Ухвала суду № 54701921, 25.12.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 553/2388/14-ц Номер провадження 22-ц/786/3614/15Головуючий у 1-й інстанції Андрущенко С.А. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді: Буленка О.О.

суддів: Дорош А.І, ОСОБА_2

при секретарі: Ачкасовій О.Н.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Кредитної спілки " Турбота" при Міжнародній організації " Жіноча Громада" в особі Полтавської філії - ОСОБА_3

на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 14 вересня 2015 року

у справі за позовом Кредитної спілки " Турбота" при Міжнародній організації " Жіноча Громада" в особі Полтавської філії до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А :

В травні 2014 року Кредитна спілка «Турбота» при Міжнародній Організації «Жіноча Громада» в особі Полтавської філії Кредитної спілки «Турбота» при Міжнародній Організації «Жіноча Громада» звернулася до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 15 жовтня 2009 року між Полтавською Філією Кредитної Спілки Турбота та ОСОБА_4 було укладено договір кредитної лінії № 214 СГ, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 10000 грн. 00 коп. строком користування 12 місяців, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 55%. Крім того, 15 жовтня 2009 року між позивачем та ОСОБА_5 було укладено договір поруки до договору № 214 СГ від 15.10.2009 року. Однак всупереч договірним зобовязанням, відповідач порушує виконання зобовязань по даному договору та за весь час дії кредитного договору не провів жодного платежу в рахунок погашення кредиту. Таким чином, станом на 01.06.2014 р. за відповідачем рахується заборгованість у розмірі: 98 254 грн. 27 коп., яку просив стягнути з відповідача разом з судовими витратами.

Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 14 вересня 2015 року у задоволенні позовних вимог Кредитної спілки " Турбота" при Міжнародній організації " Жіноча Громада" в особі Полтавської філії до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено.

З вказаним рішенням не погодився позивач в звязку з чим представник позивача подав на нього апеляційну скаргу, вказуючи на порушення місцевим судом при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги вказав, що судом не було прийнято до уваги надані ним докази, які підтверджують його позовні вимоги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Так, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірний кредитний договір є нікчемним, а тому він не створює ніяких правових наслідків для позивачів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 жовтня 2009 року між Полтавською Філією Кредитної Спілки Турбота та ОСОБА_4 було укладено договір кредитної лінії № 214 СГ, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 10000 грн. 00 коп., зі строком користування 12 місяців, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 55%.

Крім того, в забезпечення кредитного договору, 15 жовтня 2009 року між позивачем та ОСОБА_5 було укладено договір поруки до договору № 214 СГ від 15.10.2009 року, відповідно до якого поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати за виконання ОСОБА_4 усіх його зобов'язань перед кредитором в повному обсязі, що виникли з договору кредитної лінії № 214 СГ від 15.10.2009 р..

У звязку з порушенням зобовязань за вищевказаним кредитним договором станом на 01.06.2014 р. рахується заборгованість у розмірі: 98 254 грн. 27 коп.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Належною формою кредитного договору на підставі ч. 1 ст. 1055 ЦК України є письмова форма. Наслідком недодержання письмової форми такого договору є його нікчемність (ч. 1 ст. 218, ч. 2 ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до абз. 2 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

З розяснень викладених в п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», вбачається, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

В свою чергу, висновком судової почеркознавчої експертизи № 281 від 05.05.2015 року, встановлено, що рукописні записи в графі «Одержувач» видаткових касових ордерів від 09.12.2009 на суму 1 500 грн., від 20.11.2009 на суму 1500 грн., від 29.04.2010 на суму 400 грн., від 15.10.2009 на суму 4600 грн., від 23.10.2009 року на суму 2000 грн. щодо розшифровки суми, виконані не ОСОБА_4, а іншою особою. Відповісти на питання в частині виконання підписів у графі «Підпис одержувача» видаткових касових ордерів від 29.04.2010 на суму 400 грн., від 15.10.2009 на суму 4600 грн. ОСОБА_4чи іншою особою, не представилося можливим. Підпис у графі «Підпис одержувача» видаткових касових ордерів від 09.12.2009 на суму 1500 грн., від 20.11.2009 на суму 1500 грн., від 23.10.2009 на суму 2000 грн. виконані не ОСОБА_4, а іншою особою з наслідуванням його справжнього підпису. Підпис на кредитному договорі № 214 СГ від 15.10.2014 графа «ПОЗИЧАЛЬНИК» третя сторінка договору, виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою / а.с. 178 -183/.

Частиною 2 ст. 215 Цивільного кодексу України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експерта.

Частиною 6 ст.147 ЦПК України передбачено, що висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленимист. 212 цього Кодексу, яка передбачає, що всі докази оцінюються у сукупності і жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

В свою чергу, колегія суддів приймає також до уваги те, що з часу укладення кредитного договору, а саме з 2009 року відповідачами на погашення кредитного договору не здійснено жодного платежу, що підтверджує посилання відповідачів про неукладення спірного договору.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів того, що між сторонами укладався кредитний договір, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Кредитної спілки " Турбота" при Міжнародній організації " Жіноча Громада" в особі Полтавської філії до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором

Оскільки доводи апеляційної скарги, матеріали справи, зміст оскаржуваного рішення суду не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які передбачені положеннями ч. 1 ст. 309 ЦПК України як підстава для скасування рішення, то апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Кредитної спілки " Турбота" при Міжнародній організації " Жіноча Громада" в особі Полтавської філії - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 14 вересня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя: О.О.Буленко

Судді: А.І.ОСОБА_6ОСОБА_2