Вирок № 54707298, 29.12.2015, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/2055/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2015 року Чернігівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого - суддіПокопцевой Д.О.,

при секретарі Синяк Л.П.,

за участю прокурора Худзія Є.О.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Чернігівка кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого електромонтером ВАТ «Запоріжжяобленерго», розлученого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України

ВСТАНОВИВ:

26.01.2015 року, близько 05.10 годин, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався по правій стороні проїзної частини вул. Леніна, в напрямку перехрестя з вул. Піонерською в смт. Чернігівка Запорізької області, та перевозив в якості пасажирів в салоні вказаного автомобілю ОСОБА_3 та ОСОБА_4

В цей же час, на правій смузі руху вул. Леніна, в бік перехрестя з вул. Комсомольською в смт. Чернігівка Запорізької області, стояв автомобіль ВАЗ-2101 р.н. ТРТ3804ХХ, з ввімкненими габаритними вогнями, за кермом якого перебував ОСОБА_5, а в салоні в якості пасажирів знаходились ОСОБА_6В, та ОСОБА_7В

В ході руху водій ОСОБА_2, наближаючись до магазину «Фортуна», що розташований то ходу його руху праворуч від проїзної частини вул. Леніна в смт. Чернігівка, порушуючи правила безпеки руху, а саме п. 10.1 Правил дорожнього руху України, згідно якого «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху», не впевнившись в безпеці маневру, змінив напрямок свого руху, виїхавши на зустрічну смугу, де допустив зіткнення (наїзд) зі стоявшим автомобілем ВАЗ-2101 р.н. ТРТ3804ХХ.

В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди її учасникам спричинені тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості, а саме: -

-ОСОБА_7 - у вигляді закритого перелому основи 5 плюсневої кістки правої стопи, рваної рани підборіддя справа, ссаден і забоїв мяких тканин голови та верхніх кінцівок, які згідно висновку експерта №55 від 13.05.2015року кваліфікуються як тілесні ушкодження, середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалості розладу здоровя більше 21 дня

-ОСОБА_3 - у вигляді забійної рани голови, забоїв та саден мяких тканин обличчя, важкої ЧМТ, забою головного мозку, САК, які згідно висновку експерта №61 від 14.05.2015року кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, розкаявся у вчиненому, підтвердив викладені обставини справи.

Крім того, в судовому засіданні обвинувачений пояснив, що 26.01.2015р., приблизно о 02.00 год., приїхав на автомобілі НОМЕР_2,до кафе «Діль-бар», розташованого по вул. Леніна в смт Чернігівка.

У кафе він зустрівся зі своїми знайомими ОСОБА_3 та ОСОБА_4, випив 70гр коньяку, та о 05.00 годині ранку повіз на своєму автомобілі ОСОБА_3 на поїзд, а потім, на прохання ОСОБА_4, планував відвезти її на роботу. Рухався зі швидкістю 60-65км/г, був туман, дорожнє покриття сире та слизьке, в ямах, вуличне освітлення відсутнє. Обїжджаючи ями, він виїхав на смугу зустрічного руху, на відстані 10 метрів побачив автомобіль, намагався загальмувати, але не встиг. Після зіткнення втратив свідомість, коли остаточно прийшов до тями, побачив, що пасажирів у машині немає, виліз із салону, знову втратив свідомість. До лікарні намагався дійти сам, тому що швидкої на місці ДТП вже не було, і він вирішив, що про нього або забули, або не побачили за кермом. По дорозі проходив повз будинок друга, покликав його, а друг вже викликав швидку. У скоєному щиро розкаюється, просить суворо не карати, та не позбавляти права керування транспортними засобами, оскільки за родом діяльності на службовому автомобілі постійно виїжджає на виклики споживачів, або на аварії у електромережах, та на півставки підробляє електриком у ЗОШ «Надія». Позбавлення прав керування транспортними засобами фактично унеможливить продовження ним трудової діяльності, а він має на утриманні малолітню дочку та хворого батька-пенсіонера.

Враховуючи те, що обвинувачений не оспорював фактичні обставини справи, і як встановлено судом, він правильно розуміє зміст цих обставин, будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції відсутні, заслухавши думку учасників судового розгляду та, роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, обмежившись допитом обвинуваченого, та дослідженням доказів, що характеризують його особу.

Оцінюючи зазначене та усі докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого у інкримінованому йому злочині доведена повністю і його умисні дії суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, є його щире каяття у вчиненому.

Згідно ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, є вчинення злочину, особою що перебуває у стані алкогольного спяніння.

При обранні міри покарання обвинуваченого суд враховує наступні обставини справи:

- ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, при цьому суд звертає увагу на наслідки та ставлення обвинуваченого до вчиненого, який вину у скоєнні злочину щиро визнав, розкаявся, попросив у потерпілих вибачення.

- особу обвинуваченого, який раніше не судимий, працює, за місцем проживання характеризується задовільно, за місцем роботи виключно позитивно, на обліку у лікаря - психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має на утриманні неповнолітню дочку ОСОБА_8, 01.05.2006р.н. та батька-пенсіонера ОСОБА_9, 27.08.1952р.н., який страждає на хронічну язву шлунка, потерпіла ОСОБА_7 не має до нього претензій матеріального та морального характеру, міру покарання просить обрати на розсуд суду, потерпілий ОСОБА_3 просить суворо не карати та права керування транспортними засобами не позбавляти.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність призначення йому міри покарання, відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", згідно з яким суди повинні призначати покарання менш суворе - особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, тощо, з метою перевиховання та виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових злочинів, і вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції ч.2 ст.286 КК України, у виді позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням, та, враховуючи сімейний та матеріальний стан ОСОБА_2, його ставлення до вчиненого, позицію потерпілих по справі, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Судові витрати по справі слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст.368, 370, 374 КПК України. суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку 1 рік - не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки.

У відповідності до ст. 76 ч.1 п.п. 2,3,4 КК України зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.

Речові докази по справі автомобіль ВАЗ-2101, р.н. ТРТ 3804 ХХ, який перебуває на зберіганні у ОСОБА_5, згідно його розписки йому повернути; автомобіль НОМЕР_3, який перебуває на зберіганні у ОСОБА_2 повернути власнику ОСОБА_10.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, має право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта СА 545305, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, судові витрати на залучення експерта під час досудового розслідування в розмірі 1473грн. 12коп. на користь держави: рахунок №31116115700009, одержувач - Управління казначейства у Шевченковському районі м.Запоріжжя /24060300, код банку 813015, код ЄДРПОУ - 38025367, назва банку ГУДКСУ у Запорізькій області.

Заходи забезпечення кримінального провадження до набрання судовим рішенням законної сили - не застосовувати.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч.2 ст.473 КПК України.

Вирок може бути оскаржений з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Запорізької області через Чернігівський районний суд Запорізької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Покопцева Д.О.