Постанова № 54682507, 22.12.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2015 р. Справа № 818/2977/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби геології та надр України на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.09.2015р. по справі № 818/2977/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кусум Фарм"

до Департаменту екології, паливно-енергетичного комплексу та природних ресурсів Сумської обласної державної адміністрації , Державної служби геології та надр України

про визнання протиправними відмови та бездіяльності,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кусум Фарм» (в подальшому ТОВ «Кусум Фарм») звернулося до суду з позовом до Департаменту екології, паливно-енергетичного комплексу та природних ресурсів Сумської обласної державної адміністрації (в подальшому Департамент), Державної служби геології та надр України, в якому просило: визнати протиправною відмову Департаменту від 26 червня 2015 року у видачі ТОВ «Кусум Фарм» дозволу на спеціальне водокористування; визнати протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр Україниз видачі позитивного висновку про можливість надання ТОВ «Кусум Фарм» дозволу на спеціальне водокористування.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року позовні вимоги задоволені у повному обсязі, а саме: визнано протиправною відмову Департаменту від 26 червня 2015 року у видачі ТОВ "Кусум Фарм" дозволу на спеціальне водокористування; визнано протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України з видачі позитивного висновку про можливість надання ТОВ "Кусум Фарм" дозволу на спеціальне водокористування.

Відповідач - Державна служба геології та надр України - не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в звязку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції частково скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 28 травня 2015 року ТОВ «Кусум Фарм» звернулося до Департаменту з клопотанням про надання дозволу на спеціальне водокористування.

За результатами розгляду цього клопотання, Департамент листом № 01-20/1497 від 26 червня 2015 року, відмовив позивачу у видачі дозволу на спеціальне водокористування, оскільки ним отриманий негативний висновок Державної служби геології та надр України № 7118/10/10-15 від 19 червня 2015 року, з посиланням на ч. 5 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Згідно змісту листа Державної служби геології та надр України № 7118/10/10-15 від 19 червня 2015 року, надані позивачем матеріали не дають можливості надати позитивного висновку стосовно отримання дозволу на спеціальне водокористування, у звязку із виявленими недоліками, а саме: у клопотанні відсутня інформація щодо зон санітарної охорони водозабірних споруд, які використовуються для господарсько-питного водопостачання, та в п. 9 клопотання інформація надана не в повному обсязі.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний висновок необґрунтований, а бездіяльність Державної служби геології та надр України з видачі позитивного висновку про можливість надання ТОВ "Кусум Фарм" дозволу на спеціальне водокористування протиправна.

Колегія суддів частково не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 42 Водного кодексу України, водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних,оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Статтею 49 Водного кодексу України визначено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, а Порядок видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України.

Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 321 від 13.03.2002 р. (в подальшому Порядок № 321).

Відповідно до пункту Порядку №321, дозволи видаються за клопотанням водокористувачів з обґрунтуванням потреби у воді, яке погоджується у разі використання підземних вод - з Держгеонадрами або дочірніми підприємствами НАК "Надра України" за переліком, який затверджує Мінприроди.

Законом України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності (в подальшому Закон, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та Порядком №321, передбачено порядок розгляду документів на отримання документів дозвільного характеру. Клопотання та додані до нього документи від водокористувача в будь-якому разі повинні прийматися та розглядатися місцевими дозвільними органами. За результатами розгляду поданих документів дозвільний орган надає дозвіл на спеціальне водокористування або відмовляє в його наданні з зазначенням підстав такої відмови.

У разі відмови у погодженні клопотання або у видачі дозволу водокористувачу надається відповідь з обґрунтуванням причин відмови (п. 4 Порядку № 321 та абз. 2 п. 9 ст. 7 Закону).

Частиною 5 статті 4-1 Закону встановлений вичерпний перелік підстав для відмови у видачі документу дозвільного характеру, а саме: подання субєктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання, документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих субєктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру. Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

Такі самі вимоги містить також Порядок № 321, пунктом 4 якого встановлено, що дозволи видаються уповноваженими органами в місячний термін з дня подання в установленому порядку клопотання. У разі відмови у погодженні клопотання або у видачі дозволу водокористувачу надається відповідь з обґрунтуванням причин відмови.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що в порушення вимог вказаної норми Департамент в листі № 01-20/1497 від 26 червня 2015 року, посилаючись на ч. 5 ст. 4-1 Закону, не зазначив конкретних підстав відмови у видачі дозволу та не зазначив власних зауважень до клопотання, а лише послався на висновок Державної служби геології та надр України № 7118/10/10-15 від 19 червня 2015 року.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання Департаменту у вищезазначеному листі на наявність негативного висновку Державної служби геології та надр України, оскільки зазначений лист складений за результатами оцінки повноти заповнення позивачем клопотання, а не за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру, що суперечить ч. 5 ст. 4-1 Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що, оформлена листом № 01-20/1497 від 26 червня 2015 року, відмова Департаменту у видачі ТОВ "Кусум Фарм" дозволу на спеціальне водокористування без фактично проведених експертиз та досліджень є протиправною, у звязку з чим постанова суду першої інстанції в цій частині обґрунтована.

Щодо позовної вимоги ТОВ "Кусум Фарм" про визнання протиправною бездіяльності Державної служби геології та надр України з видачі позитивного висновку про можливість надання ТОВ "Кусум Фарм" колегія суддів зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що Державна служба геології та надр України вчиняла дії щодо розгляду клопотання позивача про надання дозволу та за результатами розгляду цього клопотання повернула пакет документів ТОВ "Кусум Фарм" на доопрацювання, тобто бездіяльність відповідачем не допускалася, у звязку з чим позовна вимога щодо визнання протиправною бездіяльності Державної служби геології та надр України безпідставна та не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню, з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 167, 195, 196, п. п. 1, 3 ч.1 ст. 198, 200, 202, 205, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України задовольнити частково.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.09.2015р. по справі № 818/2977/15 скасувати в частині визнання протиправною бездіяльності Державної служби геології та надр України з видачі позитивного висновку про можливості надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Кусум Фарм» дозволу на спеціальне водокористування.

В цій частині прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кусум Фарм».

В інішй частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.09.2015 р. по справі № 818/2977/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст постанови виготовлений 25.12.2015 р.