Ухвала суду № 54690626, 11.12.2015, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/522/15-к

Провадження № 1-кп/355/108/15

У Х В А Л А

про відмову в затвердженні угоди про примирення

11 грудня 2015 року Баришівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Литвиненко О.Л.

секретаря Лунгул Т.А.

за участю прокурора Петрик О.М.

за участю захисника ОСОБА_1

за участю потерпілих ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Баришівка

обвинувальні акти у об»єднаному кримінальному провадженні, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015110070000010 від 03.01.2015 року та № 12015110070000217 від 11.03.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 190 КК України,

В с т а н о в и в:

До Баришівського районного суду Київської області 20.05.2015 року від прокурора Баришівської міжрайонної прокуратури Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015110070000010 від 03.01.2015 року відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 190 КК України.

27.05.2015 року до Баришівського районного суду Київської області від прокурора Баришівської міжрайонної прокуратури Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015110070000217 від 11.03.2015 року відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 190 КК України.

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 03.06.2015 року об»єднано в одне провадження кримінальні провадження №12015110070000010 та №12015110070000217, присвоєно об»єнаній справі № 355/522/15-кр, провадження № 1-кп/355/Є56/15.

Під час проведення підготовчого судового засідання на розгляд суду було надано угоду про примимрення між потерпілими ОСОБА_4, ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_3.

Вироком Баришівського районного суду Київської області від 04.09.2015 року затверджено угоду у об»єднаному кримінальному провадженні №12015110070000010 та №12015110070000217 між потерпілими ОСОБА_2, ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3. ОСОБА_3 визнано винним в скоєнні злочину, передбаченому ч.2 ст. 190 КК України і призначено узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 1700 (однієї тисячі сімсот) гривень. На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, повністю приєднано невідбуті покарання за вироком Баришівського районного суду Київської області від 12.02.2014 року та Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29.01.2015 року і за сукупністю вироків визначено остаточне покарання у вигляді пяти років позбавлення волі та штрафів в сумі 1700 (однієї тисячі сімсот) гривень та 850(вісімсот пятдесят) гривень. Даний вирок та вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29.01.2015 року виконувати окремо.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області від 25 листопада 2015 року вирок Баришівського районного суду Київської області від 04 вересня 2015 року щодо ОСОБА_3 скасовано, кримінальне провадження направлено до того ж суду на новий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Перевіривши зміст угоди про примирення, вислухавши потерпілих, обвинуваченого, захисника обвинуваченого та прокурора, суд дійшов до висновку, що угода про примирення, укладена між обвинуваченим та потерпілими затвердженню не підлягає, а справа підлягає розгляду в загальному порядку з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим. Згідно ч.1 ст. 469 КПК України, угода про примирення може бути складена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого.

Частиною 3 ст. 469 КПК України передбачено, що угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Стаття 471 КПК України встановлює вимоги, яким повинна відповідати угода про примирення.

Згідно п.1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та продовжити судовий розгляд у загальному порядку.

Відповідно до ч.5 ст. 474 КПК України, перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд під час судового засідання повинен з'ясувати у обвинуваченого, чи цілком він розуміє: що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчинені якого його обвинувачують, наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 КПК України, характер кожного обвинувачення; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Крім того, перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд під час судового засідання повинен з'ясувати у потерпілого, чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 чітко не могла визначитись чи заперечує вона проти затвердження вказаної угоди про примирення.

Обвинувачений ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні винним себе у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України визнав повністю та просив затвердити угоду про примирення.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні заперечила проти затвердження угоди про примирення між потерпілими і підозрюваним від 30 червня 2015 року.

Частиною 7 ст. 474 КПК України визначено, що суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися.

Відповідно до вимог діючого КК та КПК України метою призначення покарання є виховання та перевиховання обвинуваченого.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_3 засуджений 29.01.2015 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області за ч.2 ст. 190 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень, що не враховано при затвердженні угоди.

Судом не встановлено добровільності укладення даної угоди.

Враховуючи пояснення потерпілих та обвинуваченого, суд приходить до висновку, що умови угоди не відповідають інтересам сторін по справі, а саме обмежують права потерпілого на відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди та позбавляють його можливості звернутися до суду з позовом про відшкодування такої шкоди, а тому укладена 30 червня 2015 року угода про примирення між потерпілими ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_3 порушують права, свободи та інтереси потерпілого, обвинуваченого.

За таких обставин суд вважає за доцільне відмовити у затвердженні угоди про примирення від 30 венресня 2015 року між потерпілими ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_3 та продовжити проведення підготовчого судового засідання у загальному порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 316, 468, 471, 474 КПК України, -

У Х В А Л И В:

У затвердженні угоди про примирення від 30 вересня 2015 року укладеної між потерпілими ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_3 відмовити та продовжити проведення підготовчого судового засідання у загальному порядку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Баришівського районного суду ОСОБА_5