Ухвала суду № 54706190, 21.12.2015, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 21.12.2015

Справа № 334/2213/13-ц

Провадження № 6/334/537/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2015 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Лисенко Л.І.,

при секретарі Матвієнко О.І.,

за участю головного державного виконавця Ленінського ВДВС ЗМУЮ ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні подання головного державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, -

в с т а н о в и в:

Головний державний виконавець Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх обовязків, вказавши в поданні, що на виконанні в Ленінського відділі ДВС ЗМУЮ знаходиться виконавчий лист № 334/2213/13-ц, виданий 29.08.2013 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 борг у розмірі 160250 грн. Постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 04.12.2013р. Боржником рішення суду не виконується, борг не сплачується. Головний державний виконавець Вербицька Л.Г. просить тимчасово обмежити ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх обовязків.

Головний державний виконавець Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції в судовому засідання підтримала своє подання та просила задовольнити у повному обсязі.

Суд, перевіривши матеріали справи та надані докази, вважає, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.33Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Судом встановлено, що на виконанні в Ленінського відділі ДВС ЗМУЮ знаходиться виконавчий лист № 334/2213/13-ц, виданий 29.08.2013 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 160 250 гривень.

04.12.2013 р. головний державним виконавцем Ленінського відділу ДВС ЗМУЮ ОСОБА_1 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 41046785. Боржником рішення суду не виконується, заборгованість у сумі 160 250 грн. не сплачується.

На неодноразові вимоги державного виконавця зявитися до відділу боржник ОСОБА_3 не реагував, до відділу не зявлявся, документів, підтверджуючих сплату боргу не надав.

17.02.2014 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_3 та заборону на його відчуження.

Крім того, в ході проведення виконавчих дій було встановлено, що за боржником не зареєстровані відкриті розрахункові рахунки в установах банків. Відповідно довідки бази даних АІС «Автомобіль» та ДРС, відомості щодо зареєстрованого за боржником майно відсутні (а.с.10).

Відповідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником зареєстрована квартира, але згідно рішення Ленінського районного суду від 29.04.2013 року квартира за адресою: АДРЕСА_1, на яку накладено арешт, поділена по 1/2 частині між ОСОБА_2 і ОСОБА_5 Головним державним виконавцем встановлено, що боржник фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Виходом на місце встановлено, що його майно за даною адресою відсутнє, зі слів мешканки з квартири 15 вказаного будинку ОСОБА_2 виявлено, що Дмитрик в теперішній час перебуває на заробітках, про що складено акт від 24.11.2015 р. (а.с.23). Державним виконавцем також надано довідку про те, що ОСОБА_2 сплатив аліменти вже за перше півріччя 2016 року (а.с.25), що свідчить про те, що він має можливість погашати борги по виконавчим листам.

Головний державний виконавець Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_1 звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх обовязків.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 14 ЦПК України та статті 124 Конституції України судові рішення, що набрали законної сили, обовязкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Згідно статті 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, коли діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобовязання, або він ухиляється від виконання зобовязань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобовязань.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено право державного виконавця в процесі здійснення виконавчого провадження у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобовязань за рішенням суду.

Відповідно до положення ч. 2 ст.10 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання субєкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобовязання».

Особа, яка має невиконані зобовязання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 377-1 зазначеного вище Кодексу, згадане подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобовязань, а за ухилення від їх виконання.

У звязку з цим з метою всебічного і повного зясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обовязків учасників спірних правовідносин, суду належить зясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобовязання в повному обсязі або частково.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути обєктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя № 334/2213/13-ц від 29.08.2013 року.

Наявність невиконаного судового рішення, не зважаючи на обсяг проведених державним виконавцем виконавчих дій щодо його примусового виконання, свідчить про ухилення ОСОБА_2 від виконання зобовязань, покладених на нього судовим рішенням, що відповідно до п.5 ч.1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» є підставою для тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за кордон до виконання зобовязання. З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що подання обґрунтоване і підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 11, 60, 14, 377-1 ЦПК України, ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України», суд -

УХВАЛИВ:

Подання головного державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про тимчасове обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України - задовольнити.

Тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, до виконання зобовязаньпо виконавчому провадженню ВП №41046785 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 160 250 гривен.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційний суд Запорізької області протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Лисенко Л. І.