Вирок № 54706876, 28.12.2015, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/2342/15-к

Провадження № 1-кп/323/194/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.12.2015м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області в складі

головуючого - судді Мінаєва М.М.,

секретаря - Тахтаул А.Л.,

за участю прокурора - Мартиша М.М.,

в присутності

обвинуваченого - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

захисника обвинуваченого - ОСОБА_3,

представника потерпілого - адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Оріхівського районного суду Запорізької області кримінальне провадження № 12015080310000298 та обєднане з ним кримінальне провадження № 12015080310000631 відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Російської Федерації, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працевлаштованого, не одруженого, такого, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

раніше судимого:

1)27.01.2015 року Оріхівським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки;

2)07.07.2015 року Оріхівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.185,ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі з випробувальним строком 3 роки,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, освіти середньої, не одруженого, офіціально не працевлаштованого, інваліда ІІІ-ї групи, такого, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, вул. 95-ї Гвардійської стрілкової дівізії, б. 4, раніше судимого 13.01.2015 року Оріхівським районним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 185 КК України до 180 годин громадських робіт;

за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

15.12.2014 року близько 23 години 00 хвилин ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом та метою наживи, шляхом вільного доступу, а саме через віконну хвіртку, проник до приміщення будинку № 2 по вул. Елеваторній в м. Оріхів, звідки за допомогою гвинтового ключа демонтував з пилорамного верстату та викрав мотор марки «АИР56В2N3» та електропилку марки «МІНСЬК ПЦ 2800», ринкова вартість яких складає 2037 грн. 20 коп.

Крім того, 19.12.2014 року, продовжуючи реалізацію єдиного умислу на таємне викрадення чужого майна, близько 23 години 00 хвилин, ОСОБА_2 шляхом вільного доступу, а саме через віконну хвіртку, проник до приміщення будинку № 2 по вул. Елеваторній в м. Оріхів, звідки викрав електропереноски в кількості двох штук в корпусі білого та чорного кольору, які не складають матеріальної цінності, а також за допомогою гвинтового ключа демонтував з токарного верстату та викрав електродвигун на 4 кВт на 3000 обертів вартістю 600 грн., електродвигун на 1 кВт на 1500 оборотів вартістю 400 грн., електрорубанок вартістю 1200 грн., електричну дриль марки «Інтерскол Д-350ЄР», вартістю 261 грн. 30 коп.

Також на початку січня 2015 року, продовжуючи реалізацію єдиного умислу на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2, шляхом вільного доступу, а саме через віконну хвіртку, проник до приміщення будинку № 2 по вул. Елеваторній в м. Оріхів, звідки викрав рибацькі телескопічні вудки в кількості трьох штук: 2 вудки телескопічні довжиною по 4 метри вартістю 140,00 грн. кожна, на загальну суму 280 грн., та одну вудку рибальську типу «Спінінг» довжиною 2,7 метрів вартістю 155,00 грн., фортуну «ДВТ» 2,2 кВт, вартістю 900 грн., станок для заточки бензопили марки «Темп» вартістю 800 грн., електролобзик марки «BOSCH» вартістю 1200,00 грн., в кількості 2-х штук на загальну суму 2400,00 грн., міжкімнатні двері, виконані зі скла та дерева вартістю 395,00 грн., оптичний приціл на духову гвинтівку.

Всім викраденим майном ОСОБА_2 розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 8228,50 грн.

Крім того, в перших числах травня 2015 року, близько 21 години 00 хвилин, ОСОБА_2, діючи повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, прийшов на територію двоповерхового будинку № 25, розташованого по вул. Шмідта в м. Оріхів Запорізької області, де піднявся на другий поверх вищезазначеного будинку, шляхом підбору ключа відчинив двері квартири № 8, та проник до приміщення даної квартири. В цій квартирі ОСОБА_2 умисно, таємно, з корисливих мотивів взяв наступне майно: електробігуді марки «BaByliss» вартістю 1112 гривень 40 копійок, ТВ-приймач марки «GRUNDIG STR 312» вартістю 1111 гривень 67 копійок, газовий опалювальний апарат марки «АОГВ-7К» вартістю 4800 гривень, які належали потерпілій ОСОБА_6 Після цього ОСОБА_2 разом із зазначеними речами покинув приміщення квартири і розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 7024 гривні 07 копійок.

Крім того, ввечері того ж дня, через деякий час після викрадення речей з квартири ОСОБА_6, ОСОБА_2 направився до магазину «Гарячий хліб», розташований за адресою вул. Привокзальна №112-а у м. Оріхів Запорізької області, де зустрів ОСОБА_1 В ході розмови з останнім у ОСОБА_2 виник умисел на таємне викрадення чужого майна з квартири №8 спільно з ОСОБА_1 З цією метою він запропонував ОСОБА_1 піти до будинку №25, розташованого по вул. Шмідта в м. Оріхів Запорізької області та допомогти йому перенести раніше викрадені речі, на що ОСОБА_1 погодився. По прибуттю до будинку за зазначеною адресою, з метою реалізації спільного умислу, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 близько 22 години 00 хвилин направились до квартири АДРЕСА_1, де шляхом підбору ключа проникли до приміщення даної квартири. Після цього ОСОБА_1 і ОСОБА_2 діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, взяли відеомагнітофон марки «Panasonic NV-PO4RM2EE» вартістю 225 гривень 80 копійок, який належав ОСОБА_6, та домовилися зберігати викрадене майно у ОСОБА_1 Після чого вони покинули територію вказаної квартири та розпорядилися викраденим майном на власний розсуд, чим спричинили потерпілій ОСОБА_6 матеріальних збитків на суму 225 гривень 80 копійок.

Будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав та надав показання про те, що дійсно в середині грудня 2014 року пізно ввечері проник до приміщення по вул. Елеваторній, 2 у м. Оріхів, з метою викрадення обладнання, яке, як він знав заздалегідь, там знаходиться. Проникнувши до цього приміщення, він побачив, що там знаходяться речі, які він не зможе забрати за один раз. Тому він вирішив спочатку забрати електродвигун та електричну пилку, які викинув через хвіртку на вулицю та сховав біля будівлі, з якої він викрав ці речі, а за рештою речей прийти в інший раз. Після цього він ще двічі в різні дні проникав до цього ж приміщення та викрадав речі, що там знаходились. Точну послідовність, в якій він виносив викрадені речі, він не памятає, однак обставин, викладених в обвинувальному акті, не оспорює. Викрадені речі він продавав, залишаючи виручку собі. Після того, як це стало відомо правоохоронним органам, він розповів працівникам міліції про те, кому збував викрадені речі. Завдану потерпілому шкоду він не відшкодував.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 надав показання, що навесні 2015 року йому стало відомо, що у квартирі ОСОБА_6, яку він знав, і яка проживає в одному підїзді з його знайомим, але тривалий час відсутня за місцем проживання, можуть бути коштовні речі. В нього виник умисел на прокинення до її квартири з метою викрадення речей, які там знаходяться. У вечірній час ОСОБА_2 шляхом підбору ключей відкрив двері до квартири, що належить ОСОБА_6, проник до неї, та викрав там газовий котел, ТВ-приймач та електробігуді, які збирався продати та виручити за це гроші. Покинувши квартиру, він залишив викрадені речі у підвалі того ж підїзду. Після цього він пішов до міста та біля магазину «Гарячий хліб» зустрів раніше знайомого ОСОБА_1, якого попросив допомогти перенести раніше викрадені речі. Разом з ОСОБА_1 вони повернулись до будинку, де проживає ОСОБА_6, та винесли в з підвалу раніше викрадені ОСОБА_2 речі. ОСОБА_1 запитав його, чи в є в тій квартирі відеомагнітофон. ОСОБА_2 відповів, що є, і вони вирішили повернутись до квартири. ОСОБА_2 ще раз шляхом підбору ключа відкрив двері і вони обидва проникли до квартири. Там ОСОБА_1 взяв відеомагнітофон, після чого вони вийшли з квартири. Більше нічого вони там не брали. За обоюдною згодою вони вирішили, що частина викрадених речей буде зберігатись у ОСОБА_1

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю, та надав показання, що повністю узгоджуються з показаннями ОСОБА_2

Потерпілий ОСОБА_5 надав суду показання про те, що на початку січня 2015 року йому стало відомо про крадіжку його речей з цеху, що ним орендувався. Спочатку він не заявив про це до міліції, а провів своє розслідування, в ході якого встановив, що вірогідним крадієм є ОСОБА_2 Після цього, дізнавшись про інші вчинені ОСОБА_2 діяння, він вирішив заявити про вчинений щодо нього злочин. Частину викрадених речей йому повернули працівники міліції, однак за решту викрадених речей відшкодування ОСОБА_2 не надав. Вважав, що обвинувачений ОСОБА_2 заслуговує на суворе покарання.

Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не зявилась, забезпечивши участь в судовому розгляді свого представника, адвоката ОСОБА_4

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положенняст. 349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3ст. 349 КПК України, обмежившись дослідженням доказів, що підтверджують розмір завданої діяннями обвинувачених матеріальної шкоди, дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинувачених, а також дослідженням доказів, наданих в обґрунтування цивільного позову потерпілої ОСОБА_6

Так, із дослідженого в судовому засіданні висновку судової товарознавчої експертизи № 1570 від 22.07.2015 року судом встановлено, що ринкова вартість електробігудів «BabyLiss» на момент вчинення злочину в середньому може складати 1112,40 грн., а ринкова вартість ТВ-приймача «GRUNDIG STR 312» на момент вчинення злочину може складати 1111,67 грн.

Із дослідженого в судовому засіданні висновку судової товарознавчої експертизи № 1383 від 03.09.2015 року судом встановлено, що ринкова вартість відеомагнітофону «Panasonic» на момент вчинення злочину може складати 225,80 грн.

Із дослідженого в судовому засіданні висновку судової товарознавчої експертизи № 1080 від 07.07.2015 року судом встановлено, що ринкова вартість дрилі «Інтерскол Д-350ЕР» станом на час вчинення злочину може складати 261,30 грн. Ринкову вартість снайперського прицілу «BSA», заточної машини МЗ-250, шліфувальної машини «ДВТ» та 2-х елктролобзиків «Bosch» експертним шляхом встановити не вдалось.

Із дослідженого в судовому засіданні висновку судової товарознавчої експертизи № 571 від 17.04.2015 року судом встановлено, що ринкова вартість електромотору АИР 56В 2N3 та електропилки «ПЦ-2800» може складати 2037,20 грн.

На підтвердження вартості іншого викраденого майна стороною обвинувачення надані довідки про його вартість, видані субєктами підприємницької діяльності, достовірність яких іншими учасниками судового провадження не заперечувалась.

За таких обставин суд вважає доведеними всі пред'явлені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обвинувачення.

Діяння, вчинені обвинуваченим ОСОБА_2 в період з 15.12.2014 року по середину січня 2015 року, суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у нежиле приміщення. Суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_2 декількох діянь з викрадення належного потерпілому ОСОБА_5 майна, які охоплювались єдиним умислом.

Діяння, вчинене обвинуваченим ОСОБА_2 у травні 2015 року щодо заволодіння майном потерпілої ОСОБА_6, суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, поєднане з проникненням у жиле приміщення.

Діяння, вчинене обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у травні 2015 року щодо заволодіння майном потерпілої ОСОБА_6, суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у жиле приміщення.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які відповідно дост. 12 КК Україниє тяжким злочином, дані, що характеризують особу винного, - посередньо характеризується за місцем проживання, стан здоров'я - на обліку у психіатра та нарколога не перебуває. Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2, суд визнає щире каяття у вчиненому. Обставин, що обтяжує покарання ОСОБА_2, судом не встановлено. Разом з тим, суд бере до уваги ту обставину, що ОСОБА_2, будучи звільненим від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році», правильних висновків для себе не зробив. Крім злочинів, які інкримінуються у цьому кримінальному провадженні, ОСОБА_2 вчинив інші злочини, за які останній раз був засуджений вироком Оріхівського районного суду Запорізької області від 07.07.2015 року до чотирьох років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання на іспитовий строк три роки.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд також враховує зазначені обставини та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином; дані, що характеризують особу винного, - посередньо характеризується за місцем проживання, стан здоров'я - на обліку у психіатра та нарколога не перебуває. Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1, суд також визнає щире каяття у вчиненому, наявність 3-ї групи інвалідності. Обставин, що обтяжує покарання ОСОБА_1 за цим епізодом, судом не встановлено.

Санкцією ч. 3ст. 185 КК Українипередбачено покарання у виді позбавлення волі від трьох до шести років. Враховуючи дані про особу обвинувачених, обставини справи, наявність обставин, що пом'якшують покарання, суд вважає за необхідне призначити кожному з обвинувачених покарання у виді позбавлення волі в межах санкції закону, що є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання суд бере також до уваги, що покарання у виді 180 годин громадських робіт, призначене ОСОБА_1 вироком Оріхівського районного суду Запорізької області від 13.01.2015 року за ч. 1 ст. 185 КК України, ним повністю відбуте, у звязку з чим він знятий з обліку в Оріхівському РВ КВІ УДПтС України в Запорізькій області.

Також з урахуванням обставин справи та посткримінальної поведінки обвинувачених суд вважає за можливе звільнити їх від відбування покарання з випробуванням в межах, передбачених ст. 75 КК України.

Вирішуючи по суті заявлений потерпілою ОСОБА_6 цивільний позов, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у звязку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

З врахуванням цього, беручи до уваги ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_2 цивільний позов в частині вимог до нього про відшкодування завданої його діянням матеріальної шкоди в розмірі 4800,00 грн. (вартість газового опалювального апарату марки «АОГВ-7 К») визнав повністю, керуючись також ст. 174 ЦПК України щодо наслідків визнання позову відповідачем, суд вважає за необхідне цивільний позов в зазначеній частині задовольнити на підставі ст. 1166 ЦК України.

Відносно вимог про компенсацію моральної шкоди суд виходить з наступного.

Як випливає із ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана злочином, відшкодовується на загальних підставах, тобто особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Частиною 3 статті 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Крім того, як розяснюється в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)» від 31.03.1995 року № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 1190 ЦК України за загальним правилом, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. Ступінь вини кожного з винуватих може бути врахована лише за заявою потерпілої, однак ОСОБА_6 такої заяви не подала.

В обґрунтування позовних вимог про стягнення з обвинувачених компенсації моральної шкоди потерпіла посилається на те, що внаслідок викрадення у неї майна їй було завдано душевних страждань, оскільки вона перенесла психологічний стрес, була змушено терміново покинути місце роботи за кордоном та їхати до Оріхова, вживати додаткових зусиль для повернення до нормального життя, наводити лад у квартирі, у звязку з чим стала знервованою та змушена приймати заспокійливі засоби.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Оцінюючи в сукупності обставини справи, суд вбачає очевидним й таким, що не підлягає доказуванню, те, що потерпіла ОСОБА_6 пережила душевні страждання у звязку з порушенням її права власності на викрадене у ній майно, оскільки кожній розумній людині це властиво. Разом з тим, потерпілою не надано жодного доказу в обґрунтування заявленого нею розміру позовних вимог про компенсацію моральної шкоди, який би свідчив, що саме така компенсація (по 20000,00 грн. з кожного обвинуваченого) відображає глибину та інтенсивність пережитих нею душевних страждань та невідновлюваність життєвих стосунків, а також враховує роль кожного з обвинувачених у вчиненні даного злочину. Водночас більшість з викраденого у неї майна повернуто потерпілій, про що вона сама зазначає у позові.

Крім того, суд бере до уваги майновий стан відповідачів, які офіційно не працюють та відповідного джерела доходів не мають, характер вчинених ним діянь, повне визнання ними вини та часткове визнання ними позову, їх поведінку після вчинення діяння, загальний рівень життя сторін, наявність в обвинуваченого ОСОБА_1 інвалідності 3-ї групи, суд вважає, що заявлений потерпілою розмір позовних вимог не відповідає вимогам розумності та добросовісності, а позов може бути задоволений частково про стягнення з обвинувачених солідарно 2000,00 грн. на користь потерпілої.

Питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження перед судом не порушувалось.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню у виді витрат на проведення експертиз підлягають стягненню з обвинувачених на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України.

При вирішенні питання щодо процесуальних витрат, пов'язаних із участю потерпілої ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, суд керується положеннями ч. 2ст. 122 КПК Українита Інструкцією про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів (зі змінами та доповненнями), затвердженоюпостановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 р. № 710 (надалі Інструкція № 710). Пунктом 1 Інструкції № 710 передбачено, що відповідно до законодавства (статті121,122 Кримінального процесуального кодексу України) за потерпілими зберігається середня заробітна плата за весь час, затрачений ними у зв'язку з явкою та викликом до органів досудового розслідування, прокуратури, суду. Крім цього, передбачено, що потерпілим, якщо виконання їх процесуальних функцій пов'язане з перебуванням за межами населеного пункту постійного проживання, компенсуються (відшкодовуються) такі витрати: вартість проїзду до місця виклику і назад. Пунктом 7 Інструкції № 710 передбачено, що у кримінальних провадженнях і справах про адміністративні правопорушення виплати, зазначені в пункті 1 цієї Інструкції, провадяться органом, який зробив виклик, із коштів, що передбачаються кошторисом на зазначені цілі.

У звязку з цим посилання потерпілої на ч. 1 ст. 124 КПК України як підставу вимоги про відшкодування зазначених витрат з обвинуваченого є безпідставними, оскільки КПК України по-різному вирішує питання розподілу витрат, понесених потерпілим на свою явку до органу досудового розслідування, та інших понесених ним витрат (оплата правової допомоги, оплата проїзду представника потерпілого, оплата проведених за клопотанням потерпілого експертиз). Стягнення із засудженого безпосередньо на користь свідка, потерпілого, експерта, спеціаліста, понятого, перекладача витрат, повязаних з їх явкою за викликом, є неприпустимим. Така правова позиція закріплена в п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» від 07.07.1995 року № 11, та підтверджена в Узагальненні судової практики щодо вирішення питання процесуальних витрат у судових рішеннях (вироки, ухвали), проведеному апеляційним судом Запорізької області на підставі інформації, наданої місцевими судами області за період 9 місяців 2014 року.

Із реєстру матеріалів досудового розслідування та судового провадження встановлено, що допит потерпілоїОСОБА_6 в ході досудового розслідування було здійснено в Оріхівському РВ ГУМВС України в Запорізькій області 21.07.2015 року в період часу з 10-00 до 12-00 годин. Потерпілою надана копія проїзного документа, а саме залізничного квитка на потяг № 073 сполученням Москва Запоріжжя-1 (плацкартний вагон № 19), що підтверджує факт її прибуття до Запоріжжя 20.07.2015 року, а також копія квитка на рейсовий автобус сполученням Запоріжжя-Бердянськ (рейс 1710), що підтверджує факт її прибуття із Запоріжжя до Оріхова 20.07.2015 року об 11 годині 15 хвилин. Вартість цих проїздів становить 4292,60 російських рублів (за офіційним курсом НБУ станом на 19.07.2015 року, день придбання квитка, - 1657,24 грн.) та 32,62 грн.

Таким чином, в силу вимог п. 7 Інструкції № 710 зазначені витрати потерпілої ОСОБА_6 на проїзд підлягали оплаті органом, який здійснив її виклик, а саме Оріхівським РВ ГУМВС України в Запорізькій області. Станом на час ухвалення вироку функції та повноваження Оріхівського РВ ГУМВС України в Запорізькій області перейшли до Оріхівського відділення Пологівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, на яке й має бути покладена оплата зазначених витрат.

Водночас вимоги потерпілої ОСОБА_6 про відшкодування витрат на оплату правової допомоги, яка була надана їй адвокатом ОСОБА_4, в розмірі 2000 грн. (згідно Актів виконаних робіт від 10.11.2015 року та від 17.12.2015 рок до Угоди по наданню юридичних послуг від 07.08.2015 року) підлягають задоволенню на підставі ч. 1 ст. 124 КПК України та стягненню з обвинувачених в рівних частках.

Долю речових доказів слід вирішити на підставіст.100 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.100,122, 124, 349,369,373,374,376 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у виді пяти років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення покарання за вироком Оріхівського районного суду Запорізької області від 07.07.2015 року у виді чотирьох років позбавлення волі призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді пяти років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк два роки шість місяців.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обовязки протягом іспитового строку періодично зявлятись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції, та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця роботи, проживання або навчання.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк один рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обовязки протягом іспитового строку періодично зявлятись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції, та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця роботи, проживання або навчання.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 завдану злочином матеріальну шкоду в розмірі 4800,00 грн. (чотири тисячі вісімсот гривень 00 коп.).

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 компенсацію завданої злочином моральної шкоди в розмірі 2000,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судових товарознавчих експертиз у кримінальному провадженні № 12015080310000298 у розмірі 982,08 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави процесуальні витрати на проведення судової товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 12015080310000631 у розмірі 306,90 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 процесуальні витрати на оплату правової допомоги адвоката ОСОБА_4 в розмірі 1000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 процесуальні витрати на оплату правової допомоги адвоката ОСОБА_4 в розмірі 1000,00 грн.

Оріхівському відділенню поліції Пологівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснити потерпілій ОСОБА_6 оплату проїзду її прибуття на виклик із місця її перебування до місця проведення досудового розслідування суму 1689,86 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят девять грн. 86 коп.) із коштів, що передбачаються кошторисом на зазначені цілі.

Долю речових доказів у даному кримінальному провадженні вирішити наступним чином:

-електробігуді марки «BaByliss», ТВ-приймач марки «GRUNDIG STR 312», відеомагнітофон марки «Panasonic NV-PO4RM2EE», які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_6, - залишити їй як власнику;

-мотор марки «АИР56В2N3», електропилку марки «МІНСЬК ПЦ 2800», телескопічну вудку, які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_5І, - залишити йому як власнику.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Оріхівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_7