У Х В А Л А
18 грудня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідача Терлецького О.О.,
суддів: Гриціва М.І.,
Коротких О.А., -
розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Штраус Україна» (далі - Товариство) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 квітня 2015 року в адміністративній справі за позовом Товариства до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання неправомірним рішення та стягнення коштів,
в с т а н о в и л а:
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 1 квітня 2015 року постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2014 року у вищезгаданій справі залишив без змін.
Не погодившись із такою ухвалою суду касаційної інстанції, Товариство звернулось із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
На обґрунтування наведених у заяві доводів додало копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 19 травня, 17, 30 вересня та 1, 6, 13 жовтня 2015 року (№№ К/800/53632/14, К/800/51657/14; К/800/25107/15, К/800/17584/15, К/800/25103/15, К/800/53131/14, К/800/34159/14 відповідно), які, на думку Товариства, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції статті 43 Податкового кодексу України, статей 264, 301 Митного кодексу України, пунктів 1-7 розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1097/14364) та пункту 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1766.
Проте зі змісту рішення, про перегляд якого подано заяву, та рішень, які надані для порівняння, не вбачається неоднакове застосування судом касаційної інстанції вищезазначених норм матеріального права, оскільки прийняті вони за різних фактичних обставин, встановлених судами у цих справах.
Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 квітня 2015 року у цій справі.
Керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Відмовити у допуску адміністративної справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Штраус Україна» до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання неправомірним рішення та стягнення коштів до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 квітня 2015 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. ТерлецькийСудді: М.І. Гриців О.А. Коротких
Судове рішення № 54688800, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України) було прийнято 18.12.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/18773/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: