Ухвала суду № 54710409, 16.09.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 638/20450/13-ц Головуючий суддя І інстанції Шишкін

Провадження № 22-ц/790/5348/15 Суддя доповідач Кісь П.В.

Категорія: Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого Кіся П.В.,

суддів: - ОСОБА_1,

- ОСОБА_2,

за участю секретаря Прийміч А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 липня 2014 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

16.12.2014 року публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі по тексту ПАТ «Дельта Банк») звернулось до суду з вище зазначеним позовом, та просило стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором на загальну суму 2 303 грн. 58 коп.

В обґрунтування позовної заяви ПАТ «Дельта Банк» зазначало, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний Банк «ОСОБА_4», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_3 21.02.2008 року був укладений кредитний договір № 003-20930-210208, за яким банк відкрив ОСОБА_3 кредитну лінію на загальну суму 30000 грн. та на день укладення кредитного договору встановлено ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 500 грн.

Умовами кредитного договору передбачена , що банк самостійно один раз на місяць може змінювати розмір ліміту кредитної лінії в межах кредитної лінії. Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав та надав відповідачу кредиту у розмірі, встановленому договором. У порушення умов вказаного договору відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання за договором, у зв'язку з чим станом на 20.10.2013 року за ним утворилася заборгованість у розмірі 2303,58 гривень, яка складається:

- заборгованість за кредитом у розмірі 526,74 гривень,

- заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 660,2 гривень,

- заборгованість по за комісіями у розмірі 787,50 грн.,

На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов'язань і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ПАТ «Дельта Банк».

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 липня 2014 року у задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Дельта Банк» просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Вважає рішення суду необґрунтованим та таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також невідповідності висновків суду обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції залишив позовні вимоги без задоволення на підставі того, що позивачем пропущено строк позовної давності, однак такий висновок суду є безпідставним, оскільки договір не припинився його виконанням згідно ст. 599 ЦК України. Згідно ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк виконання боржником зобовязання не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги кредитор має право вимагати її виконання у будь-який час. Крім того, усупереч вимог постанови Пленуму ВССУ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30.03.2012 року суд першої інстанції застосував позовну давність до спірних правовідносин без наявності відповідної заяви відповідача.

Представник ПАТ « Дельта Банк» в судове засіданняне зявився, відповідач ОСОБА_3 надав суду письмові заперечення на апеляційну скаргу та просив слухати справу за його відсутності, зважаючи на вимоги ст.303-1 та ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала їх неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, сторонами не заперечується, що 21.02.2008 року між сторонами укладено договір № 003-20930-210208 на відкриття карткового і рахунку та обслуговування платіжної картки. Відповідно до п.1.3 якого банк надає кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії на загальну суму 30 000 гривень та на день укладання цього договору встановлює ліміт Кредитної лінії на рахунку в сумі 500 гривень, який може змінюватись банком самостійно в межах кредитної лінії не більше одного разу на місяць без укладання додаткових угод.

Відповідно до анкети позичальника, ОСОБА_3 отримав у користування картку «Visa Подарунок» із кредитним лімітом у 500 грн. і строком дії 12 місяців.

Згідно п.2.3 зазначеного договору держатель картки сплачує банку проценти за користування кредитною лінією за ставками, які зазначені в тарифному пакеті Visa Подарунок. (а.с.6)

За тарифним пакетом «Подарунок», який є додатком №1 до договору та узгоджений з і відповідачем (а.с.6), встановлена процентна ставка за користування кредитною лінією - 29, 90% річних (п.п.1.1.1.), плата за обслуговування кредитного залишку - 2,99 % від суми використаних кредитних коштів (пункт 1.2). Розмір обов'язкового щомісячного погашення тіла кредиту - 7 % від суми використаних коштів. Розмір обов'язкового мінімального щомісячного платежу і його складові: частка обов'язкового погашення тіла кредиту, нарахованих процентів, комісії

Пунктом 5.2 Договору сторони встановили строк дії договору - до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором, а пунктом 2.4 договору визначили умови щомісячного повернення кредитних коштів.

Таким чином, погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.

Оскільки, поряд зі встановленням строку дії договору сторони встановили і строки виконання боржником окремих зобов'язань, тобто внесення щомісячних платежів, що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Отже, строк виконання кожного щомісячного зобовязання, згідно з ч. 3 ст. 254 ЦК України, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Як вбачається з розрахунку заборгованості відповідач ОСОБА_3 починаючи з 10.03.2009 року по 20.10.2013 рік жодного разу не вносив кошти для погашення заборгованості за кредитним договором. (а.с 15-16)

ПАТ «Дельта Банк» з вимогами про стягнення заборгованості за кредитом звернулось 16.12.2013 року.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново (ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Оскільки за умовами договору погашення кредиту повинно здійснюватись позичальником частинами кожного місяця, за попередній місяць, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобовязань.

Суд правильно дійшов до висновку про пропущення позивачем строку звернення до суду з позовом.

Відповідно до постанови ВСУ по справі № 6-116цс13 від 6.11.2013 року у випадку неналежного виконання позичальником зобовязань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції застосував строк позовної давності без відповідної заяви спростовується матеріалами справи, відповідно до яких на а.с. 35 міститься заява ОСОБА_3 про застосування строків позовної давності до позовної заяви ПАТ «Дельта Банк» з посиланням на ст. 256, 257, 267 ЦК України

Доводи апеляційної скарги зведені до посилання на обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги і свідчать про байдуже відношення представника банку до вимог ч.3 ст.27 ЦПК України щодо обовязку осіб, які беруть участь у справі, добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обовязки.

Представник позивача обмежився направленням до суду позовної заяви з додатками та зазначенням в ній прохання розглядати справу без його участі. Перебігом розгляду справи, змістом заперечень відповідача на позов та його доводами не цікавився, свідченням чого є також і зміст апеляційної скарги, зведений до посилання на неподання відповідачем заяви про застосування позовної давності, тоді як про це просив відповідач у поданих суду запереченнях на позов і в окремо поданій заяві про застосування позовної давності.

Поряд з цим доказів, які б підтверджували доводи апелянта про звернення ПАТ «Дельта Банк» до суду з позовом у встановлений законом строк в межах позовної давності, позивачем не надано, а матеріали справи таких не містять.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відхилити

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, в касаційному порядку може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: