Постанова № 54682564, 22.12.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/972/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Брезіна Т.М.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

22 грудня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Совгири Д. І. Білоуса О.В.

за участю:

секретаря судового засідання: Зарицької Т.В.,

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просила визнати протиправними дії відповідача та скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, винесені 21 квітня 2015 року.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне зясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечувала, просила суд залишити в силі постанову Вінницького окружного адміністративного суду.

Представник відповідача у судове засідання не зявився. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом на підставі заяви від 01 вересня 2010 року АТ "Сведбанк" про примусове виконання рішення 09 серпня 2010 року нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 видано виконавчий напис нотаріуса № 1651 про звернення стягнення на майно, а саме: нерухоме майно нежитлова будівля (кафе), загальною площею 786,10 кв.м., що знаходиться за адресою: Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Університетська, буд. 21-а та належить на праві власності ОСОБА_3, яка мешкає за адресою: м. Чернівці, 2-й АДРЕСА_1. (а.с. 33).

Державним виконавцем 23 вересня 2010 року було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№21610217 на підставі виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу №1651 від 09 серпня 2010 року про звернення стягнення на майно, а саме: нерухоме майно нежитлова будівля (кафе), загальною площею 786,10 кв.м., що знаходиться за адресою: Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Університетська, буд. 21-а та належить на праві власності ОСОБА_3, яка мешкає за адресою: м. Чернівці, 2-й АДРЕСА_1; про задоволення за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна, вимог ПАТ «Сведбанк» у розмірі:

по кредитному договору №440-Ф від 03 листопада 2005 року:

- заборгованість по кредиту - 1250000 доларів США,

- заборгованість по процентах - 258281,56 доларів США,

- заборгованість по комісії - 109506,75 грн.,

пеня:

- 114936,03 доларів США,

- 12302,21 грн.

Загальна сума заборгованості становить суму еквівалентну 1623217,59 доларів США в гривнях, за офіційним курсом НБУ на день проведення стягнення, що на день вчинення виконавчого напису за офіційним курсом НБУ становить 12807511,43 грн та 121808,96 грн.

В постанові встановлено боржнику термін у 7-денний термін з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження для добровільного виконання виконавчого документа. Стягувачем зазначено ПАТ Сведбанк. (а.с. 38).

Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№21610217 від 23 вересня 2010 р. направлено позивачу 30 вересня 2010 року, що підтверджується супровідним листом №15517-0-33-10-25/3 та копією журналу реєстрації вихідної кореспонденції (книга№5) за 2010 рік. (а.с. 39, 55-57).

Відповідно до Договору від 05.06.2013 р. ПАТ Омега банк, який є правонаступником усіх прав та обовязків ПАТ Сведбанк, відступило право вимоги з ТОВ Фінансова Компанія Фактор Плюс належного виконання зобовязань за кредитним договором №440-Ф від 03.11.2005 року. (а.с. 80-83).

Державним виконавцем 21.04.2015 р. прийнято постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1292932,04 грн. за невиконання у встановлений строк виконавчого документу у виконавчому провадженні ВП№21610217 та постанову про арешт майна боржника (нерухоме майно нежитлова будівля (кафе), загальною площею 786,10 кв.м., що знаходиться за адресою: Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Університетська, буд. 21-а, що належить на праві власності ОСОБА_3, яка мешкає за адресою: м. Чернівці, 2-й АДРЕСА_1, у межах суми стягнення 14222252,43 грн.) та оголошення заборони на його відчуження. (а.с. 41-44).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України №606-XIV від 21.04.1999 "Про виконавче провадження" у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №606-XIV).

Відповідно до ст.1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 1 ст.6 Закону визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Статтею 25 Закону №606-XIV встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 ст.31 Закону № 606-XIV визначено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

За наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам (ч.1 ст.35 Закону № 606-XIV).

Частиною 1 ст.27 Закону № 606-XIV встановлено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону № 606-XIV, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.

З системного аналізу вищезазначених норм, колегія суддів приходить до висновку, що постанова про стягнення з боржника виконавчого збору має виноситися лише після закінчення строку, встановленого для добровільного виконання рішення суду, та за умови направлення боржникові копії постанови про відкриття виконавчого провадження у порядку, передбаченому законодавством.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_3 не отримувала постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №39105090 від 26.07.2013.

Надані відповідачем копії супровідного листа від 30 вересня 2010 року № 15517-0-33-10-25/3 та журналу вихідної кореспонденції не є належними доказами як направлення позивачу постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 21610217 від 23 вересня 2010 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення, так і отримання боржником вказаної постанови. Отже, не має можливості встановити початок і закінчення семиденного терміну, наданого відповідачем для добровільного виконання рішення суду.

Вищенаведене свідчить про те, що відповідачем не було належним чином повідомлено позивача про відкриття виконавчого провадження та, відповідно, про встановлення відповідачем строку для добровільного виконання ним рішення суду, що в свою чергу свідчить про те, що позивача було фактично позбавлено можливості добровільно виконати рішення суду у встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження строк.

Колегія суддів звертає увагу на те, що обов'язок державного виконавця з'ясувати обставину отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження передує вчиненню будь-яких дій стосовно примусового виконання рішення. В той же час, при винесенні оскаржуваної постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №21610217 від 21 квітня 2015 року, державний виконавець не володів інформацією щодо отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження від 21 квітня 2015 року.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" №14 від 26.12.2003 витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово.

В матеріалах справи відсутні докази вчинення державним виконавцем будь-яких дій примусового характеру щодо виконання рішення суду.

З врахуванням викладеного, суд зазначає, що постанова про стягнення з боржника виконавчого збору та постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (ВП №21610217) від 21 квтіня 2015 року є протиправними, оскільки їх винесення в силу ч.1 ст.28 Закону №606-XIV можливо у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч.2 ст.25 цього Закону для самостійного його виконання, за умови вчинення державним виконавцем, передбачених законодавством дій щодо належного повідомлення позивача про відкриття виконавчого провадження та встановленого строку для добровільного виконання рішення суду.

Окрім того рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 грудня 2015 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 та скасовано виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 09 серпня 2010 року за реєстровим номером 1651, на підставі якого відкривалось виконавче провадження.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення враховано не всі встановлені у справі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно зі ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та скасування постанов скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5

Скасувати Постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, винесені 21 квітня 2015 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 6 445 (шість тисяч чотириста сорок п'ять) грн 65 коп.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 28 грудня 2015 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7