Ухвала суду № 54681746, 24.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/3490/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

24 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П.,Твердохліб В.А.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2015 року, ОСОБА_2 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі-відповідач, ДПІ у м. Чернігові) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 27.08.2015 № 4181-25.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 27.08.2015 року ДПІ у м. Чернігові сформовано вимогу № 4181-25, якою від позивача вимагалося терміново сплатити суму податкового боргу, включаючи штрафні (фінансові) санкції (штрафи) та пеню, нараховану на нього (за їх наявності) в розмірі 25000, 00 грн. Позивач вважає вказану вимогу протиправною, оскільки у ній йдеться про наявність у позивача податкового боргу за узгодженим грошовим зобов'язанням, який виник на підставі податкового-повідомлення рішення від 27.05.2015 форма Ф № 3452. Однак вказане податкове рішення позивачем оскаржено в судовому порядку, що свідчить про неузгодженість сум грошового зобов'язання. За таких обставин ОСОБА_2 просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ДПІ у м. Чернігові від 27.08.2015 № 4181-25.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправною та скасувано податкову вимогу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області від 27.08.2015 № 4181-25.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно ч.6 ст.12 КАС України, під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, однак в судове засідання не з»явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів відповідно ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що 27.05.2015 року ДПІ у м. Чернігові винесено податкове повідомлення рішення форми Ф № 3452, яким позивачу визначено податкове зобов'язання в сумі 25000,00 грн. за платежем - транспортний податок з фізичних осіб, яке згідно довідки «Укрпошти» від 23.07.2015 № 8/Т-544 отримано позивачем 10.06.2015, копія якої міститься в матеріалах справи.

27.08.2015 року на підставі вищевказаного податкового рішення ДПІ у м. Чернігові сформовано податкову вимогу № 4181-25, якою вимагалось від позивача терміново сплатити податковий борг за узгодженим грошовим зобов'язанням в сумі 25000, 00 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 27.05.2015 року Ф № 3452, позивач 06.08.2015 року звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовною заявою про визнання протиправним та скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення.

10.08.2015 року ухвалою Чернігівського адміністративного суду по справі № 825/2451/15-а адміністративний позов ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.05.2015 форми Ф № 3452 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Ухвала оскаржена в апеляційному порядку.

17.09.2015 року ухвалою Київського апеляційного окружного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, а ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.08.2015 року по справі № 825/2451/15 скасовано, а справу направлено для продовження її розгляду.

07.10.2015 року ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду по справі № 825/2451/15-а відкрито провадження, рішення по суті на час розгляду даної справи ще не прийнято.

Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити наступне.

Згідно з підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до пунктів 59.1, 59.4, 59.5 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вже встановлено судом, в оскаржуваній податковій вимозі зазначено, що за позивачем рахується податковий борг за узгодженими грошовими зобов'язаннями в сумі 25000,00 грн., яку відповідач вимагає терміново сплатити.

Водночас, податковим боргом відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення, а при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Недотримання встановлених статтею 56 ПК України приписів порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів платника податків, а отже є порушенням суб'єктивних прав останнього в адміністративних правовідносинах.

Аналізуючи вищевказані норми, суд зазначає, що сума узгодженого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу у разі несплати у встановлений цим Кодексом строк, з наступного після граничного строку її сплати, а при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Встановлено, що сума грошового зобов'язання, яка визначена податковим повідомленням-рішенням від 27.05.2015 Ф № 3452, не набула статусу грошового зобов'язання, несплата якого у встановлені строки стала підставою для набуття відповідною сумою статусу податкового боргу.

Оскільки позивач скористався своїм правом на оскарження податкового повідомлення-рішення від 27.05.2015 Ф № 3452 в судовому порядку, тому суму грошового зобов'язання, нараховану згідно з таким податковим повідомленням-рішенням необхідно вважати неузгодженою.

Відтак, вимоги ОСОБА_2 щодо визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 27.08.2015 № 4181-25 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції не приймає до уваги твердження представника відповідача про те, що податкова вимога від 27.08.2015 № 4181-25 сформована у зв'язку з несплатою узгодженого податкового боргу, адже п. 56.18 ст.56 ПК України передбачає, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

В силу положень ч. 2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, на думку суду, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Враховуючи наведене та виходячи із фактичних обставин справи і норм чинного законодавства України, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача у даному випадку буде визнання протиправною та скасування податкової вимоги Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області від 27.08.2015 № 4181-25.

З огляду на встановлені під час розгляду справи обставини суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Крім цього, відповідно до правил ст. 94 КАС України, ч. 6 ст. 186 КАС України та ст. ст. 4, 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI колегія суддів вирішує питання про стягнення судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Якщо оскаржується судове рішення, прийняте після 01 вересня 2015 року, за результатами вирішення позовної заяви, поданої після 01 вересня 2015 року - застосовується нові ставки судового збору, відповідно до Закону України "Про судовий збір" в редакції від 22.05.2015 року, та сумі мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2015 року.

Тобто загальна сума до сплати при подачі апеляційної скарги становить - 1 339, 80 грн, який належить стягнути з Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області ( адреса: 14000, вул. Кирпоноса, 28, м. Київ ) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 339, 80 грн. (одержувач платежу: УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва; код з ЄДР одержувача 38004897; банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019; рахунок 31211206781007, код бюджетної класифікації 00015622; код ЄДР суду 38004897).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 29 грудня 2015 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено - 24 грудня 2015 року.

.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.