Рішення № 54690880, 25.12.2015, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/8039/15-ц

Провадження № 2/361/3774/15

25.12.2015

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2015 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої-судді ОСОБА_1при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості

в с т а н о в и в :

У листопаді 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду із позовом, у якому просить стягнути із ОСОБА_3 на свою користь заборгованість за кредитним договором від 31.07.2006 року у розмірі 46359,92 грн. та судовий збір у розмірі 1218 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 31.07.2006 року між банком та ОСОБА_3 укладено договір, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 3066 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» складає між ним та банком договір, підтверджується підписом у заяві. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється у наступному порядку: щомісяця у період сплати позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також витрати згідно із Умовами.

Далі зазначає, що взяті на себе зобовязання банк виконав у повному обсязі. Щодо відповідача, то останній ухиляється від належного виконання зобовязання щодо повернення суми кредиту та відсотків за користування ним.

Станом на 15.10.2015 року заборгованість ОСОБА_3 складає 46359,92 грн., з яких заборгованість по процентах за користування кредитом 7141,29 грн.; заборгованість по комісії за користування кредитом 588,84 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 35945,98 грн.; штраф (фіксована частина) 500 грн., штраф (процентна складова) 2183,81 грн. З підстав стягнення заборгованості за кредитним договором банк змушений звернутися до суду.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_4 не зявився, разом із позовною заявою подав клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення суду на підставі наявних у справі доказів не заперечує.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не зявився, про день і час розгляду даної справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив, заява про розгляд справи у його відсутності до суду не надходила.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим розглянути спір за відсутності відповідача відповідно до ст.ст. 224-227 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Із матеріалів справи вбачається, що 31.07.2006 року між сторонами по даній справі укладено кредитний договір, за умовами якого позичальник ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 3066,80 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до довідки за № 241170 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України позивач по даній справі значиться зареєстрованим як ПАТ КБ «ПриватБанк».

Згідно з банківською ліцензією за №22 ПАТ КБ «ПриватБанк» надано право здійснювати банківські операції, визначені пунктами 5-11 ч. 2 ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність».

При укладенні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України згідно з якою, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до п. п. 2.1 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам банк зобовязується надати позичальнику кредит шляхом перерахування на рахунок торгівельно-сервісному підприємству. Кредит надається в обмін на зобовязання позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені у заяви строки. Для виконання даного договору банк відкриває позичальнику рахунок для зарахування коштів, спрямованих на погашення заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороді та іншим платежам.

Згідно із п. 4.1 Умов за користування кредитом у період з дати даного договору до дати погашення кредиту позичальник щомісяця у період сплати сплачує відсотки у розмірі, зазначеному у тарифах та заяві.

З матеріалів справи вбачається, що взяті на себе зобовязання відповідач ОСОБА_3 належним чином не виконує. Станом на 15.10.2015 року заборгованість останнього складає 46359,92 грн., з яких заборгованість по процентах за користування кредитом 7141,29 грн.; заборгованість по комісії за користування кредитом 588,84 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 35945,98 грн.; штраф (фіксована частина) 500 грн., штраф (процентна складова) 2183,81 грн.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ( ст.610 ЦК України).

Вирішуючи питання про стягнення із відповідача пені, суд приходить до наступного висновку.

При вирішенні питання про стягненні штрафних санкцій судом враховується, що їх розмір значно перевищує розмір заборгованості за кредитом.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки (штрафу, пені) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Істотними обставинами в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання)

Частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків. (правова позиція висловлена у справі № 6-100 цс 14).

Відповідно до ч. 2 ст. 616 ЦК України суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, якщо кредитор не вжив заходів щодо їх зменшення.

При цьому, питання зменшення розміру неустойки вирішується в конкретній ситуації на підставі певних доказів і розрахунків.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач, починаючи із вересня 2006 року став неналежно виконувати взяті на себе зобовязання у звязку із чим, йому стала нараховуватися пеня. У той же час із даним позовом позивач звернувся лише у листопаді 2015 року. Таке затягування звернення до суду з позовом, надало позивачу право заявляти вимогу про стягнення пені у розмірі 35945,98 грн.

Конституційний Суд України, у пункті 3 Рішення № 7-рп/2013 у справі № 1-12/2013, аналізуючи правовідносини зі сплати пені, що виникають між фізичними особами - споживачами та банками і іншими фінансовими установами у правовідносинах споживчого кредитування, дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов'язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов'язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов'язань позичальниками - фізичними особами.

Оскільки у матеріалах справи не міститься доказів того, що кредитор вживав заходів щодо зменшення розміру неустойки, зволікав зі зверненням до суду з позовом, суд вважає за можливе зменшити розмір пені до 5 %, заявленої суми, а саме 1797,30 грн. Вказаний розмір пені, суд вважає таким, що відповідає загальними засадам цивільного судочинства.

Також суд, вирішуючи питання про одночасне стягнення пені та штрафу, які є видами неустойки приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами кредитного договору від 31.07.2006 року передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення. У той самий час умовами кредитного договору сторонами також передбачена сплата штрафів: фіксованої частини та процентної складової.

Відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Вказана правова позиція викладена у постанові ВСУ від 21.10.2015 року № 6-2003цс15.

Отже, у даному випадку з урахуванням всіх вищенаведених положень, суд приходить до висновку про стягнення із відповідача лише пені у зменшеному розмірі.

За правилами ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При розгляді даної справи по суті достовірно встановлено, що відповідач порушив взяті на себе зобовязання щодо належного виконання кредитного договору - своєчасного погашення суми кредиту та відсотків за його користування. Сума заборгованості в розмірі 9527,43 грн. (7141,29+588,84+1797,30) підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України пропорційно до задоволеної частини вимог стягненню із відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 250,31 грн. (1218*9527,43/46359,92).

Керуючись ст. ст. 11, 88, 212 215, 224, 226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570 заборгованість за кредитним договором від 31.07.2006 року в розмірі 9527 (девять тисяч пятсот двадцять сім) грн. 43 коп., що складається із заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 7141 (сім тисяч сто сорок одна) грн. 29 коп.; заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 588 (пятсот вісімдесят вісім) грн. 84 коп. пені у розмірі 1797 (одна тисяча сімсот девяносто сім) грн. 30 коп. та судовий збір у розмірі 250 (двісті пятдесят) грн. 31 коп., всього 9777 (девять тисяч сімсот сімдесят сім) грн. 74 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя: Н. П. Маценко