Ухвала суду № 54682101, 23.12.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2015 р. Справа № 876/7951/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Дяковича В.П., Онишкевича Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Джули В.М.,

представника відповідача ОСОБА_1І,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпєль» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпєль» до Державної податкової інспекції у Жовківському районі ГУ ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпєль» (далі ОСОБА_2 «Інтерпєль») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовківському районі ГУ ДФС у Львівській області (далі ДПІ у Жовківському районі ГУ ДФС у Львівській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 травня 2015 року № НОМЕР_1 про нарахування пені за неповернення валютної виручки у розмірі 298 294,43 грн.

Вважає, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, прийнятим з порушенням вимог податкового законодавства, і таким, що підлягає скасуванню. Зазначає, що висновки ДПІ у Жовківському районі ГУ ДФС у Львівській області, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими і безпідставними. Крім того зазначає, що його діях відсутній склад порушення, оскільки не може нести відповідальність за неповернення валютної виручки.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06.07.2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач ОСОБА_2 «Інтерпєль» оскаржив постанову суду першої інстанції. Вважає, що оскаржувана постанова винесена без належного зясування обставин справи і з порушенням норм матеріального права. Просить її скасувати і прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі зазначає, що розрахунок пені за порушення термінів розрахунків за зовнішньою операцією є помилковим, оскільки при здійсненні розрахунку відповідач користувався середньообліковим курсом НБУ, а не офіційним курсом НБУ на день виникнення заборгованості.

В судове засідання представник апелянта не з'явився був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без його участі.

Представник відповідача під час апеляційного розгляду заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області року проведено позапланову виїзну перевірку ОСОБА_2 «Інтерпєль» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за контрактом № 4 від 20.03.2013 року між ОСОБА_2 «Інтерпєль»(продавець) та «DISRICURT» (покупець), за наслідками якої складений акт №190/13-23/2201/36762284 від 08.05.2015 року.

На підставі акта перевірки від 08.05.2015 року ДПІ у Жовківському районі ГУ ДФС у Львівській області винесла податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 27.05.2015 року, яким позивачу за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності нараховане грошове зобов'язання за платежем «пеня по валюті» на суму 298294,43 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, виходив з того, що позивачем ОСОБА_2 «Інтерпель» був пропущений граничний строк повернення валютної виручки, що і було підставою для нарахування пені. Крім того, судом було зазначено, що нарахування пені проводилося за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, між ОСОБА_2 «Інтерпєль» та «DISTRICURT» був укладений зовнішньоекономічний контракт №4 від 20.05.2013 року, на виконання якого позивач 25.09.2014 року поставив своєму контрагенту хромовий напівфабрикат «Вет-Блу» з вологістю 65% із шкір сировини ВРХ на загальну суму 71652,49 євро відповідно до вантажно-митної декларації №209120000/2014/838023.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

У ч. 4 ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті. У відповідності до цих законодавчих норм Постановою Національного банку України від 20.08.2014 року №515 «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України» було встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до пункту 2.2 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 року № 136, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України за № 338/3631, відлік встановленого законом строку розрахунків за експортними операціями банк починає з наступного календарного дня після оформлення вантажно-митної декларації.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до переконання, що здійснення розрахунків в іноземній валюті за операціями з експорту та імпорту товарів здійснюється у строк, що не перевищує 90 календарних днів і відлік вказаного строку починається з наступного після оформлення вантажно митної декларації.

Із наявної в матеріалах справи вантажно-митної декларації від 25.09.2014 року № 209120000/2014/838023, дата митного оформлення та перетину кордону відбулася 25.09.2014 року. Таким чином граничним терміном надходження валютної виручки на митну територію України є 24.12.15 року( 90день- останній день для сплати).

Як вбачається із матеріалів справи у період з 25.12.2015 року по 29.12.2015 року позивач прострочив платіж на суму 34428,71 євро строком на 5 днів; у період з 30.12.2014 року по 06.02.2015 року позивач на 39 днів прострочив платіж на суму 33428,71 євро; у період з 07.02.2015 року по 29.04.2015 року позивач на 82 дні прострочив платіж на суму 32828,71 євро. Заборгованість за експортною операцією ОСОБА_2 «Інтерпєль», яка відбулася 25.09.2014 року на умовах контракту № 4 від 20.05.2013 року, у зв'язку з її поетапним погашенням тричі зменшувалася у період: 25.12.2014 року, 30.12.2014 року та 07.02.2015 року, відповідач при нарахуванні пені враховував курс гривні до євро встановлений НБУ.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

З зазначеного вбачається, що при нарахуванні пені ключовими факторами є розмір заборгованості в іноземній валюті та курс валюти, встановлений НБУ станом на дату виникнення такої заборгованості.

Таким чином, безпідставними є посилання апелянта у апеляційній скарзі про те, що відповідач при нарахуванні пені використовував середньообліковий курс НБУ за кожний день прострочення.

Крім того, апеляційний суд не бере до уваги посилання апелянта про відсутність його вини у несвоєчасному поверненні нерезидентом валютної виручки за поставлений товар у звязку з виконанням умов контракту. Оскільки виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення, вантажної митної декларації, у випадку порушення зазначених строків резиденти повинні нести відповідальність передбачену ст. 4 Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Доводи ОСОБА_2 «Інтерпєль» про відсутність його вини у несвоєчасному поверненні нерезидентом валютної виручки за поставлений товар на умовах контракту №4 від 20.05.2013 року жодним чином не впливають на наявність підстав для нарахування пені на підставі ст. 4 вищезазначеного закону.

Відтак, колегія суддів апеляційного суду приходить до переконання про правомірність винесеного податкового повідомлення рішення, адже розрахунок пені за порушення ОСОБА_2 «Інтерпєль» вимог ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» узгоджується з вимогами закону.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

ухвалив :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпєль» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2015 року у справі № 813/2835/15- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий Л.П. Іщук

Судді В.П. Дякович

ОСОБА_3

Ухвала складена в повному обсязі 25.12.15 року