідей на звернення ОСОБА_1 було чітко дотримано вимог наведеного законодавства та надано детальні і обґрунтовані відповідь у межах їх компетенції.

Слід вказати, що не погодження позивача з текстом наданої відповіді не може свідчити, про допущену відповідачем бездіяльність або необґрунтованість наданої відповіді.

Що стосується посилання позивача на те, що прокуратурою Житомирської області було також допущено бездіяльність при розгляді його звернення від 17 листопада 2014 року, як фізичної особи та від 11 лютого 2015 року за №1, як юридичної особи: щодо неправомірних дій посадових осіб Зарічанського району електромереж та ПАТ "Енергопостачальної компанії "Житомиробленерго", то суд вважає таке твердження безпідставним, оскільки у ході судового розгляду було встановлено, що жодного звернення від 17 листопада 2014 року, як фізичної особи та від 11 лютого 2015 року за №1, як юридичної особи: щодо неправомірних дій посадових осіб Зарічанського району електромереж та ПАТ "Енергопостачальної компанії "Житомиробленерго" до прокуратури Житомирської області не надходило.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав щодо задоволення позову у частині позовних вимог щодо визнання бездіяльністю Житомирської обласної державної адміністрації, прокуратури Житомирської області, Житомирської районної державної адміністрації при розгляді його звернення від 17 листопада 2014 року, як фізичної особи та від 11 лютого 2015 року за №1, як юридичної особи: щодо неправомірних дій посадових осіб Зарічанського району електромереж та ПАТ "Енергопостачальної компанії "Житомиробленерго".

Що стосується позовних вимог щодо зобовязання голови Житомирської обласної державної адміністрації ОСОБА_2 видати розпорядження для ПАТ "Енергопостачальної компанії "Житомиробленерго" про негайне підключення (трьохфазного) обійстя його батьків по вул. Лісовій,1 в с. Рудня-Городище Житомирського району Житомирської області, а також в частині зобовязання Житомирської обласної державної адміністрації видати розпорядження, яким заставити ПАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" укласти договора на постачання електроенергії споживачам області згідно з розробленим (єдиним по області) договором, котрий повинен відповідати типовому договору про користування електричною енергією, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2000 року №1607, керуючись ст. 119 Конституції України, ч.1 ст.32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", ч.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року №1357 та суд з цього приводу зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.36 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", який визначає організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій, місцеві державні адміністрації не втручаються у господарську діяльність підприємств, установ і організацій, крім випадків, визначених законом.

З огляду на те, що ПАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" за своєю формою є акціонерним товариством та не входить до сфери управління місцевих державних адміністрацій, то у Житомирської обласної державної адміністрації та її голови відсутні правові підстави для втручання у діяльність цього товариства шляхом видачі будь яких розпоряджень щодо діяльності підприємства.

Що стосується вимоги про винесення окремої ухвали суду, згідно ч.1 ст. 166 КАС України, про виявлене беззаконня та бездіяльність Житомирської обласної державної адміністрації, прокуратури Житомирської області, Житомирської районної державної адміністрації при розгляді цієї справи та направити цю ухвалу до Президента України за адресою: вул. Банкова,11 м. Київ, 01220, то суд з цього приводу зазначає наступне.

За приписами ч.1 ст. 166 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

Наведена норма закону може бути застосована судом лише у разі виявлення судом під час розгляду справи порушення закону, водночас, оскільки у ході розгляду справи жодного порушення закону виявлено не було, а на думку суду, відповідачі діяли у межах наданих їм повноважень та у спосіб визначений законом то відсутні правові підстави для винесення окремої ухвали.

Також слід відмовити позивачу у поверненні йому понесених витрат, оскільки судові витрати можуть бути повернуті позивачу або розподілені між сторонами лише у разі повного або часткового задоволення позову пропорційно до задоволених позовних вимог. З огляду на те, що суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог то і понесені позивачем судові витрати не можуть бути повернуті.

Керуючись статтями 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

У задоволенні позовних вимог Голови Житомирської обласної ради всеукраїнського союзу робітників ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя М.С. Токарева

Повний текст постанови виготовлено: 28 грудня 2015 р.