Вирок № 54710990, 28.12.2015, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/8821/15-к

В И Р О К

Іменем України

28.12.2015 р. Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Фролової Л.Д.,

при секретарях Думичі Р.М., Турчин З.В.,

за участі прокурора Мотрук Н.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12015140000000298 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився у с. Бісковичі Самбірського району, одружений, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимий,-

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції 2001 року), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 з корисливих мотивів, шляхом обману, поєднаного із використанням підробленого документу, заволодів бюджетними коштами державної підтримки на будівництво (придбання) помешкання по програмі "Доступне житло", яку реалізовувало Львівське регіональне управління державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" (далі ЛРУ ДСФУ "ДФСМЖБ") в сумі 135002,70 гривень, що завдало значної шкоди державному бюджету України.

Так, відповідно до п.8ОСОБА_3 Кабінету Міністрів України від 11.02.2009 року №140(далі ПКМУ №140) таОСОБА_3 Кабінету Міністрів України від 09.06.2010 року №509(далі ПКМУ №509), право на отримання державної підтримки мають громадяни, які перебувають на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, та визначені центральними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які ведуть зазначений облік, такими, що мають право на доступне житло.

Згідно до умов програми «Доступне житло», яку реалізовувало Львівське регіональне управління державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (далі Фонд), обов'язковими документами, що підтверджують право на отримання державної підтримки, на підставі яких укладається договір про управління коштами для будівництва (придбання) доступного житла є довідка про перебування на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов та довідка центрального органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про наявність права на доступне житло.

Правила ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, затверджені ОСОБА_3 Міністрів СРСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 року № 470.

23 березня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Фонду з приводу отримання державної підтримки для будівництва житла по програмі «Доступне житло», де отримав консультацію з приводу умов програми «Доступне житло».

В подальшому, у ОСОБА_1, який усвідомлював те, що він разом із членами своєї сім'ї, на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов не перебувають, а відтак права на отримання бюджетних коштів державної підтримки на будівництво житла не мають, виник злочинний умисел на заволодіння бюджетними коштами державної підтримки, які виділяються в рамках програми «Доступне житло», шляхом обману та використання підробленого офіційного документа про перебування на обліку його та членів сім'ї, як таких, що потребують покращення житлових умов.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, в особистих інтересах, з корисливих мотивів, з метою протиправного отримання бюджетних коштів, ОСОБА_1М, достовірно знаючи, що ні він, ні члени його сім'ї із заявою про постановку на облік громадян, що потребують поліпшення житлових умов в Бісковицьку сільську раду Самбірського району Львівської області, не зверталися, а відтак на вказаному обліку не перебувають, 24 березня 2011 року, перебуваючи в приміщенні Бісковицької сільської рад Самбірського району Львівської області, що розташована за адресою: с. Бісковичі Самбірського району Львівської області, надаючи бланк довідки в якості зразка, шляхом вмовляння, схилив Бісковицького сільського голову ОСОБА_4 та секретаря Бісковицької сільської ради ОСОБА_5 скласти та видати на його імя завідомо підроблений документ довідку від 24 березня 2011 року про те що він разом із сімєю в складі чотирьох осіб, в межах «Порядку використання у 2010 році коштів Стабілізаційного фонду для забезпечення житлом громадян, в тому числі військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, які відповідно до законодавства мають право на його отримання, та для здійснення компенсації Державній іпотечній установі витрат на придбання квартир для забезпечення житлом окремих категорій громадян», затвердженого постановою КМУ №509 та виконання абзацу другого п.3 Порядку надання державної підтримки для забезпечення громадян доступним житлом, затвердженогоОСОБА_3 КМУ від 11.02.2009 року №140 перебувають на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов, включені для участі у програмі «Доступне житло», яку в подальшому було складено і підписано сільським головою ОСОБА_4 та секретарем сільської ради ОСОБА_5, завірено печаткою Бісковицької сільської ради та видано ОСОБА_1

У подальшому, в період з 23 березня 2011 року по 24 березня 2014 року, ОСОБА_1, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння бюджетними коштами державної підтримки в розмірі 30 % від нормативної вартості житла, з корисливих мотивів, для штучного створення відповідності його особи вимогам до учасників умов програми «Доступне житло», в частині перебування на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, подав у Фонд, приміщення якого розташоване за адресою: м. Львів, вул. Винниченка, 8, куди вже раніше звертався із заявою на отримання державної підтримки, завідому підроблену довідку від 24 березня 2011 року, видану Бісковицькою сільською радою Самбірського району Львівської області, про те, що в межах «Порядку використання у 2010 році коштів Стабілізаційного фонду для забезпечення житлом громадян, в тому числі військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, які відповідно до законодавства мають право на його отримання, та для здійснення компенсації Державній іпотечній установі витрат на придбання квартир для забезпечення житлом окремих категорій громадян», затвердженого ПКМУ №509 та на виконання абзацу другого п. 3 Порядку надання державної підтримки для забезпечення громадян доступним житлом, затвердженогоОСОБА_3 КМУ від 11.02.2009 року №140, ОСОБА_1 та його сім'я складом з чотирьох осіб станом на 24 березня 2011 року, перебуває на квартирному обліку та потребує поліпшення житлових умов.

Подана ОСОБА_1 завідомо підроблена довідка від 24 березня 2011 року була прийнята працівниками Фонду, як підтвердження відповідності умовам програми «Доступне житло» особи, що її подала, в частині перебування ОСОБА_1 на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, а також для розрахунку суми державної підтримки для придбання житла для ОСОБА_1 та його сім'ї, яка склала 135002,70 гривень.

В подальшому, на підставі поданих документів, 19 квітня 2011 року між Фондом та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 3 до договору про управління коштами для будівництва(придбання) доступного житла за державної підтримки № 6/2/10509 від 29 грудня 2010, згідно якого на особистий рахунок ОСОБА_1 № 262025017092 у банку АТ "Єврогазбанк" було перераховано кошти державної підтримки у сумі 135002,70 грн. на будівництво житла, а саме квартири №2 багатоквартирного житлового будинку №2 по вулиці Білозіра у місті Самбір Львівської області, право власності на яку зареєстровано на ОСОБА_1

Окрім цього, 23 березня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Фонду з приводу отримання державної підтримки для будівництва житла по програмі «Доступне житло», де отримав консультацію з приводу умов програми «Доступне житло». В подальшому у ОСОБА_1, який усвідомлював те, що він разом із членами своєї сім'ї, на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов не перебувають, а відтак, права на отримання бюджетних коштів державної підтримки на будівництво житла не мають, виник злочинний умисел на заволодіння бюджетними коштами державної підтримки, які виділяються в рамках програми «Доступне житло», шляхом обману та використання підробленого офіційного документа про перебування на обліку його та членів сім'ї, як таких, що потребують покращення житлових умов.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, в особистих інтересах, з корисливих мотивів, з метою протиправного отримання бюджетних коштів, ОСОБА_1, достовірно знаючи, що ні він, ні члени його сім'ї із заявою про постановку на облік громадян, що потребують поліпшення житлових умов в Бісковицьку сільську рад, Самбірського району Львівської області не звертались, а відтак на вказаному обліку не перебувають, у невстановлений день та час, діючи як підбурювач, шляхом наполегливого умовляння Бісковицького сільського голови ОСОБА_4 та секретаря Бісковицької сільської ради ОСОБА_6 скласти, скріпити своїми особистими підписами, відтиском печатки Бісковицької сільської ради та видати завідомо неправдивий документ згідно наданого в якості зразка бланку, схилив останніх до вчинення незаконних дій.

Так, на умовляння ОСОБА_1 сільський голова ОСОБА_4 та секретар сільської ради ОСОБА_5, будучи службовими особами представниками місцевого самоврядування, наділеними владними повноваженнями, всупереч інтересам держави, положеннямОСОБА_3 КМУ від 09.06.2010 року №509, ОСОБА_3 КМУ від 11.02.2009 року №140, ОСОБА_3 ради міністрів РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470, достовірно знаючи, що облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов Бісковицькою сільською радою не ведеться, а також те що ОСОБА_1 та члени його сім'ї із заявою про постановку на такий облік не звертались, діючи умисно в особистих інтересах останнього, власноручно підписали та завірили печаткою Бісковицької сільської ради довідку про те, що в межах «Порядку використання у 2010 році коштів Стабілізаційного фонду для забезпечення житлом громадян, в тому числі військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, які відповідно до законодавства мають право на його отримання, та для здійснення компенсації Державній іпотечній установі витрат на придбання квартир для забезпечення житлом окремих категорій громадян», затвердженого постановою КМУ №509 та на виконання абзацу другого п. 3 Порядку надання державної підтримки для забезпечення громадян доступним житлом, затвердженогоОСОБА_3 КМУ від 11.02.2009 року №140, ОСОБА_1 та його сім'я складом з чотирьох осіб станом на 24 березня 2011 року, перебуває на квартирному обліку та потребує покращення житлових умов, таким чином, склавши та видавши завідомо неправдивий документ органу місцевого самоврядування, що містить реквізити, а саме підпис службової особи, відтиск печатки, дату, а тому є офіційним документом, що надає право на участь у програмі "Доступне житло".

Крім того, в період часу з 23 березня 2011 року по 24 березня 2011 року, ОСОБА_1, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння бюджетними коштами державної підтримки в розмірі 30% від нормативної вартості житла, що мало бути ним придбане, з корисливих мотивів, для штучного створення відповідності його особи вимогам до учасників умов програми «Доступне житло» в частині перебування його на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, подав у Фонд, приміщення якого розташоване за адресою: м. Львів, вул. Винниченка, 8, завідому підроблену довідку від 23 березня 2011 року, видану Бісковицькою сільською радою Самбірського району Львівської області, про те, що в межах «Порядку використання у 2010 році коштів Стабілізаційного фонду для забезпечення житлом громадян, в тому числі військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, які відповідно до законодавства мають право на його отримання, та для здійснення компенсації Державній іпотечній установі витрат на придбання квартир для забезпечення житлом окремих категорій громадян», затвердженого ПКМУ №509 та на виконання абзацу другого п. 3 Порядку надання державної підтримки для забезпечення громадян доступним житлом, затвердженогоОСОБА_3 КМУ від 11.02.2009 року №140, ОСОБА_1 та його сім'я складом з чотирьох осіб станом на 24 березня 2011 року, перебуває на квартирному обліку та потребує поліпшення житлових умов.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе не визнав. Та пояснив суду наступні обставини. Він проживав зі своєю сім*єю в селі Бісковичі разом з батьками та сім*єю брата. При цьому перебував на черзі на отримання земельної ділянки від сільської ради для будівництва будинку. Дізнавшись від ОСОБА_7 про програму «Доступне житло», в березні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до секретаря сільради за довідкою, яку надав до Фонду у місті Львові. Оскільки вона була не тієї форми яка необхідна, у Фонді йому видали запит на сільраду. Він повторно звернувся до секретаря сільради ОСОБА_5 яка йому зразу ж видала довідку за новою формою. На її підставі, після оформлення всіх необхідних документів, йому були виділені гроші. В подальшому він оформив право власності на квартиру.

Незважаючи на процесуальну позицію ОСОБА_1, його вина у вчиненні злочину в межах висунутого обвинувачення за встановлених судом обставин підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Так, допитаний під час судового засідання свідок ОСОБА_4, який працював на той час головою Бісковицької сільради пояснив, що обвинувачений перебував на обліку для отримання земельної ділянки під будівництво будинку. Квартирний облік у сільраді не вівся взагалі. У березні 2011 року до нього зайшла секретар сільради ОСОБА_5 та повідомила, що до них звернувся ОСОБА_1 з проханням видати певну довідку для його участі у державній програмі «Доступне житло». Йому була видана довідка про склад сімї та про перебування його на обліку для отримання земельної ділянки. Однак, ОСОБА_1 знову приїхав до сільради та почав просити видати довідку за іншою формою, зразок якої він привіз з собою з Фонду зі Львова. Він та ОСОБА_5 не бажали її підписувати, так як у новому зразку йшлася мова про квартирний облік, який у сільраді не вівся. ОСОБА_1 почав переконувати, що облік на квартиру та на земельну ділянку це є одне й теж. У разі, якщо таку довідку йому не видадуть, він та члени сімї не зможуть отримати окреме житло. Так як він та секретар були тільки обрані на посади у селі, він не до кінця розібравшись, погодившись на вмовляння ОСОБА_1 вирішив підписати довідку за новою формою. Підтвердив, що для підпису особисто використав кліше.

Свідок ОСОБА_5, допитана в судовому засіданні, зазначила, що обвинувачений дійсно перебував на черзі для отримання земельної ділянки. Нею, як секретарем сільради, за зверненням ОСОБА_1, у березні 2011 року була підготовлена довідка про склад сім*ї із вказівкою про такий облік. Однак, обвинувачений приїхав зі Львова та привіз з собою новий зразок довідки. Вони з головою ОСОБА_4 відмовлялися підписати її в такій редакції, однак ОСОБА_1 вмовляв і її, і голову, що йому дуже потрібне це житло. Оскільки вони проживають в одному селі, земля під будівництво відсутня, вона погодилася на вмовляння обвинуваченого, що облік для отримання землі та квартирний облік це одне й теж, та підписала довідку, необхідну ОСОБА_1 для отримання окремої квартири з родиною.

Крім показів представника потерпілого та свідків, вина обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджується також:

- даними акту ревізії Державної фінансової інспекції у Львівській області від 08 лютого 2014 року №06-24/2 згідно яких вбачається, що внаслідок відсутності перебування на квартирному обліку ОСОБА_1 зайво отримано державну підтримку у сумі 135002,70 гривен (а.с.56-102);

- даними, які містяться у листі №209/02-28 від 29 жовтня 2013 року, згідно яких відповідно до Правил обліку громадян, які потребують покращення житлових умов і надання їм житлових приміщень, ОСОБА_1 та його сім*я у складі 3 чоловік на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов не перебувають, так як в Бісковицькій сільській раді даний облік не ведеться. ОСОБА_1 було написано заяву про виділення йому земельної ділянки під будівництво житлового будинку, за якою прийнято відповідне рішення сесії Вказаний лист підписаний міським головою ОСОБА_4 та скріплений печаткою сільради (а.с.142,145);

- даними, які містяться у заяві ОСОБА_1 від 23 березня 2011 року на отримання державної підтримки (а.с.104-107);

- даними довідки про доходи ОСОБА_8В.(а.с.108-109);

- копією свідоцтва про одруження ОСОБА_1 та ОСОБА_8В.(а.с.110);

- копіями свідоцтв про народження дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (а.с.111);

- даними довідки № 448 від 21 березня 2011 року виконавчого комітету Бісковицької сільської ради про те, що ОСОБА_1 проживає у ІНФОРМАЦІЯ_4 і його сім*я складається з наступних осіб: батько ОСОБА_11, мати ОСОБА_12, дружина ОСОБА_8, діти ОСОБА_10 та ОСОБА_9 Довідка підписана сільським головою ОСОБА_4 М та секретарем виконкому ОСОБА_5, скріплена печаткою (а.с.112);

- даними довідки виконавчого комітету Бісковицької сільської ради № 447 від 21 березня 2011 року(а.с.114) про те, що ОСОБА_1 проживає у ІНФОРМАЦІЯ_5 і його сім*я складається з наступних осіб: дружина ОСОБА_8, діти ОСОБА_10 та ОСОБА_9 Зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку під будівництво житлового будинку по місцю проживання згідно рішення сесії №17 від 24 грудня 2010 року, що підтверджено відповідним рішенням сільської ради(а.с.145,224-227). Довідка підписана сільським головою ОСОБА_4 та секретарем Дорощак М., скріплена печаткою;

- даними, які містяться в довідці від 24 березня 2011 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1, його дружина та діти дійсно перебувають на обліку з 24 грудня 2010 року та потребують поліпшення житлових умов, включені для участі у програмі «Доступне житло», у разі отримання квартири вони будуть зняті з обліку. Довідка підписана сільським головою ОСОБА_4 М та секретарем сільської ради ОСОБА_5, скріплена печаткою (а.с.115);

- висновком експерта № 6/671 від 20 листопада 2014 року, згідно якого підпис в графі «Сільський голова ОСОБА_4» у довідці № 447 від 21 березня 2011 року нанесений за допомогою фото полімерного кліше(типу факсиміле). Підпис в графі «ОСОБА_13ОСОБА_5» у довідці № 447 від 21 березня 2011 року виконаний ОСОБА_6 Підпис в графі «Сільський голова ОСОБА_4» у довідці від 24 березня 2011 року нанесений за допомогою фото полімерного кліше (типу факсиміле). Підпис в графі «ОСОБА_13ОСОБА_6» у довідці від 24 березня 2011 року виконаний ОСОБА_6С.(а.с.156-160);

- висновком експерта № 6/672 від 27 листопада 2014 року, згідно якого відтиск гербової печатки Бісковицької сільської ради, що міститься на довідках № 447 від 21 березня 2011 року та від 24 березня 2011 року нанесено гербовою печаткою Бісковицької сільської ради (а.с.166-170);

- даними додаткової угоди №2 від 15 квітня 2011 року до договору управління коштами для будівництва (придбання) доступного житла за державної підтримки № 6/2/10509 від 29 грудня 2010 року, де у якості сторони зазначений ОСОБА_1М.(а.с.116);

- даними додаткової угоди(з додатками) № 3 від 19 квітня 2011 року до договору управління коштами для будівництва(придбання) доступного житла за державної підтримки №6/2/10509 від 29 грудня 2010 року, де у якості сторони зазначений ОСОБА_1М.( (а.с.117-129, 171-196);

- даними договору доручення № 40 до договору про співпрацю № 01/10/10 від 01 жовтня 2010 року згідно якого ОСОБА_1 надав розпорядження банку здійснювати договірне списання з рахунку, який відкритий в АТ «Єврогазбанк» на користь Фонду та забудовника (а.с.130-132);

- даними акту прийняття-передачі квартири №2 загальною площею 101,5 кв. м, що знаходиться у квартальній забудові по вулиці Шухевича в 48 - ми квартирному будинку по вулиці Білозіра, 2 у м. Самбір, від 15 вересня 2011 року між ТОВ «Самбірська ГРОД» та ОСОБА_1 (а.с.133);

- даними технічного паспорту на вищезазначену квартиру(а.с.134-138);

- даними про державну реєстрацію прав за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.139) та свідоцтвом про право власності на нерухоме майно (а.с.140);

- даними довідки державної податкової інспекції у Самбірському районі від 23 березня 2011 року, що дохід обвинуваченого згідно поданої декларації за 2010 рік складає 1500 гривень(а.с.113);

- показами свідка ОСОБА_7, згідно яких саме вона повідомила ОСОБА_1 про державну програму «Доступне житло». Секретар сільради ОСОБА_5 видала обвинуваченому довідку про склад сім*ї. Однак Фонд надав нові бланки довідки, оскільки попередня довідка не підходила. Знову зробили довідку, підписали головою та секретарем сільради та відвезли до Фонду.

Вказані докази по справі зібрані відповідно до вимог кримінально - процесуального закону, вони є допустимими, та такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченим діянь, інкримінованих йому стороною обвинувачення.

Розглядаючи клопотання захисника про визнання доказів, зібраних у ході досудового розслідування недопустимими, зокрема показання ОСОБА_1, отримані 12 грудня 2013 року, 29 січня 2014 року під час його допиту як свідка; свідка ОСОБА_1М,, свідка ОСОБА_4, свідка ОСОБА_5 під час одночасного допиту даних осіб 07 лютого 2015 року; інших показань свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, які були надані під час допиту слідчим суддею, - суд зазначає, що в основу обвинувального вироку покладені покази свідків отримані безпосередньо в судовому засіданні із дотриманням процесуальної процедури, передбаченої КПК України. Покази у якості свідка ОСОБА_1 на досудовому слідстві не були предметом дослідження в судовому засіданні.

Заперечуючи проти позиції захисника щодо недоведеності в судовому засіданні дій обвинуваченого як підбурювача, суд виходить з наступного. Згідно ч. 4ст. 27 КК Українипідбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину. Схиляння до вчинення злочину передбачає збудження бажання (переконання у бажаності, вигідності, потребі), викликання рішимості або зміцнення наміру іншого співучасника вчинити злочин. Умовляння означає систематичне або одноразове настійливе прохання (переконування) особи у необхідності вчинення злочину. З об'єктивної сторони підбурювання характеризується лише активними діями, однак воно не передбачає участі підбурювача у самому злочині як виконавця. Під час судового розгляду показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5,, які були допитані у судовому засіданні із дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства, було підтверджено, що ОСОБА_1, як мешканець села, не менше двох разів звертався до них умовляючи видати довідку встановленого зразка, інакше він, дружина та його діти залишаться без окремого житла.

Покази свідка ОСОБА_7 в частині, що секретар сільради ОСОБА_5 сфальсифікувала довідку, про що не було відомо обвинуваченому не приймаються судом, так як ОСОБА_7 обвинувачується за аналогічними статтями КК України, про що було зазначено в судовому засіданні як захисником так і прокурором.

Оцінюючи зазначене, суд приходить до висновку про те, що винність ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів) доведена повністю, а його умисні дії правильно кваліфіковані:

-за ч.3ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), що завдало значної шкоди;

-за ч. 4 ст.27, ч.1 ст.366 КК України, як підбурювання, схилення співучасників, які є службовими особами до складання та видачі службовими особами завідомо неправдивого офіційного документу;

-за ч.3ст. 358 КК України(в редакціїКК Українистаном на 01.06.2011 року) як використання завідомо підробленого документа.

Суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 виду та міри покарання, приймає до уваги конкретні обставини справи, дані про особу обвинуваченого, який на момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення офіційно не працевлаштований, перебуває у шлюбі, має двох неповнолітніх дітей, на обліку в психіатричній лікарні і наркологічному диспансері не значиться, за місцем проживання характеризується позитивно, а також те, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності(а.с.210-212).

В силу статей 66, 67 Кримінального кодексу України обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 покарання за ч.4ст.27, ч.1 ст.366 КК України та за ч.3 ст.358 КК України у виді обмеження волі, ближче до мінімальної межі санкції статті Особливої частини Кримінального Кодексу України.

Санкція ч.1статті 366 КК Українипередбачає покарання у вигляді штрафу або обмеження волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Оскільки, обвинувачений ОСОБА_1 під час вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст.27, ч.1 ст.366 КК Українине був службовою особою, то й суд не застосовує до обвинуваченого додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Відповідно до абзацу 4 п.17ОСОБА_3 пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», якщо додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов'язковим, то воно застосовується лише до тих осіб, які обіймали посади чи займалися діяльністю, з якими було пов'язано вчинення злочину. До інших осіб, які були співучасниками злочину, не пов'язаного з їх діяльністю чи займаною посадою, додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю не застосовується з наведенням у вироку відповідних мотивів.

При цьому, вирішуючи питання покарання обвинуваченого за ч.4ст.27, ч.1 ст.366 КК України та за ч.3 ст.358 КК України, суд враховуючи вимогист.74 КК Українита п.2 ч.1ст.49 КК України, приходить до висновку про звільнення ОСОБА_1 від покарання за вчинення даних злочинів, оскільки з часу їх вчинення ним у березні 2011 року до набрання вироком законної сили минуло понад три роки.

Приймаючи дане рішення, суд виходить з того, що згідно санкції

-ч.4ст.27, ч.1 ст.366 КК України максимальна міра покарання передбачена у вигляді обмеження волі до трьох років,

-ч.3 ст.358 КК України (в ред. 2001 року) максимальна міра покарання передбачена у вигляді обмеження волі до двох років.

Відповідно дост. 12 КК України, злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше більш м"яке покарання, тобто передбачені за ч. 4ст. 27, ч.1 ст. 366 КК України та за ч.3 ст.358 КК України злочини відносяться до злочинів невеликої тяжкості.

Згідно з вимогами п.2 ч. 1ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості.

Частиною 5ст. 74 КК Українивстановлено, що особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання та його відбування на підставах, передбаченихстаттею 49 цього Кодексу.

Відповідно до п.8ОСОБА_3 Пленуму Верховного Суду України №12 "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" від 23.12.2005 року- особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності та відбування покарання заст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вчинене ним кримінальні правопорушення за ч. 4ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України та за ч. 3 ст. 358 КК України відносяться, відповідно дост.12 КК України, до категорії невеликої тяжкості, з моменту скоєння злочину минуло три роки, він не ухилявся від слідства та суду, а також не вчинив нового злочину.

Призначаючи покарання обвинуваченому за ч. 3ст. 190 КК України у виді позбавлення волі, ближче до мінімальної межі санкції статті Особливої частини Кримінального Кодексу України, суд вважає, що саме такий вид покарання буде достатнім для його виправлення, перевиховання та попередження вчинення ним нових злочинів.

При цьому, суд вважає за доцільне надати йому можливість виправлення та перевиховання шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені обов'язки згідно статті 76 КК України.

Відповідно до положень ч.5ст.128 КПК Україницивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються нормиЦивільного процесуального кодексу Україниза умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч.1ст. 22 ЦК Українивстановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з ч.1ст. 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними діями, рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд вважає доведеними підстави і розмір позову, а відтак задовольняє цивільний позов повністю, саме в розмірі прямої, дійсної завданої шкоди в сумі135002,70 гривень.

Речові докази у справі відсутні.

Витрати на проведення судових експертиз на загальну суму 1474 грн. 20 коп., необхідно покласти на обвинуваченого ОСОБА_1

Керуючись ст.ст.374,468,469,472-475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст.27 ч.1 ст. 366 КК Українита призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 01 (один) рік.

На підставі ст. 49, ч. 5 ст.74 КК Українизвільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання, передбаченого ч. 4 ст.27 ч. 1 ст. 366 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України(в редакціїстаном на 01 червня 2011 року) та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 01 (один) рік.

На підставі ст. 49, ч. 5 ст.74 КК Українизвільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України(в редакціїстаном на 01 червня 2011 року)у зв'язку з закінченням строків давності.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2ст. 190 КК Українита призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 03 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 01 (один) рік.

Відповідно до п. 2-4 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію у дні, встановлені службовою особою інспекції.

Стягнути зОСОБА_1на користь держави витрати на проведення судових експертиз на загальну суму 1474 (тисяча чотириста сімдесят чотири) грн. 20 коп., у тому числі: за проведення почеркознавчої експертизи 737,10 грн.; за проведення технічної експертизи 737,10 грн.

Цивільний позов прокурора Мотрук Назара Васильовича в інтересах держави в особі Львівського регіонального управління державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,на користьдержави шкоду, спричинену кримінальним правопорушеннямЛьвівському регіональному управлінню державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (ЗКПО 25553935, МФО 320478, р/р 265031236051 в АБ «Укргазбанк» у розмірі 135002 (сто тридцять пять тисяч дві) грн. 70 коп.

Запобіжний захід у виді особистого зобовязання, обраний Галицьким районним судом м. Львова 20 липня 2015 року залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржени й в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляції через Галицький районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено КК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Л.Д.Фролова