Постанова № 54681852, 24.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/19431/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.

Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Дзекан В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача Куницький В.В.,

від відповідача Кушнір І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лутковської Валерії Володимирівни на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 листопада 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лутковської Валерії Володимирівни про визнання протиправним та скасування подання, визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі по тексту - позивач, ПАТ НАК «Нафтогаз України») звернулося до суду з позовом до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лутковської Валерії Володимирівни (далі по тексту - відповідач), в якому просило:

- визнати незаконним та скасувати подання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лутковської Валерії Володимирівни від 13 липня 2015 року №1.-1667/243707.15-30;

- визнати протиправними дії Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лутковської Валерії Володимирівни щодо витребування пояснень та інформації про персональні дані заступника голови правління ПАТ НАК «Нафтогаз України» ОСОБА_6 для вирішення питання щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення за фактом відмови у запиті на інформацію від 24 березня 2015 року №324/15-1 голови наглядової ради Спілки підприємців та промисловців Кременеччини ОСОБА_7

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 листопада 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення невірно застосував норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивачем долучено до матеріалів справи заперечення на апеляційну скаргу, в яких останній просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржувану постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 24 березня 2015 року громадською організацією «Спілка підприємців та промисловців Кременеччини» на ім'я голови правління ПАТ НАК «Нафтогаз України» ОСОБА_8 було направлено запит на інформацію за №324/15-1, в якому запитувач, посилаючись на закон України «Про доступ до публічної інформації», просив надати інформацію про заробітну плату, премії, матеріальну допомогу, будь-які інші виплати, які здійснені протягом 2014 року керівництву ПАТ НАК «Нафтогаз України» (голові правління, заступникам голови правління, членам правління).

За наслідками розгляду вказаного запиту листом від 03 квітня 2015 року №14-2462/1.8-15 заступник голови правління ПАТ НАК «Нафтогаз України» С. Коновець повідомив ГО «Спілка підприємців та промисловців Кременеччини» про те, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року N 2939-VI (далі по тексту - Закон N 2939-VI ), ПАТ НАК «Нафтогаз України» може бути визнано розпорядником інформації, який зобов'язаний надавати інформацію у порядку, передбаченому цим Законом, тільки щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них. Відомості про заробітну плату та інші виплати голови правління ПАТ НАК «Нафтогаз України» містяться у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік ОСОБА_8, опублікованої на офіційному сайті ПАТ НАК «Нафтогаз України» www.naftogaz.com.

Посилаючись на ту обставину, що ненадання позивачем запитуваної інформації є неправомірним, голова наглядової ради ГО «Спілка підприємців та промисловців Кременеччини» ОСОБА_10 звернувся до Уповноваженого Верховної ради України з прав людини Лутковської В.В. з листом від 21 квітня 2015 року №421/15-1, в якому просив провести відповідну перевірку, за результатами якої скласти протокол про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 212-3 КУпАП стосовно службових осіб ПАТ НАК «Нафтогаз України».

13 липня 2015 року відповідачем до ПАТ НАК «Нафтогаз України» було внесено подання, в якому звернуто увагу на ту обставину, що відмова у наданні відповіді на запит ГО «Спілка підприємців та промисловців Кременеччини» є неправомірною, оскільки запитувана заявником інформація є інформацією про розпорядження державним майном, яка, у свою чергу, є суспільно-необхідною інформацією, а тому ПАТ НАК «Нафтогаз України» є її розпорядником згідно з п. 4 ч. 2 ст. 13 Закону N 2939-VI.

В оскаржуваному поданні повідомлено, що згідно з ч. 2 ст. 22 Закону, відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, вважається неправомірною відмовою у наданні інформації.

З огляду на викладене, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Лутковська В.В. в оскаржуваному поданні просила голову правління ПАТ НАК «Нафтогаз України» ОСОБА_8:

- надати ОСОБА_10 запитувану інформацію, а саме інформацію про заробітну плату, премії, матеріальну допомогу, будь-які інші виплати, які були здійснені протягом 2014 року керівництву ПАТ НАК «Нафтогаз України» (голові правління, заступникам голови правління, членам правління) з урахуванням вимог Закону та наданого роз'яснення;

- для вирішення питання щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення забезпечити надання на бланку, що додається, письмових пояснень заступника голови правління С. Коновеця та наступні персональні дані щодо нього: дату та місце народження, місце проживання та номер телефону, дату призначення на посаду, паспортні дані (вид, серія, номер, ким і коли виданий) або довідку кадрової служби/витяг з особової справи, відомості щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Листом від 05 серпня 2015 року №14-3298/1/ВР-15 голова правління ПАТ НАК «Нафтогаз України» ОСОБА_8 повідомив відповідача, що інформація про заробітну плату, премії, матеріальну допомогу та будь-які інші виплати, які здійснені ПАТ НАК «Нафтогаз України» протягом 2014 року його керівництву, не може бути інформацією про розпорядження державним майном та, відповідно, не може розглядатися як суспільно необхідна інформація за цим критерієм.

Вважаючи дії відповідача щодо внесення спірного подання та подання незаконними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що інформація про заробітну плату, премії, матеріальну допомогу та інші виплати, що здійснені протягом 2014 року голові правління ПАТ НАК «Нафтогаз України», його заступникам та членам правління, не є інформацією про розпорядження державним майном, не відноситься до інформації, що становить суспільний інтерес, а тому відмова у наданні такої інформації не суперечить вимогам Закону N 2939-VI.

Перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, колегія суддів виходить з наступного.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VI (далі по тексту - Закон № 2939-VІ).

У преамбулі Закону № 2939-VІ наголошується, що цей Закон визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону № 2939-VІ публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Частиною 2 ст.1 цього Закону встановлено, що публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з пунктом 2 статті 5 Закону № 2939-VI передбачено, що доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Розпорядники інформації визначені у статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», якими визнаються:

1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;

4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що до розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють:

1) інформацією про стан довкілля;

2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;

3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян;

4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

З метою встановлення правомірності спірної відмови позивача у наданні інформації за запитом громадської організації необхідним є з'ясування питання щодо того, чи є ПАТ НАК «Нафтогаз України» розпорядником запитуваної інформації в розумінні ст. 13 Закону № 2939-VI.

Відповідно до п. 1 постанови КМУ від 25 травня 1998 р. N 747 «Про утворення Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» вирішено утворити Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України» у формі відкритого акціонерного товариства.

Пунктом 2 вказаної постанови установлено, що статутний фонд Компанії формується шляхом передачі до нього:

- 100 відсотків акцій державних акціонерних товариств, які утворюються на базі державних підприємств, зазначених у додатку 1 до цієї постанови, майно яких не підлягає приватизації;

- пакетів акцій, залишених у державній власності, відкритих акціонерних товариств, зазначених у додатку 2 до цієї постанови;

- майна акціонерного товариства «Укргазпром» та його дочірніх підприємств у зв'язку з їх реорганізацією;

- майно Державної акціонерної холдингової компанії «Укргаз» у зв'язку з її ліквідацією;

- акції (частки, паї), що належать державі у статутному фонді господарських товариств (підприємств), згідно з додатком.

Згідно з п. 12 постанови КМУ від 25 травня 1998 р. N 747 вирішено прирівняти голову правління Компанії, першого заступника, заступників голови правління та членів правління Компанії за умовами медичного та побутового обслуговування відповідно до міністра, першого заступника, заступників міністра та членів колегії міністерства, а керівників структурних підрозділів Компанії - до відповідних категорій працівників міністерства.

Відповідно до п.п. 21, 22, 27-30 статуту ПАТ НАК «Нафтогаз України», затвердженого постановою КМУ №747, засновником Компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Акціонерами Компанії є: держава в особі Міненерговугілля - до прийняття в установленому порядку рішення про приватизацію пакета акцій Компанії та в особі Фонду державного майна - після передачі йому пакета акцій Компанії, визначеного для продажу згідно з рішенням про приватизацію; фізичні та юридичні особи, що набули право власності на акції Компанії відповідно до законодавства.

Майно Компанії складається з основних засобів, обігових коштів, акцій (часток, паїв) у статутному (складеному) капіталі господарських товариств, а також інших активів, відображених у бухгалтерському балансі Компанії.

Майно Компанії формується за рахунок: 1) майна, переданого засновником; 2) кредитів, позик; 3) доходів, отриманих у результаті провадження господарської діяльності; 4) дивідендів за акціями, які належать Компанії; 5) продукції, виробленої Компанією у результаті провадження господарської діяльності; 6) коштів, майнових і немайнових прав, цінних паперів, іншого майна, що надходять від оплати акцій; 7) доходів, отриманих від реалізації цінних паперів; 8) надходжень від провадження господарської діяльності дочірніх підприємств; 9) іншого майна, набутого на законних підставах.

Здійснюючи право власності, Компанія володіє, користується та розпоряджається належним їй майном і вчиняє стосовно нього будь-які дії, що не суперечать закону та меті діяльності Компанії.

Компанія несе ризик випадкового знищення або пошкодження майна, що є її власністю.

Компанія використовує державне майно, що не підлягає приватизації, відповідно до законодавства. Майно, що є державною власністю і надане Компанії у користування, включається до її активів.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач відноситься до розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та п. 4 частини другої ст. 13 Закону N 2939-VI.

Відповідно до третього розділу Закону України «Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014 - 2017 роки» ефективний доступ до інформації, якою володіють органи публічної влади, інші суб'єкти, є важливою передумовою для запобігання корупції, виявлення та припинення корупційних діянь. Особливе значення має інформація, яка становить суспільний інтерес, а саме - відомості про використання публічних коштів, розпорядження державним або комунальним майном, особисті доходи, майно, видатки та зобов'язання фінансового характеру публічних службовців. Доступ до інформації є необхідним інструментом для проведення журналістських розслідувань, стимулювання громадянської активності в антикорупційній сфері.

ПАТ НАК «Нафтогаз України» засноване на державній власності, що здійснює операції з розвідки та розробки родовищ, експлуатаційного та розвідувального зберігання буріння, транспортування нафти і газу, постачання природного і скрапленого газу споживачам.

У зв'язку з цим, діяльність вказаного підприємства є об'єктом підвищеної уваги суспільства.

Враховуючи, що діяльність ПАТ НАК «Нафтогаз України» є об'єктом підвищеної уваги суспільства, а згідно з п. 12 постанови КМУ від 25 травня 1998 р. N 747 «Про утворення Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» вирішено прирівняти голову правління Компанії, першого заступника, заступників голови правління та членів правління Компанії за умовами медичного та побутового обслуговування відповідно до міністра, першого заступника, заступників міністра та членів колегії міністерства, а керівників структурних підрозділів Компанії - до відповідних категорій працівників міністерства, відомості про заробітну плату, премії, матеріальну допомогу, будь-які інші виплати, які здійснені протягом 2014 року керівництву ПАТ НАК «Нафтогаз України» є інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією) в розумінні п. 4 ч. 2 ст. 13 Закону № 2939-VI.

Виходячи з наведених вимог, позивач є розпорядником інформації тільки стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них та стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів, а також інформацією, що становить суспільний інтерес.

З матеріалів справи встановлено, що предметом інформаційного запиту було надання відомостей про заробітну плату, премії, матеріальну допомогу, будь-які інші виплати, які здійснені протягом 2014 року керівництву ПАТ НАК «Нафтогаз України» (голові правління, заступникам голови правління, членам правління).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині про те, що запитувана інформація не відноситься до інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них та інформації щодо використання бюджетних коштів, оскільки оплата праці працівників акціонерного товариства здійснюється за рахунок доходів підприємства та інших коштів, одержаних за наслідками ведення господарської діяльності.

Проте, при вирішенні справи судом не враховано, що запитувана інформація відноситься до відомостей, що мають суспільний інтерес.

А тому в силу положень п. 4 ч. 2 ст. 13 Закону N 2939-VI, ПАТ НАК «Нафтогаз України» є розпорядником такої інформації.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 14 Закону № 2939-VI обов'язком розпорядників інформації є надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.

Частиною першою статті 20 Закону № 2939-VІ передбачено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Крім того, п. п. 3, 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про громадські об'єднання» визначає право громадських об'єднань на одержання у порядку, визначеному Законом, публічну інформацію, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та здійснювати інші права, не заборонені Законом.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 30.09.2013 року N 11 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 13 січня 2011 року N 2939-VI "Про доступ до публічної інформації»: Закон України «Про доступ до публічної інформації» встановлює, що доступ до інформації забезпечується двома шляхами: шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації і надання інформації за запитами на інформацію».

Таким чином, нормами чинного законодавства, прямо передбачено право витребування громадськими організаціями належним чином засвідчених копій документів-носіїв публічної інформації та зобов'язання відповідача, як розпорядника інформації, надавати публічну інформацію за запитами на інформацію.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 30.09.2013 року N 11 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 13 січня 2011 року N 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» повідомлення запитувача інформації про можливість ознайомитися із запитуваною інформацією на сайті розпорядника публічної інформації суперечить частині другій статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», відповідно до якої відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, вважається протиправною відмовою в наданні інформації, оскільки офіційний сайт є загальнодоступним джерелом.

Таким чином, виконання розпорядником обов'язку щодо оприлюднення публічної інформації не звільняє від обов'язку надати публічну інформацію на запит на інформацію.

Так, у відповіді на запит ГО «Спілка промисловців та підприємців Кременеччини» позивачем зазначено, що відомості про заробітну плату та інші виплати голови правління ПАТ НАК «Нафтогаз України» містяться у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік ОСОБА_8, опублікованій на офіційному сайті ПАТ НАК «Нафтогаз України» www.naftogaz.com.

В силу положень ч. 2 ст. 22 Закону N 2939-VI така відповідь вважається неправомірною відмовою у наданні інформації, а тому такі дії позивача є протиправними.

Оцінюючи на відповідність вимогам закону оскаржуване у даній справі подання та дії Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лутковської Валерії Володимирівни, що пов'язані з проведенням перевірки ненадання позивачем інформації на запит голова наглядової ради ГО «Спілка підприємців та промисловців Кременеччини» ОСОБА_10, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції на постійній основі здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (далі - Уповноважений).

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 13 цього закону уповноважений має право направляти у відповідні органи акти реагування Уповноваженого у разі виявлення порушень прав і свобод людини і громадянина для вжиття цими органами заходів.

Статтею 15 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» передбачено, що актами реагування Уповноваженого щодо порушень положень Конституції України, законів України, міжнародних договорів України стосовно прав і свобод людини і громадянина є конституційне подання Уповноваженого та подання до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових і службових осіб.

Подання Уповноваженого - акт, який вноситься Уповноваженим до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, їх посадовим і службовим особам для вжиття відповідних заходів у місячний строк щодо усунення виявлених порушень прав і свобод людини і громадянина.

З наведеного випливає, що при виявленні порушення прав людини і громадянина Уповноваженим суб'єкту порушення може бути внесено відповідне подання про їх усунення, що є обов'язковим для виконання з метою забезпечення відновлення порушеного права.

Як було встановлено судом в ході розгляду даної справи, у спірних правовідносинах права запитувача публічної інформації є порушеними, оскільки позивач, який є розпорядником запитуваної інформації в розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації» в порушення вимог зазначеного закону не забезпечив надання інформації, що має суспільний інтерес, а тому спірне подання відповідача винесене на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Суд першої інстанції наведеного не врахував та прийняв рішення з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно пп. 1. 3. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним так, як прийняте з порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскаржувану постанову належить скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254, КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лутковської Валерії Володимирівни задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 листопада 2015 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лутковської Валерії Володимирівни про визнання протиправним та скасування подання, визнання протиправними дій відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська

Постанову в повному обсязі виготовлено 28.12.2015

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Губська О.А.

Грибан І.О.