Постанова № 54681766, 21.12.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 грудня 2015 року справа № 804/6657/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:ОСОБА_1, суддів: Гімона М.М., Чумака С. Ю.,

при секретарі судового засідання:ОСОБА_2,

за участі позивача ОСОБА_3,

представника позивача ОСОБА_4,

представника відповідача: ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної реєстраційної служби України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року у справі № 804/6657/15 за позовом ОСОБА_3 до Державної реєстраційної служби України про визнання протиправним рішення та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 26.05.2015 року звернувся до суду з позовом до Державної реєстраційної служби України про визнання протиправним рішення та зобовязання вчинити певні дії, яким просив:

- визнати протиправним рішення відповідача від 07 листопада 2014 року «Про відмову у реєстрації права власності на імя ОСОБА_3В.» на одноквартирний будинок №50 загальною площею 30,17 кв.м. розташований на вулиці Упіта в м.Кривому Розі;

- зобовязати відповідача зареєструвати на підставі рішення суду на його імя одноквартирний будинок № 50 загальною площею 30,17 кв.м.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 17030284 від 07 листопада 2014 року державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_6.

Зобовязано Держану реєстраційну службу України зареєструвати на підставі рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 12 вересня 2011 року за ОСОБА_3 право власності на одноквартирний будинок № 50 по вулиці Упіта в м.Кривому Розі загальною площею 30,17 кв.м.

Відповідач не погодився з таким рішенням суду, подав апеляційну скаргу, якою просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав вимоги апеляційної скарги, просив їх задовольнити.

Позивач та його представник в судовому засіданні заперечували проти вимог апеляційної скарги, просили залишити їх без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення сторін та представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області за ОСОБА_3 визнано право власності на одноквартирний будинок №50, загальною площею 30,17 м. кв., що розташований на вул. Упіта в м.Кривому Розі. Рішення набрало законної сили 23 вересня 2011 року.

У вересні 2014 року позивач звернувся до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Криворізького міського управління юстиції про реєстрацію права власності на вказаний будинок.

Відповідно до картки прийому заяви №16972895 заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) зареєстрована у базі даних 05.11.2014 року.

Разом із заявою були подані документи, а саме: квитанції, копія паспорта, копія ідентифікаційного коду, технічний паспорт на будинок, копія рішення суду.

Державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_6 своїм рішенням №17030284 від 07.11.2014 року відмовив позивачу у державній реєстрації права власності, форма власності: приватна, на житловий будинок, що розташований: Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, вул. Упіта, будинок 50 (а.с.6).

Підставою для відмови зазначено: Документ, що підтверджує право власності (рішення суду) та технічний паспорт містять суперечності, які не узгоджуються між собою щодо відомостей, які визначені п.20 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року №1141, а саме щодо площі будинку. Так, відповідно до рішення суду загальна площа будинку складає 30,17 кв.м, при цьому згідно технічного паспорту загальна площа 50,5 кв.м, житлова 30,1 кв.м.

Крім того, як зазначено в рішенні відповідача, відповідно до рішення суду за заявником визнано право власності на самочинно збудоване нерухоме майно (гараж - 2005 року складова частина будинку), яке не прийнято в експлуатацію (згідно відмітки в технічному паспорті та переліку поданих документів). Згідно п. 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461, у разі, коли на самочинно збудоване нерухоме майно визнано право власності за рішенням суду, воно приймається в експлуатацію.

Згідно ч. 2 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію обєкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий обєкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законом порядку.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень суду, що набрали законної сили. Враховуючи вищевказане, суд першої інстанції дійшов висновку, що законодавчо встановлених підстав для відмови позивачу у задоволенні його заяви про реєстрацію права власності на одноквартирний будинок відповідач не мав.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначається Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» 01.07.2004 року № 1952-IV (далі по тексту - Закон № 1952) та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868 (далі по тексту Порядок № 868).

Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону №1952 державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобовязаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.

Відповідно до ч. 7 ст. 15 Закону №1952 розгляд заяви про державну реєстрацію обтяжень і прийняття рішення про таку реєстрацію, відмову у державній реєстрації обтяжень або її зупинення проводиться в день надходження заяви та документів, необхідних для державної реєстрації обтяжень.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону №1952 державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Згідно п. 15 Порядку під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Як зазначено в запереченні та апеляційній скарзі відповідача, під час розгляду заяви ОСОБА_3 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень для проведення реєстрації права власності на житловий будинок № 50 по вул.Упіта в м.Кривому Розі, державним реєстратором було встановлено, що документи, подані для проведення державної реєстрації прав не відповідають вимогам та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Дійсно, з матеріалів справи вбачається, що рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.09.2011 року по справі №2-2700/11 за позовом ОСОБА_3 до ДП «Рудоуправління ім.Кірова» про виключення з балансового обліку та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, та технічний паспорт, виданий КП ДОР «Криворізьке БТІ» 16.08.2011 року, містять суперечності, які не узгоджуються між собою.

Так, відповідно до рішення суду загальна площа будинку складає 30,17 кв.м, при цьому згідно технічного паспорту загальна площа 50,5 кв.м, житлова 30,1 кв.м.

В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач вказані обставини підтвердив та пояснив, що в технічному паспорті вірно зазначено, що на земельній ділянці крім будинку знаходяться самочинно збудовані сарай, гараж та літній душ, які не приймали в експлуатацію.

Відповідно до п. 42 Порядку № 868 для проведення державної реєстрації речових прав на обєкт нерухомого майна в разі, коли в документах, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на такий обєкт, відсутні відомості про його технічні характеристики, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає технічний паспорт на обєкт нерухомого майна.

Як зазначалось вище, в рішенні Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.09.2011 року взагалі відсутня така технічна характеристика будинку, як «жила площа».

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 24 Закону №1952 у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Згідно ч. 1 п. 20, п.28 Порядку № 868 за результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації. Державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Посилання представника позивача на ту обставину, що рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.09.2011 року на його думку, має вищу юридичну силу, не може аналізуватись відповідачем, а тому єдиним можливим законним способом поведінки відповідача має бути виконання рішення суду, тобто реєстрація права власності позивача не будинок, колегією суддів не приймається, оскільки є таким, що не ґрунтується на законі.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Державною реєстраційною службою України доведено правомірність прийняття рішення від 07 листопада 2014 року «Про відмову у реєстрації права власності на імя ОСОБА_3В.» на одноквартирний будинок № 50 загальною площею 30,17 кв.м. розташований на вулиці Упіта в м.Кривому Розі». Вказане рішення прийнято у відповідності до вимог ст.19 Конституції України, тобто на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неправильно встановлені обставини у справі та постанова прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, що в свою чергу є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної реєстраційної служби України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року у справі №804/6657/15 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року у справі № 804/6657/15 скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Державної реєстраційної служби України про визнання протиправним рішення та зобовязання вчинити певні дії відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

В повному обсязі постанову складено 25 грудня 2015 року.

Головуючий суддя:І.В. Юрко

Суддя:М.М.Гімон

Суддя:С.Ю. Чумак