Постанова № 54688217, 16.12.2015, Житомирський районний суд Житомирської області

справа № 278/3393/15-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2015 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Грубіяна Є.О., секретаря Максименко М.С., розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, --

В С Т А Н О В И В :

Спрямованим до суду адміністративним позовом ОСОБА_1 просить визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області про відмову у призначенні йому пенсії за вислугу років та зобовязати відповідача призначити таку пенсію починаючи з 13 серпня 2015 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що звертався до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за вислугу років на підставі п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", однак отримав відмову. Представник відповідача спрямував до суду заперечення на вказану заяву. Позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні. Відповідно до речення першого ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. Дослідив матеріали справи судом встановлені наступні факти та відповідно ним правовідносини. 13 серпня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області із заявою про призначення йому пенсії за вислугу років згідно п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", адже, як вказав, станом на дату звернення його загальний трудовий стаж склав 25 років 6 місяців. Листом за № 8252/03 від 8 жовтня 2015 року (а.с.12-13) позивачу повідомлено, що згідно рішення комісії управління ПФУ в Житомирському районі № 15 від 2 жовтня 2015 року йому відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, у звязку з відсутністю на дату звернення необхідного стажу роботи 25 років 6 місяців на посадах, які дають право на призначення такої пенсії.

Підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за вислугу років було наступне. Так, при зверненні із заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 було, серед іншого, подано довідку, видану центральним архівом Міністерства оборони Російської Федерації від 16 березня 2015 року (а.с.22) за період роботи в 723 гвардійському мотострілковому взводі з 14 грудня 1990 року по 22 вересня 1992 року (стаж складав 1 рік 9 місяців 9 днів) та довідку від 26 березня 2015 року (а.с.21) за період роботи в 138 відокремленому танковому взводі з 1 січня 1988 року по 19 листопада 1990 року (стаж складав 2 роки 10 місяців 19 днів).

Разом з тим, як зазначено у вищевказаному листі УПФУ в Житомирському районі, зазначений стаж не може бути зарахований до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, у звязку з тим, підрозділ установи (підрозділи) в яких проходив службу позивач не передбачені Переліком закладів охорони здоровя Збройних Сил України.

Правовідносини, що склались між сторонами у даній справі, регулюються наступними положення норм закону та підзаконних актів.

Відповідно до пункту "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджений у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" передбачено, що пенсія за вислугу років працівникам освіти, охорони здоров'я і соціального захисту призначається при наявності спеціального стажу роботи не менше 25 років. Статтею 8 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю.

Військова служба у Збройних силах України та інших військових формуваннях є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній з захистом Вітчизни. Зазначені положення застосовуються і до громадян, які проходили строкову військову службу до прийняття вищезазначених норм. Статтею 2 цього жЗакону передбачено, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України. У листі від 14 серпня 2008 року № 1406/100/13-08 "Про практику застосування законодавства з питань пенсійного забезпечення" Вищий адміністративний суд України роз'яснив, що оскільки проходження строкової військової служби за призовом було і є обов'язком громадянина, ухилення від якого тягне за собою відповідальність у встановленому чинним законодавством порядку, то будь-які обмеження трудових прав особи, пов'язані з проходженням такої служби, недопустимі. В цьому листі зазначено й про те, що таку правову позицію висловив і Верховний Суд України. Таким чином, на переконання суду,строк проходження військової служби позивачем у Збройних СилахСРСР в періоди з 1 січня 1988 року по 19 листопада 1990 року та 14 грудня 1990 року по 22 вересня 1992 року слід зарахувати до спеціального (пільгового) стажу, що дає право напенсію за вислугу років, а тому відмова відповідача у призначені пенсії за вислугу років є незаконною. Посилання представника відповідача на послався на положення Переліку закладів охорони здоровя Збройних сил України, затвердженого наказом МОУ від 18 грудня 2013 року за № 871, як на підставу для неврахування позивачу до пільгового стажу періоду проходження строкової військової служби в лавах радянської армії, є хибним адже такий нормативний акт не має зворотної дії у часі. Отже, позов підлягає до повного задоволення. Окрім цього, оскільки позов підлягає до повного задоволення, у відповідності до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 974,40 гривні, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, як субєкта владних повноважень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 2, ст. 8 ЗУ "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ст. 55 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", Постановою КМУ від 4.11.1993 року № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років", листом ВАСУ № 1406/100/13-08 від 14.11.2008 року, ст. 94, ст. 183-2 КАС України,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області № 15 від 2 жовтня 2015 року про відмову у призначені пенсії за вислугу років ОСОБА_1.

Зобовязати управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію за вислугу років у відповідності до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дати подання ним заяви про призначення пенсії 13 серпня 2015 року.

Стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати за розгляд даної справи у розмірі 974,40 гривні.

Постанова суду вступає в законну силу після спливу строку на апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський районний суд Житомирської області. Якщо постанову було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Є.О. Грубіян