Постанова № 54682084, 16.12.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/2677/13-а

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Вербицької Н.В., Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства «Лікос» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Лікос» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про збільшення грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств, про зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість, про збільшення грошового зобовязання з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

15 липня 2013 року приватне підприємство «Лікос» звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, в якому, з врахуванням уточнення в грудні 2013 року позовних вимог, просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 22 березня 2013 року № НОМЕР_1 про збільшення грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств загальному розмірі 1 512 083,44 грн. (1 209 666,75 грн. за основним платежем, 302 416,69 грн. за штрафними санкціями);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 22 березня 2013 року № НОМЕР_2 про зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість в сумі 21 492 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 22 березня 2013 року № НОМЕР_3 про збільшення грошового зобовязання з податку на додану вартість у загальному розмірі 1 177 670 грн. (942136 грн. за основним платежем та 235 534 грн. за штрафними санкціями).

Постановою від 21 січня 2014 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Херсонський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою суду, ПП «Лікос» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що висновки суду першої є помилковими, не відповідають фактичним обставинам справи та такими, що виникли внаслідок невірного тлумачення умов укладеного договору та чинного законодавства.

Зокрема, апелянт вважає помилковим висновок суду, що наданні ПП «Лікос» докази транспортування придбаних у ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» нафтопродуктів не підтверджують господарських операцій між позивачем та вказаним постачальником у звязку із зазначенням в них в якості відправника не ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс», а інших субєктів господарювання, посилаючись на те, що за умовами договору поставки нафтопродуктів №14 від 07.07.2010р. поставка здійснюється на умовах СРТ, за якими покупець не відповідає за поставку та не досліджує її умови. ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс», як трейдерська компанія, може придбавати товар у будь-якого контрагента та вправі звернутися до нього з вимогою поставити товар до будь-якого іншого контрагента. У такому випадку, ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» не може бути відображено в накладних УЗ як відправник товару.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби письмових заперечень на апеляційну скаргу не надала.

Ухвалюючи постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що ПП «Лікос» 22.10.1999р. зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Херсонської міської ради, з 26.10.1999р. перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у м. Херсоні та зареєстроване платником податку на додану вартість.

Суд першої інстанції встановив, що відповідно до п.п.20.1.1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України, у період з 22.02.2013р. по 28.02.2013р. податковим ревізором-інспектором відповідача проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПП «Лікос» з питання підтвердження господарських відносин з ТОВ «НКВ «Зембуд-Сервіс» за липень, серпень 2010 року, за результатами якої складений акт перевірки від 06.03.2013р. №1518/22.1/30571017, у висновках якого зафіксовано порушення позивачем: п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №283/97-ВР від 22.05.1997 року «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування за 3 квартали 2010 року в сумі 146811 грн. та занижено податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за 3 квартали 2010 року в сумі 1 209 666,75 грн.; порушення позивачем п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 942136 грн. та завищено від'ємне значення по ряд. 26 декларації за вересень 2010 року в сумі 21 492 грн.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення рішення від 22.03.2013р.: №0002052200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1177670 грн.; №0002062200 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за 9 міс. 2010 року у сумі 21492 грн.; №0002072200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток всього на загальну суму 1512083,44 грн.

Суд першої інстанції встановив, що підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень є висновок ДПІ у м. Херсоні про безтоварність господарських операцій ПП «Лікос» з ТОВ «НКВ «Зембуд-Сервіс» за договором поставки нафтопродуктів №14 від 07 липня 2010 року, за умовами якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти у кількості, за номенклатурою, цінами та строками поставки згідно умовам даного договору та додатків до нього, які є невід'ємною частиною даного договору. Дослідивши надані позивачем первинні документи, суд першої інстанції встановив, що ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» оформлено на адресу позивача протягом липня, серпня 2010 року поставку дизельного палива на загальну суму 4985477,88 грн., ПДВ 994533,95 грн.

Також суд першої інстанції встановив наявність у ПП «Лікос» первинних документів, які стали підставою для формування показників звітності щодо валових витрат та податкового кредиту внаслідок вчинення господарської операції з контрагентом ТОВ «НКВ «Зембуд-Сервіс» при поставці нафтопродуктів, проте визнав обґрунтованими доводи податкового органу щодо не підтвердження належними первинними документами факту поставки дизельного палива на адресу позивача саме його контрагентом ТОВ «НКВ «Зембуд-Сервіс», у звязку з тим, що видаткові та податкові накладні оформлені вказаним контрагентом, тоді як у перевізних документах відправниками та власниками поставлених нафтопродуктів є інші особи.

Зокрема, суд першої інстанції зазначив, що перевезення дизельного палива на адресу позивача у кількості 26,501 тонн оформлено ТТН від 09.07.2010р. за №К-0000218, згідно якої вантажоотримувачем та платником є ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс», відправником є ЗАТ «РУР ОСОБА_1А.», прийняв водій ПП «Лікос»; перевезення дизельного палива на адресу позивача у кількості 112,589 тонн оформлено накладною Укрзалізниці на маршрут або групу вагонів 52347829 від 10.07.2010р., згідно якої відправник та платник ЗАО «Линик», у розділі «заяви і відмітки відправника» вказано, що товар - власність ТОВ «ТНК ВР Коммерс»; перевезення дизельного палива на адресу позивача у кількості 109,600 тонн оформлено накладною Укрзалізниці №44921003, №44921004 від 18.07.2010р., згідно якої відправник та платник ЗАТ «Торговий дім Укртатнафта»; перевезення дизельного палива у кількості 123,750 тонн оформлено накладною Укрзалізниці №52692380 від 24.07.2010р., згідно якої відправник та платник ЗАО «Линик», у розділі «заяви і відмітки відправника» вказано, що товар - власність ТОВ «ТНК ВР Коммерс»; перевезення дизельного палива у кількості 57,547 тонн оформлено накладною Укрзалізниці №43035713 від 29.07.2010р., згідно якої відправник та платник ДНМ-2, у розділі «заяви і відмітки відправника» вказано підїзний шлях ПП «Лікос»; перевезення дизельного палива у кількості 113,175 тонн оформлено накладною Укрзалізниці на маршрут або групу вагонів 46566328 від 30.07.2010р., згідно якої відправник - Феодосійське ПОНП, а платник ТОВ «ХК «Укрхімпром», у розділі «заяви і відмітки відправника» вказано, що товар прибув водним транспортом з Російської Федерації; перевезення дизельного палива у кількості 108800 тонн оформлено накладною Укрзалізниці на маршрут або групу вагонів 33524713 від 30.07.2010р., згідно якої відправник та платник ПП «Лекс Транс»; перевезення дизельного палива у кількості 57,435 тонн оформлено накладною Укрзалізниці №43037190 від 13.08.2010р., згідно якої відправник та платник ДНМ-2, у розділі «заяви і відмітки відправника» вказано підїзний шлях ПП «Лікос»; перевезення дизельного палива у кількості 57,465 тонн оформлено накладною Укрзалізниці №46566518 від 13.08.2010р., згідно якої відправник - Феодосійське ПОНП, а платник - ТОВ «ХК «Укрхимпром», у розділі «заяви і відмітки відправника» вказано, що товар прибув водним транспортом з Російської Федерації.

У звязку з цим, суд першої інстанції дійшов висновку, що наданими суду первинними документами не спростовані доводи податкового органу щодо недоведеності факту отримання ПП «Лікос» спірного дизельного палива саме від ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс», як це передбачено умовами договору та підписаними до нього додатковими угодами.

За висновками суду першої інстанції, позивач в ході розгляду справи не довів фактичне виконання господарської операції безпосередньо сторонами за договором поставки, зокрема, здійснення поставки нафтопродуктів ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс», оскільки наданими до матеріалів справи документами підтверджено отримання спірних нафтопродуктів від інших контрагентів; позивач не надав будь-яких доказів, з яких можна було б встановити причетність відправників дизельного палива до виконання договору поставки нафтопродуктів, укладеного між позивачем та ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс». Внаслідок відсутності доказів виконання господарської операції контрагентом ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» первинні документи та податкові накладні не можуть бути підставою для формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за наслідками господарської операції з вказаним контрагентом.

В оскарженій постанові суд першої інстанції також зазначив, що податковий орган правомірно зменшив позивачу валові витрати на 4 985 478 грн. та податковий кредит на суму ПДВ 963 628 грн. по безтоварних господарських операціях з ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» та, відповідно, нарахував податок на прибуток у сумі 1209666,75 грн., податок на додану вартість у сумі 942136 грн. та зменшив розмір від'ємного значення ПДВ на 21492 грн. відповідно до оскаржених податкових повідомлень - рішень.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2015 року відповідача по справі Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби замінено на процесуального правонаступника Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області.

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не зявились, у звязку з чим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Предметом спору, є законність податкових повідомлень-рішень податкового органу правонаступником якого є ДПІ у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області від 22 березня 2012 року №0002072200, №0002062200 та №0002052200, які прийняті на підставі акту позапланової документальної невиїзної перевірки №1518/22.1/30571017 від 06.03.2013р., в якому податковим органом зафіксовано порушення позивачем п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №283/97-ВР від 22.05.1997 року «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість», при фінансово-господарських взаємовідносинах ПП «Лікос» з ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» у липні-серпні 2010 року.

Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків. При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України, саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на дослідженні, наданих ПП «Лікос» до перевірки, первинних бухгалтерських та податкових документів, про що зазначено в акті перевірки, які податковий орган вважає такими, що не підтверджують реальність господарських правовідносин між позивачем та його контрагентом ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс».

Апеляційний суд встановив, що 07 липня 2010 року між ПП «Лікос» (покупець) та ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» (постачальник) укладений договір поставки нафтопродуктів №14, за умовами якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти у кількості, за номенклатурою, цінами та строками поставки згідно умовам даного договору та додатків до нього, які є невід'ємною частиною договору (т.1 а.с.82-86).

Додатками №1 від 07.07.2010р., №2 від 08.07.2010р., №3 від 15.07.2010р., №5 від 16.07.2010р., №6 від 21.07.2010р., №7 від 27.07.2010р. №8 від 29.07.2010р., №9 від 29.07.2010р., №10 від 13.08.2010р., №11 від 13.08.2010р. до договору поставки визначено найменування, кількість та ціна товару, що поставляється, а також умови поставки. Згідно вищевказаних додатків ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» оформлено на адресу позивача протягом липня, серпня 2010 року поставку дизельного палива на загальну суму 4985477,88 грн. (ПДВ 994533,95 грн.) що підтверджено відповідними первинними документами, а саме:

- за додатком №1 від 07.07.2010р. (т.1 а.с.94) на поставку 120 тонн (+/- 10%) дизельного пального на загальну суму 860 000 грн. (в т.ч. ПДВ 143 380 грн.): податковою накладною виписаною ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» №31 від 10.07.2010р. на 112,589 тонн дизельного пального на загальну суму 807 150,54 грн. (в т.ч. ПДВ 134 525,09 грн.); видатковою накладною №РН-000028 від 10.07.2010р. на 112,589 тонн дизельного пального; актом приймання передачі товару №РН-0000028 від 10.07.2010р. до договору №14 від 07.07.2010р.; видатковою накладною №РО-0000046 від 10.07.2010р. на 112,589 тонн дизельного пального на загальну суму 784 675,11 грн. (в т.ч. ПДВ 130 779,18 грн.), яка виписана постачальником ТОВ «Рондекс 2000» одержувачу ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» за договором №6/07/10 від 06.07.2010р.; актом приймання передачі №1 від 10.07.2010р., відповідно до якого від ТОВ «Рондекс 2000» передано до ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» товар дизельне пальне у кількості 123,750 тонн на загальну суму 861 060,34 грн. (в т.ч. ПДВ 143 510,05 грн.) (т. 1 а.с.44-46, 61, 67-68);

- за додатком №2 від 08.07.2010р. (т.1 а.с.95-96) на поставку 31 960,00 літрів (+/- 10%) дизельного пального на загальну суму 185 435,76 грн. (в т. ч. ПДВ 30 905,96 грн.): податковою накладною, виписаною ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» №28 від 09.07.2010р. на поставку 26,501 тонн дизельного пального на загальну суму 185 435,76 грн. (в т.ч. ПДВ 30 905,96 грн.); видатковою накладною №РН-0000025 від 09.07.2010р. на поставку 26,501 тонн дизельного пального на загальну суму 185 435,76 грн. (в т.ч. ПДВ 30 905,96 грн.) виписаною від постачальника ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» покупцю ПП «Лікос» (т.1 а.с.61, 69);

- за додатком №3 від 15.07.2010р. (т.1 а.с.93) на поставку 120 тонн (+/- 10%) дизельного пального на загальну суму 864 000 грн. (в т. ч. ПДВ 144 000 грн.): податковою накладною виписаною ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» №63 від 24.07.2010р. на поставку 123,750 тонн дизельного пального на загальну суму 891 000 грн. (в т.ч. ПДВ 148 500 грн.); видатковою накладною №РН-0000072 від 24.07.2010р. на поставку 123,750 тонн дизельного пального на загальну суму 891 000 грн. (в т.ч. ПДВ 148 500 грн.), виписаною від постачальника ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» покупцю ПП «Лікос»; актом приймання передачі товару №РН-0000072 від 24.07.2010р. до договору №14 від 07.07.2010р. Додаток №3 від 15.07.2010р. на поставку від ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» до позивача 123,750 тонн дизельного пального на загальну суму 891 000 грн. однією партією; видатковою накладною №РО-0000055 від 24.07.2010р. на поставку 123,750 т. дизельного пального на загальну суму 861 060,34 грн., яка виписана постачальником ТОВ «Рондекс 2000» одержувачу ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» за договором №6/07/10 від 06.07.2010р.; актом приймання передачі №2 від 24.07.2010р., відповідно до якого від ТОВ «Рондекс 2000» передано до ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» товар дизельне пальне у кількості 123,750 тонн на загальну суму 861 060,34 грн. (в т.ч. ПДВ 143 510,05 грн.) (т.1 а.с.44, 60, 70, 71);

- за додатком №5 від 16.07.2010р. (т.1 а.с.92) на поставку 120 тонн (+/- 10%) дизельного пального на загальну суму 858 120 грн. (в т. ч. ПДВ 143 020 грн.): податковою накладною, виписаною ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» №54 від 18.07.2010р. на поставку 109,600 тонн дизельного пального на загальну суму 783 749,61 грн. (в т.ч. ПДВ 130 624,94 грн.); видатковою накладною №РН-0000049 від 18.07.2010р. на поставку 109,600 тонн дизельного пального на загальну суму 783 749,61 грн. (в т.ч. ПДВ 130 624,94 грн.), виписаною від постачальника ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» покупцю ПП «Лікос»; актом приймання передачі товару №РН-0000049 від 18.07.2010р. до договору №14 від 07.07.2010р. Додаток №5 від 16.07.2010р. на поставку від ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» до позивача 109,600 тонн дизельного пального на загальну суму 783 749,61 грн. (в т.ч. ПДВ 130 624,94 грн.) двома партіями по 54,150 тонн та 55.450 тонн (т.1 а.с.59, 63, 64);

- за додатком №6 від 21.07.2010р. (т.1 а.с.91) на поставку 120 тонн (+/- 10%) дизельного пального на загальну суму 870 000 грн. (в т.ч. ПДВ 145 000 грн.): податковою накладною, виписаною ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» №86 від 30.07.2010р. на поставку 113,175 тонн дизельного пального на загальну суму 820 518,75 грн. (в т.ч. ПДВ 136 753,13 грн.); видатковою накладною №РН-0000080 від 30.07.2010р. на поставку 113,175 тонн дизельного пального на загальну суму 820 518,75 грн. (в т.ч. ПДВ 136 753,13 грн.), виписаною від постачальника ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» покупцю ПП «Лікос»; актом приймання передачі товару №РН-0000080 від 30.07.2010р. до договору №14 від 07.07.2010р. Додаток №6 від 21.07.2010р. на поставку від ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» до позивача 113,175 тонн дизельного пального на загальну суму 820 518,75 грн. (в т.ч. ПДВ 136 753,13 грн.) двома партіями по 55,820 тонн та 57,355 тонн (т.1 а.с.55, 74, 75);

- за додатком №7 від 27.07.2010р. на поставку 57,265 тонн дизельного пального на загальну суму 423 761 грн.: податковою накладною, виписаною ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» №70 від 27.07.2010р. на поставку 57,265 тонн дизельного пального на загальну суму 423 761 грн. (в т.ч. ПДВ 70 626,83 грн.); видатковою накладною №РН-0000068 від 27.07.2010р. на поставку 57,265 т. дизельного пального на загальну суму 423 761 грн. (в т.ч. ПДВ 70 626,83 грн.), виписаною від постачальника ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» покупцю ПП «Лікос»; актом приймання передачі товару №РН-0000068 від 27.07.2010р. до договору №14 від 07.07.2010р. Додаток №7 від 27.07.2010р. на поставку від ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» до позивача 57,265 т. дизельного пального на загальну суму 423 761 грн. (в т.ч. ПДВ 70 626,83 грн.) однією партією (т.1 а.с.57, 65, 66);

- за додатком №8 від 29.07.2010р. (т.1 а.с.90) на поставку 60 тонн (+/- 10%) дизельного пального на загальну суму 444 000 грн. (в т.ч. ПДВ 74 000 грн.): податковою накладною, виписаною ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» №79 від 29.07.2010р. на поставку 57,547 тонн дизельного пального на загальну суму 425 847,80 грн. (в т.ч. ПДВ 70 974,63 грн.); видатковою накладною №РН-0000078 від 29.07.2010р. на поставку 57,547 тонн дизельного пального на загальну суму 425 847,80 грн. (в т.ч. ПДВ 70 974,63 грн.), виписаною від постачальника ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» покупцю ПП «Лікос»; актом приймання передачі товару №РН-0000078 від 29.07.2010р. до договору №14 від 07.07.2010р. Додаток №8 від 29.07.2010р. на поставку від ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» до позивача 57,547 тонн дизельного пального на загальну суму 425 847,80 грн. однією партією (т.1 а.с.58, 72, 73);

- за додатком №9 від 29.07.2010р. (т.1 а.с.89) на поставку 120 тонн (+/- 10%) дизельного пального на загальну суму 864 000 грн. (в т.ч. ПДВ 144 000 грн.): податковою накладною, виписаною ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» №89 від 01.08.2010р. на 108,800 тонн дизельного пального на загальну суму 783 360 грн. (в т.ч. ПДВ 130 560 грн.); видатковою накладною №РН-0000092 від 01.08.2010р. на поставку 108,800 тонн дизельного пального на загальну суму 783 360 грн. (в т.ч. ПДВ 130 560 грн.), виписаною від постачальника ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» покупцю ПП «Лікос»; актом приймання передачі товару №РН-0000092 від 01.08.2010р. до договору №14 від 07.07.2010р. Додаток №9 від 29.07.2010р. на поставку від ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» до позивача 108,800 тонн дизельного пального на загальну суму 783 360 грн. (в т.ч. ПДВ 130 560 грн.) двома партіями по 54,700 т. та 54,100 т.; видатковою накладною №РН-0000475 від 31.07.2010р. на поставку 108,800 тонн дизельного пального на загальну суму 753 984 грн. (в т.ч. ПДВ 125 664 грн.), яка виписана постачальником ТОВ «Імпеко» одержувачу ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс»; актом приймання передачі №1 від 31.07.2010р. до договору поставки нафтопродуктів №29/07/10-2 від 29.07.2010р., відповідно до якого від ТОВ «Імпеко» передано до ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» товар дизельне пальне у кількості на 108,800 тонн на загальну суму 753 984 грн. (в т.ч. ПДВ 125 664 грн.) (т. 1 а.с. 30, 40, 56, 76, 77);

- за додатком №10 від 13.08.2010р. (т.1 а.с.88) на поставку 55 тонн (+/- 10%) дизельного пального на загальну суму 412 500 грн. (в т.ч. ПДВ 68750 грн.): податковою накладною, виписаною ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» №127 від 16.08.2010р. на поставку 57,456 тонн дизельного пального на загальну суму 430 987,5 грн. (в т.ч. ПДВ 71 831,25 грн.); видатковою накладною №РН-0000126 від 16.08.2010р. на поставку 57,456 тонн дизельного пального на загальну суму 430 987,5 грн. (в т.ч. ПДВ 71 831,25 грн.), виписаною від постачальника ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» покупцю ПП «Лікос»; актом приймання передачі товару №РН-0000126 від 16.08.2010р. до договору №14 від 07.07.2010р. Додаток №10 від 13.08.2010р. на поставку від ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» до позивача 57,456 т. дизельного пального на загальну суму 430 987,5 грн. (в т.ч. ПДВ 71 831,25 грн.) однією партією; видатковою накладною №РН-081602 від 16.08.2010р. на поставку 57,456 тонн дизельного пального на загальну суму 422 367,75 грн. (в т.ч. ПДВ 70 394,62 грн.), яка виписана постачальником ТОВ «Ойл Трейдінг» одержувачу ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» за договором №080702 від 08.07.2010р.; актом приймання передачі №16/08 від 16.08.2010р. до договору №080702 від 08.07.2010р., відповідно до якого від ТОВ «Ойл Трейдінг» передано до ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» товар дизельне пальне у кількості на 57,456 тонн на загальну суму 422 367,75 грн. (в т.ч. ПДВ 70 394,62 грн.) (т.1 а.с.39, 54, 80, 81);

- за додатком №11 від 13.08.2010р. (т.1 а.с.87) на поставку 60 тонн (+/- 10%) дизельного пального на загальну суму 450 000 грн. (в т.ч. ПДВ 75 000 грн.): податковою накладною, виписаною ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» №120 від 13.08.2010р. на поставку 57,435 тонн дизельного пального на загальну суму 430 762,5 грн. (в т.ч. ПДВ 71 793,75 грн.); видатковою накладною №РН-0000125 від 13.08.2010р. на поставку 57,435 тонн дизельного пального на загальну суму 430 762,5 грн. (в т.ч. ПДВ 71 793,75 грн.), виписаною від постачальника ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» покупцю ПП «Лікос»; актом приймання передачі товару №РН-0000125 від 13.08.2010р. до договору №14 від 07.07.2010р. Додаток №11 від 13.08.2010р. на поставку від ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» до позивача 57,435 тонн дизельного пального на загальну суму 430 762,5 грн. (в т.ч. ПДВ 71 793,75 грн.) однією партією (т.1 а.с.54, 78, 79).

Крім того, на підтвердження товарності господарських операцій позивача з ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» в матеріалах справи містяться журнали проводок з контрагентом ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс», журнали-ордери та відомості по рахунку 311, акти звірки, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, договір про організацію перевезень і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги та додаткові угоди, довідка про особовий код вантажовідправника та вантажоодержувача для оформлення перевезень, відомості плати за користування вагонами, накопичувальна картка, сертифікат відповідності, договір на пред'явлення послуг по відповідальному зберіганню нафтопродуктів, рахунки та акти виконаних робіт щодо приймання, зберігання та відпуску дизельного пального ПФ «Астрал» та податкові накладні, банківські виписки щодо здійснення розрахунків, видаткові та податкові накладні щодо подальшої реалізації товару, а також договори поставки нафтопродуктів від контрагентів ТОВ «Контакт-К», ТОВ «Імпеко», ТОВ «Рондекс 2000», ТОВ «Востокнефтетрейд», ТОВ «Ойл Трейдінг», ЗАТ «РУР ОСОБА_1А.», ПП «Компанія смерека» до контрагента ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» тощо.

Апеляційний суд встановив, що отримане від ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» дизельне пальне передавалось позивачем на зберігання ПФ «Астрал», яке забезпечувало приймання, зберігання та видачу нафтопродуктів згідно договору №34 від 01.08.2009р.

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, апеляційний суд дійшов висновку, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. А відтак, вказані документи підтверджують здійснення господарських операцій між ПП «Лікос» та ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс».

Також апеляційний суд зазначає, що ні в акті перевірки, ні під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції податковий орган не заперечував наявність та достатність у позивача належним чином оформлених первинних документів, які стали підставою для формування показників звітності щодо валових витрат та податкового кредиту внаслідок вчинення господарської операції позивача з його контрагентом ТОВ «НКВ «Зембуд-Сервіс» при поставці нафтопродуктів. Єдиною підставою для висновку про безтоварність господарських відносин податковий орган зазначив не доведення ПП «Лікос» транспортування нафтопродуктів від ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» до ПП «Лікос» за договором поставки нафтопродуктів №14 від 07.07.2010р.

Як зазначає в акті перевірки податковий ревізор - інспектор, у наданих транспортних документах не визначено, що постачальник та відправник товару на адресу ПП «Лікос» є ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс», при цьому у транспортних документах вказано, що товар є власністю ТОВ «ТНК-ВР Коммерс», відправник товару - ЗАТ «Линник», ЗАТ «Торговий дім Укрнафта», ДНМ-2, Феодосійське ПОНП, ПП «Лекс Транс», ЗАТ «РУР ОСОБА_1А» тощо. Суд першої інстанції визнав обґрунтованими такі висновки ДПІ у м. Херсоні, зазначивши, що вказівка у транспортних документах інших власників та постачальників товару на адресу позивача унеможливлює визнання постачальником товару ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс», а тому оформлені вказаним контрагентом первинні документи не можуть слугувати підставою для формування спірних показників звітності у деклараціях з податку на прибуток та ПДВ.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

За умовами п.5.4 договору поставки нафтопродуктів №14 від 07.07.2010р. передбачено умови поставки товару за правилами ІНКОТЕРМС 2000.

Згідно додатків №1 від 07.07.2010р., №2 від 08.07.2010р., №3 від 15.07.2010р., №5 від 16.07.2010р., №6 від 21.07.2010р., №7 від 27.07.2010р. №8 від 29.07.2010р., №9 від 29.07.2010р., №10 від 13.08.2010р., №11 від 13.08.2010р. до договору поставки відвантаження відповідних партій товару здійснено постачальником (ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс») на умовах СРТ: станція призначення Херсон, код станції 417804, отримувач ПП «Лікос», код отримувача 5704.

Вказаний варіант поставки відповідає ІНКОТЕРМС 2000 - Офіційним правилам тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) видання МТП №560, введені в дію з 01 січня 2000 року.

Відповідно до ч.4 ст.256 Господарського кодексу України умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс».

Згідно з нормами правил ІНКОТЕРМС 2000 термін СРТ - «фрахт/перевезення оплачено до...» означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення.

Таким чином, позивач, який за договором №12 від 07 липня 2010 року мав статус покупця товару, звільнений від обов'язку забезпечити транспортування придбаного товару та, відповідно, може не підтверджувати факт його поставки шляхом надання відповідних транспортних документів. Незважаючи на це, апеляційний суд встановив, що транспортування товару здійснювалось залізничним транспортом, в підтвердження чого ПП «Лікос» додано до матеріалів справи відповідні накладні на відправлення товару залізничним транспортом, в яких отримувачем повару зазначено ПП «Лікос».

З огляду на те, що поставка товару здійснювалася на умовах СРТ, апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апелянта, що за вказаними умовами для позивача має значення сам факт поставки товару у визначений договором строк без зясування його походження; ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс», як трейдерська компанія, може придбати товар у будь-якого контрагента і зобовязати його поставити такий товар безпосередньо на адресу свого контрагента, де ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» виступає у якості постачальника.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції безпідставно не визнав надані ПП «Лікос» накладні Укрзалізниці в якості підтвердження транспортування нафтопродуктів за договором з ТОВ «НВК «Зембуд-Сервіс» №14 від 07.07.2010 р.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

За змістом визначення, наведеного в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, за змістом даних термінів, господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі ресурсів, контрольованих підприємством, у результаті минулих подій, виконання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому, та зобов'язань, у власному капіталі підприємства.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених(нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Витрати з поставки нафтопродуктів нерозривно пов'язані з господарською діяльністю позивача, оскільки, як вбачається з доказів, наданих позивачем, вона для нього є регулярною, постійною та призводить до зміни в структурі капіталу підприємства. Таким чином, вони є такими, що пов'язані з їх подальшим використанням у господарській діяльності позивача, а тому належним чином віднесені останнім до валових витрат та сформовано податковий кредит з податку на додану вартість.

Податкове законодавство виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим, дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковий орган не довів існування таких обставин.

Також, апеляційний суд відхиляє посилання податкового органу на інформацію, що надійшла від ДПІ у Соломянському районі м. Києва про відсутність контрагента позивача ТОВ «НВК Зембуд-Сервіс» за місцезнаходженням, оскільки здійснення господарської діяльності контрагентом не може мати наслідків для позивача, так як законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій. На період господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «НВК Зембуд-Сервіс» останнє було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також було платником податку на додану вартість, установчі та реєстраційні документи не визнавались недійсними.

Апеляційний суд вважає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладений обов'язок доказування правомірності прийнятих ним рішень, не довів порушень позивачем, які зафіксованих актом перевірки №1518/22-1/30571017 від 06.03.2013р., внаслідок чого суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про правомірність оскаржених податкових повідомлень-рішень від 22 березня 2013 року №0002072200, №0002062200 та №0002052200.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції не повно зясував обставини, які мають значення для справи, що призвело до порушення норми матеріального права та до неправильного вирішення справи, у звязку з чим, відповідно до п. 1 та п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, це є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування оскарженої постанови та ухвалення нового судового рішення про задоволення адміністративного позову ПП «Лікос» в повному обсязі.

Відповідно до ч.1, ч. 3 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, враховуючи те, що матеріалами справи документально підтверджено сплату ПП «Лікос» судових витрати в загальній сумі 4730 грн., а саме - судовий збір сплачений при поданні адміністративного позову 2 294 грн. (т. 1 а.с. 2), судовий збір сплачений при поданні апеляційної скарги всього 2 436 грн.: 487,2 грн., 1948,8 грн. (т. 2 а.с. 194, 204), апеляційний суд, на підставі ст. 94 КАС України, вважає, що понесені позивачем судові витрати мають бути стягнуті з відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 69-72, 94, 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1 та п. 4 ч. 1 ст. 202, ст. ст. 207, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Лікос» задовольнити в повному обсязі.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року скасувати та ухвалити нову постанову.

Адміністративний позов приватного підприємства «Лікос» задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 22 березня 2013 року № НОМЕР_1 про збільшення приватному підприємству «Лікос» грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 1 512 083,44 грн. (1 209 666,75 грн. за основним платежем, 302 416,69 грн. за штрафними санкціями).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 22 березня 2013 року № НОМЕР_2 про зменшення приватному підприємству «Лікос» розміру відємного значення суми податку на додану вартість в сумі 21 492 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 22 березня 2013 року № НОМЕР_3 про збільшення приватному підприємству «Лікос» грошового зобовязання з податку на додану вартість у загальному розмірі 1 177 670 грн. (942 136 грн. за основним платежем та 235 534 грн. за штрафними санкціями).

Стягнути з Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області (ідентифікаційний код юридичної особи: 39473382, місцезнаходження: 73000, Херсонська область, місто Херсон, вулиця І.Куліка, будинок 143-А) на користь приватного підприємства «Лікос» (ідентифікаційний код юридичної особи: 30571017; місцезнаходження юридичної особи: 73000, Херсонська область, місто Херсон, проспект Ушакова, будинок 1-А) у відшкодування судових витрат, повязаних зі сплатою судового збору при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій - 4730 грн. (чотири тисячі сімсот тридцять гривень), за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя Н.В.Вербицька

суддя О.В.Єщенко