Рішення № 54712619, 21.12.2015, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/8217/15-ц

пр.№ 2/464/2380/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

21.12.2015 року

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого-судді Теслюка Д.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Горбач О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_2 «ОТП Факторинг Україна» звернулось в суд із позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 49668 грн. 44 коп. заборгованості за кредитними договорами та 1 218 грн. судового забору.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 31 травня 2013 р. та 20 вересня 2013 року між ПАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитні договори №2004027423 та №2005870511, згідно з якими банк надав позичальнику кредитні кошти в розмірі 18980 грн. та 29672 грн. відповідно. Відповідач в свою чергу порушив умови кредитних договорів, внаслідок чого станом на 25.08.2015 р. виникла заборгованість перед банком на загальну суму 49668 грн. 44 коп., тому просить вказану заборгованість стягнути в судовому порядку.

В судове засідання представник позивача не зявився, подав суду заяву, в якій позов підтримує в повному обсязі та просить розглядати справу відсутності їх представника, не заперечує проти ухвалення у справі заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, причин своєї неявки не повідомив, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно ч. 4 ст. 169, ч.1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення.

На підставі ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Зясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).

Згідноіз ст. 1049 ЦК Українипозичальникзобов'язанийповернутипозикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) устроктав порядку, що встановлені договором.

Виходячи з положеньст. 1050 ЦК Україниякщо позичальник своєчасно не повернувсумупозики,він зобов'язанийсплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу.Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частинипозикодавець маєправо вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів,належних йому відповідно достатті1048цього Кодексу.

У ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

31 травня 2013 року між ПАТ «ОТП Банк» (кредитодавець) та відповідачем ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір №2004027423, згідно з яким банк надав позичальнику кредитні кошти в розмірі 18980 грн. на придбання товарів та послуг продавців зі сплатою процентів в розмірі 0,01% річних з остаточним терміном повернення 31 травня 2016 р.

20 вересня 2013 року між ПАТ «ОТП Банк» (кредитодавець) та відповідачем ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір №2005870511, згідно з яким банк надав позичальнику кредитні кошти в розмірі 29672 грн. на придбання товарів та послуг продавців зі сплатою процентів в розмірі 0,01% річних з остаточним терміном повернення 20 вересня 2016 р.

При цьому, за даними договорами позичальник зобовязувався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, визначені даними договором та додатками №1 «Графік платежів», що є його невідємними частинами, а також виконувати умови кредитних договорів.

Відповідно до ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з умовами договорів факторингу №22/12/14/1-2 від 22 грудня 2014 р. та №22/12/14/1-1 від 22.12.2014 р. ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ОСОБА_2 «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитними договорами №2004027423 від 31 травня 2013 року та №2005870511 від 20 вересня 2013 року.

Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України). У відповідності зі ст.ст. 526, 530 ЦК України зобовязання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк. За умовами ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання

ПАТ «ОТП Банк» умови укладених кредитних договорів виконано та надано відповідачу кредитні кошти, що підтверджується заявами на видачу готівки №1 від 20 вересня 2013 р. та №17 від 31 травня 2013 р. Разом з тим, судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобовязання не виконував щодо внесення платежів згідно з графіками, та згідно з розрахунками за укладеними договорами утворилася наступна заборгованість.

Так, за кредитним договором №2004027423 від 31 травня 2013 р. станом на 25 серпня 2015 р. заборгованість становить: по тілу кредиту 13312,22 грн., по нарахованих та не сплачених відсотках 1,08 грн, по комісії за розрахункове обслуговування 3602,47 грн., а всього 16 915, 77 грн.

За кредитним договором №2005870511 від 20 вересня 2013 р. станом на 25 серпня 2015 р. заборгованість становить: по тілу кредиту 27726,19 грн., по нарахованих та не сплачених відсотках 1,68 грн., по комісії за розрахункове обслуговування 5024,80 грн., а всього 32 752,67 грн.

Згадані розрахунки відповідачем не оспорено, а відтак такі приймаються судом до уваги.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за кредитними договорами №2004027423 від 31 травня 2013 р. та №2005870511 від 20 вересня 2013 року в сумі 49668 грн. 44 коп.

Також, згідно із ст.88 ЦПК України, на відповідача слід покласти сплачені позивачем при подачі позову до суду документально підтверджені судові витрати, а саме 1 218 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.10, 60, 88, 209, 212-215, 224226 ЦПК України,

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» 49 668 (сорок дев'ять тисяч шістсот шістдесят вісім) грн. 44 коп. заборгованості, а саме 16 915, 77 грн. за кредитним договором №2004027423 від 31 травня 2013 р. та 32 752,67 грн. за кредитним договором №2005870511 від 20 вересня 2013 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії вказаного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Д.Ю. Теслюк