Рішення № 54713082, 21.12.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа №645/5581/14-ц Головуючий суддя І інстанції:

Провадження № 22-ц/790/7540/15 ОСОБА_1

Категорія: договірні Суддя доповідач: Швецова Л.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Швецова Л.А.

суддів - Даниленко В.В., Бровченка І.О.

за участі секретаря - Єрьоменко О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2015 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, третя особа : ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі ОСОБА_4) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на те, що в листопаді 2005 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір, згідно з яким ОСОБА_4 передав позичальнику кредитні кошти в сумі 15000 дол. США з розрахунку 15% річних на строк 60 місяців до 02 листопада 2010 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, у листопаді 2005 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 було укладено нотаріально посвідчений іпотечний договір, предметом якого стала двокімнатна квартира АДРЕСА_1.

У червні 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним Банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь АТ «Дельта Банк» , відповідно до п. 4.1. якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором Укрпромбанк передає (відступає) Дельтабанку права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого ОСОБА_4 змінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором).

Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань за кредитним договором, станом на 20 червня 2014 року утворилась заборгованість розмірі 98015,48 грн., тому позивач звернувся з вимогою про звернення стягнення предмету іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2015 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 02 червня 2015 року рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2015 року було залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 23 вересня 2015 року касаційну скаргу ПАТ «Дельта Банк» задоволено частково. Ухвалу апеляційного суду Харківської області від 02 червня 2015 року скасовано. Справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Так, в апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог

Скарга містить посилання викладені в позовній заяві, крім того, зазначено, що застосований судом Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» ніяким чином не припиняє чинність договору іпотеки, а лише відстрочує його виконання в часі. Крім того, судом не з'ясовано чи має ОСОБА_2 на праві власності інше нерухоме житлове майно.

В судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 жодного разу не зявився, судові повістки повернуті з відміткою «за спливом строку зберігання».

Судова колегія вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача, оскільки відповідно до ст. 77 ЦПК України та іпотечного договору, укладеного між позивачем та ОСОБА_2, відповідач зобовязана повідомляти про зміну місця проживання.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що зявилися, відповідно до ст. 303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню частково, а рішення суду скасувати з наступних підстав.

Як передбачено ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суду першої інстанції виходив з того, що за наявності мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, звернення стягнення на квартиру відповідача не може бути застосовано, як спосіб захисту порушеного права та інтересів позивача.

Проте, судова колегія вважає, що вказаний висновок суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального Закону, виходячи з наступного.

По справі достовірно встановлено та не заперечується сторонами, що в листопаді 2005 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір, згідно з яким ОСОБА_4 передав позичальнику кредитні кошти в сумі 15000 дол. США з розрахунку 15% річних на строк 60 місяців до 02 листопада 2010 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, у листопаді 2005 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 було укладено нотаріально посвідчений іпотечний договір, предметом якого стала двокімнатна квартира АДРЕСА_1.

У червні 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним Банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь АТ «Дельта Банк» , відповідно до п. 4.1. якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором Укрпромбанк передає (відступає) Дельтабанку права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого ОСОБА_4 змінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором).

Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань за кредитним договором, станом на 20 червня 2014 року утворилась заборгованість розмірі 98015,48 грн., тому позивач звернувся з вимогою про звернення стягнення предмету іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Відповідно до п. 9.3.1 Іпотечного договору задоволення вимог здійснюється шляхом передачі іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».

Враховуючи вище викладене судова колегія приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Однак, 03.06.2014 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», який на час розгляду справи є чинним. Згідно даного Закону, протягом його дії не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку. Не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки). Кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна квартира АДРЕСА_1 має площу - 44,8 кв. м., та є єдиним нерухомим майном, яке належить ОСОБА_2 на праві власності, а позивачем, в свою чергу, не надано жодного доказу на спростування цього.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що в даному випадку, підлягають застосуванню вимоги Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», та на час дії даного Закону, з зупиненням на час дії цього Закону виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати, відповідно до суми задоволених вимог.

За таких обставин, по даній справі відповідач має сплатити в на користь позивача «ПАТ «Дельта Банк» понесений ним витрати по сплаті судового збору в розмірі - 980,15 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись 525, 526, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 7, 12, 33, 39, 41 Закону України «Про іпотеку», Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», ст.ст. 303, 304, п. 3 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 313, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - задовольнити частково.

Заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2015 року - скасувати.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, третя особа : ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 1570/05-КВ від 03.11.2005 року, яка складає 98015,48,58 грн. - звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру № 77, загальною площею 44,8 кв. м., житловою площею 30,1, у будинку № 4/2 по вулиці Ощєпкова у місті Харкові, шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження» за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеної на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судовий збір в розмірі - 980,15 грн.

Зупинити виконання рішення суду на час дії Закону України «Про мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді: