Рішення № 54694668, 24.12.2015, Тиврівський районний суд Вінницької області

РІШЕННЯ

іменем України

"24" грудня 2015 р. 145/1368/15-ц

2/145/746/2015

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі

головуючого Ратушняка І. О.

за участю секретаря Тихої О.Н.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Тиврів цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання частково недійсним свідоцтва на спадщину, договору дарування та визнання права власності на 1/2 житлового будинку із земельною ділянкою, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог - ОСОБА_5,

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом, в якому вказує, що 18 лютого 2014 року помер його рідний брат ОСОБА_6, який мешкав у будинку батька, який помер у 1996 році.

Спадщину ніхто не приймав, але як він дізнався після смерті брата від сторонніх осіб при похованні, брат все-таки написав заяву до нотаріуса і 08 жовтня 1996 року прийняв спадщину (житловий будинок з земельною ділянкою по вул. Мічуріна, 15, в смт, Тиврів Тиврівського р-ну Вінницької області) одноосібно, не повідомивши його про це і приховав факт наявності у нього рідного брата від нотаріуса.

18 грудня 2012 року його покійний брат ОСОБА_6 уклав договір дарування житлового будинку з земельною ділянкою по вул. Мічуріна, 15, в смт. Тиврів Тиврівського району Вінницької області зі своєю рідною дочкою ОСОБА_4. Про це він теж випадково дізнався в день поховання брата, бо знайшов у хаті цей договір дарування в копії, коли шукав світлини на память.

За таких обставин, вважає себе ошуканим і вважає несправедливим одержання спадщини батьків братом без його згоди, бо батько їх однаково любив ї не виділяв між собою.

Просить визнати частково 1/2 недійсним свідоцтво на спадщину -житловий будинок з земельною ділянкою по вул.. Мічуріна, 15, в смт Тиврів Тиврівського району Вінницької області - за законом на імя ОСОБА_6 від 08 жовтня 1996 року за реєстром №1415, спадкова справа №183, зареєстроване в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно Тиврівським районним структурним підрозділом комунального підприємства «Вінницьке обласне обєднане бюро технічної інвентаризації» від 05.09.2012 року, реєстраційний № 37544025;

Визнати частково 1/2 недійсним договір дарування житлового будинку з земельною ділянкою по вул. Мічуріна, 15, в смт. Тиврів Тиврівського р-ну Вінницької області між ОСОБА_6 та ОСОБА_4;

Визнати за ним ОСОБА_3 право власності на ? житлового будинку з земельною ділянкою по вул. Мічуріна, 15, в смт. Тиврів Тиврівського р-ну Вінницької області

Стягнути на його користь з відповідача всі судові витрати.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали, просять позов задоволити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 просить в задоволенні позову відмовити, оскільки ОСОБА_6 прийняв спадщину після смерті батька та оформив її. Позивач ОСОБА_3 спадщину не приймав, заяв про прийняття спадщини, про надання додаткового строку для її прийняття не подавав, а тому його вимоги про визнання частково недійсними свідоцтва про спадщину та договору дарування є безпідставними.

Третя особа на стороні відповідача ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, подала заяву, в якій просить розглянути справу без неї, позовні вимоги не визнає.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦК. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно з ст. 548 ЦК України 1963р., який був чинним на час смерті ОСОБА_7, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Судом встановлено, що 05.12.1995 року помер ОСОБА_7 (а.с.38).

Після його смерті відкрилася спадщини на житловий будинок із земельною ділянкою по вул. Мічуріна, 15, в смт Тиврів Тиврівського району Вінницької області, що стверджується Свідоцтвом про право особистої власності (а.с.35).

Позивач ОСОБА_3 спадкоємець в порядку спадкування за законом, однак спадщину після смерті батька ОСОБА_7 не приймав.

ОСОБА_6, який помер 18 лютого 2014 року, був спадкоємцем першої черги в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, спадщину відповідно до ст. 549 ЦК 1963 року прийняв шляхом фактичного вступу до шести місяців з часу відкриття спадщини у володіння та управління спадковим майном, так як на момент смерті спадкодавця проживав разом із ним однією сім'єю (а.с.37) (п.113 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 18/5 від 14.06.1994 року).

08.10.1996 р. ОСОБА_6 отримав Свідоцтва на право на спадщину за законом на грошові вклади, житловий будинок з добудовою та господарськими спорудами, а також земельну ділянку (а.с.42, 43) .

18 грудня 2012 року ОСОБА_6 подарував належний йому житловий будинок із земельною ділянкою по вул. Мічуріна, 15, в смт. Тиврів Тиврівського району Вінницької області дочці ОСОБА_4, що стверджується договором дарування, посвідченим приватним нотаріусом Тиврівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 (а.с.4 -5).

Враховуючи викладене, суд вважає, що підстав щодо визнання частково недійсним свідоцтва на спадщину за законом на імя ОСОБА_6 від 08 жовтня 1996 року за реєстром №1415, визнання частково недійсним договору дарування житлового будинку з земельною ділянкою, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, а також визнання за позивачем права власності на ? житлового будинку з земельною ділянкою по вул. Мічуріна, 15, в смт Тиврів Тиврівського району Вінницької області, позивачем та його представником не наведено та в судовому засіданні не встановлено, а тому суд в задоволенні позову відмовляє.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст.1270, 1272 ЦК України, ст.ст.529, 548, 549 ЦК УРСР (1963 р.), Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування,

вирішив:

В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.О.Ратушняк