Ухвала суду № 54682210, 17.12.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2015 р.м. ОдесаСправа № 814/2134/14

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Єщенка О.В.

суддів Димерлія О.О.

ОСОБА_1

За участю: секретаря Вишневської А.В.

представника позивача ОСОБА_2 (довіреність від 03.04.2015 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства інфраструктури України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» до Реєстраційної служби Жовтневого районного управління юстиції у Миколаївській області, Галицинівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Міністерства Інфраструктури України про часткове скасування рішення та свідоцтва, зобовязання утриматись від проведення державної реєстрації права власності,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому з урахуванням уточнень до позову, просило скасувати рішення Реєстраційної служби Жовтневого районного управління юстиції у Миколаївській області про державну реєстрацію прав в частині проведення державної реєстрації права власності за державою в особі Міністерства інфраструктури України в господарському віданні Миколаївської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на обєкти нерухомого майна: з'єднувач залізничного полотна 181, автошлях 39, автошлях 118, автошлях 107, автошлях 167, автошлях 109, автошлях 170, автошлях 171, майданчик 48, залізничні шляхи до котельні газового господарства 94, розташовані за адресою: Миколаївська область, Жовтневий район, с. Галицинове, вул. Набережна, 54; скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії АВ № 629740 від 27 серпня 2008 року, видане Виконавчим комітетом Галицинівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області в частині засвідчення права власності за державою в особі Міністерства в господарському віданні Миколаївської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на нерухоме майно та зобовязати Реєстраційну службу утриматись від проведення державної реєстрації прав - права власності за державою в особі Міністерства в господарському віданні Миколаївської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на нерухоме майно.

В обґрунтування позову зазначено, що рішенням про державну реєстрацію прав за Державою в особі Міністерства було зареєстровано право власності на теж саме нерухоме майно, яке на праві власності належить позивачу. Також, питання про приналежність права власності на нерухоме майно саме за Товариством вирішено в судовому порядку, у звязку із чим, реєстрація за державою права власності на нерухоме майно, порушує права позивача як законного власника цього майна.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено частково. Суд скасував рішення Реєстраційної служби Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області про державну реєстрацію прав в частині проведення державної реєстрації права власності за державою в особі Міністерства інфраструктури України в господарському віданні Миколаївської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на обєкти нерухомого майна: з'єднувач залізничного полотна 181, автошлях 39, автошлях 118, автошлях 107, автошлях 167, автошлях 109, автошлях 170, автошлях 171, майданчик 48, залізничні шляхи до котельні газового господарства 94, розташовані за адресою: Миколаївська область, Жовтневий район, с. Галицинове, вул. Набережна, 54. Скасував свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САВ № 629740 від 27 серпня 2008 р., видане виконавчим комітетом Галицинівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області в частині засвідчення права власності за державою в особі Міністерства інфраструктури України в господарському віданні Миколаївської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на обєкти нерухомого майна: з'єднувач залізничного полотна 181, автошлях 39, автошлях 118, автошлях 107, автошлях 167, автошлях 109, автошлях 170, автошлях 171, майданчик 48, залізничні шляхи до котельні газового господарства 94, розташовані за адресою: Миколаївська область, Жовтневий район, с. Галицинове, вул. Набережна, 54. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

В апеляційній скарзі Міністерство інфраструктури України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не повне зясування обставин справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2015 року на місці, що занесена до журналу судового засідання, залучено до участі у справі у якості другого відповідача державного реєстратора Реєстраційної служби Жовтневого районного управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_3.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно Серії САА №275820, виданого 13.11.2004 року Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради, ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» на праві приватної власності належить комплекс Дніпро-Бузький морський порт, у тому числі, з'єднувач залізничного полотна 181, автошлях 39, автошлях 118, автошлях 107, автошлях 167, автошлях 109, автошлях 170, автошлях 171, майданчик 48, залізничні шляхи до котельні газового господарства 94.

07.10.2013 року Реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області проведено державну реєстрацію права власності на це майно за ТОВ «Миколаївський глиноземний завод», про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис №2774647.

Також як встановлено судом першої інстанції, 15 серпня 2008 року Галицинівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області прийнято рішення № 2 «Про оформлення права власності на обєкти нерухомого майна та реєстрацію правоустановчих документів», а саме право власності держави в особі Міністерства транспорту та звязку України в господарському віданні державного підприємства «Дніпро-Бузький морський торговельний порт», в тому числі, на з'єднувач залізничного полотна 181, автошлях 39, автошлях 118, автошлях 107, автошлях 167, автошлях 109, автошлях 170, автошлях 171, майданчик 48, залізничні шляхи до котельні газового господарства 94, розташовані за адресою: Миколаївська область, Жовтневий район, с. Галицинове, вул. Набережна, 54.

На підставі вказаного рішення, 27 серпня 2008 року виконавчим комітетом сільської ради видано Державі в особі Міністерства транспорту та звязку України в господарському віданні державного підприємства «Дніпро-Бузький морський торговельний порт» Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія САВ № 629740, в тому числі, на вищезазначені обєкти нерухомого майна.

На підставі вказаного свідоцтва 17.06.2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Жовтневого районного управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_3 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за державою в особі Міністерства нерухомого майна.

Разом з цим, як встановлено судом першої інстанції, рішення Галицинівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області «Про оформлення права власності на обєкти нерухомого майна та реєстрацію правоустановчих документів» від 15.08.2008 року №2 було предметом судового оскарження у справі №2а-5.5.1/1411/1/12.

Так, постановою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 26 листопада 2012 року позов Товариства задоволено частково. Суд скасовав рішення Галицинівської САВ №2 від 15.08.2008 року «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна та реєстрацію правоустановчих документів» в частині щодо оформлення права власності на наступні об'єкти нерухомого майна: з'єднувач залізничного полотна; автошлях №39; автошлях №118; автошлях 107; автошлях 167; автошлях 109; під'їздні дороги до територій; автошлях 170; автошлях 171; майданчик №48; залізничні шляхи до КГГ; шляхи від залізниці на території заводу, про видачу свідоцтва про право власності на вказані об'єкти та про реєстрацію Міністерством транспорту та зв'язку права власності на вищевказані об'єкти нерухомого майна.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову Товариства відмовлено у повному обсязі.

Зазначена постанова переглядалась в касаційному порядку і ухвалою Вищого адміністративного суду України від 2 липня 2013 року скасовано постанову Одеського апеляційного адміністративного суду та залишено в силі постанову Жовтневого районного суду Миколаївської області від 26 листопада 2012 року.

Також, судом першої інстанції у цій справі враховано постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 1 жовтня 2013 року, залишеною без змін Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2014 року, якою задоволено позов Товариства до виконавчого комітету Миколаївської міської ради про скасування рішень останнього, якими майновому комплексу, в тому числі і нерухомому майну, була присвоєна нова адреса: м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 479, а також за державою оформлено право власності на майновий комплекс, в тому числі і нерухоме майно.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки рішення сільської ради, на підставі якого видавалось оскаржуване свідоцтво про право власності на нерухоме майно, скасовано в судовому порядку, державна реєстрація нерухомого майна за державою в особі Міністерства проведена на те ж саме майно, яке належить позивачу, позовні вимоги в частині скасування вказаних свідоцтва і рішення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів висновки суду вважає правильними, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 1 ст. 15 Закону України від 01.07.2004 року № 1952-IV визначено послідовність державної реєстрації прав та їх обтяжень, яка проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України від 01.07.2004 року № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться, зокрема, на підставі свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону, інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Згідно із п.п. 7 п. 37 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи його дублікат, видані до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією.

За правилами ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року № 280/97-ВР сільські ради питання, що відносяться до їх компетенції, вирішують виключно на пленарних засіданнях ради, про що приймають відповідні рішення.

Враховуючи наведені норми законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що державна реєстрація права власності, проведена згідно свідоцтва про право власності, виданого на підставі рішення органу місцевого самоврядування, яке скасовано судовим рішенням, що набрало законної сили, а також з урахуванням наявності судового рішення про відмову у визнанні за державою права власності на нерухоме майно, не вважається такою, що проведена у відповідності вимог Закону, що безумовною підставою для її скасування.

Також, з урахуванням наведеного, вірним є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для скасування свідоцтва про право власності, видане на підставі вказаного рішення органу місцевого самоврядування.

Таким чином, враховуючи, що державна реєстрація права власності, проведена згідно свідоцтва про право власності, виданого на підставі рішення органу місцевого самоврядування, яке скасовано судовим рішенням, що набрало законної сили, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про скасування вказаних рішення та свідоцтва.

Вирішуючи спір по суті, судом першої інстанції вірно застосовано норми процесуального законодавства, надано правильну правову оцінку правилам, закріпленим в ст. 2 КАС України, які визначають повноваження адміністративного суду щодо захисту порушеного права або інтересу, зокрема, юридичної особи з боку органу державної влади, у звязку із чим суд дійшов вірного висновку про безпідставність застосування вказаних приписів до спірних правовідносин при вирішенні питання про застосування такого захисту на майбутнє та відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо заборони реєстраційному органу вчиняти дії, спрямовані на реєстрацію нерухомого майна.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Міністерства інфраструктури України залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

ОСОБА_1