Вирок № 54689794, 23.12.2015, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/2216/15-к

Провадження №: 1-кп/0343/140/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2015 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Андрусіва І. М.,

з участю: секретаря судових засідань ОСОБА_1,

прокурорів Площанської Н.А., Чекан Н.Я.

потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Долина Долинського району ІваноФранківської області кримінальне провадження 1-кп/0343/140/15 внесене в 20.08.2015 року в ЄРДР № 12015090160000535 про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працює водієм автобуса ПП "Гриняк", розлученого, дітей немає, раніше не судимого,-

у вчиннні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3Б, необережно спричинив потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин:

Обвинувачений 15 серпня 2015 року близько 13.00 години, знаходячись на подвірї в господарстві ОСОБА_2, яке знаходиться по вул. Центральна 191 в с. Сенечів Долинського району Івано-Франківської області, затіяв сварку з потерпілим, по тій причині, що він 14.08.2015 року, відмовився підвезти ОСОБА_2 в кінець села.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3, умисно наніс ОСОБА_2 один удар рукою в ділянку обличчя з правої сторони, внаслідок чого ОСОБА_2 впав на землю і головою вдарився об доріжку залиту бетоном, отримавши тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з крововиливом під тверду мозкову оболонку, забою головного мозку середнього ступеня, синця та садна в ділянці обличчя, забою з травматичним набряком мяких тканин в потиличній ділянці, які згідно висновку експерта №88 від 16.10.2015 року відносяться до тілесних ушкодження середнього ступня тяжкості, що викликали тривалий розлад здоровя і не є небезпечними для життя в момент спричинення.

ОСОБА_3 в судовому засіданні вину визнав частково та пояснив, що 15.08.2015 року справді приїхав до подвір"я ОСОБА_4 з ОСОБА_5 щоб з"ясувати відносини, оскільки ОСОБА_2 його словесно образив. Не заперечує, що в ході сварки вдарив лівою лодонею по щоці потерпілого, від чого він впав назад та зачепився за сітку. Це бачили ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 Про те, що він його вдарив шкодує та щиро розкаюється. Цивільнив позов прокурора та ОСОБА_2- не визнає та просить відмовити в його задоволенні, оскільки того ж дня біля 18.00 год. бачили потерпілого, однак жодних синців на ньому не було.

Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим, винуватість останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбачено ст. 128 КК України, доведена показаннями потерпілого, свідків, та іншими матеріалами провадження.

Показаннями потерпілого, даними суду про те, що 15.08.2015 року до його дому приїхав ОСОБА_3 з ОСОБА_5 на мотоциклі та почали вияснювати відносини, в результаті чого ОСОБА_3 наніс йому удар рукою по обличчі, від якого він впав до бетонної доріжки та втратив свідомість. Від отриманого удару втратив частково пам"ять.

З показань свідка ОСОБА_6 в суді встановлено, що 15.08.2015 року, неподалік помешкання ОСОБА_2 робив сіно і бачив, як до потерпілого під"їхали ОСОБА_3Б та ОСОБА_5 Потерпілий вийшов на дорогу і перед хвірткою вони про щось говорили, під час чого ОСОБА_3 наніс потерпілому удар лодонею правої руки , від чого ОСОБА_2 впав спиною до бетонної доріжки. ОСОБА_3 та ОСОБА_5 сіли на мотоцикл та поїхали. Він з ОСОБА_7 допомогли встати ОСОБА_2 та приперли його до дерева, однак він нічого не говорив.

Даючи свідчення ОСОБА_7 вказав суду, що 15.08.2015 року бачив, як ОСОБА_5 та ОСОБА_3 приїхали на мотоциклі до ОСОБА_2 на подвір"я, де біля хвіртки між Лешком та ОСОБА_2 виникла суперечка, під час якої ОСОБА_3. наніс удар правою рукою по обличчі потерпілого, в результаті чого він впав на спину та потилицею вдарився до доріжки.

Свідок ОСОБА_8, даючи свідчення вказала про те, що 15.08.2015 року біля 18.00 год.бачила ОСОБА_9, однак подряпин і синців на його тілі не бачила. Про те, що ОСОБА_2 забрали в лікарню дізналась пізніше.

Даними протоколу огляду місця події від 09.10.2015 року, чим являється територія подвір"я ОСОБА_2, вхід на територію якого здійснюється через металеві ворота зеленого кольору через дерев"яний місток, вистелений з дерев"яних дощок, зліва біля паркану росте дерево, від містка є залиті з бетону сходинки (бетонна стяжка) аж до сходів житлового будинку, до цієї бетонної стяжки ОСОБА_2вдарився головою при падінні від удару ОСОБА_3

Даними висновку судово-медичної експертизи № 88 від 16.10.2015 року, про те,що в результаті судово-медичного обстеження та медичних документів у ОСОБА_2 мались тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма з крововиливом в під тверду мозкову оболонку, забоєм головного мозку середнього ступеню; синець та садано в ділянці обличчя; забій з травманичним набряком м"яких тканин в потиличній ділянці. Описані тілесні ушкодження спричинені дією тупих твердих предметів, можливо в термін, вказаний у постанові. Наявність садна та синця в ділянці обличчя, припухлості м"яких тканин в потиличній ділянці, ознак проти удару та даних матеріалів кримінального провадження свідчить про те, що первинно міг бути нанесений удар в ділянку обличчя з наступним падінням і ударом потиличною ділянкою до тупого твердого предмета. Закрита черепно-мозкова травма з крововиливом під тверду мозкову оболонку, забоєм головного мозку середнього ступеня тяжкості, що викликали тривалий розлад здоров"я, і не є небезпечними для життя в момент спричинення. Інші вказані вище ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Висновок експертизи належно аргументований з наукової точки зору, не суперечить іншим доказам у справі, а тому суд визнає його достовірним доказом.

Показання обвинуваченого ОСОБА_3, в яких він свою вину визнав частково, вказавши, що не заперечує про те, що ОСОБА_2 вдарив, однак не визнає, що від його удару він зазнав тілесних ушкоджень середньої тяжкості, обєктивно спростовані дослідженими у справі доказами. Суд не надає віри його показам в цій частині, оскільки вони дані ним з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинене правопорушення. Показання свідка ОСОБА_8 про те,що 15.08.2015 року біля 18.00 год. бачила ОСОБА_9, однак подряпин і синців на його тілі не бачила спростовуються даними судово -медичної експертизи в тій частині ,що в потерпілого мались синець та садно в ділянці обличчя.

Показання потерпілого та свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, які вказали про те, що ОСОБА_3 наніс ОСОБА_2 удар в ділянку обличчя, від якого останній впав до бетонної доріжки, узгоджені між собою, послідовні та узгоджуються з матеріалами кримінального провадження і беруться за основу обвинувального вироку.

Висновком експертизи підтверджується показання потерпілого ОСОБА_2 про обставини заподіяння йому тілесних ушкоджень.

Аналізуючи здобуті в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ст. 128 КК України, оскільки він необережно спричинив потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Призначаючи покарання, судом враховується ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він по місцю проживання характеризується позитивно, працює водієм автобуса ПП "Гриняк", на обліку в наркологічному та психоневрологічному кабінетах Долинської ЦРЛ не перебуває.

До обставин, які помякшують покарання судом враховується те, що він притягується до кримінальної відповідальності вперше.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Враховуючи викладене вище у своїй сукупності, суд вважає, що відносно обвинуваченого слід обрати покарання, яке б відповідало скоєному та його особі, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових правопорушень, в межах санкції статті 128 КК України - у виді виправних робіт за місцем праці.

Прокурором заявлено позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 5057,29 грн., з яких 1296,82 грн. на користь фінансового управління Долинської РДА та 3760, 47 грн. на користь фінансового управління Калуської РДА, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 від злочинних дій обвинуваченого.

Відповідно до ст.1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобовязана відшкодувати витрати закладові охорони здоровя на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилось закладом охорони здоровя, що є у державній власності, у власності територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

П.6Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 липня 1995 року „ Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний звязок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікуванні.

Згідно представленої Долинською ЦРЛ довідки від 20.10.2015 року № 1303/01-20/18 про вирахування вартості лікування хворих в стаціонарі Долинської центральної лікарні, Долинською ЦРЛ за 2 дні, проведені в реанімаційному відділі з 16.08.2015 року по 18.08.2015 рік потерпілого ОСОБА_2 з діагнозом ЗЧМТ, забій головного мозку, витрачено 1296 гривні 82 копійок.

Згідно представленої інформації комунального закладу "Центральна районна лікарня Калуської міської і районної ради Івано-Франківської області" від 22.10.2015 року № 1945 ватість лікування ОСОБА_2, який перебував на стаціонарному лікуванні у нейрохірургічному відділенні з 18.08.2015 року по 08.09.2015 рік, що становить 21 ліжко-день, становить 3760 гривень 47 копійок.

Таким чином, в судовому засіданні підтверджено факт перебування потерпілого на стаціонарному лікуванні та реанімації у медичних закладах, а вищевказаною експертизою підтверджено причинний звязок між злочинними діями ОСОБА_3 з отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_2, а тому позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню в повному обсязі

Окрім цього, суд, дослідивши матеріали справи, дішов висновку про часткове задоволення цивільного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, виходячи з наступного.

На підставі ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно наданих суду доказів позивачем витрачено коштів на своє лікування в Долинській ЦРЛ на суму 328,45 гривень та на лікування в комунальному закладі "Центральна районна лікарня Калуської міської і районної ради Івано-Франківської області 5151,30гривень,які підлягають стягненню з відповідача.

Ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч.2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає серед іншого у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Судом встановлено, що у ході вчинення кримінального правопорушення обвинувачений з необережності заподіяв потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, а саме: закриту черепно-мозкова травму з крововиливом в під тверду мозкову оболонку, забоєм головного мозку середнього ступеню; синець та садано в ділянці обличчя; забій з травманичним набряком м"яких тканин в потиличній ділянці, який спричинив тривалий розлад здоров"я. Після цього, потерпілий втратив працездатність та знаходився на лікуванні, на яке затратив значних коштів, тривалий час відчував фізичний біль.

Суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого спричинили потерпілому моральні страждання через фізичний біль, страх, інші переживання, тимчасову втрату працездатності, та, враховуючи пережиті в результаті протиправних дій приниження його честі та гідності, глибину душевних страждань та характер вчинених відповідачем протиправних дій, що призвели до заподіяння шкоди, вимоги розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що цивільний позов в частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди необхідно задовольнити частково .

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 не обирався. Речових доказів немає. Процесуальних витрат не понесено.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, призначивши покарання у виді виправних робіт на строк один рік за місцем праці з відрахуванням щомісячно із суми заробітку в дохід держави 10 (десять) відсотків.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь фінансового управління Долинської районної державної адміністрації 1296,82 гривень витрачених закладом охорони здоровя на лікування потерпілого (р/р 31414544700155 МБ районний бюджет, ЄДРПОУ 37964129, МФО 836014, код платежу 240603000).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь фінансового управління Калуської районної державної адміністрації 3760,47 гривень витрачених закладом охорони здоровя на стаціонарне лікування потерпілого (р/р 35413001046360 Удк в Івано-Франківській області МФО 89036014).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 5479,75 гривень матеріальної шкоди та 8 (вісім) тисяч гривень моральної шкоди.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: