Рішення № 54713450, 23.12.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22-ц/790/7551/15 Головуючий 1-ї ін-ї. ОСОБА_1

Справа № 613/1516/13-ц Доповідач Сащенко І.С.

Категорія право власності

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Сащенко І.С.

суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря - Бойко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 21 серпня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про виділ в натурі частки нежитлових приміщень та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про перерозподіл часток у спільній власності, припинення права на частку у спільному майні та виділ частки з виплатою компенсації,-

в с т а н о в и л а:

У вересні 2013 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, в якому після уточнення позовних вимог просив припинити його право спільної часткової власності на частину телятника, розташованого за адресою: Харківська область, Богодухівський район, с. Червона Нива. вул. Леніна 1-Б, виділивши йому в натурі приміщення №№8,9,10,11,12,13,14 - загальною площею 541,45 кв.м., та визнавши за ним право власності на вказані приміщення; припинити право спільної часткової власності ОСОБА_5 на частину зерноскладу, розташованого за адресою: Харківська область, Богодухівський район, с. Червова Нива, вул. Радянська 1-Б, виділивши йому в натурі вказаний зерносклад площею 188,7 кв.м. з виплатою компенсації в сумі 1416,50 грн. та визнавши за ним право власності на нього; припинити право спільної часткової власності ОСОБА_5 на частину зерноскладу, загальною площею 225,9 кв.м., розташованого за адресою: Харківська область, Богодухівський район, с Червона Нива, вул. Радянська 1-В.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що рішенням Богодухівського районного суду від 05.12.2012 року за ним в порядку поділу спільного майна подружжя визнано право власності на 1/2 частину нежитлової будівлі - телятника загальною площею 1082,9 кв.м., розташованого за адресою: Харківська область, Богодухівський район, с. Червона Нива. вул. Леніна 1-Б; 1/2 частину нежитлової будівлі - зерноскладу загальною площею 188,7 кв.м., розташованого за адресою: Харківська область, Богодухівський район, с. Червона Нива, вул. Радянська 1-Б; та на 1/2 частину нежитлової будівлі - зерноскладу загальною площею 225,9 кв.м., розташованого за адресою: Харківська область, Богодухівський район, с. Червона Нива вул. Радянська 1-В. По 1/2 частині вказаного майна належить відповідачці - ОСОБА_4

Відповідачка перешкоджає йому користуватись спірними приміщеннями, він не має доступу до телятника, вирішити питання щодо добровільного виділення частини телятника відповідачка не бажає.

ОСОБА_4 подала зустрічний позов, в якому після уточнення просила виділити їй у власність телятник, площею 1082,7 кв.м, припинивши право власності позивача на нього, а ОСОБА_5 виділити нежитлові приміщення по вул. Радянській 1-Б та 1-В, площею відповідно 188,7 кв.м. та 225,9 кв.м. з виплатою компенсації позивачеві в сумі 119697 грн.

В судовому засіданні сторони та їх представники взаємних вимог один до одного не визнали.

Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 21 серпня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково. Постановлено припинити спільну часткову власність ОСОБА_5 на телятник, розташований за адресою: Харківська область, Богодухівський район, с. Червона Нива, вул. Леніна 1-Б; виділити в натурі ОСОБА_5 приміщення №№8,9,10,11,12,13,14 - загальною площею 541,45 кв.м. в телятнику, розташованому за адресою: Харківська область, Богодухівський район, с. Червона Нива, вул. Леніна 1-Б, визнавши за ним право власності на зазначені приміщення; зобовязати ОСОБА_5 влаштувати перегородку в приміщенні №8 телятника, розділивши його на приміщення, площею 457,15 кв.м. та 400,25 кв.м., а також демонтувати віконні блоки, закласти віконні отвори в місці встановлення перегородки, з правом на влаштування окремих систем електропостачання, опалення та водопостачання. В іншій частині позову відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення скасувати. При цьому посилається на неповне з`ясування судом обставин справи, які мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення судом норм матеріального і процесуального права. З варіантом поділу майна, обраним судом, категорично не погоджується.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення осіб, що зявилися, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно зі ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_5 та відмовляючи в задоволенні зустрічних вимог ОСОБА_4, визнаючи за сторонами право власності на відповідні нежитлові приміщення, суд першої інстанції виходив з того, що для цього є технічна можливість і площа виділених приміщень повністю відповідає часткам сторін у майні.

Проте повністю погодитись з такими висновками судова колегія не може з наступних підстав.

Встановлено, що нежитлова будівля телятник, розташований за адресою: Харківська область, Богодухівський район, с. Червона Нива, вул. Леніна 1-Б належить ОСОБА_4 на підставі договору від 08.12.2006 року, нежитлова будівля - зерносклад загальною площею 188,7 кв.м., розташований за адресою: Харківська область, Богодухівський район, с. Червона Нива, вул. Радянська 1-Б належить ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 16.04.2009 року ( т. 1 а.с. 58 61 ).

Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 05.12.2012 року розподілено спільне майно подружжя та визнано за ОСОБА_5 право власності на ? частину нежитлових будівель - телятника загальною площею 1082,9 кв.м., розташованого за адресою: Харківська область, Богодухівський район, с. Червона Нива. вул. Леніна 1-Б, зерноскладу загальною площею 188,7 кв.м., розташованого за адресою: Харківська область, Богодухівський район, с. Червона Нива, вул. Радянська, 1-Б та зерноскладу загальною площею 225,9 кв.м., розташованого за адресою: Харківська область, Богодухівський район, с. Червона Нива вул. Радянська, 1-В ( т. 1 а.с. 63 ).

Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до вимог ст. ст. 356, 358 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №3084/6959/7159 від 27.06.2014 року Харківського НДІСЕ ім. засл. проф. ОСОБА_6, запропоновано варіант розподілу, при якому одному співвласнику виділяється нежитлове приміщення площею 1082,9 кв.м., розташоване по вул. Леніна 1-Б, а іншому нежитлові приміщення, розташовані по вул. Радянській 1-Б та 1-В, загальною площею 414,6 кв.м. з виплатою компенсації в сумі 119697 грн. ( т. 1 а.с. 102 132 ).

У п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз'яснено, що вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення ч.ч. 4, 5 ст. 71 СК України щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК України, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК України) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

Кошти в сумі 119697 грн. внесені ОСОБА_4 на розрахунковий рахунок ТУ ДСА в Харківській області 10.08.2015 року ( т. 2 а.с. 18 ).

Розподіляючи нежитлове приміщення телятника, виділяючи в натурі ОСОБА_5 приміщення №№8,9,10,11,12,13,14 загальною площею 541,45 кв.м., судом першої інстанції не було враховано, що телятник було переобладнано в свинарник і в ньому утримується 300 голів свиней ПП «Курков». На виконання протоколу засідання КМУ від 11.09.2013 року №53 «Про заходи щодо недопущення занесення збудника африканської чуми свиней на територію України», свиноферма переведена на режим роботи підприємств «закритого типу» ( т. 1 а.с. 55 ).

Крім того, в судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_5 пояснив, що приміщення зерноскладів також не використовуються ним особисто, а передані третій особі для використання в якості цеху деревообробки.

Вказані обставини дають підставу вважати, що розподіл належних сторонам нежитлових приміщень у визначений судом першої інстанції спосіб може порушити функціонування та господарську діяльність третіх осіб, представники яких до участі у справі залучені не були.

Посилання ОСОБА_5 в судовому засіданні апеляційної інстанції на те, що фактично всі обєкти нерухомості були придбані за його особисті кошти, але оскільки він їх заробив, працюючи в міліції, все майно було оформлено на інших осіб і тому він має першочергове право при розподілі цього майна, судовою колегією не приймаються.

Згідно зі ст.ст. 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно ст. ст. 59, 60 того ж Кодексу доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Обставини, які мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказів на підтвердження того, що при придбанні спірного майна були вкладені особисті кошти ОСОБА_5 стороною та його представником не надано.

З огляду на наведене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог обох сторін. При цьому судова колегія бере до уваги висновок судової експертизи від 27.06.2014 року, яким враховані інтереси сторін та визначена компенсація різниці вартості майна за ринковими цінами.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.3, 309 ч.1 п.3; 313, 316, 317, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 21 серпня 2015 року скасувати. Ухвалити у справі нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про виділ в натурі частки нежитлових приміщень та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про перерозподіл часток у спільній власності, припинення права на частку у спільному майні та виділ частки з виплатою компенсації задовольнити частково.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_5 на нежитлову будівлю - телятник загальною площею 1082,9 кв.м., розташований за адресою: Харківська область, Богодухівський район, с. Червона Нива. вул. Леніна 1-Б та визнати за ОСОБА_4 право власності на вказану нежитлову будівлю вцілому.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_4 на нежитлові будівлі - зерносклад загальною площею 188,7 кв.м., розташований за адресою: Харківська область, Богодухівський район, с. Червона Нива, вул. Радянська 1-Б та зерносклад загальною площею 225,9 кв.м., розташований за адресою: Харківська область, Богодухівський район, с. Червона Нива вул. Радянська 1-В та визнати за ОСОБА_5 право власності на вказані нежитлові будівлі вцілому.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 компенсацію різниці вартості майна в сумі 119697 грн., які знаходяться на депозитному рахунку ТУ ДСА у Харківській області.

В іншій частині вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді