Ухвала суду № 54711690, 21.12.2015, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/7125/15-к

Провадження №1-кп/442/384/2015

У Х В А Л А

Іменем України

"21" грудня 2015 р. Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючого - судді Івасівки А.П.

при секретарі - Нестір А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження, по обвинувальному акту, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12015140110001102, від 02.06.2015 року відносно :

ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 189, ч.5 ст. 27 - ч.2 ст. 194 КК України,-

ОСОБА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 189, ч.5 ст. 27 - ч.2 ст. 194 КК України,-

ОСОБА_3, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 189, ч.5 ст. 27 - ч.2 ст. 194, ч.1 ст. 263 КК України,-

ОСОБА_4, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 189, ч.5 ст. 27 - ч.2 ст. 194, ч.1 ст. 263 КК України,-

з участю прокурора - Бойко П.М.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисників адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

представника потерпілого

ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_11

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 189, ч.5 ст. 27 - ч.2 ст. 194 КК України, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 189, ч.5 ст. 27 - ч.2 ст. 194 КК України, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 189, ч.5 ст. 27 - ч.2 ст. 194, ч.1 ст. 263 КК України; ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 189, ч.5 ст. 27 - ч.2 ст. 194, ч.1 ст. 263 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченим дії обраних запобіжних заходів на два місяці, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 тримання під вартою на два місяці; ОСОБА_2 домашній арешт із застосуванням засобу електронного контролю з виконанням обовязків, вказаних в ухвалі суду від 10.11.2015 року, ОСОБА_1 в межах запобіжного заходу застави, продовжити строк, покладених в порядку ст. 194 КПК України, згідно ухвали суду від 10.11.2015 року. З тих підстав, що ризики невиконання обвинуваченими своїх процесуальних обовязків не змінилися, а також вони обвинувачуються у вчиненні тяжких злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_5Б відносно клопотання, поклалися на думку суду.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 ОСОБА_8 подав клопотання про зміну його підзахисному запобіжного заходу на домашній арешт за місцем постійного проживання АДРЕСА_1 ( з правом залишати житло з 09-00 до 18-00 год.). В обґрунтування такого покликається, зокрема на те, що мати ОСОБА_3 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1,/36 ( місце постійної реєстрації обвинуваченого) і є опікуном малолітнього племінника ОСОБА_3 по можливості допомагав матері-пенсіонерці, постійно відвідував її до затримання. Також він має міцні соціальні звязки, виховує малолітнього сина, з яким і проживає разом зі своєю дружиною. Проти клопотання прокурора заперечив.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання заявлене своїм захисником. Проти клопотання прокурора заперечив.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 ОСОБА_9 подав клопотання про зміну його підзахисному запобіжного заходу ОСОБА_4 на домашній арешт з тих підстав, що такий раніше не судимий, має постійне місце проживання, родину, міцні соціальні звязки, має на утриманні дитину ІНФОРМАЦІЯ_2, виключно позитивно характеризується, має відповідну вищу освіту. Можливість працювати, має достатнє матеріальне благополуччя, хворіє, здобуті слідством докази його винуватості не є переконливими, запобіжні заходи до нього раніше не застосовувались і він їх не порушував. Проти клопотання прокурора заперечив.

Обвинувачений ОСОБА_4, захисник ОСОБА_7 підтримали клопотання про зміну запобіжного захожу на домашній арешт. Проти клопотання прокурора заперечили.

Обвинувачений ОСОБА_2 просив помякшити запобіжний захід, збільшивши термін перебування за межами дому до 20 год. вечора та з 08 год. ранку.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 ОСОБА_6 підтримав думку свого підзахисного.

Представник потерпілого ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_11 підтримав клопотання прокурора, відносно клопотань обвинувачених та їхніх захисників заперечив.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали обвинувального акту, суд приходить до наступного.

Згідно ч.3 ст.331 КПК України, до спливу продовженого строку тримання під вартою, суд зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. Даною нормою в обовязок суду ставиться вирішення питання про продовження строку тримання під вартою до того моменту, поки не сплинув продовжений строк. При цьому, в КПК України не визначено за який саме термін до спливу продовженого строку, суд повинен вирішувати питання про подальше продовження строку тримання під вартою. На переконання суду цей термін залежить від конкретних обставин справи.

У відповідності до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Суд приймає до уваги, перш за все те, що необхідно вирішити продовження міри запобіжного заходу, так як можливості продовження такої до 10.01.2016 року, коли такі завершують свою дію не буде, у звязку із святами та етапуванням обвинувачених у визначені дні, а також те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 189, ч.5 ст. 27 - ч.2 ст. 194 КК України, ОСОБА_2 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 189, ч.5 ст. 27 - ч.2 ст. 194 КК України, ОСОБА_3, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 189, ч.5 ст. 27 - ч.2 ст. 194, ч.1 ст. 263 КК України, ОСОБА_4, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 189, ч.5 ст. 27 - ч.2 ст. 194, ч.1 ст. 263 КК України. Одне з інкримінованих кримінальних правопорушень є тяжким.

Разом з тим, ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду від 10.11.2015 року :

- ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 60 днів, тобто до 10 січня 2016 року включно із визначенням застави в розмірі 50 розмірів мінімальних заробітних плат, що становить 68900 (шістдесят вісім тисяч девятсот) гривень, яка може бути внесена як ним самим, так і іншою фізичною або юридичною особою у будь який момент протягом дії строку ухвали. Обвинуваченим внесено заставу.

- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, у вигляді тримання під вартою до 60 днів, тобто до 10 січня 2016 року включно.

- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, у вигляді тримання під вартою до 60 днів, тобто до 10 січня 2016 року включно;

- ОСОБА_2, 06.11.1980 року, у вигляді домашнього арешту до 60 днів, тобто до 13 січня 2016 року, із застосуванням засобу електронного контролю та виконанням обовязків;

Відповідно до ч.6 ст.3 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до п. 79 рішення в справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року «розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Відповідно до Постанови ПВССУ від 19.12.2014р., при вирішенні питання про обрання чи продовження запобіжного заходу має враховуватись поведінка обвинуваченого та його соціальні звязки, що також відображено в Рішеннях Європейського суду з прав людини у справах: Смирнова проти Росії, Вемгофф проти Німеччини, Летельєр проти Франції, де зверталась увага, що обвинувачені вперше притягувались до кримінальної відповідальності, мали постійне місце проживання, неповнолітніх дітей, але це не було враховано судами, та фактично не розглядалось питання застосування альтернативних запобіжних заходів.

Що стосується особи обвинувачених :

- ОСОБА_4, раніше притягався до кримінальної відповідальності, однак відповідно до ст. 89 КК України, вважається не судимим, має на утриманні сина ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5, одружений, за останнім місцем роботи ДП « Львівський облавтодор» філії « Стрийська ДЕД» характеризується позитивно ( характеристика від 18.12.2015 р. №304), хворіє згідно даних архіву 2003-2004 р. №256 Дрогобицького протитуберкульозного диспансеру, витягу №06100 з медичної картки стаціонарного хворого, нагороджений чисельними грамотами та дипломами за участь у змаганням з велоспорту;

- ОСОБА_3, раніше судимого, не працюючого, його молодий вік, має на утриманні сина ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_6, за місцем проживання добре характеризується ( характеристика ЖКК 31 від 21.12.2015 року №365), має постійне місце проживання, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_7, разом з матірю ОСОБА_14, яка є особою похилого віку, пенсіонером, яка є також опікуном його малолітнього племінника ( витяг з рішення виконавчого комітету Червоногорадської міської ради від 26.09.2013 року №149);

- ОСОБА_2, раніше не судимого, не працюючого, його молодий вік;

Разом з тим, слід врахувати, що в судовому засіданні здійснився допит потерпілих, та свідка ОСОБА_15, якого ОСОБА_4 знає, і ризики впливу на докази зменшились, а деякі відпали.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує право кожного на свободу та особисту недоторканність, частина 1 (пункт с) цієї статті дозволяє законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення. Частина 3 цієї статті вказує, що кожен, кого заарештовано згідно з положеннями підпункту "c" пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі ОСОБА_11 проти України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою повинен бути необхідним за конкретних обставин. Тримання під вартою відповідно до підпункту с пункту 1 статті 5 Конвенції має втілювати вимогу пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, яким здійснюється оцінка відповідних аргументів за і проти звільнення.

Аргументи за і проти звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачені можуть перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно, але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачені можуть переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування можливості переховування обвинуваченим, або доведуть, що така можливість є настільки невеликою, що вона не може обґрунтовувати досудове увязнення.

Таким чином, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, з урахуванням яких було обрано запобіжні заходи, зменшились, що не в повній мірі виправдовує подальше тримання обвинувачених під вартою без альтернативи застосування застави.

На підставі наведеного, суд прийшов висновку, що в клопотанні захисників слід відмовити, а клопотання прокурора задоволити частково - продовжити обвинуваченим: ОСОБА_1 в межах дії запобіжного заходу застави, на строк 60 днів, з виконанням, вже покладених обовязків; ОСОБА_3, ОСОБА_4 обраний вже запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 60 днів із визначенням застави по 55 розмірів мінімальних заробітних плат, що становить по 75790 гривень з можливістю внесення застави, яка може бути внесена як ними самими, так і іншою фізичною або юридичною особою у будь який момент протягом дії строку ухвали. Обвинуваченому ОСОБА_2 продовжити дію домашнього арешту із застосування засобу електронного контролю та виконанням обовязків прибувати на виклик суду, не залишати місце проживання без дозволу суду з 20 год. вечора до 08 год. ранку, утриматись від спілкування з потерпілим ОСОБА_10, які зможуть забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків та ризиків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.177, 181-183, 331КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

В клопотанні про заміну обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запобіжного заходу на домашній арешт відмовити.

Клопотання прокурора про продовження терміну дії запобіжних заходів обвинуваченим задоволити частково.

Продовжити дію запобіжного заходу обвинуваченим :

- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, в межах дії запобіжного заходу застави, продовжити строк виконання обовязків, визначених ухвалою суду від 10.11.2015 року, строком до 20 лютого 2016 року.

- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, у вигляді тримання під вартою до 60 днів, тобто до 20 лютого 2016 року включно із визначенням застави в розмірі 55 розмірів мінімальних заробітних плат, що становить 75790 ( сімдесят пять сімсот девяносто) гривень, яка може бути внесена як ним самим, так і іншою фізичною або юридичною особою у будь який момент протягом дії строку ухвали.

- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, у вигляді тримання під вартою до 60 днів, тобто до 20 лютого 2016 року включно із визначенням застави в розмірі 50 розмірів мінімальних заробітних плат, що становить 75790 ( сімдесят пять сімсот девяносто) гривень, яка може бути внесена як ним самим, так і іншою фізичною або юридичною особою у будь який момент протягом дії строку ухвали.

- ОСОБА_2, 06.11.1980 року, у вигляді домашнього арешту до 60 днів, тобто до 20 лютого 2016 року, із застосуванням засобу електронного контролю та виконанням обовязків :

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- на час розгляду кримінального провадження в суді утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками сторони обвинувачення;

- не залишати житло в якому він проживає за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_9, в період часу з 20 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. наступної доби;

- повідомляти суд та прокурора про зміну свого місця проживання;

Встановити, що у разі внесення обвинуваченими або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації у Львівській області, р/р отримувача 37313005000789, код отримувача 26306742, МФО отримувача 825014, обвинувачений підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_3 з-під варти зобов'язати їх прибувати за кожною вимогою, не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів свій паспорт, інші документи, що дають право на виїзд і вїзд в Україну.

Роз'яснити обвинуваченим ОСОБА_4, ОСОБА_3, що у разі порушення обов'язків, покладених на нього, визначених нормами кримінально-процесуального законодавства, застава звертається у дохід держави.

Ухвала підлягає до негайного виконання, оскарженню не підлягає.

Суддя А.П. Івасівка