Ухвала суду № 54707856, 22.12.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №335/13072/14-ц Головуючий у 1-й інстанції Калюжна В.В.

Провадження № 22-ц/778/6394/15 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого, суддіОСОБА_2суддів:ОСОБА_3 ОСОБА_1секретарОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 серпня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_5, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Адмін» про звернення стягнення на майнові права,-

В С Т А Н О В И Л А:

Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» (далі банк) звернулось до суду з позовом до відповідача про звернення стягнення на майнові права, посилаючись на те, що 23.04.2008 року між позивачем та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 34/ІК-001.08.1, згідно з умовами якого банк надає позичальнику кредит на оплату частини вартості об'єкту інвестування по договору № 1 про участь у фонді фінансування будівництва виду «А», укладеного між сторонами, а саме: вбудованого нежилого приміщення (підвал 9-ти поверхової секції) у житловому будинку № 26-А по вул. Волгоградській у м.Запоріжжя на загальну суму 234 000 дол. США по 23 квітня 2018 року включно.

Для забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, між сторонами укладено договір іпотеки від 23.04.2008 року, реєстровий № 594. Відповідно до п.1.3 договору іпотеки, предметом іпотеки є обєкт інвестування, а саме вбудоване нежиле приміщення (підвал 9-ти поверхової секції), загальною площею 130 кв.м., у житловому будинку № 26-А по вул. Волгоградській у м. Запоріжжі, яке стане власністю іпотекодавця в майбутньому на підставі Договору № 1 про участь у фонді фінансування будівництва виду А від 23.04.2008 року, укладеного між іпотекодавцем та позивачем.

Відповідач систематично порушувала умови кредитного договору та рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2011 року з неї стягнуто на користь ПAT «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором № 34/ІК-001.08.1 від 23.04.2008 року в розмірі 13 607 984,01 грн. та судові витрати.

У зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором, банк просив суд звернути примусове стягнення на майнові права за Договором Іпотеки від 23.04.2008 року, укладеного між сторонами, а саме: на об'єкт інвестування вбудоване нежиле приміщення (підвал 9-ти поверхової секції) у житловому будинку № 26-А по вул. Волгоградській у м. Запоріжжя, що належить ОСОБА_5 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, шляхом уступки ОСОБА_5 позивачу права вимоги - майнових прав на вбудоване нежитлове приміщення за договором № 1.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 серпня 2015 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішенням суду представник ПАТ «Родовід Банк» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове яким задовольнити позовні вимоги викладені в уточненій заяві про зміну предмету позову, яка ухвалою суду першої інстанції не була прийнята до розгляду.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 23.04.2008 року між сторонами укладено кредитний договір № 34/ІК-001.08.1. Відповідно до п.1.1. банк надає позичальнику кредит на оплату частини вартості обєкту інвестування по договору № 1 про участь у фонді фінансування будівництва виду "А", укладеному між сторонами, а саме вбудованого нежилого приміщення (підвал 9-ти поверхової секції) у житловому будинку № 26-А по вул. Волгоградській у м. Запоріжжі на загальну суму 234000 дол. США по 23 квітня 2018 року включно.

Відповідно до п. 3.1. вказаного кредитного договору для забезпечення зобовязань щодо погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування грошовими коштами, пені за порушення зобовязань за цим договором, а також відшкодування збитків у звязку з порушенням умов цього договору до моменту реєстрації права власності на обєкт інвестування є обєкт інвестування, який стане власністю Позичальника в майбутньому, а саме на вбудоване нежиле приміщення (підвал 9-типоверхової секції) у житловому будинку № 26-А по вул. Волгоградська в м.Запоріжжя.

Відповідно до п. 3.2. кредитного договору умови передачі нерухомого майна в іпотеку, звернення стягнення на передане в іпотеку нерухоме майно регулюються договором іпотеки, що укладається Банком з Позичальником.

Для забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, між сторонами укладено договір іпотеки від 23.04.2008 року, реєстровий № 594. Відповідно до п.1.3 договору іпотеки, предметом іпотеки є обєкт інвестування, а саме вбудоване нежиле приміщення (підвал 9-ти поверхової секції), загальною площею 130 кв.м., у житловому будинку № 26-А по вул. Волгоградській у м. Запоріжжі, яке стане власністю іпотекодавця в майбутньому на підставі Договору № 1 про участь у фонді фінансування будівництва виду А від 23.04.2008 року, укладеного між іпотекодавцем та позивачем.

Відповідно до п. 2.1.6 договору іпотеки у випадку невиконання чи неналежного виконання Іпотекодавцем основного зобовязання та\або умов цього договору до завершення будівництва обєкта будівництва, складовою частиною якого є обєкт інвестування за Договором № 1 про участь у фонді фінансування будівництва виду А від "23" квітня 2008 року, Іпотекодержатель звертає стягнення на предмет іпотеки в порядку, визначеному Законом України "Про заставу", шляхом відступлення Іпотекодавцем Іпотекодержателю прав Довірителя, що випливають з Договору № 1 про участь у фонді фінансування будівництва виду "А" від 23 квітня 2008 року.

В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 233/5 від 26.05.2011 року оформлено право власності на квартири та нежитлові приміщення по вул. Волгоградській, 26-а за юридичними та фізичними особами (відповідач не є власником житлових чи нежитлових приміщень вказаного будинку а.с. 129-132).

Власником приміщення № 150 у будинку № 26а по вул. Волгоградській у м. Запоріжжі є ТОВ "АДМІН" на підставі свідоцтва серія САЕ № 174775 від 03.08.2011 року про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Запорізької міської ради (а.с. 133).

Враховуючи вказані встановлені в ході розгляду обставини банк у день ухвалення рішення по справі заявив клопотання про зміну предмету позову, в якій просив в тому числі залучити до участі у справ нових відповідачів (а.с. 142-150).

Банк в уточненій позовній заяві просив суд:

1.скасувати вказане рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 233/5 від 26.05.2011 року оформлено право власності на квартири та нежитлові приміщення по вул. Волгоградській, 26-а;

2.скасувати свідоцтво серія САЕ № 174775 від 03.08.2011 року про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Запорізької міської ради;

3.скасувати державну реєстрацію права власності на приміщення № 150 у будинку № 26а по вул. Волгоградській у м. Запоріжжі за ТОВ "АДМІН";

4.визнати право власності на приміщення № 150 у будинку № 26а по вул. Волгоградській у м. Запоріжжі за ОСОБА_5;

5.в рахунок погашення вказаної заборгованості звернути стягнення на приміщення № 150 у будинку № 26а по вул. Волгоградській у м. Запоріжжі.

З уточненим позовом банк просив суд залучити до участі у справі співвідповідачами ТОВ "АДМІН" та Виконавчий комітет Запорізької міської ради.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 серпня 2015 року було відмовлено банку у прийнятті до розгляду вказаного уточненого позову, та розяснено, що з позовом банк може звернутись до суду в загальному порядку.

Судом було продовжено розгляд справи за позовом банку до ОСОБА_5 про звернення стягнення на майнові права.

Відмовляючи в позові суд вірно зазначив, що позов банку ґрунтується на вимогах договору іпотеки, що застосовуються до введення обєкту інвестування в експлуатацію, а саме п. 2.1.6 договору, які застосуванню не підлягають, оскільки обєкт інвестування введено в екплуатацію, у нього є власник, який не є відповідачем у справі.

В апеляційній скарзі, не спростовуючи висновки суду про неможливість задоволення позову банку до ОСОБА_5 про звернення стягнення на майнові права, оскільки власника введеного в експлуатацію майна, яке банк вважає іпотечним, не залучено до участі в праві, не оскаржуючи ухвалу суду про відмову у прийнятті до розгляду уточненого позову банк просив апеляційний суд задовольнити вказані вимоги викладені в уточненому позові і які судом першої інстанції не розглядались.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції не може розглянути вимоги банку не заявлені (або в прийнятті до розгляду яких було відмовлено) і не розглянуті судом першої інстанції, фактично вимоги банку в апеляційній скарзі щодо скасування рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування державної реєстрації права власності на приміщення за ТОВ "АДМІН" стосуються прав та інтересів осіб які не залучені до участі у справі в якості відповідачів, а залучення нових осіб виходить за рамки компетенції апеляційної інстанції.

З апеляційної скарги випливає, що задовольнити вимоги банку щодо звернення стягнення на майнові права ОСОБА_5, неможливо з підстав умов договору іпотеки та факту введення майна в експлуатацію, оскільки вже і в апеляційній скарзі банк просив звернути стягнення не на майнові права а на обєкт нерухомості.

За таких умов апеляційна скарга задоволена бути не може, однак це не перешкоджає банку звернутись до суду з позовними вимогами заявленими в апеляційній скарзі на загальних підставах.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які являються обов'язковою підставою для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 серпня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: