Вирок № 54707996, 22.12.2015, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/9080/15-к 1-кп/639/498/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Федюшина М.В.,

секретаря Кузнецова М.В.,

прокурора Лисокобилка А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню, зареєстрованому в ЄРДР 17 вересня 2015р. № 12015220500001723 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, раніше судимого: 23.10.2007р. Жовтневим районним судом м.Харкова за ч.1 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік; 04.03.2009р. Жовтневим районним судом м.Харкова за ч.2 ст.307, ч.2 ст. 309, із застосуванням ст.ст.70, 71 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 18.02.2013р. умовно достроково на не відбуту частину покарання 2 місяці 2 дні, на підставі постанови Дзержинського районного суду м.Харкова від 08.02.2013р.; 01.10.2014 Жовтневим районним судом м. Харків за ч.2 ст.15, ч.1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, раніше судимого: 26.11.2012р. Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.1 ст. 185 КК України до штрафу у розмірі 850 гривень, зареєстрованого та проживаючого за адресою: м. Харків. вул. Китаєнка, 3-А, кв.26- А,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, суд,

встановив:

ОСОБА_1, будучи раніше засудженим за корисливий злочин, в період відбування іспитового терміну, на шлях виправлення і перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив, та разом із раніше судимим за вчинення корисливого злочину ОСОБА_3, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, повторно вчинили корисне кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1, 25 серпня 2015р., у другій половині дня, точний час в ході досудового слідства не встановлено, під час сумісного вживання алкогольних напоїв, вступив у злочинну змову із ОСОБА_3, який запропонував йому скоїти крадіжку чужого майна, а саме побутової техніки, яка належить ОСОБА_4, проживаючому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6.

Для доведення свого злочинного умислу до кінця ОСОБА_1, разом зі ОСОБА_2, того ж дня приблизно о 20 годині, прибули до квартири ОСОБА_4 за вищевказаною адресою, де разом з потерпілим розпивали спиртні напої.

Дочекавшись, доки потерпілий ОСОБА_4 засне, ОСОБА_1, разом зі ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи повторно, умисно, за попередньою змовою, з корисливих мотивів, використовуючи ту обставину, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно заволоділи побутовою технікою потерпілого ОСОБА_4, вартістю згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 4163 від 30.09.2015р., а саме: телевізором «Самсунг UE-32F6330A» - 5855 грн., електрообігрівачем «EWT NOC942 TLS», - 162 грн., пилососом «Зельмер 01ZO14ST», - 831 грн., домашнім кінотеатром «Панасонік SC-HT520», - 1100 грн. та відеокамерою «Панасонік NV GS-500», - 2699 грн., а всього майном потерпілого, загальною вартістю - 10647 грн., після чого з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, свою провинуу скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.185 КК України визнав повністю, щиро покаявся у скоєному, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння та пояснив суду, що він 25 серпня 2015 року, приблизно о 17 год., зустрівся зі своїм другом ОСОБА_2, з яким пішли в бар, де розпивали спиртні напої. ОСОБА_2, запропонував йому скоїти крадіжку майна приятеля останнього - ОСОБА_4, на що він погодився. Для здійснення крадіжки, вони у магазині купили горілки, після чого попрямували до ОСОБА_5 додому, за адресою: м Харків АДРЕСА_1.

Прийшовши до ОСОБА_5, вони розпивали спиртні напої, та коли були п'яні, дочекавшись, коли ОСОБА_5 засне, почали виносити з його квартири удвох техніку, звідки винесли: телевізор, відеокамеру, які віднесли до знайомого ОСОБА_2, на ім'я Сергій, який проживає ІНФОРМАЦІЯ_7. Після чого повернулися до квартири потерпілого, звідки також забрали: пилосос, жовтого кольору, домашній кінотеатр, масляний обігрівач, які також віднесли до Сергія, якому сказали, що придбали ці речі.

У той же день, приблизно о 23:00 год., ОСОБА_2, зателефонував своєму знайомому і запропонував купити телевізор, але останній відмовився. Вранці 26 серпня 2015 року, вони забрали телевізор, який продали знайомому ОСОБА_2 за 1000 гривень.

Приблизно о 12 год. вони на зупинці тролейбусу, в районі «Баварії» в м.Харкові, продали незнайомому чоловікові за 120 гривень обігрівач.

О 15:00 год., вони зайшли до Сергія, забрали відеокамеру, кінотеатр, пилосос, які віднесли у залізничну битовку, за адресою: м.Харків, вул. Калініна. Там знаходилося близько 5 чоловік, і хлопець на імя Віктор, який забрав все, крім відеокамери, за що віддав їм 650 гривень. Після цього, вони на вулиці, підійшли до раніше не знайомого чоловіка, якому продали відеокамеру за 250 гривень.

Всі отримані гроші вони розділили навпіл і витратили на свої потреби.

Крадіжку, скоїв через скрутне матеріальне становище, оскільки не може знайти роботу, на теперішній час вживає заходи щодо працевлаштування. Цивільний позов потерпілого про стягнення матеріальних збитків та судові витрати визнає в повному обсягу.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2, свою провинуу скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.185 КК України визнав повністю, щиро покаявся у скоєному, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння та пояснив суду, що він 25 серпня 2015 року, приблизно о 17 год., зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_1, з яким пішли в бар, де розпивали спиртні напої. Він, запропонував ОСОБА_1 скоїти крадіжку майна свого приятеля ОСОБА_4, на що останній погодився. Для здійснення крадіжки, вони у магазині купили горілки, після чого попрямували до ОСОБА_5 додому, за адресою: м Харків АДРЕСА_1.

Прийшовши до ОСОБА_5, вони розпивали спиртні напої, та коли були п'яні, дочекавшись, коли ОСОБА_5 засне, почали виносити з його квартири удвох техніку, звідки винесли: телевізор, відеокамеру, які віднесли до його знайомого на ім'я Сергій, повернулися до квартири потерпілого, звідки також забрали: пилосос, жовтого кольору, домашній кінотеатр, масляний обігрівач, які також віднесли до Сергія, якому сказали, що придбали ці речі.

У той же день, приблизно о 23:00 год., він зателефонував своєму знайомому і запропонував купити телевізор, але останній відмовився. Вранці 26 серпня 2015 року, вони забрали телевізор, який продали за 1000 гривень.

Приблизно о 12 год. вони, на зупинці тролейбусу, в районі «Баварії» в м.Харкові, продали незнайомому чоловікові за 120 гривень обігрівач.

О 15:00 год., вони зайшли до Сергія, забрали: відеокамеру, кінотеатр, пилосос, які віднесли у залізничну битовку, з адресою: м.Харків, вул. Калініна. Там знаходилося близько 5 чоловік, і його знайомий на імя Віктор, який забрав все, крім відеокамери, за що віддав їм 650 гривень. Після цього, вони на вулиці, підійшли до раніше не знайомого чоловіка, якому продали відеокамеру за 250 гривень.

Крадіжку, скоїв через скрутне матеріальне становище, оскільки не може знайти роботу, на теперішній час вживає заходи щодо працевлаштування. Цивільний позов потерпілого про стягнення матеріальних збитків та судові витрати визнає в повному обсягу.

Потерпілий ОСОБА_4 в судове засідання не зявився, надав до суду заяву з проханням про розгляд справи за його відсутності, цивільний позов до обвинувачених про стягнення в солідарному порядку матеріальних збитків в сумі 6017 гривень 00 коп. підтримує в повному обсягу.

Враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_1 і ОСОБА_3, та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини по справі, судом встановлено, що обвинувачені правильно розуміють зміст цих обставин і не наполягають на дослідженні всіх доказів у справі, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, з урахуванням думки прокурора та заяви потерпілого про розгляд справи за його відсутності, суд провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3, та вивченням матеріалів справи, які характеризують особу обвинувачених, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

За таких обставин, суд вважає доведеною провину обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3, і кваліфікує їх дії за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Пом'якшуючими покарання обставинами відносно обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3, відповідно до вимог ст.66 КК України, суд визнає їх щире каяття у скоєному, та активне сприяння розкриттю злочину.

Обтяжуючою покарання обставиною, відносно обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3, відповідно до вимог ст.67 КК України, суд визнає вчинення ними злочину у стані алкогольного спяніння.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він не одружений, раніше судимий: 26.11.2012р. Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.1 ст. 185 КК України до штрафу у розмірі 850 гривень штрафу, судимість не знята у встановленому законом порядку через несплату штрафу, не працює, має постійне місце реєстрації та мешкання в м.Харкові, за місцем мешкання характеризується негативно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він не одружений, раніше судимий: 23.10.2007р. Жовтневим районним судом м.Харкова за ч.1 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік; 04.03.2009р. Жовтневим районним судом м.Харкова за ч.2 ст.307, 309 ч.2, 70, 71 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 18.02.2013р. умовно достроково на невідбуту частину покарання 2 місяці 2 дні, на підставі постанови Дзержинського районного суду м.Харкова від 08.02.2013р.; 01.10.2014 Жовтневим районним судом м. Харків за ч.2 ст.15. ч.1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, судимість не знята у встановленому законом порядку, офіційно не працює, має постійне місце реєстрації та мешкання в м.Харкові, за місцем мешкання характеризується негативно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

При призначенні обвинуваченим ОСОБА_1 і ОСОБА_3 покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ними кримінального правопорушення, яке є злочином середньої тяжкості, дані про особу обвинувачених, обставини, які помякшують їх покарання, а також обставину, яка обтяжує їх покарання, і вважає необхідним призначити їм покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.185 КК України, з призначенням остаточного покарання обвинуваченому ОСОБА_1, на підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом поглинання менш суворого покарання призначеного вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 01.10.2014 року, більш суворим знову призначеним покаранням.

Суд, враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3, те, що він повністю визнав свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, щиро покаявся у скоєному, з урахуванням обставин, які помякшують його покарання, вважає можливим звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на підставі ст.75 КК України, з покладенням на нього обовязків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.

Вирок Жовтневого районного суду м.Харкова від 26.11.2012 року відносно ОСОБА_2, за яким останньому призначено покарання за ч.1 ст.185 КК України у вигляді штрафу, на підставі вимог ч.3 ст.72 КК України, підлягає самостійному виконанню.

Виходячи з вимог ст. 65 КК України, суд приходить до висновку, що вказане покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинувачених і, попередження вчинення ними нових злочинів.

Запобіжний захід відносно обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_3 в ході досудового та судового слідства не обирався.

З урахуванням вказаних вище обставин суд, вважає за необхідне, з урахуванням вимог ст.177 КПК України, після набрання вироком законної сили, обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про стягнення з обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_3 матеріальних збитків у сумі 6017, 00 гривень, підлягає повному задоволенню з урахуванням вимог ст. 129 КПК України, наданих суду доказів про вартість викраденого майна, та позиції обвинувачених, яка повязана із повним визнанням позовних вимог потерпілого, який підлягає стягненню з обвинувачених в солідарному порядку.

Відшкодування судових витрат, вартості проведення експертних досліджень по справі суд, на підставі ст.ст.122, 126 КПК України, покладає на обвинувачених в дольовому порядку.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 185 КК Українита призначити йому покарання у вигляді - 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю вироків, шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 01.10.2014 року, у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі, більш суворим знову призначеним покаранням, - у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

Після набрання вироком законної сили, обрати відносно ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань №27.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня його затримання.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді - 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі звільнити протягом іспитового строку 2 (двох) років, якщо він не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обовязки.

На підставі п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України, зобовязати ОСОБА_2, протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально виконавчої інспекції, повідомляти кримінально виконавчу інспекцію про зміну місця мешкання, навчання, роботи, періодично зявлятись до кримінально - виконавчої інспекції на реєстрацію.

Вирок Жовтневого районного суду м.Харкова від 26.11.2012 року відносно ОСОБА_2, за яким останньому призначено покарання за ч.1 ст.185 КК України у вигляді штрафу, - підлягає самостійному виконанню.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на відшкодування матеріальних збитків - 6017 гривень 00 коп., по 3008 гривень 50 коп., з кожного.

Стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави, судові витрати за проведення експертизи №4163 від 30.09.2015 року, в сумі - 368 гривень 28 коп., по 184 гривні 14 коп., з кожного, які перерахувати на р/р 31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011 УДКСУ в Комінтернівському районі м.Харкова.

Речові докази: пилосос «Зельмер 01ZO14ST», домашній кінотеатр «Панасонік SC-HT520», відеокамеру «Панасонік NV GS-500», які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_4, - повернути останньому як законному власнику.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської областішляхом подачі апеляційної скарги черезЖовтневий районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя М.В. Федюшин