Вирок № 54700795, 29.12.2015, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/5143/15-к

Провадження №1-кп/265/326/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2015 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Козлова Д. О.,

при секретарі Азаровій А. О.,

за участі прокурорів Вознесенського М. Д., Дьяченка О. А., Абаніна О. Ю.,

потерпілого ОСОБА_1,

представника потерпілого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

обвинуваченої ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12014050290000299 за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, заміжньої, яка має на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 25 листопада 2016 року, не судимої, яка в місті Маріуполі мешкає по вул. Брянській 21, а зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_5, у вчиненні злочину, передбаченому ст. 286 ч. 1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

26 вересня 2014 року, приблизно об 12-00 год., водій ОСОБА_4 керувала технічно справним автомобілем НОМЕР_1 та здійснювала на ньому рух по проїжджій частині вул. Київська зі сторони вул. Станіславського в напрямку вул. Пейзажна в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя. Продовжуючи рух у вказаному напрямку, виїхавши на нерегульоване перехрестя проїжджих частин вул. Київська та заїзду, що веде до будинку № 3, водій ОСОБА_4 діючи необережно, в порушення вимог п. 16.13 Правил дорожнього руху України, а саме:

«п. 16.13 Перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобовязаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч»;

проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної події, не переконавшись у безпеці своїх дій, приступила до виконання маневру лівого повороту, після чого виїхала на смугу зустрічного руху, не надавши дорогу транспортному засобу, що рухався в зустрічному напрямку, де з її автомобілем скоїв зіткнення мотоцикл НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1, який рухався у зустрічному напрямку прямо.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної події водій мотоцикла НОМЕР_2 ОСОБА_1 був травмований, та йому були спричинені наступні тілесні ушкодження: закритий уламковий перелом правої стегнової кістки зі зміщенням, закритий уламковий перелом шийки лівої плечової кістки з відривом великого горбка зі зміщенням, закритий уламковий перелом лівого наколінника зі зміщенням (який ускладнився рефрактурою - повторним переломом), рана правого ліктьового суглоба, які відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Обвинувачена ОСОБА_4 в суді, визнаючи свою провину частково, пояснила, що вона рухалась по вул. Київській в м. Маріуполі 26 вересня 2014 року на справному автомобілі НОМЕР_3. Потім перед перехрестям із заїздом до прибудинкової території, вона зупинилась, пересвідчилась, що її маневр не буде перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху, почала плавно повертати ліворуч зі швидкістю 10-15 км/год. до прибудинкової території, оскільки інших транспортних засобів вона не побачила. При цьому вона завчасно включила поворот ліворуч. Однак раптом, вже перед своїм автомобілем, у момент виконання нею маневру, вона побачила в зустрічному напрямку мотоцикл потерпілого, який врізався у її автомобіль, у передню праву його частину. Від цього удару в неї закричав малолітній син, який перебував на задньому пасажирському сидінні, за стан здоровя якого вона в першу чергу хвилювалась після ДТП, тому не підійшла одразу до потерпілого. Однак потім вона допомогла зняти йому шолом та викликати швидку. В подальшому на протязі слідства вона намагалась вирішити справу із ОСОБА_1 мирним шляхом, однак останній не бажав йти на компроміс. Додавала, що на місці ДТП не було слідів гальм від коліс потерпілого. Зазначала, що колір мотоцикла ОСОБА_1 міг слугувати тому, що вона не побачила його вчасно. Вважає, що потерпілий рухався на мотоциклі із значним перевищенням швидкісного режиму, тому вона не могла нічого вдіяти, бо не бачила ОСОБА_1, коли повертала ліворуч, хоча в момент маневру, перед зіткнення чула гуркіт мотору його мотоцикла. Не заперечувала, що не надала дорогу мотоциклу ОСОБА_1, однак вважає, що обидва водії були винні у скоєнні даної ДТП. Вказувала, що у неї водійський стаж 8 років, жодних порушень ПДР вона за цей час не допускала, до будь-якої відповідальності не притягалась. Має вищу освіту, здобуту внаслідок вивчання правил дорожнього руху. Зараз її дитина хворіє, тому вона використовує автомобіль для доставлення дитини для її лікування. Додавала, що в її житло потрапило снаряди під час обстрілів 24 січня 2015 року мікрорайону «Східний», тому вона змушена була шукати собі нове місце проживання. До сих пір її дитина перебуває у стресі від ДТП та обстрілів. Вказувала також, що її цивільно-правова відповідальність була застрахована, тому вона не надавала майнову допомогу потерпілому. Додавала, що заявлена потерпілим моральна шкода дуже завищена та не була ним доведена належним чином. Звертала увагу суду, що ОСОБА_1 змінював покази на слідстві. Просила при цьому суд не судити її суворо та не позбавляти водійських прав.

Аналогічні пояснення обвинувачена надавала під час проведення слідчого експерименту за її участі, де на місці ДТП було зафіксовано слідову інформацію за свідченнями обвинуваченої (т. 2, а. с. 6-9).

Допитана в якості свідка ОСОБА_5 вказувала в суді, що вона у вересні 2014 року була свідком ДТП між автомобілем обвинуваченої та ОСОБА_1 Так вона безпосередньо чула як на великій швидкості рухався мотоцикл по вул. Київській в м. Маріуполі, однак не бачила його. Потім почула удар. Коли вона прийшла на місце ДТП, що сталось на перехресті вул. Київської та заїзду до прибудинкової території, то побачила наслідки того, що мотоцикл ОСОБА_1 вїхав у машину обвинуваченої. Вона одразу пішла до машини ОСОБА_4, бо там кричала дитина. На щастя із дитиною все було добре. До потерпілого вона не підходила, бо вважала його винним у скоєнні ДТП через порушення швидкісного режиму, оскільки раніше неодноразово помічала, що ОСОБА_1 рухався по дорозі із перевищенням швидкості. Ушкодженням транспортних засобів вона уваги не приділяла. Зазначала, що звуків гальмування вона не чула.

Натомість провина обвинуваченої була підтверджена у повному обсязі зібраними у справі наступними доказами.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 вказував, що він 26 вересня 2014 року рухався на справному мотоциклі «Yamaha YZF R6» н/з НОМЕР_4 від гаражу по вул. Київській в м. Маріуполі в напрямку «Київського ринку», не перевищуючи швидкісний режим, зі швидкістю 55-65 км/год. та із увімкненим світлом передніх фар. Того дня було біля полудня, була ясна погода та гарна оглядовість дороги. На перехресті вул. Київської із заїздом у двори, метрах у 100 від себе попереду, в зустрічному його руху напрямку він побачив автомобіль обвинуваченої, який розміщувався ближче до центру дороги. Інших машин поблизу він тоді не бачив. Він же в свою чергу рухався на відставні 1,5 метра від правого бордюрного каменю. Однак, коли він наблизився до автомобіля обвинуваченої, то ОСОБА_4 раптом, без увімкнення відповідних знаків повороту, почала рух свого автомобіля ліворуч, заїжджаючи на його полосу для руху. Внаслідок цього він не встиг нічого зробити, бо залишалися долі секунди до зіткнення. Він натиснув на гальма, однак було вже пізно, тому він на своєму мотоциклі, його передньою частиною, врізався у передні пасажирські двері автомобіля ОСОБА_4 Від цього удару його викинуло з мотоциклу та він отримав значні ушкодження, так само як його мотоцикл. Він почав гукати по допомогу людей, які були неподалік, які саме й викликали йому швидку допомогу. В той же час обвинувачена не надавала допомогу йому одразу після ДТП. У подальшому обвинувачена також не надала йому допомоги при проходженні ним лікування та не попросила вибачення. Додавав, що раніше отримана ним травма не заважала йому вчасно гальмувати та утримувати на швидкості мотоцикл. Стверджував, що того дня не вживав спиртні напої. Не заперечував, що колір його мотоциклу не відповідає його паспортним даним. Просив суд повністю задовольнити заявлені ним позовні вимоги та не наполягав на суворій мірі покарання ОСОБА_4 Зазначав, що йому ще необхідно провести дві операції для відновлення після ДТП від 26 вересня 2014 року.

Аналогічні пояснення потерпілий надавав під час проведення слідчого експерименту за його участі, де на місці ДТП було зафіксовано слідову інформацію за свідченнями потерпілого (т. 1, а. с. 180-183).

Факт перебування потерпілого ОСОБА_1 в момент ДТП 26 вересня 2014 року у тверезому стані підтверджується довідками Маріупольського наркологічного диспансеру від 1 грудня 2014 року та від 14 грудня 2015 року (т. 1, а. с. 55; т. 2, а. с. 87).

Факт отримання ушкоджень транспортних засобів потерпілого ОСОБА_1 та обвинуваченої ОСОБА_4 26 вересня 2014 року підтверджується оглядом автомобіля НОМЕР_1 від 30 вересня 2014 року та мотоцикла НОМЕР_2 від 30 вересня 2014 року (т. 1, а. с. 56, 60).

За висновком судово-медичної експертизи № 502 від 12 грудня 2014 року вбачається, що у ОСОБА_1 при зверненні його за медичною допомогою були виявлені наступні тілесні ушкодження: закритий уламковий перелом правої стегнової кістки зі зміщенням, закритий уламковий перелом шийки лівої плечової кістки з відривом великого горбка зі зміщенням, закритий уламковий перелом лівого надколінника зі зміщенням, рана правого ліктьового суглоба, були заподіяні дією тупих предметів, можливо в момент розвитку дорожньо-транспортної пригоди 26 вересня 2014 року та відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров'я, та які вимагають для свого лікування строк понад 21 день (т. 1, а. с. 86).

За висновком судово-медичної експертизи № 502/23 від 26 бере булизня 2015 року вбачається, що у ОСОБА_1 при зверненні за медичною допомогою виявлені наступні тілесні ушкодження: закритий уламковий перелом правої стегнової кістки зі зміщенням, закритий уламковий перелом шийки лівої плечової кістки з відривом великого горбка зі зміщенням, закритий уламковий перелом лівого надколінника зі зміщенням (який ускладнився рефрактурою - повторним переломом), рана правого ліктьового суглоба заподіяні дією тупих предметів, можливо у момент розвитку дорожньо-транспортної пригоди 26 вересня 2014 року та які відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров'я, та які вимагають для свого лікування строк понад 21 день (т. 1, а. с. 91).

Згідно висновку експерта № 510 від 15 травня 2015 року вбачається, що з технічної точки зору рульове управління автомобіля НОМЕР_1, як на момент огляду, так і на момент скоєння ДТП, знаходилося в справному стані.

З технічної точки зору, гальмівна система автомобіля НОМЕР_1, як на момент огляду, так і на момент скоєння ДТП, знаходилася в працездатному стані.

З технічної точки зору рульове управління мотоцикла НОМЕР_2 на момент огляду і на момент події знаходилося у працездатному стані.

З технічної точки зору, гальмівна система мотоцикла НОМЕР_2, як на момент огляду, так і на момент скоєння ДТП, знаходилася в працездатному стані.

Результати роздільного і порівняльного дослідження пошкоджень мотоцикла НОМЕР_2 та автомобіля НОМЕР_1, з урахуванням їхнього взаємного розташування та напрямків утворення пошкоджень дозволяють встановити наступний механізм їхнього утворення: у початковий момент вступили в контакт пластикове облицювання рами в правій частині, права рукоятка керма, праве перо рульової вилки, педаль гальма, паливний бак мотоцикла НОМЕР_2 із передніми правими дверима, задніми правими дверима, правим нижнім порогом автомобіля НОМЕР_1. При цьому утворюються ушкодження у вигляді руйнувань матеріалу, зчісувань і нашарувань ЛКП. Величина кута між поздовжніми осями транспортних засобів у момент їх первинного контактування склала 15°±5°. Відповідно до характеру пошкоджень транспортних засобів, напрямком їх утворення, слід прийти до висновку про те, що мало місце перехресне, зустрічне, косе, ковзне, ексцентричне, праве зіткнення.

З технічної точки зору при первинному контакті автомобіля НОМЕР_1 та мотоцикла НОМЕР_2 дані транспортні засоби перебували в русі.

З урахуванням викладеного, а також методик, прийнятих в області автотехніки та трасології, випливає, що місце зіткнення автомобіля НОМЕР_1 та мотоцикла НОМЕР_2 розташовується в районі утворення осипу ґрунту, на смузі руху мотоцикла, перед місцем заїзду до буд. 3 по вул. Київській.

З технічної точки зору, у даній дорожньо-транспортній ситуації, що склалася, водій автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_4, рухаючись по вул. Київській, зі сторони вул. Станіславського в сторону вул. Ландшафтної, в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, перед поворотом ліворуч, зобовязана була дати дорогу мотоциклу НОМЕР_2, що рухався по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо, тобто їй треба було діяти відповідно до п. 16.13 Правил дорожнього руху України.

З технічної точки зору, у сформованій дорожньої обстановці, водій автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_4 виконуючи вимоги п.16.13 Правил дорожнього руху України, мала у своєму розпорядженні технічну можливість запобігти настання даної пригоди.

З технічної точки зору, у даній дорожньо-транспортній ситуації, що склалася водій ОСОБА_1, керуючи мотоциклом НОМЕР_2 по вул. Київській, зі сторони вул. Ландшафтної в сторону вул. Станіславського, в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, у разі виникнення небезпеки для руху, автомобіля НОМЕР_1, який змінив рух вліво, починаючи перетинати зустрічну смугу для руху повинен був негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, тобто йому треба було діяти відповідно п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

З технічної точки зору, у сформованій дорожньої обстановці, водій автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_4, виконуючи вимоги п.16.13 Правил дорожнього руху України, мала у своєму розпорядженні технічну можливість запобігти настання даної пригоди і її дії знаходяться в причинному зв'язку з настанням події даної ДТП (т. 1, а. с. 150-166).

Згідно висновку експерта № 844 від 30 червня 2015 року вбачається, що в даній дорожній обстановці, водій ОСОБА_1, керуючи технічно справним мотоциклом НОМЕР_2 по вул. Київській, зі сторони вул. Пейзажна в напрямку вул. Станіславського в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, повинен був діяти відповідно п.12.3 Правил дорожнього руху України, а саме, у разі виникнення небезпеки для руху, автомобіля НОМЕР_1, який змінив рух вліво, починаючи перетинати зустрічну смугу для руху, повинен був негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу.

У даній дорожній обстановці, водій мотоцикла НОМЕР_2 ОСОБА_1 не мав технічну можливість запобігти даній дорожньо-транспортній події, діючи відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

У даній дорожній обстановці, водій мотоцикла НОМЕР_2 ОСОБА_1, виконуючи вимоги п.12.3 Правил дорожнього руху України, не мав технічної можливості запобігти настання даної пригоди і його дії не перебували в причинному зв'язку з виникненням події даної ДТП.

В даній дорожній обстановці, водій ОСОБА_4, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по вул. Київській, зі сторони вул. Станіславського в напрямку вул. Пейзажна, в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, повинна була діяти відповідно вимог п.16.13 Правил дорожнього руху України, а саме: перед поворотом ліворуч, зобовязана була дати дорогу мотоциклу НОМЕР_2, що рухався по рівнозначній дорозі у зустрічному напрямку прямо.

У даній дорожній обстановці, водій автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_4, виконуючи вимоги п. 16.13 ПДР України, мала технічну можливість запобігти настання даної пригоди.

У даній дорожній обстановці, водій автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_4, виконуючи вимоги п. 16.13 ПДР України, мала технічну можливість запобігти настання даної пригоди і її дії перебували у причинному звязку із виникненням події даної ДТП (т. 1, а. с. 191-195).

Згідно висновку експерта № 1029 від 28 липня 2015 року вбачається, що згідно свідчень потерпілого ОСОБА_1 в даній дорожній обстановці, водій ОСОБА_1, керуючи технічно справним мотоциклом НОМЕР_2 по вул. Київській, зі сторони вул. Пейзажна в напрямку вул. Станіславського, в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, повинен був діяти відповідно вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України, тобто, у разі виникнення небезпеки для руху, автомобіля НОМЕР_1, який змінив рух вліво, починаючи перетинати зустрічну смугу для руху, повинен був негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. При цьому водій мотоцикла ОСОБА_1, не мав технічну можливість запобігти даній дорожньо-транспортній події, діючи відповідно до вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України. Тому водій мотоцикла ОСОБА_1, виконуючи вимоги п.12.3 Правил дорожнього руху України, не мав технічної можливості запобігти настання даної пригоди і його дії не перебували в причинному зв'язку з виникненням події даної ДТП.

Натомість згідно свідчень потерпілого ОСОБА_1 в даній дорожній обстановці, водій ОСОБА_4, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по вул. Київській, зі сторони вул. Станіславського в напрямку вул. Пейзажна, в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, повинна була діяти відповідно вимог п.16.13 Правил дорожнього руху України, тобто, перед поворотом ліворуч, зобовязана була дати дорогу мотоциклу НОМЕР_2, що рухався по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо. При цьому водій автомобіля ОСОБА_4, виконуючи вимоги п. 16.13 Правил дорожнього руху України, мала технічну можливість запобігти настання даної пригоди. Тому водій автомобіля ОСОБА_4, виконуючи вимоги п.16.13 Правил дорожнього руху України, мала технічну можливість запобігти настання даної пригоди і її дії перебували в причинному зв'язку з виникненням події даної ДТП.

Згідно свідчень обвинуваченої ОСОБА_4 в даній дорожній обстановці, водій ОСОБА_1, керуючи технічно справним мотоциклом НОМЕР_2 по вул. Київській, зі сторони вул. Пейзажна в напрямку вул. Станіславського, в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, повинен був діяти відповідно вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України, тобто, у разі виникнення небезпеки для руху, автомобіля НОМЕР_1, який змінив рух вліво, починаючи перетинати зустрічну смугу для руху, повинен був негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. Однак оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні дані про швидкість та характер руху мотоцикла НОМЕР_2, то відповісти на питання, чи мав водій цього мотоцикла ОСОБА_1 технічну можливість запобігти настання ДТП, не є можливим. Тому оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні дані про швидкість та характер руху мотоцикла НОМЕР_2, то відповісти на питання, чи відповідали дії водія цього мотоцикла ОСОБА_1 вимогам Правил дорожнього руху України, та чи перебували вони у причинному звязку з виникненням події даної ДТП, не є можливим.

В той же час згідно свідчень обвинуваченої ОСОБА_4 в даній дорожній обстановці, водій ОСОБА_4, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по вул. Київській, зі сторони вул. Станіславського в напрямку вул. Пейзажна, в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, повинна була діяти відповідно до вимог п.16.13 Правил дорожнього руху України, перед поворотом ліворуч, зобовязана була дати дорогу мотоциклу НОМЕР_2, що рухався по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо. При цьому водій автомобіля ОСОБА_4, виконуючи вимоги п.16.13 Правил дорожнього руху України, мала технічну можливість запобігти настання даної пригоди. Тому водій автомобіля ОСОБА_4, виконуючи вимоги п.16.13 Правил дорожнього руху України, мала технічну можливість запобігти настання даної пригоди і її дії перебували в причинному зв'язку з виникненням події даної ДТП (т. 2, а. с. 19-25).

Таким чином з огляду на дослідженні докази суд зазначає, що посилання захисника обвинуваченої та ОСОБА_4 на те, що ОСОБА_1 також допустив порушення правил дорожнього руху, перевищивши дозволену швидкість руху в населеному пункті, не були підтверджені жодними доказами.

Суд зауважує, що ані обвинувачена, ані свідок сторони захисту безпосередньо не спостерігали за рухом мотоцикла під керуванням ОСОБА_1, а лише чули звук його мотору, тому вони не могли обєктивно оцінити швидкість руху транспортного засобу потерпілого, що свідчить про те, що в цій частині доводи захисту є припущеннями.

Суд з урахуванням наведеного вважає, що проведені по справі експертні дослідження повністю відповідають слідовій інформації, зафіксованій на місці ДТП від 26 вересня 2014 року за протоколом огляду, за актом від 22 травня 2015 року обстеження дорожніх умов, а також з урахуванням показів учасників такої пригоди, наданих ними при проведенні слідчих експериментів за їх участі (т. 1, а. с. 43-45, 127).

Таким чином посилання сторони захисту на обопільне порушення правил дорожнього руху водіями транспортних засобів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не знайшли свого підтвердження під час вирішення кримінального провадження в суді, бо судовий розгляд був проведений на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених відповідними доказами.

Таким чином, на підставі досліджених у сукупності доказів по справі, суд приходить до висновку, що провина обвинуваченої ОСОБА_4 була доведена повністю та її дії необхідно кваліфікувати за ст. 286 ч. 1 КК України, оскільки вона порушила правила безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь тяжкості злочину, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_4 скоїла злочин, що відноситься до категорії злочинів невеликого ступеня тяжкості.

При цьому обвинувачена не судима, до кримінальної відповідальності притягається уперше, за місцем проживання характеризується позитивно, заміжня, на утриманні має малолітнього сина, працює, перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною.

З урахуванням наведеного та обставин справи, за якими потерпілий зазнав тілесних ушкоджень від неумисних дій ОСОБА_4, суд вважає за необхідне призначити покарання винній у вигляді штрафу в дохід держави в межах санкції статті кримінального закону.

Суд також враховує, що обвинувачена має диплом про вищу освіту з напрямку підготовки «Транспортні технології», раніше за скоєння порушень в сфері дорожнього руху до відповідальності не притягалась, використовує автомобіль у повсякденному житті в інтересах своєї родини, а 26 вересня 2014 року в момент ДТП ОСОБА_1 керував мотоциклом НОМЕР_5 із зміненим кольором, що не було належним чином зареєстровано у технічних документах на цей транспортний засіб.

На підставі переліченого, враховуючи обставини справи, думку потерпілого, який не наполягав на позбавленні обвинуваченої водійських прав, суд вважає за можливе не призначити ОСОБА_4 додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Під час досудового провадження потерпілим ОСОБА_1 було заявлено цивільний позов до страховика, Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія», та обвинуваченої, ОСОБА_4, про відшкодування завданої злочином майнової та немайнової шкоди (т. 1, а. с. 8-10; т. 2, а. с. 74-75).

В обґрунтування поданого позову потерпілий вказував, що він внаслідок неправомірних дій обвинуваченої зазнав тілесних ушкоджень та моральних страждань від цього, а також внаслідок пошкодження його мотоцикла, який прийшов до непридатного стану після ДТП від 26 вересня 2014 року. Вказував, що внаслідок тривалого лікування та перенесених операцій ним було затрачено 18197,59 грн. Крім цього ним було витрачено 200 грн. на евакуацію пошкодженого мотоцикла та 845 грн. сплачено за стоянку. Зазначав, що ним для визначення вартості понесених витрат було сплачено 2000 грн. на проведення судових авто-товарознавчих експертиз. При цьому протягом усього часу з моменту ДТП від 26 вересня 2014 року він відчуває дискомфорт, бо його нормальний уклад життя погіршився, він відчув сильний стрес та потрясіння від ДТП, внаслідок якого він залишився майже нерухомий. Усе це в сукупності спричиняє йому моральні страждання, які він оцінює у 25000 грн. Додавав, що внаслідок пошкодження його мотоцикла йому було завдано також матеріальну шкоду.

В подальшому ОСОБА_1 свої позовні вимоги збільшив та в останній їх редакції просив суд стягнути на його користь з ПрАТ «УОСК» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди пошкодженого мотоцикла 52415,32 грн., в рахунок відшкодування шкоди, спричиненої пошкодженням здоровя 18197,59 грн., в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 909,87 грн., витрати на стоянку та на евакуацію мотоцикла 1045 грн. Також просив стягнути з ОСОБА_4 в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 24090,13 грн. Крім цього просив суд стягнути з обох цивільних відповідачів витрати потерпілого на проведення судових експертизи в сумі 2000 грн.

За полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/ 0821055 від 7 квітня 2014 року вбачається, що з 8 квітня 2014 року до 7 квітня 2015 року страховиком ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» та водієм ОСОБА_4 було застраховано цивільно-правову відповідальність власника автомобіля НОМЕР_3, ОСОБА_6, перед третіми особами на випадок ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу, та яким визначено в розмірі 100 000 грн. - ліміт відповідальності по шкоді, заподіяній життю і здоровю особи, в розмірі 50 000 грн. - ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, а також визначено франшизу в сумі 1000 грн. (т. 1, а. с. 139, 140).

За посвідченням водія вбачається, що ОСОБА_1 дозволено керувати транспортними засобами категорії «А», «В-1», «В» (т. 1, а. с. 76).

Згідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вбачається, що власником мотоцикла НОМЕР_2 (синього кольору) є ОСОБА_7, який оформив довіреність на ОСОБА_1 на право керування та розпорядження вказаним мотоциклом (т. 1, а. с. 77, 78).

Факт знаходження на стаціонарному лікуванні ОСОБА_1 з 26 вересня 2014 року по 21 жовтня 2014 року, а також з 2 грудня 2014 року по 17 грудня 2014 року підтверджується виписками з медичних карт потерпілого, а також оглянутої у судовому засіданні медичною картою стаціонарного хворого, ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 83-82, 89).

В матеріалах кримінального провадження маються копії товарних чеків та квитанцій на придбання потерпілим лікарських засобів внаслідок лікування від ДТП, яка сталась 26 вересня 2014 року, на загальну суму 18197,59 (т. 1, а. с. 199-220).

В судовому засіданні було оглянуто квитанції та чеки потерпілої особи щодо витрат на стоянку мотоцикла НОМЕР_5 в сумі 845 грн., на вантажне перевезення вказаного мотоцикла в сумі 200 грн., на проведення авто-товарознавчих експертиз в сумі 2000 грн. (т. 1, а. с. 221, 222; т. 2, а. с. 76).

На підставі ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі за текстом ОСОБА_8) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно до ст. 23 ОСОБА_8 Закону шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого.

Таким чином до шкоди, заподіяної життю та здоров'ю потерпілого внаслідок ДТП, крім іншого відноситься шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого, а також моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

За ст. 24 ОСОБА_8 Закону в зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

На підставі ст. 28 ОСОБА_8 Закону до шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, відноситься шкода, пов'язана з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди та шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

При цьому в ст. 29 ОСОБА_8 Закону зазначено, якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

За ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

На підставі ст. 62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред'явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.

На підставі досліджених у судовому засіданні доказах позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення на його користь витрат на придбання лікарських засобів були доведені вивченими виписками з медичних карток потерпілого та безпосередньо медичною карткою останнього від 26 вересня 2014 року, а також доданими до справи чеками та квитанціями на лікування ОСОБА_1 від наслідків ДТП та придбання необхідних лікарських засобів, тому вимоги потерпілого про відшкодування йому ПрАТ «УОСК» витрат на придбання ним медичних препаратів підлягають задоволенню повністю в сумі 18197,59 грн.

Також підлягають задоволенню, як обґрунтовані та доведені в суді, вимоги потерпілого про стягнення на його користь зі страховика витрат на стоянку мотоцикла в сумі 845 грн. та його евакуацію в сумі 200 грн.

За ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За висновком судової авто-товарознавчої експертизи № 081 від 14 березня 2015 року вбачається, що вартість майнової шкоди, завданої володільцю мотоцикла НОМЕР_2 склала 40319,32 грн. (т. 1, а. с. 93-97).

За висновком додаткової судової авто-товарознавчої експертизи № 356 від 3 грудня 2015 року вбачається, що вартість майнової шкоди, завданої володільцю мотоцикла НОМЕР_2 на момент розгляду справи у суді склала 52415,32 грн. Таким чином вартість майнової шкоди, з технічної точки зору, завданої володільцю мотоцикла НОМЕР_2 внаслідок ДТП від 26 вересня 2014 року із автомобілем НОМЕР_1 склала 52415,32 грн. (т. 2, а. с. 101-120).

Суд також зазначає, що відповідати за завдану потерпілій особі шкоду внаслідок ДТП в межах ліміту страхового відшкодування повинен страховик, ПрАТ «УОСК», а за його межами обвинувачена ОСОБА_4

Оскільки за договором № АІ/ 0821055 від 7 квітня 2014 року ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну третіх осіб дорівнює 50000 грн., а франшиза дорівнює 1000 грн., то максимальний розмір страхового відшкодування завданої майнової шкоди внаслідок пошкодження мотоцикла ОСОБА_1 через ДТП від 26 вересня 2014 року для страховика, ПрАТ «УОСК», буде дорівнювати 49000 грн.

На підставі доведеності заявлених до страховика вимог ОСОБА_1 про відшкодування йому завданої майнової шкоди внаслідок пошкодження його мотоцикла в результаті ДТП від 26 вересня 2014 року вимоги останнього підлягають частковому задоволенню в сумі 47955 грн. (50000 1000 1045 = 47955), тобто за відрахуванням з ліміту відповідальності страховика суму витрат на евакуацію та зберігання мотоцикла потерпілого та франшизи.

Відповідно до ст. 26-1 ОСОБА_8 Закону страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди потерпілій особі суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Оскільки в судовому засіданні потерпілим було належним чином доведено завдання йому моральної шкоди, яка полягала у фізичному болі та стражданнях, яких ОСОБА_1 зазнав внаслідок ушкодження його здоров'я та тривалого лікування від ДТП, що сталась 26 вересня 2014 року, спричиненого обвинуваченою, то вимоги останнього про відшкодування такої шкоди суд визнає обґрунтованими.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди потерпілому суд враховує, що цивільні відповідачі досі не здійснили відшкодування витрат, заподіяних здоровю потерпілого, а обвинувачена не вибачилась за свої дії перед ОСОБА_1

На підставі наведених обґрунтувань потерпілого та враховуючи обставини справи, суд вважає, що відшкодування моральних страждань ОСОБА_1 в розмірі 20000 грн. буде відповідати обсягу того фізичному болю та душевних страждань, які були перенесені ним внаслідок ушкодження його здоровя 26 вересня 2014 року від ДТП.

Таким чином з ПрАТ «УОСК» підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди в межах заявлених ним вимог 909,87 грн. ((18197,59 + 20000) х 0,05 = 1909,88, однак заявлені вимоги потерпілого дорівнюють 909,87), а з ОСОБА_4 відповідно 18090,12 грн. (20000 1909,88 = 18090,12).

За ст. 124 КПК України в разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

На підставі перелічених норм суд дійшов висновку про доведеність обґрунтованості вимог ОСОБА_1 про стягнення на його користь з обвинуваченої витрат на проведення судових авто-товарознавчих експертиз на загальну суму 2000 грн.

Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення на його користь з ПрАТ «УОСК» витрат на стоянку в сумі 845 грн., на евакуатора в сумі 200 грн., на придбання лікарських засобів в сумі 18197,59 грн., майнової шкоди внаслідок пошкодження мотоцикла потерпілого в сумі 47955 грн. та моральної шкоди в сумі 909,87 грн. (в межах заявлених до страховика позовних вимог в цій частині).

При цьому з ОСОБА_4 підлягає стягненню на користь потерпілого витрати останнього на експертизи в сумі 2000 грн. та моральну шкоду в розмірі 18090,12 грн.

Речові докази: автомобіль НОМЕР_1, переданий на зберігання ОСОБА_4, необхідно залишити останній;

мотоцикл НОМЕР_2, переданий на зберігання ОСОБА_1, необхідно залишити потерпілому.

У кримінальному провадженні маються документально підтверджені витрати на залучення експерта у звязку з проведенням експертизи на суму (610,38 + 610,38 + 613,80 = 1834,56) 1834,56 грн., які на підставі ст. ст. 118, 124 КПК України повинні бути стягнуті з обвинуваченої на користь держави.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченому ст. 286 ч. 1 КК України, та призначити покарання ОСОБА_4 за ст. 286 ч. 1 КК України у вигляді штрафу в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) грн. без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія», ЄДРПОУ: 23734213, розташованого в м. Києві по вул. Борщагівській 145, на користь ОСОБА_1, ІПН: НОМЕР_6, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_6, в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 909,87 грн., витрати на стоянку 845 грн., витрати на евакуатор 200 грн., витрати на придбання медикаментів 18197,59 грн., відшкодування внаслідок пошкодження транспортного засобу 47955 грн., а усього 68107,46 грн.

Стягнути з ОСОБА_4, ІПН: НОМЕР_7, на користь ОСОБА_1, ІПН: НОМЕР_6, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_6, в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 18090,12 грн., витрат на проведення експертиз 2000 грн., а усього 20090,12 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судових експертиз в сумі 1834,56 грн.

Речові докази: автомобіль НОМЕР_1, переданий на зберігання ОСОБА_4, - залишити обвинуваченій;

мотоцикл НОМЕР_2, переданий на зберігання ОСОБА_1, - залишити потерпілому.

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області.

Суддя