Ухвала суду № 54704791, 29.12.2015, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді - Ковалевича С.П.

суддів: Демянчук С.В., Шеремет А.М.

секретар судового засідання Вох В.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства індивідуальних власників квартир «Сімя» на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 04 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства індивідуальних власників квартир «Сімя» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Перевіривши докази та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 04 листопада 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з товариства індивідуальних власників квартир «Сімя» на користь ОСОБА_1 14616,00 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.05.2014 року по 25.05.2015 року.

Стягнуто з товариства індивідуальних власників квартир «Сімя» в дохід держави 243 грн. 60 коп. судового збору.

Вважаючи дане рішення незаконним через порушення судом норм матеріального та процесуального права, товариство індивідуальних власників квартир «Сімя» подало на нього апеляційну скаргу.

На обґрунтування скарги вказує, що правові наслідки, зазначені у ст. 117 КЗпП України наступають лише за наявності певної умови, а саме вини власника. У відповідності до ст. 614 ЦК України обовязок доведення відсутності вини лежить на власникові. Вважає, цей обовязок відповідачем сумлінно виконано.

Зазначає, що з 2001 року головою ТІВК «Сімя» була ОСОБА_2, яка повністю ігнорувала вимоги Статуту товариства, фактично узурпувала владні повноваження. Вона одноособово вирішувала питання фінансово-господарської діяльності, в тому числі прийняття на роботу працівників та визначення їм заробітної плати. Таким чином на посаді бухгалтера опинилась позивачка ОСОБА_1 Заробітна плата голови товариства ОСОБА_2 та бухгалтера ОСОБА_1 перевищувала нараховану квартирну плату щомісячно на 11,5%.

Стверджує, що товариство, опинившись заручником протиправної та безгосподарської діяльності, в тому числі і позивачки, доведено до стану банкрутства. Рахунки товариства заблоковані, державною виконавчою службою відкрито 13 виконавчих проваджень.

Посилаючись на викладені обставини, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 працювала в ТІВК „Сімя на посаді бухгалтера.

15 травня 2015р. ОСОБА_1 звільнилася із займаної посади за ст. 36 КЗпП України.

При звільненні повний розрахунок з нею проведений не був, як того вимагає ст. 47 КЗпП України.

За наведених обставин суд першої інстанції правильно керуючись ст. ст.116,117 КЗпП України постановив рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та стягнув з відповідача, як винної особи заборгованість по заробітній платі при звільнення з 15.05.2014р. по 25.05.2015р. в сумі 14616 грн.

Посилання в апеляційній скарзі представника ТІВК „Сімя на ту обставину, що відсутня вина Товариства в несвоєчасному розрахунку не заслуговують на увагу.

Товариство не надало достатніх та переконливих доказів того, що перед ним є заборгованість інших юридичних осіб по розрахунках і Товариство здійснило усі належні від нього дії для стягнення такої заборгованості.

Неналежне ведення фінансово - господарської діяльності товариством, унаслідок чого створилося тяжке матеріальне становище, не може слугувати підставою для нерозрахунку по заробітній платі з його працівниками.

Не можу бути і підставою відмови у задоволенні позовних вимог та обставина, що раніше Товариством керувала ОСОБА_2, яка і довела його до тяжкого фінансового становища, оскільки у такому випадку Товариство може предявити до винної особи визначені законом свої вимоги по відшкодуванню завданої незаконними діями шкоди.

Доводи апелянта, які викладені в його апеляційній скарзі не спростовують висновків суду, з якими погоджується і колегія суддів.

Оскільки суд першої інстанції повно та всебічно зясував дійсні обставини по справі, дав належну оцінку зібраним доказам і постановив рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 307, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства індивідуальних власників квартир «Сімя» відхилити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 04 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Сторони по справі мають право оскаржити рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня проголошення ухвали апеляційної інстанції в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: С.П. Ковалевич

Судді: С.В. Демянчук

ОСОБА_3