Ухвала суду № 54688953, 21.12.2015, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

21 грудня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Кривенди О.В.,

суддів: Гриціва М.І., Коротких О.А., -

розглянувши заяву ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за його позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС), Головного управління МВС в Донецькій області, Управління державної автомобільної інспекції Головного управління МВС в Донецькій області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення,

в с т а н о в и л а:

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 7 травня 2015 року позов задовольнив частково.

Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 19 серпня 2015 року скасував постанову суду першої інстанції та прийняв нову - про відмову у задоволенні позову.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 9 вересня 2015 року відмовив у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_2 10 грудня 2015 року звернувся до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 237 КАС.

У заяві ОСОБА_2 посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 114, Закону України від 22 лютого 2006 року № 3460-ІV «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» та статті 214 КАС.

На обґрунтування заяви додано копію постанови Вищого адміністративного суду України від 17 вересня 2015 року (справа № К/800/2973/15), яка, на думку заявника, підтверджує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального та процесуального права.

Проте аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального та процесуального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду цих справ, перевірка правильності встановлення яких не входить до компетенції Верховного Суду України.

Як убачається із самої заяви, наведені в ній доводи щодо помилковості висновків касаційного суду у цій справі фактично зводяться до правової оцінки обставин у справі та дослідження доказів.

Зазначене дає підстави для висновку про необґрунтованість поданої ОСОБА_2 заяви.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 вересня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачО.В. КривендаСудді: М.І. Гриців О.А. Коротких