Постанова № 54681668, 01.12.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 грудня 2015 рокусправа № 804/8781/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання:Сонник А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 особи підприємця ОСОБА_2

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року по справі

за позовом ОСОБА_3 південної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 південна обєднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі ОСОБА_3 південна ОДПІ) звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 особи підприємця ОСОБА_2С (далі ФОП ОСОБА_2С), в якому просить стягнути з ФОП ОСОБА_2С суму податкового боргу у розмірі 70276,25 грн., а саме з ПДВ в розмірі 49720,44 грн. та єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 20555,81 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2014 року позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ФОП ОСОБА_2С подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судове засідання апеляційного суду сторони не зявилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у звязку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до пп.14.1.39, пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності; сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

П. 59.1. ст.59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 95.1., п. 95.2, п.95.3 ст.95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Із матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_2С є платником податків, перебуває на обліку в ОСОБА_3 південній ОДПІ та має податковий борг узгодженої суми податкових зобовязань з ПДВ, що виник відповідно до поданих відповідачем податкових декларацій № НОМЕР_1 від 11.09.2013 року, № НОМЕР_2 від 20.09.2013 року, № НОМЕР_3 від 19.10.2013 року, № НОМЕР_4 від 20.11.2013 року, № НОМЕР_5 від 20.12.2013 року, № НОМЕР_6 від 30.01.2014 року, № НОМЕР_7 від 20.02.2014 року, № НОМЕР_8 від 20.03.2014 року, №9052876544 від 23.08.2013 року та уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, а також податкового повідомлення рішення №0012381701 від 18.09.2013 року, щодо визначення відповідачу штрафної санкції за несвоєчасне подання податкової звітності з ПДВ, яке відповідачем не оскаржено, а отже є узгодженим та нарахованої суми пені за період з 01.09.2012 року по 20.10.2014 року, який відповідачем частково погашено відповідно до платіжних доручень №3228591 від 20.11.2015 року, №2925267 від 26.10.2015 року, №2213694 від 28.08.2015 року, №1428940 від 09.07.2015 року, №1428939 від 09.07.2015 року, № 1 від 24.03.2015 року, № 1 від 24.03.2015 року, №1 від 30.04.2014 року, №1від 31.03.2014 року, №1 від 25.02.2014 року, №1від 08.01.2014 року, №1від 31.01.2014 року, №1 від 28.11.2013 року, №1 від 30.10.2013 року, №1 від 23.08.2013 року, №1 від 16.08.2013 року та на час розгляду справи згідно даних карток особового рахунку складає 41 558,78 грн.

Також за відповідачем обліковується податковий борг узгодженої суми податкових зобовязань з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 20555,81 грн., який виник відповідно до поданих відповідачем декларацій №1400001383 від 07.02.2014 року, №9091255324 від 24.03.2014 року, №9091255323 від 24.03.2014 року та нарахованої суми пені за період 20.11.2012 року по 08.10.2013 року.

На виконання вимог ст. 59 ПК України ОСОБА_3 південною ОДПІ направлено на адресу відповідача податкову вимогу №1461 від 01.11.2012 року, проте відповідачем не надано доказів сплати суми податкового боргу в повному обсязі, що свідчить про невиконання відповідачем вимог чинного податкового законодавства та правомірність стягнення за рішенням суду суми боргу в примусовому порядку.

В силу викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення суми стягнення податкового боргу.

Керуючись ч.1 п.2 ст.198, 201, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 особи підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року змінити та викласти в наступній редакції.

Позовні вимоги ОСОБА_3 південної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 особи підприємця ОСОБА_2 податковий борг в сумі 62 114, 59 гривень, а саме з податку на додану вартість в розмірі 41 558,78 гривень, по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 20555,81 гривень.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий:Т.С. Прокопчук

Суддя:Л.А. Божко

Суддя:О.М. Лукманова