Рішення № 54687738, 12.06.2015, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

справа № 216/9158/13-ц

2/216/48/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2015 року. Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

в складі: головуючого судді - Биканова І.Р.

за участю секретаря - Рашник С.В.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши в відкритомусудовому засіданні цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, треті особи Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, Відділ ДАІ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області, про поділ спільного майна подружжя, та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання майна приватною власністю, -

В С Т А Н О В И В:

05.12.2013 р. та уточнено 01.07.2014 р., 23.10.2014 р., 14.04.2015 р., ОСОБА_4 /далі позивач за первісним позовом/ звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 /далі відповідач за первісним позовом /, треті особи Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, Відділ ДАІ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області, про поділ спільного майна подружжя. В обґрунтування позову вказує, що з 21.10.2006 р. вона перебувала в шлюбі з відповідачем за первісним позовом, рішенням Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу 04.11.2013 р. шлюб було розірвано. В них є спільна дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з нею. В період шлюбу було набуто двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, однокімнатну квартиру АДРЕСА_2, 2/3 частки двокімнатної квартири АДРЕСА_3, автомобіль марки «Мазда», модель Е 2200, 1987 року випуску, державний номер НОМЕР_1. Угоди про поділ спільного майна при розірванні шлюбу вони не досягли. Просить суд визнати спільною сумісною власністю три вищевказані квартири, автомобіль, та розділити між ними сумісно набуте майно, визнавши за нею право власності на 2/3 частки двокімнатної квартири АДРЕСА_1, 2/3 частки однокімнатної квартири АДРЕСА_2, 4/9 частки двокімнатної квартири АДРЕСА_3, та право власності на 2/3 частки автомобіля марки «Мазда», модель Е 2200, 1987 року випуску, державний номер НОМЕР_1. За ОСОБА_2 просить визнати 1/3 частку на квартиру АДРЕСА_1, 1/3 частку на квартиру АДРЕСА_2, 2/9 частки двокімнатної квартири АДРЕСА_3, та на 1/3 частку автомобіля марки «Мазда», модель Е 2200, 1987 року випуску, державний номер НОМЕР_1.

01.07.2014 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_4 про визнання майна приватною власністю. В обґрунтування вказує, що з позивачем за первісним позовом він перебував в шлюбі з 21.10.2006 р. по 04.11.2013 р. за час шлюбу, а саме: 01.08.2008 р. він придбав автомобіль «Мазда», модель Е 2200, державний номер НОМЕР_1, для ведення підприємницької діяльності та за кошти, що отримані від підприємницької діяльності. З 20.01.2005 р. він зареєстрований як приватний підприємець і займається виготовленням та розміщенням предметів зовнішньої реклами. Підтвердженням того, що автомобіль куплений не за спільні кошти подружжя, а за кошти від ведення підприємницької діяльності є декларації про отриманий дохід фізичної особи-підприємця за 2007, 2008 р.р. Просить суд визнати автомобіль «Мазда» придбаний в період шлюбу з позивачем за первісним позовом, для ведення підприємницької діяльності з метою отримання прибутку фізичної особи-підприємця, його особистою приватною власністю.

Позивач за первісним позовом в судове засідання 12.06.2015 р. не зявилася, про час, день та місце слухання справи повідомлена належним чином, на попередніх судових засіданнях первісний позов підтримала в повному обсязі, зустрічний позов не визнала.

Представник позивача за первісним позовом ОСОБА_1 в судовому засіданні основний позов підтримав в повному обсязі, пояснив, що ОСОБА_4 відступає від засад рівності часток подружжя та просить суд визнати за нею право власності на 2/3 частини автомобіля «Мазда», оскільки відповідач не сплачує належним чином аліменти на утримання їхньої спільної дитини. Зустрічну позовну заяву не визнав.

Відповідач за первісним позовом в судовому засіданні первісний позов не визнав, пояснив, що двокімнатна квартира АДРЕСА_1 та 2/3 частки двокімнатної квартири АДРЕСА_3 належать йому на підставі договорів дарування, а однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 він отримав в порядку спадкування після смерті матері, що являється його особистою власністю, автомобіль марки «Мазда», модель Е 2200, державний номер НОМЕР_1 він придбав для ведення підприємницької діяльності, що теж являється його особистою власністю. Просить суд відмовити в первісному позові та задовольнити зустрічну позовну заяву. Представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 просить суд задовольнити зустрічний позов ОСОБА_2, а в задоволенні первісного позову відмовити.

Представники третіх осіб за первісним позовом Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області та Відділу ДАІ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області в судове засідання не зявилися, надали суду заяви про розгляд справи в їх відсутність, вирішення питання по справі залишають на розсуду суд.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають частковому задоволенню, а в задоволенні зустрічної повної заяви слід відмовити.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 з 21.10.2006 р. до 04.11.2013 р., який був розірвано рішенням Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу а.с.5,7, в період шлюбу 12.01.2009 р. в них народилася донька ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про народження а.с.6.

Відповідно до договору дарування від 29.03.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_6, та зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 25.04.2008 р., ОСОБА_7 подарувала ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 а.с.83, договором дарування частки квартири від 18.08.2010 р., посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_8, та зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 06.09.2010 р., встановлено, що ОСОБА_9 подарувала ОСОБА_2 2/3 частки квартири АДРЕСА_4 а.с.84-85, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.06.2010 р. та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 14.07.2010 р., ОСОБА_2 в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_10, належить квартира АДРЕСА_5 а.с.86,89.

Відповідно до ч.1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини та чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.

З аналізу вищевказаної норми Закону слідує, що квартира АДРЕСА_1, квартира АДРЕСА_2 та 2/3 частки квартири АДРЕСА_3 належать ОСОБА_2 на праві особистої приватної власності, відповідно поділу між позивачем за первісним позовом не підлягають.

Автомобіль марки «Мазда», модель Е 2200, 1987 року випуску, державний номер НОМЕР_1, був придбаний 01.08.2008 р., в період шлюбу позивача за первісним позовом, даний факт і визнається відповідачем за первісним позовом.

Частиною 1 статті 60 СК України, визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо), самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець а.с.63, однак посилання відповідача за первісним позовом на те, що автомобіль «Мазда» був придбаний ним для ведення підприємницької діяльності та за кошти, що отримані від підприємницької діяльності не свідчать про те, що автомобіль належить лише йому на праві особистої приватної власності, оскільки правовий режим майна автомобіля «Мазда» міг змінитися лише в випадку внесення його до статутного фонду підприємства.

Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір (частини 1, 3 статті 60 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1 ст.11 ЦПК України).

Як встановлено статтею 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Зі змісту наведених правових норм вбачається покладення процесуального обовязку на кожну із сторін довести належними доказами наявність або відсутність тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружити та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сімї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витратив його на шкоду інтересам сімї. За рішенням суду частки майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти.

Заявлена вимога позивача за первісним позов про визнання за нею право власності на 2/3 частки автомобіля марки «Мазда», модель Е 2200, 1987 року випуску, державний номер НОМЕР_1, в звязку з тим, що відповідач за первісним позовом не сплачує належним чином аліменти на утримання дитини, не знаходить свого підтвердження, оскільки позивачем за первісним позовом не надано до суду доказів проживання з нею дитини та ненадання матеріальної допомоги на утримання дитини зі сторони відповідача за первісним позовом.

Отже, суд вважає, що основний позов підлягає частковому задоволенню, лише в частині визнання спільною сумісною власністю подружжя автомобіль «Мазда», оскільки позивачем за первісним позовом не доведено вказану нею підставу відступу від засади рівності часток подружжя при поділі їх майна, а суд вийти за межі позовних вимог не може. Зустрічний позов задоволенню не підлягає в звязку з недоказаністю обставин, які мають значення для ухвалення рішення.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому сума понесених витрат у розмірі 229,41 грн. судового збору, також підлягає стягненню з відповідача по основному позові, на користь позивача по основному позові.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 57, 60-63 СК України, ст.ст. 10, 11, 15, 60, 88, 169, 207, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Первісний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2, треті особи Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, Відділ ДАІ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області, про поділ спільного майна подружжя, та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання майна приватною власністю задовольнити частково.

Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_2 автомобіль марки «МАЗДА», модель Е 2200, 1987 року випуску, державний номер НОМЕР_1, в іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 229,41 грн.

В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання майна приватною власністю відмовити.

Сторони мають право оскаржити рішення подавши протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційну скаргу в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

СУДДЯ: