Рішення № 54701467, 25.12.2015, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

№ 2/243/5946/2015

№243/11460/15ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2015 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі :

головуючого судді Чернишова Ю.В.

при секретарі Білоусові Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Слов'янська цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -

ВСТАНОВИВ:

До Словянського міськрайонного суду звернулось ПАТ КБ «Приватбанк» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , що склалась станом на 31.08.2015року в розмірі 29189,35грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до договору без № від 05.03.2010 року позивач надав кредит відповідачу у розмірі 11000грн.. Відповідно до умов Договору боржник зобовязаний виплачувати відсотки в розмірі 30% на рік за користування кредитом та повернути кредит частинами у розмірах, в порядку та в строки визначені договором, але не пізніше закінчення строку дії картки. Відповідач заборгованість не виплачує, порушує строки повернення кредиту у зв'язку з чим позивач звернувся до суду, просить стягнути з відповідача заборгованість, що складається із заборгованості за сумою кредиту- 10788,95грн.; заборгованість за відсотками за користування кредитом 15256,17грн.; заборгованість за пенею та комісії 1278,07грн.; штраф ( фіксована частина) 500грн.; штраф ( процентна складова) 1366,16грн., а загалом 29189,3грн..

У судове засіданні представник позивача , повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи не зявився, однак з матеріалами справи позивач подав клопотання про розгляд справи у їх відсутність.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги банку визнав частково, зазначивши , що визнає вимтоги стосовно стягнення тіла кредита та штрафу, та не визнає суму пені, звернувшись із клопотання про застосування положень ст.551 ЦК України. зменшивши суму пені, враховуючи, що він не працює, доходів не має .

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши представлені докази, суд приходить до переконання, що даний позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Так у ході судового засідання з вірогідністю було встановлено, що 05.03.2010 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір без № за умовами якого банк надавав ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 30% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. Кредит надано на строк з 05.03.2010 року до закінчення строку дії картки.

Відповідно до довідки про умови кредитування, та Умов і правил надання банківських послуг, що є невідємною частиною договору, позичальник зобовязаний здійснювати повернення кредиту частинами щомісяця в період до 25 число кожного місяця, в розмірі 7% від заборгогваності, але не менше ніж 50грн. та не більше залишку заборгованості.

Крім того, сторони передбачили у кредитному договорі відповідальність позичальника за порушення зобов'язань у формі:

- пені за порушення строків сплати кредиту

- штрафу у розмірі 500грн.+5% від суми позову за порушення строків платежів по будь-якому з грошових зобовязань.

Відповідно до приписів ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Вирішуючи обгрунтованість доводів відповідача суд виходить з наступного. Сторонами не оспорюється та визнається відповідачем факт укладання зазначеного договору та отримання грошових коштів в сумі 11000грн кредиту на умовах зазначених в договорі..

Відповідно до положень ст. 204 ЦК України- правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що своєчасно зобовязання відповідачем за кредитним договором не виконувались у повному обсязі з 30.05.2014року, що потягло нарахування пені за неналежне виконання умов договору стосовно строків та розміру повернення кредиту.

Відповідно до ст. 526 ЦК України - зобовязання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

За умовами договору позичальник має повернути кредит протягом дії картки, а за Умовами та Правилами надання банківських послуг, протягом 12 місяців. Банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту у випадках невиконання обовязків за умовами договору.(п.5.7 Умов та правил)

Судом встановлено, що у звязку з затриманням сплати частини кредиту та процентів порівняно з умовами договору на один календарний місяць, у банку настали підстави визначені умовами договору (5.7 Умов та Правил) для вимагання дострокового повернення кредиту.

Відповідно до ст.536 ЦК України - за користування чужими грошовими коштами боржник повинен сплачувати відсотки. Згідно ст. 530 ЦК України - зобов'язання підлягає виконанню у встановлений строк. Договором оговорено строки погашення кредиту, однак відповідач не виконав ці умови договору.

Наданий банком розрахунок заборгованості по тілу кредиту та відсоткам відповідає умовам договору кредиту та є обгрунтованим.

Одним із видів забезпечення виконання зобовязання є неустойка (ст. 546 ЦК України) .

Неустойкою (штрафом , пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобовязання.

Тобто законом передбачена відповідальність за невиконання чи неналежне виконання грошового зобовязання у вигляді неустойки( штраф або пеня).

Звертаючись із вимогами позивач просить стягнути неустойку у вигляді пені та штрафа. Тобто умовами договору передбачено за порушення зобовязання стягнення неустойки як у вигляді пені так і у вигляді штрафу ( два виду неустойки), що суперечить вимогам ст.546 ЦК України. За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача одночасно як пені так і штрафу не грунтуються на законі, а тому такі вимоги підлягають частковому задоволенню лише в частині стягнення одного виду неустойки у вигляді пені. Відповідно до п. 7.4 укладеного між сторонами кредитного договору передбачено, що у разі порушення позичальником строків виконання зобовязань з повернення кредиту, позичальник зобовязаний сплатити на вимогу банка пеню у розмірі 0,15%, від суми прострочених виконанням зобовязань за кожний день прострочення.

Згідно наданого позивачем розрахунку сума пені складає 21416,30грн.. Надані позивачем розрахунки пені відповідають умовам договору та встановленим обставинам, тому суд вважає їх обгрунтованими.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012року, - положення частини третьої ст.551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача. Істотними обставинами можна вважати, зокрема ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові , але й інші інтереси сторін. що заслуговують на увагу.

Відповідачем заявлялось клопотання про зменшення розміру неустойки та надано докази, які свідчать про обставини, що мають істотне значення для зменшення судом розміру неустойки. А саме, то, що останній втратив роботу

Відповідно до ст.2 ЗУ « Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014року , на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобовязані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Статтею 1 цього Закону зазначено, що Період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року№ 405/2014та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року№ 405/2014.

Розпорядженням КМУ №1053 від 30.10.2014року затверджено перелік населених пунктів, на території яких проводилась антитерористична операція, згідно з додатком. Дія зазначеного Розпорячдження була зупинена Розпорядженням КМУ №1079 від 05.11.2014року. Разом з тим Розпорядженням КМУ №1275 від 02 грудня 2015року затверджено перелік населених пунктів, на території яких проводилась антитерористична операція, згідно з додатком

З наведено додатку вбачається, що м. Словянськ Донецької області , де зареєстрований та проживає відповідач , міститься в цьому додатку.

В суді встановлено, що ОСОБА_1 з часу укладання договору по теперішній час, тобто в період проведення АТО, постійно проживає в населеному пункті (м. Словянськ) , визначеному у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Тобто зазначене свідчить, що наведена норма ЗУ « Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014року застосовується стосовно заборони банкам нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики, до договору укладеного між сторонами .

Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до переконання, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, в частині вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту та нарахованих відсотків.

На підставі ст. 88 ЦПК України стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат здійснюється відповідно до частки задоволених вимог, а саме в сумі 1000 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст. 526,530, 530, 531, 536, 551, 1054, 1056-1 ЦК України, ЗУ « Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014року, Розпорядженням КМУ №1275 від 02 грудня 2015року, ст. 10, 58, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ОСОБА_2 народження, ІПН.2360205630, мешкаючого м. Словянськ провулок Жуковського,5 на користь ПАТ КБ «Приватббанк» рахунок №29092829003111 МФО 305299 код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за договором кредиту без № від 05.03.2010 року , що складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 10788, 95грн. та заборгованості по процентам за користуванням кредиту в сумі 15256,17грн., а загалом 26045(дадцять шість тисяч сорок пять) грн. 12 коп., а також судові витрати у справі в сумі 1000грн., а загалом 27045 ( двадцять сім тисяч сорок пять)грн.12коп.

В решті вимог в задоволенні відмовити.

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільним справам до апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонный суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Слов'янського міськрайонного суду

Донецької області ОСОБА_3