Ухвала суду № 54699750, 25.12.2015, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/20919/15-к

Провадження № 1-кс/234/5830/15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2015 року м. Краматорськ

Слідчій суддя Краматорського міського суд Донецької області ОСОБА_1,

при секретарі -Заводовському А.А.,

за участю прокурора Мілевського А.М.,

за участю захисника ОСОБА_2

за участю підозрюваного ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краматорську

клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчого відділу Військової прокуратури сил антитерористичної операції капітана юстиції ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою, у кримінальному провадженні , внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015051110000031 від 18.09.2015 року, відносно ОСОБА_3, 31 березня

ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Бердичів Житомирської області, громадянина

України, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, н.п. Новотроїцьке,

зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

вул.. Толочина,68/13,

-підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

23 грудня 2015 року прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчого відділу Військової прокуратури сил антитерористичної операції капітан юстиції ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні , внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015051110000031 від 18.09.2015 року, відносно ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369 КК України.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що у провадженні слідчого відділу військової прокуратури сил антитерористичної операції перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42015051110000031 від 18.09.2015 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що старший прапорщик ОСОБА_3, з 20.05.2015 проходить військову службу за контрактом в Державній прикордонній службі України.

Наказом Голови Державної прикордонної служби України №910-ос від 30.09.2015 старшого прапорщика ОСОБА_3 переведено на посаду інспектора прикордонної служби 1 категорії начальника другого відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави оперативнобойової комендатури «Волноваха» та з 05.10.2015 останній відповідно до витягу з наказу начальника Донецького прикордонного загону №193-ос призначений на зазначену посаду.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення.

Згідно з абз. 7 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» на Державну прикордонну службу України покладається здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України та до тимчасово окупованої території і з неї осіб, транспортних засобів, вантажів, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення.

Статтями 5, 7, 12, 13 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», з метою виконання протокольного доручення Президента України від 15.07.2015 №1-1/497, штабом АТО на території Донецької та Луганської областей з урахуванням положень розділу VIТимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, затвердженого наказом першого заступника керівника антитерористичного центру при Службі безпеки України від 12.06.2015 №415ог (далі Порядок), на підставі наказу керівника антитерористичного центру при Службі безпеки України від 04.08.2015 №9/ДСК, з 15.07.2015 започатковано діяльність зведених мобільних груп у районі проведення АТО.

Відповідно до повідомлення обєднаного штабу ЦУ СБУ в районі проведення АТО у період з 14.09.2015 функціональні завдання з керівництва зведеною мобільною групою №1, з місцем дислокації м. Волноваха Донецької області (райони відповідальності: Новотроїцьке-Володимирівка-Кременівка-Ольгінка),виконує старший оперуповноважений на ОВО 2 сектору 4 відділу 2 управління ГУ БКОЗ СБ України, майор ОСОБА_5

На мобільну групу, очолювану майором ОСОБА_5, відповідно до зазначеного вище Порядку покладено завдання, зокрема по виявленню порушень встановленого порядку переміщення осіб, транспортних засобів, вантажів (товарів) через та вздовж лінії зіткнення, у тому числі поза визначеними дорожніми коридорами, а також виявлення та ліквідація каналів незаконних поставок товарів через «лінію розмежування».

Пунктами 1.3., 3.2, Порядку вїзд на неконтрольовану територію та виїзд з неї осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна здійснюється на контрольних пунктах вїзду виїзду (далі - КПВВ); пропуск вантажів та іншого майна здійснюється за наявності спеціального дозволу, виданого Координаційною групою чи Координаційним центром.

Відповідно до вимог ст. 68 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 59, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №548-XIV, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV, ст. 23 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» та посадової інструкції, старший прапорщик ОСОБА_3, будучи військовослужбовцем Державної прикордонної служби, зобовязаний був свято і непорушно додержуватися Конституції України, законів України, Кодексу професійної етики військовослужбовця Державної прикордонної служби України та інших нормативно-правових актів, що регламентують проходження військової служби, не допускати вчинення злочинів та адміністративних правопорушень, у тому числі корупційних, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників), подавати підлеглим приклад зразкового виконання військового обов'язку, сумлінно і чесно виконувати військовий обовязок, виконувати службові обовязки, що визначають обсяг виконання завдань, передбачених посадою, керуватися тільки законами України, діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу наявного досвіду роботи в Державній прикордонній службі України ОСОБА_3 знав та розумів, що вимогами статей 3 і 22 Закону України Про запобігання корупції від 14.10.2014 №1700-VII, посадовим та службовим особам правоохоронних органів забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та повязані з цим можливості з метою одержання та надання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Незважаючи на обізнаність з вимогами вищевказаного законодавства та усупереч обов'язку їх неухильного дотримання, старший прапорщик ОСОБА_3, перебуваючи на посаді інспектора прикордонної служби 1 категорії начальника другого відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави оперативнобойової комендатури «Волноваха» 1 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, умисно вчинив корупційний злочин, а саме надав повторно неправомірну вигоду за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду та в інтересах третьої особи, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, за наступних обставин.

Так, в один із днів на початку жовтня 2015 року військовослужбовець Донецького прикордонного загону,старший прапорщик ОСОБА_3 розробив злочинну схему незаконного збагачення, а саме сприяння у незаконному переміщенні вантажів на тимчасово окуповану територію України в порушення установленого порядку ввезення таких вантажів шляхом отримання грошової винагороди від водіїв вантажних автомобілів за таке сприяння.

З цією метою ОСОБА_3 звернувся до старшого зведеної мобільної групи військовослужбовця Служби безпеки України майора ОСОБА_5, у службові обовязки якого входить виявлення та запобігання незаконному переміщенню вантажів на тимчасово окуповану територію України.

Для досягнення своєї злочинної мети, направленої на незаконне збагачення шляхом сприяння за грошову винагороду у незаконному переміщенні товарів на тимчасово окуповану територію України, ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_5 з пропозицією щодо неперешкоджання зведеною мобільною групою вказаній протиправній діяльності.

Поряд із цим, ОСОБА_3 пояснив ОСОБА_5, що для сприяння у здійсненні даної незаконної діяльності, останній, будучи службовою особою -військовослужбовцем Служби безпеки України та старшим зведеної мобільної групи на яку покладаються функції з виявлення порушень встановленого порядку переміщення осіб, транспортних засобів, вантажів (товарів) через та вздовж лінії зіткнення, у тому числі поза визначеними дорожніми коридорами має дати вказівку підлеглим йому працівникам не затримувати автомобілі, у яких, в свою чергу, відсутні спеціальні дозволи для перевезення товарів на територію тимчасово непідконтрольну українській владі.

За невиконання таких обовязків ОСОБА_3 пообіцяв ОСОБА_5 передавати частину отриманих ним грошових коштів від водіїв за незаконне переміщення ними товарів на тимчасово окуповану територію України.

Розуміючи протиправний характер дій ОСОБА_3, з метою викриття його злочинної діяльності, майор ОСОБА_5 погодився на вказану пропозицію та одразу звернувся з відповідною заявою до правоохоронних органів.

У подальшому, в один із днів на початку жовтня 2015 року, усвідомлюючи незаконний характер своїх дій, їх суспільно небезпечні наслідки та, бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, ОСОБА_3 за допомогою телефону повідомив ОСОБА_5 про факт незаконного сприяння ним (ОСОБА_3) у переміщенні товарів на тимчасово окуповану територію України та запропонував зустрітися для того, щоб віддати ОСОБА_5 частину отриманих за ці протиправні дії грошових коштів.

11.10.2015, діючи підконтрольно, ОСОБА_5 погодився на пропозицію ОСОБА_3 зустрітись близько 09:00 години на території ОБПК «Волноваха».У ході зустрічі в обумовленому місці ОСОБА_3, умисно на сходах адміністративної будівлі передав ОСОБА_5 неправомірну вигоду грошові кошти в сумі 3000 грн. за невтручання зведеної мобільної групи у таку незаконну діяльність ОСОБА_3, повязану із сприянням невстановленим на даний час особам у переміщенні на тимчасово окуповану територію України автомобілів з товарами.

Цього ж дня, ОСОБА_3, діючи умисно, повторно, із вищевказаних спонукань, близько 09.30 год., перебуваючи у службовому автомобілі НОМЕР_1 в с. Новотроїцьке Волноваського району Донецької області, передав останньому неправомірну вигоду грошові кошти в сумі 3000 грн. за невтручання зведеної мобільної групи у таку незаконну діяльність ОСОБА_3, повязану із сприянням невстановленим на даний час особам у переміщенні на тимчасово окуповану територію України автомобілів з товарами.

19.10.2015, діючи умисно, повторно, із вищевказаних спонукань, ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_5 зустрітися на території ОБПК «Волноваха». У ході зустрічі в обумовленому місці ОСОБА_3 близько 09.00 год. на сходах адміністративної будівлі передав ОСОБА_5 неправомірну вигоду грошові кошти в сумі 1500 грн. за невтручання зведеної мобільної групи у таку незаконну діяльність ОСОБА_3, повязану із сприянням невстановленим на даний час особам у переміщенні на тимчасово окуповану територію України автомобілів з товарами.

30.10.2015, ОСОБА_3, продовжуючи свою злочинну діяльність, направлену на незаконну передачу службовій особі - працівнику правоохоронного органу неправомірної вигоди, призначив зустріч ОСОБА_5 в с. Березове Волноваського району Донецької області біля магазину «Перлина». У ході зустрічі в обумовленому місці ОСОБА_3 близько 10.00 год. у службовому автомобілі ОСОБА_5 марки Chevrolet Lacetti д.н.з. НОМЕР_2 передав останньому неправомірну вигоду грошові кошти в сумі 5000грн. за невтручання зведеної мобільної групи у таку незаконну діяльність ОСОБА_3, повязану із сприянням невстановленим на даний час особам у переміщенні на тимчасово окуповану територію України автомобілів з товарами.

Цього ж дня, старший прапорщик ОСОБА_3 затриманий у порядку ст.208 КПК України та його злочинна діяльність припинена.

31.10.2015 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369 КК України.

01.11.2015 ОСОБА_3 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369 КК України.

01.11.2015 Краматорським міським судом Донецької області підозрюваному ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу у розмірі 726 мінімальних заробітних плат, тобто 1000428 грн.

Вразі внесення застави на ОСОБА_3 покладено обовязки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- не відлучатись із населеного пункту Новотроїцьке Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення;

- здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.

На даний час вказаний вище розмір застави підозрюваним ОСОБА_3 не внесено.

Підозрюваний ОСОБА_3 вчинив тяжкий, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до шести років з конфіскацією майна або без такої та зі спеціальною конфіскацією.

Вина підозрюваного ОСОБА_3 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема, заявою та протоколами допиту старшого оперуповноваженого на ОВО 2 сектору 4 відділу 2 управління ГУ БКОЗ СБ України майора ОСОБА_5, протоколом затримання, протоколом огляду, протоколами допитів свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та іншими документами здобутими у ході досудового розслідування кримінального провадження.

Крім цього встановлено, що ОСОБА_3 після вчинення кримінального правопорушення продовжує обіймати посаду інспектора прикордонної служби 1 категорії начальника другого відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави оперативнобойової комендатури «Волноваха», займає службове становище.

ОСОБА_3 будучи інспектором прикордонної служби 1 категорії начальником другого відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави оперативнобойової комендатури «Волноваха» має право доступу до службових документів у підрозділі де працює, а тому з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Наведені обставини свідчать про можливість незаконного впливу ОСОБА_3, як працівника Державної прикордонної служби України на свідків та інших учасників кримінального провадження шляхом застосування до останніх методів залякування, фізичного та морального впливу, використовуючи своє службове становище та звязки із правоохоронними органами та місцевим криміналітетом.

Відтак у слідства є достатні дані вважати, що ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обєктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_3 інших більш мяких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, так як жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених КПК України.

У виняткових випадках застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 розмірів мінімальної заробітної плати за вчинення тяжкого злочину.

Враховуючи, що ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин, є військовослужбовцем Державної прикордонної служби України, з метою забезпечення виконання ОСОБА_3 покладених на нього обовязків, враховуючи, що вчинене останнім кримінальне правопорушення створило в очах громадян негативне враження безладдя, безкарності та хабарництва у системі Державної прикордонної служби України, а також зважаючи на суспільно-політичну ситуацію в державі, слід ОСОБА_3 визначити заставу у розмірі, що перевищує 80 та є не меншою 726 мінімальних заробітних плат та у вказаному випадку визначити необхідність виконання ним наступних обовязків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, не відлучатися із населеного пункту Новортоїцьке Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду, утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, носити електронний засіб контролю, здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, вислухавши думку підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника адвоката ОСОБА_2 які просили відмовити в задоволенні клопотання, та обрати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді цілодобового арешту або заставу у мінімально можливому розмірі , слідчий суддя дійшов до наступного .

Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбаченого уч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити всі обставини перелічені у зазначеній статті.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Згідно ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування.

Відповідно до ч. 3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених устатті 184цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або зявилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч.5 ст.199 КПК України слідчий суддя зобовязаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені участині третійцієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Встановлено, що ОСОБА_3 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369 КК України.

Санкція статті 369 ч.2 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до шести років позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої та зі спеціальною конфіскацією.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких обєктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі-Браво проти Італії», затримання і тримання особи під вартою допустимі не лише у випадку доведеності факту скоєння злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягненню мети якого і є тримання під вартою. Факти, що викликали підозру, не обовязково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження, або навіть предявлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

31.10.2015 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369 КК України.

01.11.2015 року ОСОБА_3 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369 КК України.

01.11.2015 року Краматорським міським судом Донецької області підозрюваному ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу у розмірі 726 мінімальних заробітних плат, тобто 1000428 грн.

Постановою військового прокурора сил антиреристичної операції генерала майора юстиції ОСОБА_9 від 24 грудня 2015 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015051110000031 до чотирьох місяців.

У данному кримінальному провадженні виконано усі можливі слідчі дії, спрямовані на отримання та перевірку отриманних доказів у ньому. Разом з тим закінчити розслідування у 2-місячний строк немає можливості з причин складності вказаного кримінального провадження, оскільки під час розслідування необхідно завершити процедуру розсекречення проведених негласних слідчих (розшукових) дій органом досудового розслідування та оперативним підрозділом, що безпосередньо проводив вказані дії, отримати матеріали проведення слідчих дій на території, яка знаходиться під юрисдикцією іншого органу досудового розслідування, за необхідності, повідомити підозрюваного про зміну раніше не повідомленої підозри, ознайомити підозрюваного та його захисника з матеріалами досудового розслідування, ознайомитися з матеріалами, які сторона захисту має намір використати в суді, скласти обвинувальний акт, ре6єстр матеріалів досудового розслідування та звернутися до суду з обвинувальним актом, за необхідності провести інші слідчі та процесуальні дії.

Як обґрунтування обставин, які виправдовують продовження тримання ОСОБА_3 під вартою слідчим наведено відомості про те, що на час розгляду клопотання по суті не зменшились попередні ризики, а саме, підозрюваний, перебуваючи на свободі, спроможний переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на достовірність показань свідків.

Суд вважає, що прокурором у клопотанні обґрунтовано наведений перелік вказаних ризиків, які встановлені з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється.

Таким чином, вказані обставини свідчать про неможливість до закінчення досудового розслідування запобігання зазначеним вище ризикам шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_3 інших більш мяких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою у звязку з чим, слідчий суддя вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_3 ще на 60 днів.

Доводи захисника та підозрюваного щодо відсутності обґрунтованої підозри та ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає не обґрунтованими, такими, що нічим не підтверджуються та не спростовують доводів прокурора. Стороною захисту не надані інші докази, які б свідчили про достатність застосування до ОСОБА_3 більш мякого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання зазначеним вище ризикам.

Відповідно до ст.183 ч.3 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобовязаний визначити розмір застави достатній для забезпечення виконання підозрюваним обовязків передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті.

Згідно з частиною 5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обовязків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів мінімальної заробітної плати .

При визначенні розміру застави, суд враховує обставини кримінальних правопорушень і вважає їх такими, що підривають в очах громадян авторитет держави та створюють негативне враження безладдя та безкарності, що в свою чергу є винятковим випадком.

З урахуванням даних про особу підозрюваного, його майнового стану, наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, те, що кількість цих ризиків на час розгляду клопотання не зменшилась, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на нього процесуальні обовязки, з метою забезпечення виконання ОСОБА_3 покладених на нього обовязків, враховуючи, що вчинене останнім кримінальне правопорушення створило в очах громадян негативне враження безладдя, безкарності та хабарництва у системі Державної прикордонної служби України, а також зважаючи на суспільно-політичну ситуацію в державі, суд вважає доцільним визначити ОСОБА_3 заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України в розмірі 726 мінімальних заробітних плат а саме в розмірі 1000428 грн.

Крім того, суд вважає необхідним відповідно до ст.183 ч.3 КПК покласти на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ст.194 цього Кодексу, у разі внесення ним застави.

Керуючись вимогами ст.ст.131,132,176-178, 183,184,194,197,199 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчого відділу Військової прокуратури сил антитерористичної операції капітана юстиції ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою, у кримінальному провадженні , внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015051110000031 від 18.09.2015 року, відносно ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369 КК України.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, для розслідування кримінального провадження №42015051110000031 від 18.09.2015 року, терміном до шістдесяти днів, а саме до 22 лютого 2016 року включно, із його утриманням у Артемівському слідчому ізоляторі УДПС України у Донецькій області.

Визначити підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 заставу у розмірі 1000428 (один мільйон чотириста двадцять вісім тисяч) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на разрахунковий рахунок №37317004001000, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, банк отримувача ГУ ДКСУ в Донецькій області, код банку 834016, код ЄДРПОУ 26288796.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент протягом дії ухвали внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:

- не відлучатись із населеного пункту Новотроїцьке Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення;

- здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.

Попередити ОСОБА_3, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого суді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом пяти днів з дня її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом пяти днів з дня її оголошення. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1