Постанова № 54701692, 24.12.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 243/10454/15-п Номер провадження 33/775/112/2015

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 грудня 2015 року м. Артемівськ

Суддя Апеляційного суду Донецької області Шик В.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Словянського міськрайонного суду Донецької області від 24 листопада 2015 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

підданий адміністративному стягненню за ст. 124 КУпАП в виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців,

ВСТАНОВИВ:

Суддя Словянського міськрайонного суду Донецької області, розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1, дійшов висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КПК України, і своєю постановою від 24 листопада 2015 року піддав ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців.

Згідно постанови 21 жовтня 2015 року о 12 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, керуючи автомобілем «ГАЗ 2752», номерний знак НОМЕР_1, по вул.. Островського, 50б, м. Святогірська при виконанні маневру заднього ходу у порушення п.10.9 Правил дорожнього руху не переконався в безпечності маневру та скоїв зіткнення з автомобілем Toyota, номерний знак НОМЕР_2, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду змінити в частині виду накладеного стягнення з позбавлення права керування транспортними засобами на штраф, посилаючись на те, що суддя при розгляді справи не врахував ні характер вчиненого правопорушення, ні обставини вчинення правопорушення і його особу, ні визнання ним вини як обставину, що помякшує відповідальність за адміністративне правопорушення; не прийняв до уваги, що транспортний засіб для нього та його дружини, яка не має прав керування автомобілем, є засобом забезпечення її підприємницької діяльності єдиним джерелом доходів сімї засобом.

Будучи сповіщеним належним чином про час і місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_1 до суду не прибув і клопотань про перенесення розгляду справи від нього не надійшло.

Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у ОСОБА_1 вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Проте при визначенні такого суворого виду стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами, застосованого щодо ОСОБА_1, при наявності в санкції вказаної статті інших, більш мяких його видів, суддею повинно було обґрунтовано і мотивоване.

Статтею 30 КУпАП передбачено, що позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується за грубе або повторне або за систематичне порушення порядку користування цим правом.

Як видно з матеріалів справи допущене ОСОБА_1 порушення порядку користування правом керування транспортним засобом, яке спричинило зіткнення автомобілів і їх пошкодження, не є грубим; в справі про адміністративне правопорушення відсутні будь які дані, які б свідчили про допущення ним у минулому адміністративних правопорушень, повязаних з порушенням при керуванні автомобілем Правил дорожнього руху.

Крім того, вважаю, що наведені у апеляційній скарзі доводи апелянта у обґрунтування прохання щодо помякшення застосованого до нього суддею виду адміністративного стягнення є переконливими, з якими не можна не погодитися.

ОСОБА_1 має сімю, виховує неповнолітню дитину; даних, які б свідчили про вчинення ним раніше адміністративних правопорушень, у справі немає. Згідно виписки з Єдиного державного реєстру, яка додана до апеляційної скарги, дружина правопорушника ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем, яка займається роздрібною торгівлею з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами.

Таким чином, застосований суддею щодо ОСОБА_1 найсуворіший з передбачених санкцією ст. 124 КУпАП видів адміністративного стягнення, а саме, позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів, не відповідає ні обставинам справи, ні особі правопорушника. До того ж вважаю, що позбавлення його права керування всіма видами транспортних засобів негативно позначиться на можливість забезпечення життєвих потреб сімї і здійснення підприємницької діяльності.

Що стосується наведеної у мотивувальній частині постанови вказівки на доведеність провини ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого «ст. 130 ч. 1 КУпАП», то ця єдина у мотивувальній частині постанови невідповідність кваліфікації реальним діям порушника (ст. 124 КУпАП), про що йдеться у апеляційній скарзі, то вважаю цю невідповідність механічною опискою судді при постановленні судового рішення, яка ніяким чином не впливає на висновки судді про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і не порушує законні права та інтереси сторін.

На підставі наведеного вважаю за необхідне змінити постанову судді суду першої інстанції у частині виду адміністративного стягнення, застосованого щодо ОСОБА_1 за вчинене ним передбаченого ст. 124 КУпАП правопорушення, з позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на штраф.

Керуючись статтями 30, 124, 293, 294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Словянського міськрайонного суду Донецької області від 24 листопада 2015 року щодо ОСОБА_1 у частині накладеного адміністративного стягнення за вчинення ним передбаченого ст. 124 КУпАП правопорушення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців змінити на штраф в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить триста сорок гривень.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: