Ухвала суду № 54682129, 22.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2015 р.м. ОдесаСправа № 821/3551/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Єщенка О.В.

суддів Димерлія О.О.

ОСОБА_1

За участю: секретаря Вишневської А.В.

представника позивача ОСОБА_2 (довіреність від 15.05.2015 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Українські рисові системи» до Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Українські рисові системи» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції ДФС у Херсонській області від 30.08.2013 року №0000822114 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 62 828 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 31 414 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки відповідача про порушення позивачем правил оподаткування з податку на додану вартість, формування податкового кредиту із заявленням сум податку до бюджетного відшкодування за травень 2013 року не відповідають дійсності та зроблені за результатами безпідставної перевірки. Суми податку, заявлені позивачем на відшкодування, сформовані за результатами експортних операцій сільськогосподарської продукції, вартість якої включає виробничі фактори, повязані з підготовкою та реалізацією продукції, підтвердженням чого є відповідні первинні та розрахункові документи. Разом з цим, податковим органом не проведено належного аналізу формування сум податку, заявленого до відшкодування, на підставі даних бухгалтерського обліку підприємства, що призвело до безпідставного зменшення відємного значення по податку на додану вартість згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2013 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 30.08.2013 року № НОМЕР_1.

В апеляційній скарзі Скадовська об'єднана державна податкова інспекція ДФС у Херсонській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 09.08.2013 року по 15.08.2013 року Скадовською ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «СП «Українські рисові системи» з питань правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2013 року, за результатами якої складено акт від 16.08.2013 року №13/220/33124219.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення ТОВ «СП «Українські рисові системи» п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200, п. 209.4 ст. 209 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у травні 2013 року у сумі 62 828 грн., яка задекларована на рахунок платника у банку.

На підставі виявлених порушень Скадовською ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області винесено податкове повідомлення-рішення від 30.08.2013 року №0000822114, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 62 828 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 31 414 грн.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, оскільки висновки відповідача про завищення позивачем бюджетного відшкодування не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, ґрунтуються без посилання на первинні документи платника податків, без враховування обставин здійснення господарської діяльності підприємства, оскаржуване рішення відповідача не відповідає вимогам податкового законодавства, тому підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 209.4 ст. 209 Податкового кодексу України при вивезенні сільськогосподарських товарів у митному режимі експорту сільськогосподарське підприємство - виробник таких товарів/послуг має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів/послуг, вартість яких включається до складу виробничих факторів. Таке відшкодування здійснюється в загальному порядку.

Так, згідно із п.п. 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вірно встановив суд першої інстанції, позивач є сільськогосподарським товаровиробником, у 2013 році основним видом діяльності його було виробництво сільськогосподарської продукції, у звязку з цим він застосовував пільговий режим оподаткування ПДВ доходів, отриманих від продажу сільськогосподарських товарів.

У квітні 2013 року позивачем було продано сільськогосподарську продукцію (рис) на експорт згідно з контрактами, укладеними з нерезидентами ТОВ «Агро-Союз» (Киргизька Республіка) та компанією «Moldagroproduct» SRL (Молдова).

Експорт рису підтверджується вантажно-митними деклараціями, податковими та бухгалтерськими документами позивача.

Для декларування бюджетного відшкодування з ПДВ у 2013 році позивач мав із сільськогосподарської декларації з ПДВ до загальної декларації з ПДВ перенести частину податкового кредиту, який пов'язаний з виробництвом експортованого рису.

За даними позивача сума такого податкового кредиту (який стосується експорту рису у квітні 2013 року) становить 62 828,00 грн. і тому цю суму ПДВ було перенесено із сільськогосподарської до загальної декларації з ПДВ.

Обчислену суму позивач підтверджує податковими накладними та розрахунком податкового кредиту. Вона сформована за рахунок ПДВ, фактично сплаченого постачальникам товарів (послуг) у попередніх податкових періодах.

Таким чином, позивач при перенесенні податкового кредиту формально виконав вимоги ст. 209 ПК України, а при декларуванні бюджетного відшкодування з цієї суми податкового кредиту - виконав вимоги ст. 200 ПК України.

Отже, судом встановлено, що декларування спірного бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2013 року повязане із експортом рису, здійсненого позивачем у квітні 2013 року згідно з контрактами, укладеними з нерезидентами ТОВ «Агро-Союз» (Киргизька Республіка) та компанією «Moldagroproduct» SRL (Молдова).

Разом з цим, судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги посилання податкового органу на те, що для виконання умов контракту з нерезидентом ТОВ «Агро-Союз» (Киргизька Республіка) (контракт від 08.02.2013 р. № 1/08/0213) позивач 3 квітня 2013 р. здійснював транспортування крупи рисової до станції Мирне вагон згідно товарно-транспортних накладних, складених з порушенням Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363, оскільки ці порушення не є підставою для позбавлення підприємства права на формування бюджетного відшкодування з ПДВ у травні 2013 року.

Також, судом встановлено, що відповідачем під час проведення перевірки, для обчислення податкового кредиту, який підлягав перенесенню до загальної декларації з ПДВ, позивач обчислив питому вагу доходів, отриманих від продажу рису на експорт, у загальних доходах, отриманих від продажу всього виробленого рису. Виходячи з обчисленої питомої ваги було обчислено податковий кредит, який припадає на експортовану сільськогосподарську продукцію.

За даними позивача у квітні 2013 року питома вага експортних операцій склала 10,6% і відповідно до цього було визначено податковий кредит, що підлягав перенесенню до загальної декларації з ПДВ.

Разом з цим, під час провадження сільськогосподарської діяльності, що повязана з вирощуванням, підготовкою до реалізації та експорту сільськогосподарської продукції, позивачем понесені витрати на потреби, що включаються до складу виробничих факторів, а саме віднесено суму ПДВ від витрат за споживчу електроенергію, водопостачання, міндобрива, послуги з підготовки продукції до первинної реалізації, надання послуг у рослинництві, на паливно-мастильні матеріали.

На підтвердження правомірності віднесення сум ПДВ, сплачених постачальникам у складі вартості товарів/послуг, вартість яких включається до виробничих факторів, які використані позивачем при виробництві/виготовленні експортованого рису в квітні 2013 року, позивачем надані відповідні первинні документи, що відображені в бухгалтерському та податковому обліку, а саме договори, акти наданих послуг/виконаних робіт, платіжні доручення, податкові накладні, товарно-транспортні накладні тощо.

В свою чергу податковим органом не ставиться під сумнів підтвердження первинними документами сільськогосподарських операцій, не зазначає про неможливість встановити зміст та обсяг операцій, а лише робить розрахунки сум бюджетного відшкодування позивача без конкретного посилання на первинний або розрахунковий документ, який у органу викликає висновки про неправомірність заявлення позивачем відповідних сум до відшкодування.

Враховуючи викладене, оскільки позивачем первинними документами підтверджено правомірність формування податкового кредиту за експортними операціями, за цими документами вбачаються зміст та обсяг операцій, понесені витрати під час провадження сільськогосподарської діяльності, податковим органом не наведено конкретного посилання на неправомірність заявленого позивачем бюджетного відшкодування по податку на додану вартість з посиланням на первинний документ, який би позбавляв платника заявляти до відшкодування сум ПДВ, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про необґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, що є безумовною підставою для його скасування.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не встановлено.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

ОСОБА_1