В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 0603/5479/12
Провадження № 1/0274/17/15
28.12.2015 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Вельмик А.Є., при секретарі Слабик О.М., з участю прокурора Левченко Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бердичеві справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.В.Коровинці, Чуднівського району, Житомирської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, розлученого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше не судимого, ,
за ст.ст. 368 ч.3, 364 ч.1, 190 ч.2 КК України,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 являючись працівниками правоохоронного органу, ОСОБА_1, працюючи начальником лінійного відділення на станції Бердичів лінійного відділу на станції Козятин УМВС України на Південно-західній залізниці ( далі ЛВ на ст.Бердичів УМВС на ПЗЗ) будучи службовою особою, маючи спеціальне звання капітан міліції, а ОСОБА_2, працюючи заступником начальника ЛВ на ст..Бердичів лінійного відділу на станції Козятин УМВС на Південно західній залізниці ( далі на ст..Бердичів УМВС на ПЗЗ), будучи службовою особами, маючи спеціальне звання капітан міліції, умисно, з метою одержання для себе неправомірної вигоди, використовуючи надані їм повноваження всупереч інтересам служби заволоділи чужим майном шляхом зловживання довірою, чим спричинили потерпілому матеріальної шкоди та заподіяли істотної шкоди державним інтересам у вигляді підриву авторитету органів державної влади.
Так, наказом начальника УМВС України на ПЗЗ № 132 о/с від 13.05.2011 року ОСОБА_1 призначено на посаду начальника ЛВ на ст..Бердичів на ПЗЗ. Таким чином, начальник ЛВ на ст..Бердичів на ПЗЗ ОСОБА_1, обіймаючи постійно у вказаному відділенні посаду, являється працівником правоохоронного органу. Його функціональні обовязки затверджені начальником ЛВ на ст..Козятин УМВС на ПЗЗ від 27.03.2012 року.
Згідно функціональних обовязків, затвердженого начальником ЛВ на ст..Козятин УМВС на ПЗЗ від 27.03.2012 року, в обовязки ОСОБА_1 входить:
- організовувати роботу лінійного відділення, розподіляти обовязки між особовим складом, очолювати та контролювати його роботу;
- забезпечувати виконання покладених на відділення завдань щодо боротьби із злочинністю на обєкті оперативного обслуговування, дотримання працівниками законності, прав та свобод людини і громадянина;
- розробляти поточні, перспективні та соціальні плани роботи відділення, план спільних дій відділення з іншими органами внутрішніх справ щодо оперативного відпрацювання розкриття злочинів та проведення спеціальних операцій;
- визначати ефективність використання наявних сил і засобів у боротьбі із злочинністю, охороні громадського порядку на обєкті обслуговування;
- організовувати раціональне використання негласних джерел оперативної інформації, заведення справ на осіб, які вчинили злочини на обєкті обслуговування;
- налагоджувати регулярну взаємодію відділення з іншими органами внутрішніх справ щодо обміну інформацією про стан охорони громадського порядку та боротьби із злочинністю. Забезпечувати виявлення фактів розкрадання, хабарництва та інших злочинів на обєкті оперативного обслуговування, реагування на заяви громадян щодо вчинених злочинів;
- приймати рішення щодо раціональної розстановки сил та засобів у разі ускладнення оперативного стану, вживати заходів щодо забезпечення готовності особового складу до дій;
- організовувати підготовку спецповідомлень, вивчати і впроваджувати позитивний досвід роботи, проводити заняття з особовим складом підрозділу з метою підвищення професійного рівня. Здійснювати контроль за дотриманням особовим складом правил внутрішнього розпорядку, оперативного обліку та реєстрації службової документації, виконавської дисципліни. Брати участь у проведенні службових перевірок за фактами порушення дисципліни і законності підлеглими.
Наказом начальника УМВС України на ПЗЗ № 198 о/с від 22.07.2011 року ОСОБА_2 призначено на посаду заступника начальника ЛВ на ст..Бердичів на ПЗЗ.
Згідно функціональних обовзків, затвердженого начальником ЛВ на ст..Козятин УМВС на ПЗЗ від 27.03.2012 року, в обовязки ОСОБА_2 входить:
- на основі аналізу та оцінки оперативної обстановки на дільницях обслуговування ЛВ на ст..Бердичів визначати приоритетні напрямки роботи підрозділів лінійного відділення, координувати їх діяльність та комплексно відпрацьовувати шляхом надання організаційної, методичної та практичної допомоги;
- організовувати здійснення підрозділами лінійного відділення оперативно-розшукових та процесуальних заходів щодо запобігання, виявлення, розкриття злочинів, встановлення, розшуку та затримання осіб, які їх вчинили;
- забезпечувати розвиток мережі штатних і нештатних негласних співробітників та вдосконалення методів її використання, організовувати методи збору, аналізу, обміну і використання оперативної інформації та зміцнення взаємодії підрозділів лінійного відділення з іншими службами та підрозділу органів внутрішніх справ.
ОСОБА_3 цього, дотримуватись вимог ст.ст.2,4, 5 Закону України „Про міліцію, а саме: забезпечувати особисту безпеку громадян. Захищати їх права і свободи, законні інтереси, запобігати правопорушенням та припиняти, охороняти і забезпечувати громадський порядок.
Діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, взаємодії з населенням. Завдання виконуються неупереджено, у точній відповідності з законом.
Правовою основою діяльності міліції є: Конституція України, інші законодавчі акти України, постанови Верховної ОСОБА_4 України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані у встановленому порядку.
Таким чином, начальник ЛВ на ст..Бердичів на ПЗЗ ОСОБА_1 та заступник начальника ЛВ на ст..Бердичів на ПЗЗ ОСОБА_2, обіймаючи постійно у вказаному відділенні посади, являються працівниками правоохоронного органу.
Органаном досудового слідства ОСОБА_1 і ОСОБА_2 обвинувачуються в тому, що 03.03.2012 року співробітниками лінійного відділення на станції Бердичів лінійного відділу на станції Козятин УМВС України на Південно-західній залізниці при особистому огляді у неповнолітнього ОСОБА_5 виявлено сірниковий коробок з сухою подрібненою масою зеленого кольору.
03.03.2012 року начальник ЛВ на ст..Бердичів ОСОБА_1, достовірно знаючи про факт виявлення у неповнолітнього ОСОБА_5 коробка з сухою подрібненою масою зеленого кольору, діючи всупереч інтересам служби з корисливих мотивів, вирішив заволодіти майном матері неповнолітнього ОСОБА_6, у звязку з чим вступив у попередню змову із заступником начальника ЛВ на станції Бердичів ОСОБА_2, який, будучи працівником правоохоронного органу, маючи спеціальне звання капітан міліції, також являється службовою особою.
В цей же день ОСОБА_2, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 в межах єдиного умислу, спрямованого на заволодіння майном ОСОБА_6, зловживаючи довірою останньої, повідомив їй про можливість позитивного вирішення питання про звільнення її неповнолітнього сина від кримінальної відповідальності за вчинення ним злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.
Реалізуючи злочинний умисел, направлений на заволодіння майном ОСОБА_6, шляхом зловживання довірою, 07.03.2012 року, о 14 год.30 хв., ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2В.Ю спрямував до її місця роботи особу, яка повинна була під час зустрічі забезпечити між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 телефонний звязок.
Під час зустрічі, за допомогою мобільного телефону, який належав невідомій особі, ОСОБА_1 звязався з ОСОБА_6 та діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, за попередньою змовою з ОСОБА_2, наголосив, що для позитивного вирішення питання про звільнення її сина від кримінальної відповідальності, вона повинна передати особі, яка діє за його дорученням, кошти в сумі 5000 гривень.
ОСОБА_6 в ході телефонної розмови повідомила, що не може передати зазначену суму коштів, оскільки перебуває в стані матеріальних труднощів та попросила зменшити суму коштів, які необхідні для вирішення питання про звільнення її сина від кримінальної відповідальності. Останній погодився з проханням ОСОБА_6 та зменшив суму коштів до 3000 гривень.
ОСОБА_6, будучи переконана в тому, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2, являючись працівниками правоохоронного органу та обіймаючи керівні посади, мають достатні повноваження для вирішення питання щодо звільнення її сина від кримінальної відповідальності і тому, довіряючи їм, погодилася на вказану пропозицію, про що повідомила по мобільному телефону ОСОБА_1 та передала гроші особі, на яку вказав ОСОБА_1
Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою, усвідомлюючи про відсутність у них законних повноважень для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду державним інтересам у вигляді підриву авторитету та престижу органів міліції, увійшли в довіру до ОСОБА_6 та заволоділи її майном, а саме коштами в сумі 3000 гривень.
ОСОБА_3 того, 19.03.2012 року в ході оперативно-розшукових заходів, проведених співробітниками ЛВ на ст..Бердичів при особистому огляді у ОСОБА_7 виявлено паперовий згорток з сухою подрібненою масою зеленого кольору.
З метою встановлення особи, проведення медичного огляду, зясування обставин придбання вилученого та його дослідження, цього ж дня оперуповноваженим БНОН ЛВ на ст..Бердичів ОСОБА_8 за погодженням заступника начальника ЛВ на ст.Бердичів ОСОБА_2 затримано в порядку ст..263 ч.3 КУпАП строком до трьох діб.
20.03.2012 року начальник ЛВ на ст..Бердичів ОСОБА_1, пересвідчившись у безкарності своїх злочинних дій, достовірно знаючи про підстави та мету затримання ОСОБА_7, вирішив цим скористатися з метою одержання від батька останнього ОСОБА_9 незаконної грошової винагороди за звільнення сина з кімнати тимчасово затриманих, для чого вступив у попередню змову із заступником начальника ЛВ на станції Бердичів УМВС України на ПЗЗ ОСОБА_2
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на одержання незаконної винагороди, 20.03.2012 року. близько 15 год., ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2. діючи умисно, корисливо, знаходячись в приміщенні ЛВ на станції Бердичів УМВС України на ПЗЗ, за адресою: Житомирська обл.., м.Бердичів, вул.К.Лібкнехта, 113, стали вимагати у ОСОБА_9 хабара в розмірі 2000 гривень за звільнення його сина ОСОБА_7 з кімнати тимчасово затриманих ОСОБА_10 УМВС України в Житомирській області. ОСОБА_9, будучи переконаним у невинуватості свого сина ОСОБА_7, вважаючи, що законним інтересам останнього загрожує реальна небезпека, погодився на умови ОСОБА_1 та ОСОБА_2, після чого у вищезазначеному місці та час, передав, а ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, одержав 2000 гривень за звільнення ОСОБА_7 з кімнати тимчасово затриманих ОСОБА_10 УМВС України в Житомирській області. При цьому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запевнили ОСОБА_9, що звільнення його сина з кімнати тимчасово затриманих ОСОБА_10 УМВС України в Житомирській області відбудеться наступного дня.
21.03.2012 року ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1, достовірно знаючи про відсутність результатів дослідження вилученої у ОСОБА_7 речовини, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, надав оперуповноваженому БНОН ЛВ на ст..Бердичів ОСОБА_8 незаконну вказівку щодо звільнення ОСОБА_7 з кімнати тимчасово затриманих ОСОБА_10 УМВС України в Житомирській області.
Цього ж дня оперуповноважений БНОН ЛВ на ст.Бердичів ОСОБА_8, який не був обізнаний у злочинних намірах ОСОБА_1 та ОСОБА_2, виніс постанову про звільнення ОСОБА_7 з КТЗ ОСОБА_10 УМВС України в Житомирській області. Після чого ОСОБА_1, діючи всупереч інтересам служби, тобто зловживаючи службовим становищем, згідно узгодженої з ОСОБА_2 домовленості, затвердив вказану постанову, що стало підставою для дострокового звільнення ОСОБА_7 з кімнати для затриманих ОСОБА_10 УМВС України в Житомирській області.
Судом встановлено, що 26.03.2012 року, ОСОБА_1, достовірно знаючи, що матеріали перевірки щодо ОСОБА_7 22.03.2012 року передані до слідчого відділу ЛВ на ст.Козятин та зазначеним відділом стосовно останнього порушена кримінальна справа за ч.1ст.309 КК України, діючи всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, вирішив заволодіти майном ОСОБА_9, у звязку з чим вступив у попередню змову із заступником начальника ЛВ на станції Бердичів ОСОБА_2
В цей же день, близько 09 год., діючи згідно узгодженого з ОСОБА_1 плану, спрямованого на заволодіння майном ОСОБА_9, ОСОБА_2, зустрівшись в приміщенні ЛВ на станції Бердичів УМВС України на ПЗЗ з ОСОБА_9, зловживаючи довірою останнього, повідомив йому про можливість позитивного вирішення питання щодо звільнення його сина від кримінальної відповідальності за вчинення ним злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, за що він повинен передати кошти в сумі 1500 доларів США.
ОСОБА_9, будучи переконаним у тому, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2, являючись працівниками правоохоронного органу та обіймаючи керівні посади, мають достатні повноваження для вирішення питання щодо звільнення його сина від кримінальної відповідальності і тому, довіряючи їм, погодився на вказану пропозицію.
В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном ОСОБА_9, шляхом зловживання довірою, ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2, в присутності останнього, попросив свого товариша ОСОБА_11, що не був обізнаний у їх злочинних намірах, отримати для них від ОСОБА_9 грошові кошти.
27.03.2012 року, близько 12 год.30 хв., в приміщенні стоматологічного кабінету, розташованого за адресою : Житомирська обл., м.Бердичів, вул.Свердлова,44, ОСОБА_9 передав, а ОСОБА_11, на прохання ОСОБА_1 та ОСОБА_2, не будучи обізнаним в злочинних намірах останніх, отримав 1500 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 27.03.2012 року складало 11979 грн., за сприяння у вирішенні питання щодо звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч.1ст.309 КК України.
Після чого ОСОБА_11 був затриманий співробітниками УСБУ України в Житомирській області та в останнього виявлені і вилучені гроші в сумі 1500 доларів США, які останній повинен був передати ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою, усвідомлюючи про відсутність у них законних повноважень для звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, з метою одержання неправомірної вигоди для самих себе, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду державним інтересам у вигляді підриву авторитету та престижу органів міліції, увійшли в довіру до ОСОБА_9 та мали намір заволоділи його майном, а саме коштами в сумі 1500 доларів США, однак злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки при передачі вказаних грошових коштів ОСОБА_11, який мав в подальшому передати їх ОСОБА_12 та ОСОБА_2, ОСОБА_11 був затриманий співробітниками УСБУ України в Житомирській області.
Підсудний ОСОБА_2 вину в пред»явленому обвинуваченні не визнав. В судовому засіданні показав, що 03.03.2012 року він разом з ОСОБА_1 знаходився в м.Бердичеві. Приблизно о 14 год.15 хв. зателефонував працівник лінійного відділу та повідомив, що затримано групу молодих людей, які розпивали спиртні напої в громадському місці. З»ясувавши, що прізвище одного із затриманих осіб Мазаракій, якого знав, як особу, що причетна до наркотичних засіб, наказав ОСОБА_8 шукати понятих та провести огляд, оскільки у вказаних осіб можуть бути наркотики. В телефонному режимі про вказане він також повідомив ОСОБА_1 Приблизно через півгодини разом з ОСОБА_1 під»їхав до лінійного відділу. Зайшли до кабінету оперативного складу, де побачили невідомого хлопця, який назвався ОСОБА_6. В кабінеті знаходилось декілька працівників міліції, на столі лежала коробка з рослинною масою. Працівники сказали, що дану коробку вилучили у ОСОБА_5 Він не був присутній під час проведення обшуку ОСОБА_5 На його запитання ОСОБА_5 пояснив, що в їдальні коледжу до нього підійшов невідомий хлопець, запитав чи буде він у кафе «Зодіак», почувши, що так, дав йому наркотик та попросив передати його невідомому. Він погодився. Після цієї розмови, яка тривала 5-7 хвилин, він з ОСОБА_1 пішов у свій кабінет, оскільки в кабінеті ОСОБА_1 проводився ремонт. Через деякий час черговий повідомив що до ОСОБА_5 приїхала мати. ЇЇ провели до нього в кабінет, де вона запитала, що сталося. Вони їй розповіли, що у сина вилучили наркотики, а також передали слова, які вони з»ясували у сина. Мати ОСОБА_5 не повірила та попросила привести сина. Коли привели сина, ОСОБА_6 запитала у нього про те, що сталося. ОСОБА_5 розповів їй те саме, що говорив їм. Вона була приголомшена. ОСОБА_5 забрали, а мати залишилася в кабінеті. Вони їй повідомили, що через деякий час вона зможе забрати сина. Також їй роз»яснили, що вилучена у сина речовина буде направлена на експертизу після чого буде вирішуватися питання про порушення кримінальної справи або відмови. Вона також запитала чи може звернутися за правовою допомогою. Вони пояснили що так, це її право. Після цього розмова з ОСОБА_6 була завершена. Частину 4 ст.309 КК України їй не роз»яснював. Він особисто її більше не бачив і не телефонував. Після отриманих результатів експертизи, була порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_5 за ст.309 ч.1 КК України. Матеріали направлені в слідчий відділ ОСОБА_13 Також бачив, що в письмових поясненнях ОСОБА_5 вказав, що рослинну масу знайшов і зберігав для власного вживання. Даною справою він не цікавився, лише знав зі слів слідчого, що ОСОБА_14 визнав свою вину. В подальшому його адвокат йому повідомив, що ОСОБА_6 викликають в прокуратуру, тиснуть щоб вона написала заяву відносно їх незаконних дій. 17.05.2012 року після звільнення його з-під варти за рішенням суду та чергового затримання в прокуратурі, він дізнався, що за заявою ОСОБА_6 була порушена кримінальна справа відносно нього та ОСОБА_1 Стверджує, що протиправних дій з його боку та ОСОБА_1 відносно ОСОБА_5 не було. Також 19.03.2012 року, коли він перебував дома, приблизно о 21 годині, до нього зателефонував хтось із оперативних працівників, повідомивши, що затримали хлопця, у якого вилучили рослинну масу, схожу на коноплю. ОСОБА_1 дав вказівку затримати особу, у якої виявили наркотик. Оформлялися відповідні документи. Так як в лінійному відділі відсутня кімната тимчасово затриманих, за домовленістю із керівництвом ОСОБА_10, особи утримувались в КТЗ ОСОБА_10 Оскільки в кабінеті ОСОБА_1 здійснювався ремонт, то в його кабінеті, у сейфі знаходилась печатка. Він приїхав в ЛВ для того, щоб завірити печаткою документи на затримання особи. По приїзду до лінійного відділу працівники розповіли, що за розпивання спиртних напоїв до відділу доставили невідомого хлопця, який назвався ОСОБА_9. У нього було виявлено пакет з рослинною масою. Працівникам лінійного відділу він пояснив, що дану речовину його попросили перевезти до свого місця проживання і передати комусь. Він попросив привести ОСОБА_7 до нього в кабінет. В кабінеті ОСОБА_7 розповів, що він знаходився на залізничному вокзалі, чекав електричку. До нього підійшли двоє невідомих чоловіків, з якими зав»язалася розмова. Дізнавшись звідки він, чоловіки попросили перевезти коноплю, яку пізніше у нього заберуть. Він погодився і взяв пакет. Після даної розмови він повідомив ОСОБА_7, що той буде затриманий і пішов до дому, а співробітники далі займалися оформленням документів. Наступного дня, коли він приїхав на роботу, його повідомили, що приїхав батько ОСОБА_7, який хоче поспілкуватися з керівництвом. Чоловіка провели в кабінет, де він знаходився з ОСОБА_1 Батько прийшов разом із дочкою. Їм він повідомив, що сина затримали за зберігання невідомої рослинної речовини і він буде утримуватися до з»ясування обставин. ОСОБА_9 почав просити вирішити питання на даному етапі. Вони йому пояснили, що речовина направлена на дослідження, після чого буде вирішуватись питання про порушення кримінальної справи. В другій половині дня, коли він з ОСОБА_1 приїхав до лінійного відділу, біля входу був ОСОБА_9, який сказав, що хоче поговорити з ОСОБА_8 по даній справі. Коли вони знаходилися в кабінеті, зайшов ОСОБА_8 .П. і сказав, що говорив з ОСОБА_9, який вмовляв вирішити питання, але він відмовився. Через деякий час в кабінет зайшов ОСОБА_9, почав просити вирішити питання, так як він з ОСОБА_1 земляки, у них багато спільних знайомих, просив його допомогти. Зі слів ОСОБА_1 йому дійсно телефонували родичі стосовного ОСОБА_7, просили допомогти, але він сказав, що у разі підтвердження, що рослинна маса є наркотичною речовиною, буде порушена кримінальна справа. Коли вони відмовилися допомогти, ОСОБА_9 почав просити відпустити сина до дому. Вони повідомили, що сина відпустять завтра, так як практично всі обставини з»ясовані. Немає лише експертизи. Після цього вони попрощалися і в той день більше ОСОБА_9 не бачили. В кінці робочого дня ОСОБА_1 в НДЕКЦ з»ясував, що результати дослідження по ОСОБА_7 не готові, так як велике навантаження. 21 березня 2012 року він та ОСОБА_1 були на роботі. Знаючи, що експертиза не готова і невідомо коли будуть результати, викликали ОСОБА_8 та запитали про здійснення перевірки по ОСОБА_7 Він відповів, що все з»ясовано. Вони вирішили звільнити ОСОБА_7, так як всі дії були проведені крім дослідження, а висновок експертизи не основна підстава для утримання особи. Після того як ОСОБА_7 був звільнений, знову до кабінету зайшов ОСОБА_9 та запитав що далі буде із його сином. Йому сказали, що потрібно дочекатися результатів дослідження, після чого буде відомий хід справи. Тоді ОСОБА_9 попросив номер його мобільного телефону, залишив номер свого телефону та пішов. 22 березня 2012 року були готові результати дослідження, з яких вбачалося, що виявлена у ОСОБА_7 речовина є наркотичним засобом коноплею. Вказані результати були приєднані до матеріалів перевірки та направлені в слідчий відділ ОСОБА_13, де була порушена кримінальна справа за ч.1 ст.309 КК України. 23 березня 2012 року протягом дня до нього телефонував ОСОБА_9, щоб дізнатися результати дослідження. Він йому повідомив, що експертиза підтвердила, що вилучена речовина є наркотиком та порушено кримінальну справу. ОСОБА_9 почав наполягати на зустрічі з ним та ОСОБА_1 Тоді він сказав, щоб ОСОБА_9 приїхав 26 березня. Вечером 25 березня ОСОБА_9 знову йому телефонував, запитував, чи він з ОСОБА_1 точно будуть на роботі. Він ствердив. 26 березня 2012 року о 8 годині 20 хвилин в кабінет де знаходився він та ОСОБА_1 зайшов ОСОБА_9, почав просити допомогти синові. Вони пояснили, що справа знаходиться в ОСОБА_13 і вони не мають відношення до даної справи. ОСОБА_9 знову почав нагадувати ОСОБА_1 про родичів і просив надати допомогу, щоб помякшити синові покарання. Вони пояснили, що можливо вирішити питання законним шляхом, для цього потрібно покласти сина на лікування, а коли той пролікується, на підставі довідки суд може звільнити від покарання. ОСОБА_9 погодився, але вказав, що не знає як це потрібно робити та не знає де знаходиться даний медичний заклад. Після повідомлення ними, що лікування відбувається в наркодиспансері, ОСОБА_9 став просити допомогли влаштувати сина в лікарню. В звязку із цим він зателефонував ОСОБА_15, якого знає як наркозалежну особу та який лікувався в наркодиспансері. Запитав у нього чи є можливість для розміщення людини на лікування. В телефонній розмові ОСОБА_15 сказав, що зможе посприяти цьому завтра - 27.03.2012 року. Також на його запитання про вартість ОСОБА_15 відповів 1,5 2 штуки. Він зрозумів, що доларів. Розмову із ОСОБА_15 він передав ОСОБА_9, який погодився, але знову запитав чи це допоможе синові. На підтвердження цього вони показала кримінальний кодекс, а саме статтю 309 ч.4 та вголос зачитали їх зміст. Після цього ОСОБА_9 заспокоївся, однак сказав, що завтра не зможе зустрітися із Севернчуком, так як йому потрібно їхати в Київ. Набравши знову номер ОСОБА_15, він запитав, чи зможе той перенести зустріч, але в цей час ОСОБА_1 нагадав, що їм потрібно їхати на колегію в Київ. ОСОБА_9 не влаштовувало, що зустріч відбудеться без їх участі і він погодився на 27.03.2012 року. Тоді вони сказали, щоб ОСОБА_9 приїхав 27.03.2012 року ранком до лінійного відділу, де зустрінеться з ОСОБА_15 та домовиться про лікування. 27.03.2012 року він з ОСОБА_1 знаходився в дворі лінійного відділу коли приїхав ОСОБА_9 із сином. По телефону у ОСОБА_15 зясував чи нічого не змінилося, і той сказав, що скоро приїде. Так як ОСОБА_15 ще не було, то ОСОБА_1 запросив ОСОБА_9 в кабінет. Він зайшов слідом за ними і побачив, що останній тримає в руках гроші та говорить, що не зрозумів і взяв у гривнях. ОСОБА_1 також сказав, що з ОСОБА_9 потрібно перенести зустріч на інший день четвер, так як потрібно терміново їхати у Київ. Він знову став звязуватися із ОСОБА_15, якого повідомив, що зустріч не відбудеться. Коли закінчив розмову, ОСОБА_1 повідомив, що ОСОБА_9 передумав і може зустрітися в цей день, але приблизно через 2 години, коли візьме необхідні гроші на лікування. В черговий раз зателефонувавши ОСОБА_15, запитав про можливу зустріч сьогодні. На що той сказав, що в лікарню необхідно потрапити до 13 години. Про це він повідомив ОСОБА_9 і той погодився, сказавши, що зателефонує коли буде в місті. Після цього він та ОСОБА_1 поїхали до знайомого ОСОБА_11, з яким не змогли зустрітися в стоматологічному кабінеті, так як він здійснював прийом хворих. З ним зустрілися пізніше у його знайомого Варакіна в гаражі. Будучи в приміщенні гаража, побачив, що у нього розрядився телефон і попросив телефон у ОСОБА_11, щоб зателефонувати ОСОБА_9В, для уточнення часу зустрічі. Той повідомив, що через 30 хвилин буде на місці. Він сказав йому, щоб телефонував на телефон ОСОБА_11 В подальшому, зміг з останнім звязатися зі свого мобільного телефону і ОСОБА_9 сказав, що знаходиться в лінійному відділі. Так як вони сідали в автомобіль, щоб завезти ОСОБА_11 до стоматкабінету, розташованому на вул..Свердлова, то попросив ОСОБА_9 приїхати за цією адресою. Той відповів, що не орієнтується в місті, також повідомив, поряд проходить працівник міліції. Він попросив передати тому трубку. Працівником міліції виявився ОСОБА_8, якому він сказав привезти до стоматологічного кабінету ОСОБА_9 Тим часом він зателефонував ОСОБА_15, щоб той приїхав до стоматологічного кабінету. Останній сказав, що їхати в м.Житомир пізно, необхідно зустріч перенести на четвер. Під час руху, розмову із ОСОБА_15 він передав ОСОБА_1, який також просив ОСОБА_11 прийняти передачу ( рибу , пиво), яку принесуть в його кабінет, щоб в подальшому завезти в Київ. Коли приїхали до стоматологічного кабінету, побачив ОСОБА_9, якого привіз ОСОБА_8 Вийшовши з автомобіля, він повідомив ОСОБА_9, що їхати в Житомир пізно і чи погоджується він на зустріч у четвер. ОСОБА_9 був знервований, хвилювався, сказав, що у четвер не може та попросив взяти гроші сьогодні та передати ОСОБА_15. Він відмовився взяти гроші, але той наполягав на цьому. Тоді він запропонував йому залишити гроші у ОСОБА_11 в кабінеті, а ОСОБА_15 заїде за ними у четвер. ОСОБА_9 поніс гроші в кабінет, а він та ОСОБА_1 поїхали в місто. Приблизно через 30 хвилин, їм зателефонували, повідомивши, що їх чекають працівники СБУ. Вони відразу поїхали.
Підсудний ОСОБА_1 вину в предявленому обвинуваченні не визнав. В судовому засіданні показав, що працював начальником лінійного відділу на станції Бердичів. 03.03.2012 року, в обідню пору йому зателефонував хтось з працівників і повідомив, що затримали хлопця в стані спяніння, який розпивав спиртне в районі вокзалу з яким також був Мазаракій. Так як Мазаракій неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі за наркотики і відносно нього був привід у дільничного, якому він обіцяв повідомити у разі, якщо побачить дану особу, то вирішив із ОСОБА_2 підхати до лінійного відділу та розібратися. Коли вони прибули на місце, то там уже проводився огляд. Він побачив, що в молодого чоловіка вилучили коробку з речовиною, як пізніше виявилося канабіс. В його присутності хлопець, яким був ОСОБА_5, пояснив, що канабіс йому дали у коледжі для того, щоб він передав комусь в кафе „Зодіак коли буде там на дискотеці. Також хтось із працівників повідомив, що біля відділення чекає мати ОСОБА_5, яку вони запросили в кабінет. У їх присутності, та в присутності своєї матері, ОСОБА_5 стосовно коноплі повідомив теж, що і говорив раніше їм. Після цієї розмови він та ОСОБА_2 поїхали до дому. Виявленням наркотичної речовини у ОСОБА_5 займався ОСОБА_8, а оформленням адміністративних матеріалів в звязку із розпиванням ОСОБА_5 спиртних напоїв, займалася ОСОБА_16 Після отримання експертного висновку, який підтвердив наркотичну речовину, справа відносно ОСОБА_5 була передана на розслідування до слідчого відділу на станції Козятин. З матеріалів кримінальної справи, йому відомо, що під час слідства ОСОБА_5 визнавав вину, лікувався в наркодиспансері. Справу було направлено на розгляд до суду. Пояснення ОСОБА_5 стосовну передачі наркотичного засобу іншим особам, які він дав в його присутності, останнім повідомлялися усно, ніхто їх не фіксував. В подальшому він читав його письмові пояснення, де той вказував, що наркотичні засоби зірвав, дома висушив для особистого вживання. Стверджує, що показання ОСОБА_6 стосовно передачі йому грошей в сумі 3000 гривень є видуманими нею, оскільки під час їх розмови в кабінеті ніяких питань про вирішення ситуації не ставилося. ОСОБА_6 сиділа і плакала, майже не розмовляючи, так як була в шоковому стані. Будь-яких домовленостей із нею не було, ніяких телефонних дзвінків з нею не було. Він її побачив вдруге лише під час проведення очної ставки. Ніякої мови щодо лікування сина в кабінеті також не виникало. Стосовно ОСОБА_9, ОСОБА_1 показав, що пізніше, черговий Зінченко зателефонував йому, повідомивши, що затримали хлопця з речовиною. На момент, коли він телефонував, наркотичну речовину у нього вже вилучили. Також черговий сказав, що прізвище хлопця ОСОБА_7, який родом з Вакуленчука. Він відповів, що не знає його та щоб приймали рішення згідно закону. Наступного дня, 20 березня, він прийшов на роботу та отримав від чергового матеріали, наклавши резолюцію про прийняття рішення згідно ст.263 КУпАП. Потім до нього підійшла молода дівчина, сестра ОСОБА_7, якій він пояснив, що після надходження висновку експертизи по вилученій у брата речовині, буде прийнято рішення. З ОСОБА_9 зустрівся як пішла його дочка. Так як було встановлено особу ОСОБА_7, отримана із сільської ради характеристика на нього, не було підстав для подальшого утримання даної особи згідно ст.263 КУпАП. ОСОБА_8 прийнято було рішення про звільнення ОСОБА_7 Вказані документи завізував він. Ніякої винагороди від ОСОБА_9 за це не отримував. Пізніше прийшов висновок експертизи, згідно якої виявлена у ОСОБА_7 речовина була наркотичним засобом. В кабінеті між ним, ОСОБА_2 та ОСОБА_9 відбулась розмова, де вони останньому розяснили наслідки знаходження у особи наркотичної речовини. При цьому дали йому кримінальний кодекс, вказали на ч.4 ст.309, розповіли про звільнення від кримінальної відповідальності у разі проходження лікування. На запитання ОСОБА_9, повідомив йому заклад де проводиться таке лікування, дав адресу, розяснив як туди їхати. Останній також цікавився знайомими, щоб допомогли пройти лікування. Він відповів, що знає, так як по роботі стикався з особами, які вживали наркотики та лікувалися. ОСОБА_2 повідомив, що за лікування необхідно заплатити 1500-2000. Домовилися зустрітися на наступний день. 27.03.2012 року він з ОСОБА_2 знаходилися в дворі лінійного відділу, коли зайшов ОСОБА_9 із сином. Він запитав їх чи готові їхати в лікарню та чи взяли необхідні речі. ОСОБА_9 пішов за ним в кабінет де став виймати гроші, намагався йому дати. Він пояснив, що дані гроші йому не потрібні і їх необхідно заплатити в лікарні. Після цього він поїхав з ОСОБА_2 у місто вирішувати питання, повязані із поїздкою у м.Київ на наступний день. Їх товариш ОСОБА_11 також мав їхати у Київ до дітей, тому вони зустрілися з ним, щоб той взяв передачу. Вони чекали його біля дому, а потім відвезли на роботу до стоматологічного кабінету на вул.Свердлова. В телефонній розмові, не памятає з ким, було сказано, що ОСОБА_9 теж має підхати до стоматологічного кабінету. Коли вони підїхали до вказаного місця, там уже був ОСОБА_9, якого привіз ОСОБА_8 З машини вийшов та розмовляв з ОСОБА_9 ОСОБА_2, а він поїхав далі в напрямку вулиці, щоб поставити машину. Він сказав, щоб гроші у ОСОБА_9 не брав, а залишив їх в кабінеті ОСОБА_11, нехай потім розбираються самі. Потім він вийшов теж з машини, ОСОБА_8 сказав, щоб відвіз ОСОБА_9 туди, куди той скаже, а сам поїхав з ОСОБА_2 у місто. Через деякий час зателефонував черговий та сказав, що їх чекають працівники СБУ. Він з ОСОБА_2 приїхав до відділення, де їх завезли у м.Житомир на допит. Після чого затримали та взяли під варту. Підсудний ОСОБА_1 заперечив факт отримання від ОСОБА_9 грошей 20.03.2012 року. Повідомлені останнім дані під час очної ставки, що він начебто гроші поклав у сейф, не відповідають дійсності, оскільки його кабінет був закритий, там проводився ремонт. Він тимчасово знаходився в кабінеті ОСОБА_2, ключів від сейфа у нього не було.
Як зазначено досудовим слідством, дії ОСОБА_1 і ОСОБА_2, що виразилися в зловживанні службовим становищем, тобто, умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для самого себе, використанні службовою особою службових повноважень всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам, інтересам громадян та державним інтересам та в заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, вчинені відносно потерпілої ОСОБА_6, кваліфіковані за ст.ст.364 ч.1. 190 ч.2 КК України.
Під час судового слідства судом досліджені всі докази, які заявлені сторонами. Стороною обвинувачення вина підсудних ОСОБА_1 і ОСОБА_17 в зловживанні службовим становищем та заволодінні шляхом зловживання довірою майном ОСОБА_6В, обґрунтовується показаннями потерпілої ОСОБА_6, показаннями свідків ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_5, ОСОБА_21, ОСОБА_8, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_3, ОСОБА_24 протоколами очних ставок, заявою ОСОБА_6, протоколом впізнання, матеріалами про вчинення адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_5, висновком комісії експертів судово-психолого психіатричної експертизи.
Так, допитана в судовому засіданні ОСОБА_6 показала, що в березні 2012 року, в першій половині дня до неї на мобільний телефон зателефонувала жінка та повідомила, що її сина затримали за розпивання алкогольних напоїв. Через 15 хвилин вона приїхала у відділ міліції на станції Бердичів. Їй ніхто не повідомив де знаходиться син. Тоді вона набрала номер телефону жінки, яка їй дзвонила, і остання сказала зачекати. Прізвище даної жінки їй не відоме, знає, що вона працівник міліції в справах неповнолітніх. Вона довгий час чекала, але до неї ніхто не виходив, також декілька раз телефонувала цій жінці. Потім, чекаючи на вулиці, звернулася до працівника міліції з приводу сина, який повідомив, що її дитина знаходиться в лінійному відділі. Вона пішла до приміщення лінійного відділу, яке було зачинене. Стукала та дзвонила. Потім вийшов працівник міліції та повідомив, що з сином працює працівник в справах неповнолітніх, а також він запропонував пройти у відділок. Як потім зясувалося, ним був ОСОБА_2 Два працівника міліції, які представились ОСОБА_1 та ОСОБА_2 їй пояснили, що сина затримали з наркотиками і він є наркоманом. Вона заперечила. Хто саме, не памятає, ОСОБА_1 чи ОСОБА_2 їй сказали, що сину загрожує покарання від трьох до семи років позбавлення волі. Розмова йшла одночасно із ними обома. Також їй пояснили, що дитину потрібно пролікувати. Їй запропонували привести сина, щоб він підтвердив, що є наркоманом. Коли привели сина, він дійсно ствердив це, після чого його вивели з кабінету. В кабінеті з нею залишилися ОСОБА_2, а ОСОБА_1 вийшов. ОСОБА_2 знову сказав про те, що буде краще, якщо сина відправити на лікування. Потім її перевели в другий кабінет, де знаходилися слідчий, жінка, ОСОБА_8, працівник, який знімав у сина відбитки пальців та її син. У вечірній час, в кінці дня, вона поїхала із сином для проведення експертизи на стан спяніння. Після цього повернулися назад до відділу міліції. Працівники міліції попередили, що в понеділок їй та сину необхідно зявитися в суд для розгляду справи з приводу розпивання спиртних напоїв. Їх відпустили. В понеділок о 08 годині вона з сином приїхала у відділ міліції, а о 10 годині їх повезли в суд, де було прийнято рішення. 07 березня 2012 року, в першій половині дня, будучи на роботі, її викликала продавець ОСОБА_25 та повідомила, щоб вона спустилася вниз, так як до неї прийшли. Вона вийшла і побачила чоловіка, який протягнув їй мобільний телефон. По телефону почула голос, який представився ОСОБА_1, сказавши, що якщо вона не хоче, щоб посадили сина, то має заплатити 5000 гривень. Вона відповіла, що таких грошей у неї немає. У відповідь, їй назвали суму 3000 гривень. Вона повернулася в кабінет, взяла із сейфа 3000 гривень і віддала чоловікові, який чекав її внизу. Впевнена, що по телефону з нею говорив ОСОБА_1, оскільки він представився, назвавши прізвище, по телефону також впізнала його голос. Вважає, що під час розмови по телефону, ОСОБА_1 з кимсь радився, оскільки між повідомленням ним суми в 5000 гривень, а потім 3000 грн. була пауза, однак розмови вона не чула. Особу, якій віддала гроші, вона раніше ніколи не бачила. Про передачу грошей цьому чоловікові нікому не говорила. 9 березня 2012 року відвезла сина на лікування в наркодиспансер. Коли син пройшов лікування, їх викликали у відділ міліції, де повідомили, що відносно сина порушена кримінальна справа. Слідство проводилось в Козятині. Слідчому вона надала довідку про проходження сином лікування. В день затримання сина, під час розмови з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вони не говорили про необхідність сплатити гроші, ніяких домовленостей з цього приводу з ними не було. ОСОБА_1 вона бачила лише один раз, коли спілкувалася з ним протягом 10-15 хвилин, в день затримання сина. ОСОБА_2 також більше не бачила, йому не телефонувала. Із заявою про заволодіння її грошима, вона звернулася в прокуратуру Житомирської області приблизно через 3-4 тижні після даних подій. Прізвища особи, яка приймала у неї заяву в прокуратурі, вона не памятає. Звернулася в прокуратуру, тому що син пройшов лікування, однак кримінальна справа відносно нього продовжувалася, тому вона вирішила, що її ошукали.
Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні показав, що в 2012 році разом з ОСОБА_5 знаходився на пероні вокзалу, де розпивали спиртні напої, їх затримали працівники міліції. У них із собою була 0,5 горілки. Затримували їх працівники міліції: чоловік та жінка, доставивши в лінійний відділ. Наручники не застосовували. У нього зясовували чому він розпиває спиртні напої у громадському місці. Зі слів працівника міліції знає, що у ОСОБА_5 знайшли коноплю. Чи вживав ОСОБА_5 наркотики йому не відомо. Про це також він повідомляв жінці, яка їх затримувала. Відносно нього склали протокол та відпустили. ОСОБА_5 він в той день більше не бачив. Бачив його маму, яку протягом години не пускали у відділ.
Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні показала, що під час її чергування разом з ОСОБА_20, на станції Бердичів ними були помічені три особи, які розпивали спиртні напої. Вони їм зробили зауваження, після чого прийняли рішення вирішити питання про притягнення даних осіб до адміністративної відповідальності. Доставивши їх в чергову частину, вона взяла відповідні бланки і разом з ОСОБА_5 пішла оформляти протокол. Також викликала його матір, оскільки ОСОБА_5 був неповнолітнім. З метою проведення обшуку, викликали понятих. Особистий огляд ОСОБА_5 проводив інспектор патрульної служби, прізвища якого не памятає. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебували у відділі, але чи заходили в кабінет, не памятає. Під час огляду у ОСОБА_5 виявили наркотик. Чи заперечував останній що це не його річ, не памятає. Протокол відносно ОСОБА_5 за ст.178 КУпАП складала вона, а пояснення у нього не відбирала.
Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні показав, що працює інспектором патрульної служби ЛВ на станції Бердичів. Будучи на чергуванні в перших числах березня 2012 року, під час несення служби на привокзальній площі, були помічені невідомі, що розпивали спиртні напої. У них була горілка, 0,5 л. чи 0,7 л. Громадян було напевно близько чотирьох, але він точно не памятає. Він та ОСОБА_22 підійшли до них, представилися та запросили до відділу для складання протоколу. У відділ доставили двох осіб. Під час проведення особистого огляду у одного із цих громадян, в присутності понятих було виявлено речовину, схожу на наркотичний засіб. Також зясувалося, що він є неповнолітнім, тому викликали його батьків. Наркотичний засіб вилучали у його присутності. Хлопець пояснив, що наркотичний засіб йому дав друг для передачі комусь в нічному клубі „Зодіак.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що 3 березня 2012 року він був затриманий біля ларька „Колобок на вокзалі в м.Бердичеві за розпивання спиртних напоїв. З ним був ОСОБА_18 і знайомий на імя ОСОБА_4. Вони дійсно вживали горілку. До них підійшли працівники міліції та відвели в чергову частину, де провели бесіду. Потім відвели у лінійний відділ. Через деякий час в кабінет зайшов ОСОБА_2, який повідомив, що буде проведено його огляд, наказав вийняти все з кишень. Він дістав ключі і телефон. ОСОБА_2 запитав чи більше у нього нічого немає, обшукав його сам. Після цього взяв у нього з рук ключі і телефон та сам поклав їх йому у кишеню. ОСОБА_2 вийшов. Після цього знову провели огляд у присутності понятих. Також були присутні працівники міліції ОСОБА_8 і ОСОБА_16 Огляд проводив ОСОБА_8 і ще якийсь сержант. Вони наказали викласти все з кишень. Коли він почав виймати, то виклав коробку з-під сірників, якої у нього раніше не було. Через деякий час зайшов ОСОБА_1 і сказав, що він є наркоманом та його посадять. ОСОБА_1 вийшов, а ОСОБА_2 сказав не звертати на останнього увагу, бо він у поганому настрої. Попросив підписати всі папери, що буде все добре. Він підписав. Потім прийшла його мама і ОСОБА_2 повів його до неї. Перед тим як зайти в кабінет де знаходилась мама, наказав, щоб він матері зізнався, що наркотики його. Він так і зробив. В кабінеті були ОСОБА_1, ОСОБА_2 і мама. Йому ОСОБА_1 задавав питання, а він відповідав. Потім його завели в інший кабінет, де склали протокол за розпивання спиртних напоїв, а також завезли на експертизу. В подальшому мама сказала, що йому потрібно пройти курс лікування від наркоманії, але не пояснювала для чого. Коли розслідувалась кримінальна справа він слідчому підтвердив, що вилучені наркотики належать йому і визнав свою вину. Дана справа пізніше була закрита, з яких підстав йому не відомо. В наркодиспансері він дійсно лікувався протягом двох тижнів.
Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні показала, що працює слідчим в лінійному відділі на ст.Козятин. В березні 2012 року начальник слідчого відділу розписав на неї матеріали, де вона повинна була прийняти рішення щодо порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_5 за ст.309 ч.1 КК України. В даного громадянина вилучили наркотичні засоби. Вона винесла постанову про порушення кримінальної справи. Матеріали щодо ОСОБА_5 надійшли з лінійного відділу на станції Бердичів. Вона допитувала свідків, понятих. Допит ОСОБА_5 проводився в присутності його матері та адвоката, оскільки він був неповнолітнім. Вказану справу вона направила в прокуратуру для подальшого спрямування в суд. Не памятає, щоб мати ОСОБА_5 повідомляла про те, що наркотики сину підкинули. Сам ОСОБА_5 також такого не говорив. В справі були докази, що наркотики належать йому. Проведенням експертизи було встановлено, що рослинна речовина, вилучена у ОСОБА_5 являється наркотичним засобом. Під час розслідування нею справи, ОСОБА_1 ніяких вказівок не давав. В процесі слідства ОСОБА_6 повідомляла про лікування сина в наркодиспансері. Вона робила запит, звідки була дана відповідь.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що в березні 2012 року йому зателефонували на мобільний телефон, повідомивши про затримання особи за підозрою у зберіганні наркотиків. На той час він працював оперуповноваженим відділу карного розшуку у боротьбі з наркотиками. Телефонував хтось із керівництва, хто саме не памятає. Він приїхав на роботу. В кабінеті були поняті і співробітники міліції. Він запитав у затриманого чи є у нього заборонені предмети. Затриманим був ОСОБА_5, який відповів, що є конопля. В подальшому даний наркотичний засіб був вилучений ним, а у громадянина відібрано пояснення, змісту якого він уже не памятає. ОСОБА_5 сам вийняв з кишені куртки наркотик. Коли він проводив процесуальні дії з ОСОБА_5, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не було. Чи заходили вони пізніше, не памятає. Підозра у зберіганні ОСОБА_5 наркотиків виникла у звязку із тим, що ОСОБА_5 був затриманий спільно із Мазаракієм, який є наркоманом. Після оголошення його показань, даних під час досудового слідства, свідок ОСОБА_8 пояснив, що в письмових показаннях ОСОБА_5 вказав, що він зірвав наркотичний засіб для власного вживання, однак в усній формі, до відібрання письмових пояснень, вказував, що наркотики йому дали в машколеджі для передачі якійсь особі в кафе „Зодіак. Вважає, що ОСОБА_5 схожий на людину, яка вживає наркотики. Також він особисто їздив в наркодиспансер, де проходив лікування ОСОБА_5 При спілкуванні, лікар повідомив, що ОСОБА_5 вживає наркотики.
Відповідно до показань свідка ОСОБА_8, даних ним під час досудового слідства та оголошених в судовому засіданні, останній вказував, 03.03.2012 року в суботу він був дома. О 15 годині зателефонував ОСОБА_2 та наказав прибути до лінійного відділу, оскільки затримано особу з наркотичними засобами. Коли він прибув на роботу, в кабінеті знаходився заступник начальника ОСОБА_2, ОСОБА_19, два понятих та ОСОБА_5 ОСОБА_2 пояснив, що ОСОБА_5 підозрюється за ст.309 ч.1 КК України і необхідно провести його огляд. Під час огляду у ОСОБА_5 в присутності понятих, в кишені був виявлений сірниковий коробок, де була подрібнена рослинна маса, схожа на маріхуану. ОСОБА_19 займалась складанням відносно ОСОБА_5 протоколу про вчинення ним адміністративного правопорушення. Після вилучення рослинної речовини він відібрав пояснення у ОСОБА_5, згідно яких останній пояснив, що рослину коноплі виявив біля старої фортеці, зірвав, щоб в подальшому вжити особисто. Після відібрання пояснень вийшов з кабінету. Подальші дії з ОСОБА_5 проводила ОСОБА_19 Він бачив в коридорі матір ОСОБА_5, але з нею не спілкувався. З ОСОБА_6 розмовляв ОСОБА_2 Коли ОСОБА_5 випустили з відділення йому не відомо, так як поїхав до дому ( а.с. 163-167, том 4).
Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні показав, що в 2012 році був інспектором патрульної службі на залізничному вокзалі. Разом з іншими працівниками міліції: ОСОБА_20 та Новачевською, супроводжував ОСОБА_5 до лінійного відділу за розпивання спиртних напоїв. У приміщення відділу він не заходив.
Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні показав, що у 2012 році був запрошений понятим при обшуку неповнолітньої особи, у якого виявили коробку із незрозумілою речовиною, яку з кишені він дістав сам. Цей хлопець був чи пяний, чи обкурений, його пояснень він не памятає. Під час обшуку був присутній ще один понятий, два працівника міліції та періодично заходив ОСОБА_2
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що був понятим у відділі міліції на станції Бердичів. Памятає, що коли він зайшов, то у відділі знаходився хлопець, який назвав прізвище ОСОБА_5. При його обшуку у нього було виявлено сірникову коробку із речовиною зеленого кольору. Він відповів, що в коробці трава, більше пояснень його він не памятає. Під час його перебування у відділі, ОСОБА_1 в кабінет не заходив, а чи заходив ОСОБА_2, не памятає.
Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні показав, що працює лікарем третього наркологічного відділення. Він лікує хворих, які поступають на стаціонарне лікування. Після огляду речового доказу, медичної картки № 515 ОСОБА_5, свідок показав, що ОСОБА_5 у відділення приймав черговий лікар. Він поступив без направлення із скаргами на потяг до канабіноїдів. Поступив розгублений, розповідав, що епізодично вживає канабіноїди. З ним він спілкувався кожен день. Призначив йому загальні укріплюючи препарати, снодійне. Заключний діагноз у ОСОБА_5 був епізодичне вживання канабіноїдів без фізичної і психічної залежності. Результатів аналізу на наявність у ОСОБА_5 в сечі наркотику, в матеріалах немає.
Відповідно до показань свідка ОСОБА_24, даних ним під час досудового слідства та оголошених в судовому засіданні, останній вказував, що ОСОБА_4 проходив стаціонарне лікування в наркодиспансері з 09.03.2012 року по 26.03.2012 року з діагнозом психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання канабіноїдів з шкідливими наслідками. Зі слів ОСОБА_4 йому відомо, що він немає психічної залежності, але в 15-16 років декілька раз вживав маріхуану. Вказаний факт підтвердили родичі ОСОБА_4, хто саме, не пам ятає. В ході обстеження ОСОБА_4 встановлено, що він немає фізичної залежності від канабіноїдів. Під час дослідження аналізів сечі, не було виявлено канабіноїдів. Під час лікування йому була призначена дезинтоксікаційну загально-зміцнюючу снодійну та психотерапевтичну терапію. Під час лікування хворі мають право платити добровільні внески. Чи сплачував ОСОБА_4 кошти за лікування йому не відомо ( а.п.161-162, том 4).
Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні показав, що є приватним підприємцем. У нього працює ОСОБА_6 Памятає, що був випадок коли ОСОБА_6 плакала, та в касі взяла гроші в сумі 3000 гривень. Потім пояснила, що взяла, щоб дати хабар. Подробиць не говорила. Повідомила, що гроші необхідно було дати людям через проблеми із дитиною, так як його підставили, зробили з нього наркомана. Як вирішилось це питання ОСОБА_6 більше йому не говорила.
В поданій письмовій заяві на імя прокурора Житомирської області від 16.05.2012 року, потерпіла ОСОБА_6 просить притягнути до кримінальної відповідальності начальника ЛВ ст..Бердичів ОСОБА_1 та його заступника ОСОБА_2 в звязку із вимаганням у неї хабара в сумі 3000 гривень за сприяння в уникненні покарання за скоєння злочину, передбаченого ст.309 КК України. Вказана сума була передана нею вказаним особам через невідомого чоловіка. ЇЇ син наркотики не вживає, тому вважає, що наркотики йому були підкинуті для того, щоб в подальшому вимагати гроші ( а.п.6, том 4). Вказана заява зареєстрована прокуроратурою Житомирської області за вхідним номером -2084, 18.05.2012 року.
Відповідно до досліджених судом матеріалів, 12.03.2012 року відносно ОСОБА_5, слідчим СВ ЛВ на станції Козятин УМВС України на ПЗЗ ОСОБА_28 була порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ст..309 ч.1 КК України. Зазначене стверджується постановою про порушення кримінальної справи від 12.03.2012 року ( а.с.25. том 4), іншими документами з матеріалів кримінальної справи відносно ОСОБА_5, а саме: висновком судово-хімічної експертизи № 2/195 від 23.03.2012 року про те, що рослинна суміш у картонній коробці з під сірників є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом, масою 6,599 грам; протоколами допиту свідків; адміністративними матеріалами, де зафіксовано виявлення і вилучення у ОСОБА_5 сірникової коробки з сухою подрібненою речовиною рослинного походження; постановою про притягнення ОСОБА_5 як обвинуваченого за ст..309 ч.1 КК України; протоколом його допиту, обвинувальним висновком відносно ОСОБА_5, постановою про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_5 за недоведеності участі у вчиненні злочину від 17.07.2012 року ( а.с.26-130, том 4).
Протоколом впізнання від 14.06.2012 року зафіксовано впізнання ОСОБА_6 голосу ОСОБА_1 під час прослуховування нею аудіозаписів з текстами, які належать до чоловічої групи голосів. Під час вказаної слідчої дії свідок ОСОБА_6 вказала, що впізнає голос ОСОБА_1, який спілкувався з нею по телефону 07.03.2012 року та вимагав гроші в сумі 5000 гривень ( а.с.215-216, том 4).
Під час проведення очної ставки, що зафіксовано протоколом від 14.06.2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6, остання підтримала свої показання щодо обставин передачі раніше незнайомому чоловікові 07.03.2012 року коштів в сумі 3000 гривень та розмови, що відбулась між нею та ОСОБА_2 03.03.2012 року. Зокрема, під час очної ставки ОСОБА_6 ствердила, що в кабінеті ЛВ на станції Бердичів, куди вона була запрошена ОСОБА_2, останній повідомив їй про можливість звільнення її сина від кримінальної відповідальності у разі, якщо він пролікується. Також потерпіла зазначала, що розмова та зустріч з ОСОБА_2 була лише один раз. Номером телефону з ним не обмінювалась, по телефону не розмовляла. В свою чергу ОСОБА_2 ствердив, що 03.03.2012 року з ОСОБА_6 відбулась розмова з приводу причин затримання її сина. Заперечив , що під час даної бесіди він чи ОСОБА_1 говорили, що можуть допомогти їй у звільненні сина від кримінальної відповідальності. ( а.с.217-219, том 4).
Під час проведення очної ставки, що зафіксовано протоколом від 14.06.2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6, остання підтримала свої показання щодо обставин передачі раніше незнайомому чоловікові 07.03.2012 року коштів в сумі 3000 гривень та передала зміст телефонної розмови в цей день з особою в якій впізнала голос ОСОБА_1, яка назвалася по телефону ОСОБА_29. ОСОБА_6 також передала зміст розмови, що відбулась між нею та ОСОБА_1 03.03.2012 року. Під час очної ставки ОСОБА_1 не підтримав показання ОСОБА_6В, вказавши, що 03.03.2012 року під час розмови з ОСОБА_6 не йшла мова про можливість звільнення її сина від кримінальної відповідальності. По телефону він з нею не спілкувався, дзвінків не робив, номер її мобільного телефону йому не відомий.
Відповідно до висновку комплексної судово-психолого-психіатричної експертизи № 323-2012 від 19.06.2012 року, ОСОБА_5 в минулому будь-якими психічними захворюваннями не страждав та не страждає ними в даний час, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в період часу, до якого відносяться інкриміновані йому протиправні вчинки. Може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на даний час. По своєму психічному стану не потребує в застосуванні щодо нього примусових заходів медичного характеру. Схильності до вираженого фантазування не виявляє. ( а.с.208-210, том 5).
Проходження лікування ОСОБА_5 в Житомирському обласному наркодиспансері в період часу з 09.03.2012 року по 26.03.2012 року стверджується оглядом речового доказу - медичної картки амбулаторного хворого № 515 ОСОБА_5.
Згідно роздруківок вхідних та вихідних зєднань абонентів - зєднань абонентського номера, належного потерпілій ОСОБА_6 з абонентськими номерами, належними ОСОБА_2 і ОСОБА_1 не встановлено ( а.с.256-259, том 2).
Відповідно до ст.190 КК України, шахрайство полягає у заволодіння чужим майном шляхом обману або зловживання довірою. Зловживання довірою полягає у використанні винним довірливих відносин з потерпілим, заснованих на родинних, службових відносинах, знайомстві. При цьому потерпілий, будучи введеним в оману, зовні добровільно передає винному майно або право на майно, вважаючи, що це є правомірним, необхідним та вигідним для нього. Закінченим шахрайство вважається з моменту заволодіння майном або придбання права на майно. Якщо субєктом злочину є службова особа, яка для обману чи зловживання довірою використовує своє службове становище, то її дії повинні кваліфікуватися за сукупністю статтей 190 та 364 КК України.
Обєктивна сторона ст.364 КК України передбачає, що службова особа, яка має владні повноваження, всупереч інтересам служби умисно використовує свої права щодо предявлення вимоги.
Аналізуючи докази, досліджені в ході судового слідства, суд приходить до висновку, що не доведена вина підсудних ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у предявленому досудовим слідством обвинуваченні - у зловживанні службовим становищем та шахрайстві відносно потерпілої ОСОБА_6
Так, обвинувачення підсудних ґрунтується виключно на показаннях потерпілої ОСОБА_6, які вона дала під час її допиту, підтвердила під час очних ставок з підсудними ОСОБА_2 і ОСОБА_1 та при впізнанні голосу останнього під час прослуховування нею аудіозаписів. При цьому під час допиту та на очних ставках, потерпіла вказала, що домовленості про надання ОСОБА_1, ОСОБА_2 допомоги при вирішенні питання відносно сина 03.03.2012 року не було, про наступні зустрічі вони не домовлялись, вимога щодо передачі грошей була лише 07.03.2012 року в телефонній розмові.
З показань допитаних в судовому засіданні свідків жодних обєктивних доказів, які б доводили винність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначених злочинів не встановлено, як і при дослідженні письмових наведених вище доказів, на які посилається сторона обвинувачення.
Досліджені під час судового слідства матеріали доводять факт доставлення ОСОБА_5 до лінійного відділу на станції Бердичів, де відносно нього були складені матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ст..178 КуПАП, виявлення при ньому картонної коробки з речовиною, яка в подальшому після проведення судово-хімічної експертизи виявилась наркотичним засобом - канабісом та інші матеріали, які свідчать про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_5 та подальший рух даної справи.
Будь-якої домовленості між підсудними ОСОБА_1 і ОСОБА_2 спрямованої на заволодіння майном ОСОБА_6, із досліджених доказів не вбачається.
Як ОСОБА_2, так і ОСОБА_1 під час досудового слідства та в ході допиту їх під час судового слідства категорично заперечували факт вимоги з їх боку майна у потерпілої ОСОБА_6
Як доказ на підтвердження винуватості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчинених злочинах, сторона обвинувачення посилається на заяву ОСОБА_6 від 16.05.2012 року. Зі змісту даної заяви вбачається, що підсудні вимагали у заявниці хабар. Вказана заява датована ОСОБА_6 16.05.2012 року, а зареєстрована в прокуратурі Житомирської області 18.05.2012 року за номером 2084 вх. Поте, до моменту її реєстрації в прокуратурі, здійснено подальший її рух. Зазначене вбачається з накладеної резолюції про прийняття рішення в порядку ст.97 КПК України ОСОБА_30 та ОСОБА_31 В свою чергу, рапорт старшого слідчого СВ прокуратури Житомирської області ОСОБА_31 про реєстрацію в книзі реєстрації заяв та повідомлень про злочину матеріалів перевірки за заявою ОСОБА_6, зареєстрований у вказаній книзі 16.05.2012 року, тобто до надходження та реєстрації заяви ОСОБА_6 в прокуратурі Житомирської області. Із оглянутої в судовому засіданні книги № 1 реєстрації заяв та повідомлень про злочини прокуратури Житомирської області вбачається, що за № 40 16.05.2012 року зареєстровано матеріали перевірки за заявою ОСОБА_6, та 17.05.2012 року прийнято рішення про порушення кримінальної справи, хоча попередній запис в даній книзі за № 39 зареєстрований та датований 18.05.2015 року. Зазначене свідчіть, що відсутність, передбачених ст.94 КПК України ( в редакції 1960 року ) приводів для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 і ОСОБА_2
Також з показань потерпілої ОСОБА_6 вбачається, що вона передала невідомій особі для передачі ОСОБА_1, на вимогу останнього 3000 гривень за вирішення питання звільнення сина від кримінальної відповідальності. Чи отримав ОСОБА_1 вказані кошти їй не відомо, вона його не бачила і не зясовувала. Особа, якій ОСОБА_6 передала гроші, під час досудового слідства не встановлена.
Проаналізувавши досліджені докази в їх сукупності, суд вважає також не доведеним факт отримання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 коштів, належних потерпілій ОСОБА_6
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на їх користь.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про недоведеність участі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст.364 ч.1, 190 ч.2 КК України по епізоду заволодіння коштами потерпілої ОСОБА_6, а тому вони мають бути виправдані.
Також досудовим слідством, дії ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відносно потерпілого ОСОБА_9 кваліфіковані за ст.ст.368 ч.3, 190 ч.2, 364 ч.1 КК України як одержання службовою особою хабара за виконання в інтересах третьої особи певної дії з використанням наданої влади чи службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням хабара; зловживання службовим становищем, тобто, умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для самого себе, використанні службовою особою службових повноважень всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам, інтересам громадян та державним інтересам; в заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно.
Під час судового слідства судом досліджені всі докази, які заявлені сторонами. Стороною обвинувачення вина підсудних ОСОБА_1 і ОСОБА_17 в одержанні хабара від ОСОБА_9, зловживанні службовим становищем та заволодінні шляхом зловживання довірою майном ОСОБА_9, обґрунтовується: показаннями потерпілого; показаннями свідків; протоколами очних ставок; заявою ОСОБА_9 про вчинення злочину; протоколами огляду, маркування та вручення коштів; протоколами огляду; роздруківками вхідних та вихідних дзвінків, матеріалами про затримання ОСОБА_7 та порушенням відносно нього кримінальної справи; протоколом прослуховування звукозапису. .
Так, потерпілий ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що 19 березня 2012 року, близько 24 години йому зателефонувала дочка, яка повідомила, що сина ОСОБА_32 в м.Бердичеві затримала міліція. На другий день 20 березня він з донькою приїхав у відділ міліції м.Бердичева, який знаходиться на залізничному вокзалі. Спочатку стосовно сина йому ніхто нічого не міг пояснити. Потім сказали, що о 15 годині буде начальник, який про все скаже. О 15 годині він зустрівся з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та запитав їх за свого сина. Вони повідомили, що у сина знайшли траву, яка буде направлена на експертизу, після чого буде все відомо. Тоді він сказав, що привіз документи сина і попросив його відпустити, так як йому потрібно їхати та везти на операцію дочку. Вказана розмова відбувалася на вулиці біля відділу міліції. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 запросили його в кабінет, а дочка залишилася на вулиці. В кабінеті ОСОБА_1 і ОСОБА_2 йому сказали, що можуть відпустити сина, якщо він дасть їм 200 літрів. В подальшому, на задане питання потерпілий показав, що підсудні запросили у нього 40 літрів бензину. Цю розмову в присутності ОСОБА_2 вів ОСОБА_1 Він відповів, що бензину у нього немає та попросив назвати суму, яку їм потрібно дати. Вони назвали 2000 гривень. Після цього він передав ОСОБА_1 2000 гривень, а той сказав, що можна приїхати за сином завтра о 9 годині. В подальшому на запитання прокурора потерпілий ОСОБА_9 відповів, що точно не памятає, чи був в кабінеті ОСОБА_2, напевно був, він виходив і заходив. ОСОБА_33 ОСОБА_1 взяв в руки, але куди поклав їх, не знає. При передачі ним грошей в кабінеті був лише ОСОБА_1, ОСОБА_2 не було. Ці гроші він дав, щоб на другий день відпустили сина. На наступний день він приїхав за сином, якого дійсно відпустили. Син вийшов на вулицю, а його залишили в кабінеті. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 повідомили, що можна зробити так, щоб син не сидів в тюрмі. При цьому відкрили книгу та зачитали статтю, згідно якої особу можна звільнити від кримінальної відповідальності. Так як він був без окулярів, то статтю прочитав ОСОБА_1 З ОСОБА_1 і ОСОБА_2 домовився, що після операції доньки він з ними звяжеться. Так як доньку не прооперували, то 25 чи 26 березня 2012 року приблизно о 16 - 17 годині він зателефонував ОСОБА_2, який залишав йому номер свого мобільного телефону та повідомив, що уже вільний. Свій номер телефону ОСОБА_2 дав, щоб взяти характеристику і матеріали з сільської ради на сина. ОСОБА_2 сказав йому приїхати 26.03.2012 року о 9 годині разом з сином, щоб вирішити питання його лікування. Будучи впевненим, що син не є наркоманом, зрозумів, що у нього будуть вимагати гроші. 26 березня 2012 року приїхав в м.Бердичів, взяв із собою власний диктофон. Син включив диктофон, коли приїхали в Бердичів. При зустрічі ОСОБА_2 його запросив в кабінет, а син залишився чекати на вулиці. В кабінеті був ОСОБА_1 ОСОБА_34 особи йому знову показали статтю і назвали суму 1500 для лікування сина. Яким чином мало відбутися лікування вони не говорили, а він не запитував. Він зрозумів, що необхідно 1500 гривень на лікування сина та погодився на це. Також вони сказали, щоб були гроші і син приїхав з речами. Коли вийшов з кабінету, то відразу звернувся в СБУ із заявою про вимагання грошей. Про те, що трапилося в день затримання, син йому розповів, що на вокзалі сидів на лавочці. Біля нього були якісь люди. Приблизно о 17 годині до них підійшло близько пяти працівників міліції. Загнули йому руки назад та надягнули наручники, голову нахилили вперед, і повели до відділку міліції, де на їх запитання він сказав, що у нього нічого немає. Однак у нього в кишені виявили наркотичний засіб, який напевно йому підкинули, коли вели до відділку. Хто підкинув, він не бачив. 27 березня 2015 року знову приїхав в м.Бердичів разом з сином. Син мав при собі речі та мав намір оформитися в лікарню. Під час розмови ОСОБА_2 говорив, що в Житомирі у нього є знайомий, який пролікує сина, але хто це, чи лікар, чи хтось інший він не знав, цю людину не бачив. Коли підійшли до відділу міліції, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 знаходилися на вулиці. Вони запросили його в кабінет. Спочатку зайшов ОСОБА_2, а потім ОСОБА_1 Коли він став давати гроші, ОСОБА_1 сказав, що він привіз не ті гроші про які домовлялися. ОСОБА_2 також сказав, що він називав суму по дорослому, а привіз по дитячому. При цьому також сказали, що сина покладуть в лікарню, нехай він залишається тут, а йому необхідно їхати за доларами. Він погодився та поїхав за грошима. Протягом 3-4 годин його не було. За цей час ОСОБА_2 постійно телефонував, перепитували чи привезе він гроші. Долари США, які мав передати ОСОБА_1 і ОСОБА_2 належать йому, це його особисті гроші. Він їх взяв дома. Після цього поїхав в м.Житомир в СБУ, де на нього наділи відеокамеру, також переписали номери кожної купюри доларів, сфотографували. Відтворити точно, що відбувалась тоді, уже не памятає. Разом із працівника СБУ з міста Житомира на автомобілі приїхав в Бердичів. Коли він повернувся, то ОСОБА_1 і ОСОБА_2 біля відділку не було. Він зателефонував ОСОБА_2, який попросив його підїхати на вулицю Свердлова до стоматологічного кабінету. На його відповідь, що не місцевий та не знає де це місце знаходиться, ОСОБА_2 запитав чи не має біля нього поряд працівників міліції, та почувши ствердну відповідь, попросив передати трубку. Прізвища працівника міліції, який знаходився біля нього і якому передав слухавку, не памятає. Працівник міліції про щось поговоривши з ОСОБА_2, сказав, що завезе його куди потрібно. Вони сіли в автомобіль, працівник міліції підвіз його та показав на приміщення стоматологічного кабінету де його чекають. Він зайшов в кабінет, розташований з ліва. В кабінеті був лікар, якого він запитав де ОСОБА_1 і ОСОБА_2 Той відповів, - „ Що привіз, те поклади на тумбочку. Після цього він вийшов на вулицю, де зателефонував ОСОБА_2 Через 5 хвилин останній приїхав на автомобілі білого кольору. ОСОБА_2 сказав йому занести гроші в кабінет до лікаря. Він наполягав на зустрічі з начальником та запитував, що буде з його сином. Через пару хвилин прийшов ОСОБА_1, який на його запитання про долю сина наказав нести гроші. Тоді він пішов в стоматологічний кабінет, де був лише лікар. Дістав гроші, в його присутності їх перерахував, та передав тому в руки. ОСОБА_33 були купюрами по 100 доларів. Лікар взяв гроші і поклав їх на тумбочку. Після цього в кабінет зайшли працівники СБУ.
Свідок ОСОБА_35 в судовому засіданні показав, що працює старшим слідчим ЛВ на ст..Козятин. Коли проводив слідчі дії в м.Бердичеві з лінійного відділу йому передали матеріали дослідчої перевірки на громадянина ОСОБА_7, які він віддав начальнику слідства ОСОБА_36 ОСОБА_34 матеріали були спрямовані за підписом на супровідному листі начальника ЛВ на ст..Бердичів ОСОБА_1 В подальшому вказані матеріали були розписані на нього. Відносно ОСОБА_7 він порушив кримінальну справу за ст.309 ч.1 КК України. Через декілька днів його викликали в обласну прокуратуру та вилучили дану кримінальну справу, склавши протокол виїмки. Обставин за яких він отримав матеріали відносно ОСОБА_7 в м.Бердичеві не памятає. В даній справі він лише виніс постанову про призначення судово-хімічної експертизи, більше ніяких слідчих дій не проводив. Подальша доля цієї справи йому не відома.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що в кінці березня 2012 року в його робочий кабінет, в приміщенні, розташованому за адресою: м.Бердичів, вул.Свердлова, 44 зайшов чоловік, як потім зясувалося ОСОБА_9, якого він раніше не знав. Коли зайшов, то пояснив, що йому сказали залишити тут передачу. Він йому нічого не відповів та не запитував кому належить передача. При цьому ОСОБА_9 почав говорити чи йому хтось допоможе. Вийшов з кабінету, а за ним відразу зайшли співробітники СБУ. Також свідок показав, що знає ОСОБА_1 і ОСОБА_2 З ними він напередодні зустрічався. Вони його запитували, чи буде він їхати в Київ, щоб дещо передати. Він погодився. ОСОБА_1 сказав, що приїде людина, яка привезе пиво. В той день ОСОБА_2 і ОСОБА_1 заїжджали до нього на роботу, але він був зайнятий, тому медсестра сказала їм, щоб заїхали пізніше. Приблизно об 11 годині вони знову приїхали до нього, і разом вони поїхали по справах. Об 11 год 30 хв. вони його відвезли до приміщення гаража по вул..Володимирській в м.Бердичеві, де залишили, приїхавши за ним приблизно через півгодини. Від гаража вони поїхали до нього до дому, так як зателефонувала дружина, а потім до робочого кабінету, де його мав чекати клієнт. Можливо він давав комусь, ОСОБА_1 чи ОСОБА_2, свій мобільний телефон, не памятає. Коли він зайшов до свого кабінету, зайшов ОСОБА_9, витягнув гроші в сумі 1000 доларів, купюрами по 100 доларів, які він взяв в руки та поклав на стіл. З приводу цього хотів зясувати все у ОСОБА_1 і ОСОБА_2, які його щойно привезли та мали бути недалеко, а тому направився до виходу з кабінету. Однак не вийшов, так як зайшли працівники СБУ. Після проведення огляду його відвезли в м.Житомир, де допитали.
Відповідно до показань свідка ОСОБА_11 під час досудового слідства, які були оголошені в судовому засіданні, він займається приватною стоматологічною практикою. В дружніх стосунках з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 28.03.2012 року він мав їхати у м.Київ. Була домовленість з останніми, що також підвезе їх у м.Київ до Управління МВС. 27.03.2012 року з ними вирішили разом пообідати, а тому поїхали до гаража спільного знайомого Варакіна. Під час обіду говорили на різні теми. Також, будучи в гаражі, ОСОБА_2 просив його телефон зателефонувати по справах, так як його не працював. Про що він говорив не чув, оскільки ОСОБА_2 виходив на вулицю. Потім вони на автомобілі ОСОБА_1 піджджали до його будинку, після чого вони підвезли його на роботу. Була також розмова про залишення для них передачі. Що то мала бути за передача і від кого він не розпитував. Підїхавши до місця роботи, він пішов в свій кабінет, а ОСОБА_1 і ОСОБА_2 залишилися в дворі, так як зустріли свого колегу. Потім до його кабінету прийшов раніше невідомий йому чоловік. Повідомив, що йому сказали передати йому гроші. Вийняв долари США, перерахував та передав йому, в сумі 1500 доларів США. Далі чоловік запитав чи допоможуть йому, чи закриють справу. Так як ОСОБА_1ВІ. і ОСОБА_2 не попереджали його, що передачею будуть гроші, то вирішив вийти на вулицю та зясувати це у них. Коли вийшов за поріг кабінету, його затримали працівники СБУ. В кабінеті провели огляд ( а.с.136-139, том1).
Свідок ОСОБА_37 в судовому засіданні показала, що в березні 2012 року знаходилась на роботі. Вона працює лаборантом в ОСОБА_10 медичному коледжі. ЇЇ викликав директор до себе в кабінет, в я кому знаходився співробітник СБУ. Даний працівник попросив бути понятою при дачі хабара. Вона погодилася і поїхала з працівником СБУ в район вокзалу, а потім у відділ СБУ, де в її присутності мітилися гроші. Після цього поїхали до залізничного вокзалу, а потім на вул.Свердлова до стоматологічного кабінету. Коли зайшли, то в одній із кімнат сидів лікар, в іншій кімнаті на столі лежали гроші. При перерахунку виявилося, що було 15 купюр доларів США по 100 доларів. Лікар пояснив, що ці гроші приніс чоловік та поклав на стіл. Також перед цими діями в її присутності працівники міліції потерпілому давали гроші, пояснивши, що має бути передача хабара.
Свідок ОСОБА_33 в судовому засіданні показала, що працює лаборантом в ОСОБА_10 медичному коледжі. В березні 2012 року її викликав директор і сказав поїхати разом з працівниками СБУ. По дорозі співробітники СБУ пояснили, що має бути передача хабара, де вона разом з ОСОБА_37 залучаються понятими. Спочатку вони поїхали в район вокзалу, а потім на вул..Свердлова, де в стоматологічному кабінеті виявили та вилучили долари. Памятає, що перед цим долари мітили в міліції, їх кількість не памятає, купюри були по 100 доларів. Вказані гроші, помітивши, дали ОСОБА_9 В приміщенні стоматкабінету вона не бачила моменту передачі грошей. В кабінеті знаходився лікар, а гроші лежали на столі.
Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показав, що в кінці березня 2012 року до нього зателефонував ОСОБА_2 і попросив надати допомогу у влаштуванні людини на лікування від наркоманії. Він відповів, що дізнається та зателефонує. В понеділок він йому повідомив, що необхідно їхати ранком, а вартість лікування буде 1500 - 2000. Валюту він не називав. ОСОБА_2 відповів, що переговорить з клієнтом і передзвонить. В подальшому вони домовились на вівторок. Ранком йому зателефонував ОСОБА_2 і сказав, що клієнта немає, коли він зявиться, то знову зателефонує, щоб домовитися та зустрітись. В цей же день в другій половині дня ОСОБА_2 запитав його чи можна вирішити питання сьогодні, якщо приїде людина. Він відповів, що це потрібно вирішувати ранком, і домовилися на четвер. У четвер, ОСОБА_2 попросив його приїхати до стоматологічної поліклініки, де буде чекати людина. Через деякий час він набрав номер ОСОБА_2, який повідомив, що вже нічого не потрібно. По цим питанням з ОСОБА_1 у нього розмови не було. В наркодиспансері у нього працює знайомий, його однокласник, він також там лікувався.
Під час додаткового допиту в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показав, що підсудних знає з того час як вони працювали в розшуку ОСОБА_10 Не памятає за яких обставин з ними познайомився. В березні 2012 року ОСОБА_2 цікавився у нього, чи може він дізнатися скільки коштує лікування від наркоманії і як можна влаштувати на лікування людину. Він міг це дізнатися, оскільки сам лікувався в наркодиспансері. Йому він повідомив суму 1500 - 2000, але валюту не називав. З приводу влаштування на лікування із ОСОБА_2 він спілкувався по телефону приблизно пять разів. Показання, які давав під час досудового слідства не підтверджує, оскільки покази записані зі слів слідчого і прокурора. Стосовно грошей він також не давав таких показань. Перед тим як була очна ставка, слідчим були поставлені умови, або він буде говорити те, що йому скажуть, а ні то в даній справі буде співучасником. Допит здійснювали в прокуратурі області, насильство до нього не застосовували, але під час допиту він був в наручниках, на нього чинився психологічний тиск.
Згідно показань свідка ОСОБА_15, даних ним під час досудового слідства, останній показав, що в минулому є наркозалежним, раніше судимий. В звязку з цим знає працівників міліції ОСОБА_1 і ОСОБА_2 27.03.2012 року близько 12, 13 години на його мобільний телефон зателефонував ОСОБА_2, який запитав чи може він влаштувати на лікування в обласний наркодиспансер людину. Оскільки він раніше там лікувався, то відповів, що може. Також ОСОБА_2 запитав про вартість і він йому повідомив 1500 2000 гривень. Після цього ОСОБА_2 сказав, що зателефонує, якщо буде потрібно. Більше на цю тему ні з ОСОБА_2, ні з ОСОБА_1 він не спілкувався. З цього приводу не зустрічалися. Про те, що у даних осіб виникли проблеми він дізнався 31.03.2012 року., коли зателефонувала невідома особа та сказала, щоб він допоміг останнім та при дачі свідчень сказав, що в розмові ОСОБА_2 27.03.2012 року назвав вартість лікування 1500-2000 доларів ( а.с.174-175, том1).
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що 19.03.2012 року близько 19 години 30 хвилин він був затриманий в м.Бердичеві на території залізничного вокзалу. В цей день він їхав з м.Вінниця в смт.Вакуленчук. На вокзалі в м.Бердичев чекав електорпотяг, який мав прибути о 21 годині. Приблизно о 19 год.30 хвилин до нього підійшло двоє невідомих чоловіків, які стали з ним розмовляти. Попросили передати передачу, і коли діставали пакет він побачив речовину зеленого кольору та зрозумів, що речовина є забороненою. Брати пакет відмовився. Через декілька хвилин прибіг працівник міліції, заломив йому руки, одягнув наручники, повів до відділку міліції. Тих чоловіків також затримали. В його присутності одного із чоловіків обшукали, невиявивши нічого, відпустили. При цьому знаходились поняті і працівник міліції ОСОБА_8 ОСОБА_34 йому запропонували дістати все з кишень. Коли він став діставати речі з кишень, виявив пакет з рослинною речовиною. Були складені відповідні документи і його відвели до заступника начальника міліції ОСОБА_2 Він йому пояснив, що виникла якась помилка, і рослинна маса не належить йому, не знає як вона зявилася у нього. ОСОБА_2 сказав, що вдіяти вже нічого не можна та необхідно підписати документи, які можуть помякшити його стан. Тоді він підписав документи, в яких вказувалося, що рослинна маса належить йому, він її нарвав, подрібнив і зберігав для власного вживання. Потім його перевели в інший кабінет, в якому був ОСОБА_8 і ще один працівник міліції де він також підписував документи. В подальшому його відвезли на експертизу щодо стану вживання алкоголю, після чого помістили в ізолятор тимчасового тримання ОСОБА_10, де він пробув дві доби. 21.03.2012 року за ним приїхав батько та забрав його близько 10 години. З ОСОБА_10 на залізничний вокзал його привіз ОСОБА_8, а на вокзалі на нього чекав батько. Батько йому пояснив, що за звільнення він заплатив 2000 гривень. Вони поїхали до дому. На наступний день в міліцію він мав привезти характеристику та довідку про склад сімї. 25 березня 2012 року між батьком та ОСОБА_2 відбулася телефонна розмова і вони домовилися про зустріч 26.03.2012 року. 26 березня 2012 року він, батько та ОСОБА_2 зустрілися. В їх розмові він не брав участі, стояв на вулиці. Після цієї розмови батько розповів, що з нього вимагають суму в 1500, але не сказав в якій валюті за те, що необхідно їхати в лікарню 27.03.2012 року лікуватися від наркотичної залежності. 27.03.2012 року він взяв деякі свої речі та разом з батьком знову приїхали в м.Бердичів. Батько розмовляв з ОСОБА_2 та ОСОБА_1, розмови він не чув. Коли батько вийшов, то сказав його чекати, а сам кудись поїхав. В цей же день після обіду він зустрівся з батьком який повідомив, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 затримані.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що підтримує свої показання, які він давав під час досудового слідства в повному обємі. Також на запитання учасників судового розгляду показав, що дійсно в березні 2012 року працівниками ЛВ на ст..Бердичів був затриманий ОСОБА_7 за порушення громадського порядку, оскільки розпивав спиртні напої. Його затримання здійснювали він, ОСОБА_38 та ОСОБА_39. Разом з ОСОБА_7 було ще двоє осіб. Зовні вони були схожі на осіб, які вживали наркотики, також вони вживали спиртні напої. Він особисто, підійшов до ОСОБА_7, показав йому посвідчення і попросив пройти до відділу міліції. Взяв його за руки і вони пішли. Інших двох чоловіків доставляли у відділ ОСОБА_39 та ОСОБА_38. На ОСОБА_7 наручники були вдягнуті в черговій частині. Під час його огляду були присутні поняті, черговий і він. На його запитання чи є заборонені речі, ОСОБА_7 в присутності понятих сказав, що є наркотична речовина і сам дістав. Був складений відповідний протокол, який всі учасники підписали. В інших затриманих осіб нічого не виявили. Спочатку ОСОБА_7 пояснював, що наркотичний засіб - коноплю йому необхідно комусь передати, а потім змінив показання, вказавши, що конопля належить йому. В подальшому батько ОСОБА_7 пропонував вирішити питання і запропонував грошову винагороду, щоб не було кримінальної справи відносно його сина. Конкретну суму не називав. Коли він його підвозив на вул..Свердлова, ОСОБА_9 також пропонував гроші, але він відмовився говорити з ним на цю тему. Про необхідність завезти ОСОБА_9 на вул..Свердлова до стоматкабінету йому по телефону сказав ОСОБА_2, навіщо потрібно везти не сказав. Також йому відомо, що ОСОБА_7 давно вживає накотики - канабіс. ОСОБА_1 дав вказівку звільнити ОСОБА_7 з ІТТ, так як були зібрані всі документи, особу встановлено. В звязку з цим у нього не виникало думки, що звільнення є незаконним. Тому він підготував необхідні документи на звільнення. Чекати результатів хімічної експертизи не було сенсу, так як дослідження могло проводитися протягом місця, а особа може утримуватись не більше трьох діб.
Відповідно до показань свідка ОСОБА_8, даних ним під час досудового слідства та оголошених в судовому засіданні, останній показав, що 19 березня 2012 року разом з іншими працівниками здійснював відпрацювання операції „Зброя та вибухівка. Патрулювали територію, прилеглу до залізничного вокзалу. За розпивання спиртних напоїв у привокзальному парку доставили в чергову частину трьох молодих людей. В присутності понятих він робив огляд одного із затриманих ОСОБА_7, з лівої зовнішньої кишені куртки якого вилучили прозорий поліетиленовий пакет в якому був газетний згорток, при відкритті якого виявлено зелену подрібнену речовину рослинного походження, схожу на коноплю. Після цього був складений протокол огляду. Інших затриманих теж оглянули. У них нічого не виявили. Про виявлену речовину він доповів ОСОБА_2, до приїзду якого він опитав понятих та відпустив їх. Коли ОСОБА_2 приїхав , то дав вказівку затримати ОСОБА_7 в порядку ст.. 263 КУпАП. Після складання постанови ОСОБА_7 був доставлений до ОСОБА_10 20.03.2012 року ранком він підготував запити для встановлення особи ОСОБА_7 Вилучений пакет із рослинною масою завіз у м.Житомир в НДЕКЦ та з Житомира поїхав до смт.Чуднів де зібрав характеризуючи дані на ОСОБА_7 Будучи в смт.Чуднів до нього зателефонував ОСОБА_2, повідомив, що на нього чекає батько та сестра ОСОБА_7 Коли приїхав в м.Бердичів, дійсно його чекав ОСОБА_9, якому він повідомив обставини та підстави затримання його сина. Батько пропонував вирішити питання, щоб сина не притягували до відповідальності, але він категорично відмовився. На наступний день, 21.03.2012 року, після здачі ним чергування, ОСОБА_2 дав вказівку підготувати постанову про звільнення ОСОБА_7 з КТЗ, оскільки дана особа встановлена. Також сказав доставити ОСОБА_7 до ЛВ, де його забере батько. Підготувавши відповідну постанову відносно ОСОБА_7, він привіз останнього з ОСОБА_10, де його чекав батько. Сам поїхав до дому. В подальшому матеріали перевірки по ОСОБА_7, зібрані характеризуючи дані, висновок експертизи згідно супровідного листа він передав нарочно слідчому СВ ЛВ на станції Козятин ОСОБА_35 27.03.2012 року о 08 годині прийшов на роботу. Об 11 годині в дворі лінійного відділу побачив ОСОБА_9, який розмовляв по телефону, при цьому у нього запитав де знаходиться вул.Свердлова. Після того як він йому розяснив, то той протягнув йому слухавку. Коли він взяв телефон, то почув голос ОСОБА_2, який попросив відвезти ОСОБА_9 на вул..Свердлова до стоматологічного кабінету. З ОСОБА_9 на автомобілі поїхав за вказаною адресою. Коли приїхали, то показав ОСОБА_9 будинок, де знаходився стоматкабінет. Той вийшов з машини. Тим часом в двір заїхав автомобіль, за кермом був ОСОБА_1, який порівнявшись з ним на автомобілі, попросив зачекати. Він чекав в автомобілі не вимикаючи двигун. До нього підійшов ОСОБА_2 і попросив як він зателефонує, завезти ОСОБА_9 назад до лінійного відділу. Через 10 секунд після цієї розмови підхав автомобіль, перекрив виїзд, з машини вийшли люди в уніформі із написом „СБУ. Він залишався на місці, а через деякий час його завезли на допит в м.Житомир ( а.с.147-150, том 1).
Свідок ОСОБА_38 в судовому засіданні показав, що в 2012 році проводилось відпрацювання. Він разом із ОСОБА_39 і ОСОБА_8 доставив в чергову частину трьох осіб. Вказані особи знаходилися на привокзальному парку на лавочці. Поряд з ними була пляшка пива, вони себе поводили підозріло. При доставлені чоловіків в чергову частину, спецзасоби до них не застосовувались. У одного із них була виявлена заборонена речовина - конопля. Інших двох відпустили. Він особисто ніяких документів не оформляв. Хлопець у якого виявили наркотичну речовину про її знаходження у нього, повідомив сам.
Свідок ОСОБА_39 в судовому засіданні показав, що в 2012 році було комплексне оперативне відпрацювання та території станції Бердичів. Під час відпрацювання у відділ міліції було доставлено трьох осіб за розпивання спиртного на привокзальній площі. У одного з них був наркотичний засіб. Про наявність наркотичного засобу затриманий повідомив сам. Спецзасоби до них не застосовувались. Дії з особою у якого виявили наркотик проводив ОСОБА_8 В його присутності хлопець не пояснював де взяв наркотик.
Свідок ОСОБА_40 в судовому засіданні показав, що в його присутності до чергової частини міліції на ст.Бердичів доставили ОСОБА_7, який знаходився в нетверезому стані. На запитання чи є у нього заборонені речі, він відповів, що є наркотики для передачі знайомому. Після цього працівниками міліції були оформлені всі документи. Чи застосовувались до нього спецзасоби, він не памятає. Огляд ОСОБА_7 проводився в його присутності, були поняті. Під час огляду виявили пакет, описали, опечатали. ОСОБА_41 затримали відповідно до ст. 263 КУпАП.
Свідок ОСОБА_42 в судовому засіданні показав, що проживає в с.В.Коровинці Чуднівського району. До нього звернувся сусід Царьов стосовно затриманого ОСОБА_7, оскільки ОСОБА_1 є його братом. Він зателефонував ОСОБА_1, який йому відповів, що ОСОБА_7 затриманий за наркотики і йому не потрібно втручатися у цю справу. ОСОБА_42 повідомив, що він є громадським помічником дільничного, а тому йому відомо, що у ОСОБА_7 були проблеми з наркотиками, тобто він вживав наркотики у компанії.
Свідок ОСОБА_43 в судовому засіданні показав, що не памятає часу та дати, він знаходився в м.Бердичеві, чекав електричку. Його запросили в чергову частину якості понятого. Коли він прийшов в чергову частину, там були два працівника міліції і двоє затриманих. Затримані були в стані алкогольного спяніння. У одного з них в кишені виявили пакет в якому знаходилась рослинна речовина. Він пояснив, що пакет йому дали для передачі.
Свідок ОСОБА_34 в судовому засіданні показав, що будучи на залізничному вокзалі, до нього підійшли працівники міліції і попросили бути понятим. З ними він пішов у відділ міліції. Там був хлопець у якого з кишені джинсів дістали ключі, цигарки, суху речовину зеленого кольору. Хлопець пояснив, що наркотичну речовину йому дав невідомий, попросивши завезти туди, куди він їхав. Вилучена речовина знаходилась у кульку. Затриманий був в наручниках.
Свідок ОСОБА_31 в судовому засіданні показав, що був слідчим під час проведення досудового слідства в кримінальній справі відносно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 В кінці розслідування він повернув гроші, які були визнані речовими доказами потерпілому. Однак у нього виник сумнів щодо збереження потерпілим даних коштів, тому він йому зателефонував і викликав. ОСОБА_9 передав йому грошові кошти, а він в свою чергу помістив їх на зберігання в ПАТ „Промінвестбанк. Так як пройшло багато часу не памятає чому відразу не долучив до матеріалів кримінальної справи документи про рух грошових коштів.
Згідно наказу начальника УМВС України на ПЗЗ № 132 о/с від 13.05.2011 року, майора міліції ОСОБА_1 призначено на посаду начальника лінійного відділення на станції Бердичів ЛВ на станції Козятин УВС України на ПЗЗ ( а.с.122, том5).
Згідно наказу начальника УМВС України на ПЗЗ № 198 о/с від 22.07.2011 року капітана міліції ОСОБА_2 призначено на посаду заступника начальника лінійного відділення на станції Бердичів ЛВ на станції Козятин УМВС України на ПЗЗ ( а.с.133, том5). Відповідно до заяви ОСОБА_9 від 26.03.2012 року, останній заявив, що відносно нього має місце вимагання хабара в сумі 1500 гривень з боку начальника лінійного відділу міліції ОСОБА_1 та його заступника. Також 20.03.2012 року ОСОБА_1 повідомив, що за винагороду у 200 літрів палива, він допоможе його сину уникнути кримінальної відповідальності за зберігання наркотиків. В звязку з цим він передав ОСОБА_1 2000 гривень, суму, яку останній йому назвав. З приводу передачі ОСОБА_1 1500 гривень, розмова відбулась 26.03.2012 року, вказані кошти він має передати йому 27.03.2012 року. До заяви ОСОБА_9 додає диктофон. ( а.с.9, том1).
Протоколом огляду, маркування та вручення коштів від 27.03.2012 року зафіксовано: огляд грошових купюр на загальну суму 1500 гривень, які є власними коштами ОСОБА_9; їх маркування за допомогою спеціального невидимого препарату „Промінь-1 та фломастеру для нанесення невидимого маркування; вручення ОСОБА_9 даних коштів ( а.с.15-19, том 1).
Протоколом огляду, маркування та вручення коштів від 27.03.2012 року зафіксовано огляд грошових купюр на загальну суму 1500 доларів США, які є власними коштами ОСОБА_9, їх маркування за допомогою спеціального невидимого препарату „Світлячок та вручення ОСОБА_9 ( а.с.20-25, том 1).
Згідно протоколу огляду місця події від 27.03.2012 року, фототаблиці до протоколу та відеозапису до протоколу, оглянуто приміщення стоматологічного кабінету на першому поверсі двоповерхової будівлі, за адресою: м.Бердичів, вул.Свердлова, 44, яке складається з трьох кімнат. В кімнаті ліворуч від вхідних до приміщення дверей, на столі, у правій його частині, біля умивальника, виявлено 15 грошових купюр, номіналом 100 доларів США. При огляді вказаних грошових купюр з використанням ультрафіолетової лампи, встановлено, що кожна купюра містить в собі сліди фарби, що має характерний світло-зелений колір. Вказані купюри вилучені. При огляді рук ОСОБА_11 з використанням ультрафіолетової лампи встановлено, що на них обох містяться сліди фарби, що має характерний світло-зелений колір. Такі ж сліди фарби виявлені на нижній частині медичного халату ОСОБА_11 З рук ОСОБА_11 здійснено змиви. Ватні тампони зі змивами, медичний халат ОСОБА_11, мобільний телефон ОСОБА_11, виявлені грошові купюри під час огляду вилучено ( а.с.26-37, том 1).
Відповідно до ст.190 ч.4 КПК України 1960 року, огляд житла чи іншого володіння особи проводиться лише за вмотивованою постановою судді, яка виноситься з додержанням порядку, встановленого частиною 5 статті 177 КПК України. В частинах 5, 6 ст.190 ПК України передбачено, що у невідкладних випадках, пов»язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, а також за письмовою згодою володільця, огляд житла чи іншого володіння може бути проведено без постанови судді. Для проведення у невідкладних випадках огляду місця події в житлі та іншому володінні особи, який здійснюється за її заявою або повідомленням про вчинений щодо неї злочин, а так само у разі відсутності цієї особи або неможливості отримати від неї згоду на проведення невідкладеного огляду місця події, рішення суду не потребується. Також згідно з ч.7 ст. 190 КПК України, у випадках, передбачених ч.ч.5.6 ст.190 КПК України 1960 року, слідчий в протоколі огляду обовязково зазначає причини, що обумовили проведення огляду без постанови судді, та протягом доби з моменту проведення цієї слідчої дії, повідомляє про здійснений огляд житла чи іншого володіння особи та його наслідки прокурора, який здійснює нагляд за досудовим слідством.
З дослідженого судом протоколу огляду місця події від 27.03.2012 року вбачається, що слідчим під час проведення даної слідчої дії не були дотримані вимоги, передбачені ст. 190 КПК Укараїни 1960 року, оскільки огляд приміщення, розташованого за адресою: м.Бердичів, вул.Свердлова, 44 проведено без постанови судді, також відсутня письмова згода власника, або володільця ( кому належить приміщення, яке оглянуто у протоколі взагалі не вказано), в протоколі огляду місця події слідчим не зазначено причини, з яких огляд проведено без постанови судді або без згоди власника, дані про повідомлення прокурора про здійснений огляд в матеріалах кримінальної справи відсутні. Враховуючи, що протокол огляду місця події здобутий з порушенням вимог кримінально-процесуального кодексу України, який діяв на той час, суд визнає вказаний доказ недопустимим.
Відповідно до постанови про затримання, 19.03.2012 року о/у БНОН ЛВ на станції Бердичів ОСОБА_8, згідно зі ст.263 ч.3 КУпАП. в звязку із виявленням у ОСОБА_7, паперового згортку з сухою подрібненою масою зеленого кольору, затримав останнього на 3 доби, із поміщенням його в КТЗ ОСОБА_10 Вказана постанова затверджена заступником начальника ЛВ на ст..Бердичів ОСОБА_2 ( а.с.125, том 1).
З постанови о/у СБНОН ЛВ на станції Бердичів ОСОБА_8 від 21.03.2012 року, затвердженої начальником ЛВ на станції Бердичів ОСОБА_1 вбачається, що ОСОБА_7 звільнений з КТЗ ОСОБА_10, оскільки було встановлено особу, зясовано обставини придбання вилученого ( а.с.126, том 1).
Відповідно до протоколу очної ставки від 31.03.2012 року між свідками ОСОБА_9 та ОСОБА_11 встановлено обставини передачі ОСОБА_9 та отримання ОСОБА_11 27.03.2012 року коштів в сумі 1500 доларів США . Протиріч в показаннях свідків немає ( а.с.1-2, том 2).
Згідно протоколу очної ставки від 31.03.2012 року між свідками ОСОБА_9 і ОСОБА_8, встановлені обставини затримання ОСОБА_7 19.03.2012 року та виявлення у останнього свідком ОСОБА_8 наркотичного засобу. ( а.с.3-4, том 2).
Згідно протоколу очної ставки від 31.03.2012 року між свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 останні повідомили щодо обставин затримання ОСОБА_7 та виявлення у нього наркотичного засобу( а.с.5-7 том 2).
Під час очної ставки, свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_11 підтвердили наступні обставини: ОСОБА_11 - що ОСОБА_9 передав йому для ОСОБА_1 і ОСОБА_2 1500 доларів США, при цьому йому не відомо було в звязку з чим; ОСОБА_8 - що за вказівкою ОСОБА_2 до стоматологічного кабінету по вул.Свердлова, 44 в м.Бердичеві привіз ОСОБА_9, але з якою метою останній їхав йому не було відомо. Зазначене зафіксовано протоколом очної ставки від 31.03.2012 року ( а.с.8-9, том 2).
Під час очної ставки між ОСОБА_11 і ОСОБА_1, останні розповіли щодо подій, які відбулись 27.03.2012 року. Кожен із вказаних осіб надав показання, такі ж як і під час їх допиту. При цьому ОСОБА_11 зазначив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в той час як вони їхали в автомобілі сказали , що до нього підійде людина, яка залишить для них передачу. ОСОБА_1 вказані свідчення ОСОБА_11 заперечив. Зазначене зафіксовано протоколом очної ставки від 03.04.2012 року ( а.с.10-12, том 2).
Під час очної ставки між ОСОБА_8 і ОСОБА_1 зясовані обставини за яких ОСОБА_8 привіз за адресою вул.Свердлова, 44 м.Бердичів ОСОБА_9 Протиріч в їх показаннях не встановлено. Зазначене зафіксовано протоколом очної ставки від 03.04.2012 року ( а.с.14-15, том 2).
Під час очної ставки між ОСОБА_8 і ОСОБА_2 зясовані обставини за яких ОСОБА_8 привіз за адресою вул.Свердлова, 44 м.Бердичів ОСОБА_9 Протиріч в їх показаннях не встановлено. Зазначене зафіксовано протоколом очної ставки від 03.04.2012 року ( а.с.17-18, том 2).
Під час очної ставки між ОСОБА_11 і ОСОБА_2 останні розповіли щодо подій, які відбулись 27.03.2012 року. Кожен із вказаних осіб надав показання, такі ж як і під час їх допиту. При цьому ОСОБА_11 зазначив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в той час як вони їхали в автомобілі сказали, що до нього підійде людина, яка залишить для них передачу. При цьому про передачу говорив ОСОБА_1, а ОСОБА_2 був присутній. ОСОБА_2 вказані свідчення ОСОБА_11 заперечив. Зазначене зафіксовано протоколом очної ставки від 03.04.2012 року ( а.с.20-22, том 2).
Під час очної ставки між ОСОБА_15 і ОСОБА_2, останні розповіли щодо подій, які відбулись 27.03.2012 року та зміст розмови між ними стосовно лікування особи в наркодиспансері. Кожен із вказаних осіб надав показання, такі ж як і під час їх допиту. При цьому ОСОБА_15 зазначив, що 27.03.2012 року ОСОБА_2 телефонував йому лише один раз, він йому відповів, що вартість лікування від наркоманії становить 1500 2000 гривень. ОСОБА_2 вказані свідчення ОСОБА_15 заперечив та вказав, що протягом 27.03.2012 року ОСОБА_15 він телефонував декілька раз, той при повідомленні вартості лікування валюту не називав. Зазначене зафіксовано протоколом очної ставки від 03.04.2012 року ( а.с.24-26, том 2).
Під час очної ставки між ОСОБА_15В і ОСОБА_1 останні розповіли щодо подій, які відбулись 27.03.2012 року. Кожен із вказаних осіб надав показання, такі ж як і під час їх допиту. При цьому ОСОБА_15 зазначив, що 27.03.2012 року ОСОБА_2 телефонував йому лише один раз, він йому відповів, що вартість лікування від наркоманії становить 1500 2000 гривень. ОСОБА_1 вказані свідчення ОСОБА_15 заперечив, вказавши, що розмова ОСОБА_2 з ОСОБА_15 з приводу лікування відбувалася задовго до 27.03.2012 року. При розмові він був присутній. Зазначене зафіксовано протоколом очної ставки від 03.04.2012 року ( а.с.28-30, том 2).
Під час очної ставки між ОСОБА_9 і ОСОБА_1, останні розповіли щодо подій, які відбулись в період з 19.03.2012 року по 27.03.2012 року. Кожен із вказаних осіб надав показання, такі ж як і під час їх допиту. При цьому ОСОБА_9 наполіг на отриманні ОСОБА_1 і ОСОБА_2 від нього 20.03.2012 року хабара в сумі 2000 гривень та передачі ним 27.03.2012 за вимогою останніх в приміщенні стоматкабінету 1500 доларів США. ОСОБА_1 вказані свідчення ОСОБА_9 повністю заперечив. Зазначене зафіксовано протоколом очної ставки від 04.04.2012 року ( а.с.32-37, том 2).
Під час очної ставки між ОСОБА_9 і ОСОБА_2, останні розповіли щодо подій, які відбулись в період з 19.03.2012 року по 27.03.2012 року. Кожен із вказаних осіб надав показання, такі ж як і під час їх допиту. При цьому ОСОБА_9 наполіг на отриманні ОСОБА_1 і ОСОБА_44 від нього 20.03.2012 року хабара в сумі 2000 гривень та передачі ним 27.03.2012 за вимогою останніх в приміщенні стоматкабінету 1500 доларів США. ОСОБА_2 вказані свідчення ОСОБА_9 заперечив. Зазначене зафіксовано протоколом очної ставки від 04.04.2012 року ( а.с.39-44, том 2).
Під час очної ставки між ОСОБА_7 і ОСОБА_1, останні розповіли щодо подій, які відбулись в період з 19.03.2012 року по 27.03.2012 року. Кожен із вказаних осіб надав показання, такі ж як і під час їх допиту. При цьому ОСОБА_7 розповів щодо обставин його затримання, виявлення наркотичного засобу, повідомлення батька про надання хабара ОСОБА_1 і ОСОБА_2 20.03.2012 року та передачі для них 1500 доларів США. ОСОБА_1 заперечив щодо отримання 2000 гривень від ОСОБА_9, також вказав, що 1500 доларів призначалися на лікування ОСОБА_7 від наркоманії. Зазначене зафіксовано протоколом очної ставки від 04.04.2012 року ( а.с.46-49, том 2).
Під час очної ставки між ОСОБА_7 і ОСОБА_2, останні розповіли щодо подій, які відбулись в період з 19.03.2012 року по 27.03.2012 року. Кожен із вказаних осіб надав показання, такі ж як і під час їх допиту. При цьому ОСОБА_7 розповів щодо обставин його затримання, виявлення наркотичного засобу, повідомлення батька про надання хабара ОСОБА_1 і ОСОБА_2 20.03.2012 року та передачі для них 1500 доларів США. ОСОБА_2 заперечив щодо отримання 2000 гривень від ОСОБА_9 Зазначене зафіксовано протоколом очної ставки від 04.04.2012 року ( а.с.51-53, том 2).
Факт порушення відносно ОСОБА_7 кримінальної справи за ст.309 ч.1 КК України та її розслідування стверджується дослідженими матеріалами, які згідно постанови слідчого про проведення виїмки від 28.03.2012 року були вилучені та оглянуті ( а.с.56- 96, том 2).
З протоколу за результатами проведення оперативно-технічного заходу за оперативно-розшуковою справою № 1241 від 16.04.2012 року слідує зміст розмови між ОСОБА_7, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 при їх зустрічі 27.03.2012 року ( а.с.104-109, том2).
Згідно протоколу прослуховування звукозапису від 29.03.2012 року, відтворено запис розмови з диктофона „OLYMPUS, наданий ОСОБА_9 разом із заявою про вимагання у нього підсудними грошей. Зі слів ОСОБА_9ВІ. на диктофон здійснено запис розмови, що відбулась 26.03.2012 року в приміщенні лінійного відділення міліції ( а.с.127-129, том 2).
Відповідно до постанови слідчого від 29.03.2012 року, диктофон „OLYMPUS приєднаний до справи як речовий доказ ( а.с.130, том 2).
Судом встановлено, що досліджений запис виконаний ОСОБА_9 за власною ініціативою, без відповідного дозволу суду, з метою фіксування можливого вчинення злочину підсудними. Диктофон „OLYMPUS був наданий потерпілим в додаток до письмової заяви про вчинений відносно нього злочин. На підставі прослуховування записів на вказаному диктофоні складено протокол прослуховування звукозапису від 29.03.2012 року. Зі слів потерпілого ОСОБА_9 даний запис він здійснив на належний йому диктофон 26.03.2012 року під час розмови з підсудними.
Як зазначено в рішенні Конституційного суду України від 20.10.2011 року у справі № 1-31/2011 за поданням СБУ щодо тлумачення положення ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних в результаті оперативно-розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень, або в порушення порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності.
Враховуючи наведене, суд визнає недопустимими такі докази: протокол за результатами проведення оперативно-технічного заходу за оперативно-розшуковою справою № 1241 від 16.04.2012 року; протокол прослуховування звукозапису від 29.03.2012 року; речовий доказ - диктофон „OLYMPUS .
Протоколом огляду від 03.04.2012 року та фототаблицею до протоколу огляду зафіксовано огляд мобільних телефонів, належних ОСОБА_1 і ОСОБА_2, вилучених у них під час особистих обшуків 28.03.2012 року, мобільних телефонів, вилучених під час огляду місця події 27.03.2012 року та мобільного телефону, належного ОСОБА_15, вилученого у нього 03.04.2012 року. Згідно вказаного протоколу встановленні зєднання ( вхідні вихідні), абоненських номерів, належних ОСОБА_11, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_15 21.03.2012 року, 26.03.2012 року та 27.03.2012 року ( а.с.28-61, том 5).
З досліджених в судовому засіданні роздруківок вихідних та вхідних телефонних дзвінків з абонентського номера НОМЕР_1, належного ОСОБА_8 вбачається наявність з»єднань вказаного абонентського номера із абонентським номером, яким користувався ОСОБА_1 в період з 19.03.2012 року по 27.03.2012 року ( а.с.154-156, том2).
З досліджених роздруківок вихідних та вхідних телефонних дзвінків з абонентського номера НОМЕР_2, який належить ОСОБА_11 вбачається наявність з»єднань вказаного абонентського номера з абонентським номером, яким користувався ОСОБА_1 в період з 20.03.2012 року по 27.03.2012 року, а також з»єднання вказаного номера з абонським номером, належним ОСОБА_9, який зафіксовано 27.03.2012 року об 11 год.32 хв.( а.с158-161, том 2).
З досліджених роздруківок вихідних та вхідних телефонних дзвінків з абонентського номера, належного ОСОБА_1 вбачається наявність з»єднань вказаного абонентського номера із абонентськими номерами якими користувалися ОСОБА_11, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_9 за період з 20.03.2012 року по 27.03.2012 року ( а.с.162-168, том2).
З досліджених роздруківок вихідних та вхідних телефонних дзвінків з абонентського номера НОМЕР_3, належного ОСОБА_9, вбачається наявність з»єднань вказаного абонентського номера із абонентськими номерами, якими користувалися ОСОБА_2, ОСОБА_11 за період 23.03.2012 року по 27.03.2012 року ( а.с. 170-171, том2).
З досліджених роздруківок вихідних та вхідних телефонних дзвінків з абонентського номера НОМЕР_4, належного ОСОБА_2, вбачається наявність з»єднань вказаного абонентського номера із абонентськими номерами, якими користувалися ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_9 за період з 19.03.2012 року по 27.03.2012 року ( а.с.174-176, том 2).
З досліджених роздруківок вихідних та вхідних телефонних дзвінків з абонентського номера НОМЕР_5, належного ОСОБА_2, вбачається наявність з»єднань вказаного абонентського номера із абонентським номером, якими користувався ОСОБА_15 за період з 19.03.2012 року по 27.03.2012 року. Таких зєднань 27.03.2012 року зафіксовано - 7( а.с.174-176, том 2).
Мобільні телефони, вилучені у ОСОБА_11, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_15 згідно постанови від 03.04.2012 року визнані речовими доказами ( а.с.62, том 5). ОСОБА_11 та ОСОБА_15 мобільні телефоні повернуті, інші долучені до матеріалів кримінальної справи.
Згідно протоколу огляду від 16.07.2012 року оглянуті наступні речі: гроші, вилучені у ОСОБА_11 15 купюр номіналом по сто доларів США; халат, вилучений у ОСОБА_11; гроші в сумі 1400 гривень; речі, вилучені у ОСОБА_2 і ОСОБА_1 під час особистого обшуку; протокол за результатами проведення оперативно-технічного заходу від 16.04.2012 року; оптичні носії інформації; кримінальна справа № 31/1216 відносно ОСОБА_7; кримінальна справа № 31/214 відносно ОСОБА_5; роздруківки вхідних та вихідних телефонних дзвінків абонентських номерів, належних ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_9 ( а.с.68-74, том 5).
Відповідно до постанови слідчого від 16.07.2012 року, 15 купюр номіналом по 100 доларів США, халат, вилучений у ОСОБА_11; 1400 гривень; протокол про результати проведення оперативно-технічного заходу від 16.04.2012 року; оптичні носії інформації; кримінальна справа відносно ОСОБА_7, кримінальна справа відносно ОСОБА_5, адміністративні справи відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_45; медична картка № 515 ОСОБА_5, роздруківки вхідних та вихідних телефонних дзвінків визнані речовими доказами, грошові купюри повернуті потерпілому ОСОБА_9, інші речові докази зберігаються в матеріалах кримінальної справи ( а.с.76, том 5).
Згідно висновку судово-технічної експертизи № 70 від 05.05.2012 року, надані на дослідження банкноти ФРБ США номіналом 100 доларів з серійними номерами КВ 07517598С, КВ 40308410С, КВ 07517599С, КВ 07306059 С, КВ 40308411С, НЕ 20777289С, КВ 40308412С, КВ 40308408С, НЕ 20777294С, НЕ 20777291С, НВ 104212383R, НЕ 20777292С, НЕ 20777288С, НЕ 20777287С, НЕ 20777293С, відповідають за способом друку та спеціальними елементами захисту справжнім грошовим знакам, які знаходяться в офіційному обігу країни виробника. На поверхні досліджуваних банкнот наявне нашарування речовини, що люмінесціює під дією ультрафіолетових променів ( а.с.161-162, том 5).
Відповідно до висновку експертизи спеціальних хімічних речовин № 10-052 від 11.04.2012 року, на поверхні наданих купюр, на ватних тампонах ( зі змивами з рук гр.ОСОБА_11С.) та халаті, наявні нашарування спеціальної хімічної речовини люмінофор. Спеціальна хімічна речовина (люмінофор), виявлена на купюрах, ватних тампонах ( зі змивами з рук гр.ОСОБА_11С.) та халаті співпадає за хімічним складом та має спільну родову належність з наданим зразком люмінофора. ( а.с.170- 177, том 5).
В зв»язку із визнанням судом як недопустимий доказ протокол огляду місця події від 27.03.2012 року, через порушенням чинного законодавства при проведенні дано слідчої дії, суд визнає недопустимими доказами по даній кримінальній справі також речові докази, які були вилучені під час огляду, а саме: гроші вилучені у ОСОБА_11 в сумі 1500 доларів США, халат належний ОСОБА_11, ватні тампони зі змивами з рук ОСОБА_11, а також в зв»язку з цим дані висновку експертизи хімічних речовин № 10-052 від 11.04.20012 року, дані висновку судово-технічної експертизи № 70 від 05.05.2012 року.
Відповідно до висновку судової криміналістичної експертизи матеріалів та засобів відео-звукозапису від 08.06.2012 року, на наданому на дослідження оптичному диску „LS- MEDIA формату „ DVD R з написом: „нетаємно № 89 16.04.12 ОСОБА_46Ч. містяться „лом 1 27.03.12 mpg та „лом 2 27.03.12 mpg „ з відео-звукозаписами двох очних розмов, позначених експертом як фонограми № 1 та № 2. Мовленева складова записів в файлах „ F082-2703-090806. wav та „ F 082-2703-120311. wav на цьому ж диску дублює фонограми № 1 та № 2 (див. Таблицю № 2 у дослідницькій частині даного висновку). Дослівний зміст розмов наведено у Додатку № 2 до цього висновку в субактивному сприйнятті експерта. В розмові на фонограмі № 1 приймали участь ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_9 В розмові на фонограмі № 2 приймали участь ОСОБА_2, А.В.ОСОБА_9, та, імовірно ОСОБА_1 ( а.с.187- 201, том5). Зазначений доказ суд визнає недопустимим, враховуючи, що в матеріалах кримінальної справи відсутнє рішення апеляційного суду на дачу дозволу проведення оперативно-технічних заходів 27.03.2012 року. Стороною обвинувачення не доведено законність проведення оперативно технічних заходів, а тому докази, що здобуті в порушення вимог законодавства є недопустимими.
Аналізуючи докази, досліджені в судовому засіданні в їх сукупності стосовно доведеності вини обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в одержанні хабара, суд приходить висновку, що безсумнівних доказів їх участі у вчиненні злочину передбаченого ст. 368 ч.3 КК України не встановлено.
Так, обвинувачення ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в одержанні хабара ґрунтується виключно на показаннях потерпілого ОСОБА_9, який в судовому засіданні дав непослідовні показання щодо передачі підсудним коштів в еквіваленті спочатку 200 літрам палива, а потім 40 літрам палива, а також показаннях потерпілого під час проведення очних ставок між ним та підсудними. В своїх показаннях він вказав, що гроші в сумі 2000 гривень передавав ОСОБА_1, при цьому не зміг чітко пояснити чи був присутній при передачі коштів ОСОБА_2 чи ні. Також потерпілий не зміг пояснити чи був ОСОБА_2 присутній під час розмови його з ОСОБА_1 чи ні, при цьому декілька раз змінював свої показання в цій частині.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 категорично заперечили факт отримання ними та передачі ОСОБА_9 коштів 20.03.2012 року. Будь-яких інших доказів на підтвердження вини підсудних в одержанні хабара під час досудового слідства та судового не встановлено. Грошові кошти, що були предметом злочину у ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не вилучені.
Відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про недоведеність участі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст..368 ч.3 КК України, а тому вони мають бути виправдані.
Також дії ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відносно потерпілого ОСОБА_9 кваліфіковані за ст.190 ч.2 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою шахрайство та зловживання службовим становищем за ст.364 ч.1 КК України.
ОСОБА_39, суд не може розцінити дії підсудних як закінчений злочин, передбачений ст.190 ч.2 КК України, оскільки шахрайство вважається закінченим з моменту переходу чужого майна у володіння винного або з моменту отримання права на майно. З досліджених судом доказів вбачається, що коштами, належними потерпілому, вони не заволоділи, з причин , які не залежали від їх волі, оскільки передачі коштів підсудним не відбулася в звязку із діями працівників правоохоронних органів, які вилучили грошові кошти у свідка ОСОБА_11, тому їх дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.15, ч.2 ст. 190 КК України. Враховуючи, що підсудні на момент вчинення ними шахрайства були службовими особами, їх дії вірно кваліфіковані за ст.364 ч.1 КК України.
Не зважаючи на те, що частина письмових доказів визнана судом недопустимими, про наявність в діях ОСОБА_1 і ОСОБА_2 складу злочинів, передбачених ст.ст.364 ч.1, 190 ч.2, 15 ч.2 КК України, суд приходить аналізуючи показання самих підсудних, потерпілого, свідків ОСОБА_11, ОСОБА_15
Так, показання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відсутність у них наміру на заволодіння коштами ОСОБА_9 в сумі 1500 доларів США, а використанням їх на лікування від наркоманії сина потерпілого є надуманими.
Суд враховує, що з показань підсудних не вбачається використання ними будь-яких зв»язків для дійсного влаштування у лікувальний заклад особи, а допомога в цьому свідка ОСОБА_15 є сумнівною, враховуючи його особу. В судовому засіданні підсудні показали, що грошові кошти в сумі 1500 доларів США потерпілий мав залишити в кабінеті ОСОБА_11 їх товариша, для зберігання їх до наступного дня, коли син потерпілого разом із ОСОБА_15 поїде до наркодиспансеру. Однак, при цьому безпосередньо за декілька хвилин до передачі потерпілим коштів ОСОБА_11, спілкуючись із останнім, йому про це нічого не повідомляють та не ставлять його про це довідома, хоча сума коштів є значною.
При кваліфікації дій підсудних за ст.ст.15 ч.2, 190 КК України, суд виключає з обвинувачення ОСОБА_1 і ОСОБА_2 таку кваліфікуючу ознаку як повторність, оскільки суд прийшов до висновку про недоведеність участі підсудних ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в заволодінні шляхом зловживання довірою майном, належним ОСОБА_6
Оцінюючи докази в їх сукупності, суд знаходить вину підсудного ОСОБА_1 у зловживанні службовим становищем тобто, умисному, з метою одержанн неправомірної вигоди для самого себе, використанні службовою особою службових повноважень всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам громадян та державним інтересам та кваліфікує його за ст. 364 ч.1 КК України.
Дії ОСОБА_1, що виразилися в замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою ( шахрайство), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі, суд кваліфікує за ст.ст.15 ч.2, 190 ч.2 КК України.
Оцінюючи докази в їх сукупності, суд знаходить вину підсудного ОСОБА_2 у зловживанні службовим становищем тобто, умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для самого себе, використанні службовою особою службових повноважень всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам громадян та державним інтересам та кваліфікує його за ст. 364 ч.1 КК України.
Дії ОСОБА_2, що виразилися в замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою ( шахрайство), вчиненого за попередньою змовою змовою групою при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі, суд кваліфікує за ст.ст.15 ч.2, 190 ч.2 КК України.
Обираючи вид і міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого підсудними злочину, особу винних, обставини, що пом»якшують та обтяжують покарання. Суд враховує, що вчинені підсудними злочини, згідно ст. 12 КК України є злочинами невеликої та середньої тяжкості, до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 і ОСОБА_2 притягуються вперше, за місцем роботи характеризуються позитивно, кожен з них має на утриманні неповнолітню дитину, вину у вчиненні злочину не визнали.
Обставин, що пом»якшують покарання ОСОБА_1В.і ОСОБА_2, суд не встановив.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 і ОСОБА_2, суд не встановив.
Враховуючи наведене суд приходить до висновку про призначення покарання ОСОБА_1В та ОСОБА_2 за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі з призначенням додаткового покарання кожному.
Разом з тим враховуючи обставини вчинення злочину, тяжкість злочину, особу винних, суд вважає доцільним відповідно до ст..75 КК України звільнити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк.
На думку суду саме призначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та попередження нових злочинів.
Судові витрати, повязані із проведенням судово-хімічної експертизи, судово-криміналістичної експертизи, судової технічної експертизи документів в звязку із визнанням вказаних доказів недопустимими підлягають віднесенню на рахунок держави.
Арешт накладений на майно підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2 згідно постанови слідчого від 11.04.2012 року, враховуючи, що цивільний позов не заявлений, скасувати.
Цивільні позови потерпілими не заявлені.
Керуючись ст.323, 324 КПК України в редакції 1960 року, суд ,-
З А С У Д И В :
ОСОБА_1 визнати невинним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 ч.3 КК України та виправдати у зв»язку із недоведеністю його участі у вчиненні злочину.
Визнати виним ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.364 ч.1, 15 ч.2, 190 ч.2 КК України, призначивши покарання:
- за ст. 364 ч.1 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (рік) 6 (шість) місяців з позбавленням права обіймати атестовані посади в правоохоронних органах на строк 2 (два) роки із сплатою штрафу в сумі 4250 гривень.
- за ст.ст.15 ч.2, 190 ч.2 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки. На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки з позбавленням права обіймати атестовані посади в правоохоронних органах на строк 2 (два) роки із сплатою штрафу в сумі 4250 рн.
Відповідно до ст.ст.75, 76 ч.1 п.3 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням протягом іспитового строку 2 (два) роки, якщо він протягом встановленого судом строку не вчинить нового злочину та виконає встановлені судом обов»язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.
ОСОБА_2 визнати невинним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 ч.3 КК України та виправдати у зв»язку із недоведеністю його участі у вчиненні злочину.
Визнати виним ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.364 ч.1, 15 ч.2, 190 ч.2 КК України, призначивши покарання:
- за ст. 364 ч.1 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (рік) 6 (шість) місяців з позбавленням права обіймати атестовані посади в правоохоронних органах на строк 2 (два) роки із сплатою штрафу в сумі 4250 гривень.
- за ст.ст.190 ч.2, 15 ч.2 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки з позбавленням права обіймати атестовані посади в правоохоронних органах на строк 2 (два) роки із сплатою штрафу в сумі 4250 рн.
Відповідно до ст.ст.75, 76 ч.1 п.3 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням протягом іспитового строку 2 (два) роки, якщо він протягом встановленого судом строку не вчинить нового злочину та виконає встановлені судом обов»язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.
Судові витрати за проведення судово-хімічної експертизи, судово-криміналістичної експертизи, судової технічної експертизи документів віднести на рахунок держави.
Арешт, накладений на майно ОСОБА_1, ОСОБА_2 відовідно до постанови слідчого прокуратури Житомирської області ОСОБА_47 від 11.04.2012 року скасувати.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід обраний ОСОБА_1, ОСОБА_2 у виді підписка про невиїзд залишити без змін.
Речові докази: грошові кошти - 15 купюр номіналом по сто доларів США кожна на загальну суму 1500 доларів США, та грошові кошти купюри номіналом по 200 грн. в кількості 7 штук та 100 гривень на загальну суму 1400 грн.. які після огляду повернуті в прокуратур\у Житомирської області повернути власнику ОСОБА_9 оптичні носії інформації інв.№ 89 нт 1 шт, роздруківки вхідних і вихідних телефонних дзвінків отриманих в ЗАТ «Київстар» залишити зберігати в матеріалах кримінальної справи; мобільний телефон «Нокіа» 1280, належний ОСОБА_1 повернути власнику; мобільні телефони «Нокіа», «ОСОБА_43 еріксон» К 770ї, належні ОСОБА_2В - повернути власнику; тампони зі змивами, медичний халат знищити; медичну картку № 515 - повернути ОСОБА_5, диктофон "Олімпус" - повернути ОСОБА_9
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом 15 діб після проголошення.
Головуючий:
Судове рішення № 54688329, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області було прийнято 28.12.2015. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 0603/5479/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: