ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
-------------------------------------------------------------------------------------------------------
Справа № 2-4497/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 жовтня 2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Матійчук Г.О.,
при секретарі: Шишкарьовій М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про повернення коштів за банківськими вкладами,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача банківські вклади, обґрунтовуючи це тим, що між ним та відповідачем ТОВ «Укрпромбанк» було укладено договори банківських вкладів, а саме: № 1005/0305856003281001 (вклад фантастичний) від 15.10.2008 року в сумі 800,00 євро., депозитний вклад за договором банківського вкладу № 1005/0305305003281001 (вклад капітал) від 26.11.2008 року в сумі 1193,00 доларів США, депозитний вклад за договором банківського вкладу № 1005/0305327003281001 (вклад капітал) від 15.01.2009 року в сумі 5350 гривень, депозитний вклад за договором банківського вкладу № 1005/0305356003281002 (вклад капітал) від 21.01.2009 року в сумі 1 883,00 доларів США, проте відповідач не виконує взятих на себе зобов`язань щодо вчасного повернення вкладу, що призвело до виникнення заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача. Також просить стягнути 30,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позивач в судовому засіданні підтримав позов з викладених в ньому підстав, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, тому суд, враховуючи думку позивача, вважає за можливе розглядати справу у його відсутність на підставі наявних у справі матеріалів.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договори банківських вкладів, а саме: № 1005/0305856003281001 (вклад фантастичний) від 15.10.2008 року в сумі 800,00 євро. строком на 122 дні з 15.10.2008 року по 13.02.2009 року з виплатою, в залежності від кількості днів, відповідно до п.1.2 договору від 8,5% до 10,00%;
депозитний вклад за договором банківського вкладу № 1005/0305305003281001 (вклад капітал) від 26.11.2008 року в сумі 1193,00 доларів США строком на 91 день з 26.11.2008 року по 24.02.2009 року з виплатою 14,2% річних;
депозитний вклад за договором банківського вкладу № 1005/0305327003281001 (вклад капітал) від 15.01.2009 року в сумі 5350 гривень строком на 91 день з 15.01.2009 року по 15.04.2009 року з виплатою 24% річних;
депозитний вклад за договором банківського вкладу № 1005/0305356003281002 (вклад капітал) від 21.01.2009 року в сумі 1 883,00 доларів США, строком на 91 день з 21.01.2009 року по21.04.2009 року з виплатою 14,2% річних.
Свої зобов»язання за договорами позивач виконав, перерахувавши на рахунок банку зазначені вище суми, про що свідчать квитанції № 1005/213 від 15.10.2008 р., (а.с.9); № 1005/370 від 26.11.2008 р., (а.с.9); № 1005/237 від 15.01.2009 р., (а.с.10): № 1005/276 від 21.01.2009 р. (а.с.10).
Після закінчення терміну дії договорів позивач звернувся до установи банку з вимогою повернути кошти за договорами банківських вкладів, однак отримав відмову, мотивовану тим, що в банку введено тимчасову адміністрацію та мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с.16). Позивач неодноразово звертався до відповідача та в різні інстанції з письмовими заявами повернути вклад (а.с.12-15), однак суму вкладу не повернено і на день розгляду справи.
Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України, банк зобовязаний видати вклад на першу вимогу вкладника. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
Згідно вимог ч. 3 ст. 1060 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського вкладу вклад повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються у розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений більш високий процент.
Судом встановлено, що відповідач не виконав вимоги ч. ч. 2, 3 ст. 1060 ЦК України та безпідставно відмовив позивачу у поверненні вкладу, посилаючись на відсутність коштів. Оскільки, вимоги ч. ч. 2, 3 ст.1060 ЦК України є однією з умов, на яких між позивачем та відповідачем укладено вищевказаний депозитний договір, суд вважає, що відповідач істотно порушив свої зобовязання по цьому договору, фактично позбавивши останнього його права, передбаченого Законом, на повернення вкладу на першу вимогу, на що він розраховував при укладенні цього договору.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобовязання має виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.
Згідно із ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд вважає посилання відповідача на введення мораторію на задоволення вимог кредиторів є такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а відтак не приймається судом до уваги.
За таких обставин, підсумовуючи викладене, слід зазначити, що суд, за наслідками повного, всебічного та обєктивного розгляду справи, оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, дотримуючись при цьому принципів розумності та справедливості, вважає, що позов ОСОБА_2 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Оскільки суд задовольняє позов, то з відповідача, згідно із ст. 88 ЦПК України, на користь позивача підлягає стягненню 30,00 грн. у відшкодування понесених позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь Держави підлягає стягненню 1 700,00 грн. у відшкодування судового збору.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 615, 651, 1060 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 88, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про повернення коштів за банківськими вкладами задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, 26, МФО 380076, ідентифікаційний код 19357325) на користь ОСОБА_2 депозитний вклад за договором банківського вкладу № 1005/0305856003281001 (вклад фантастичний) від 15.10.2008 року в сумі 800(вісімсот),00 євро., депозитний вклад за договором банківського вкладу № 1005/0305305003281001 (вклад капітал) від 26.11.2008 року в сумі 1193 (одна тисяча сто дев»яносто три ),00 долари США, депозитний вклад за договором банківського вкладу № 1005/0305327003281001 (вклад капітал) від 15.01.2009 року в сумі 5350 (п»ять тисяч триста п»ятдесят),00 гривень, депозитний вклад за договором банківського вкладу № 1005/0305356003281002 (вклад капітал) від 21.01.2009 року в сумі 1 883(одна тисяча вісімсот вісімдесят три),00 долари США та 30 (тридцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, 26, МФО 380076, ідентифікаційний код 19357325) на користь Держави 1700 (одну тисячу сімсот),00 грн. у відшкодування судового збору.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя Г.О.Матійчук
Судове рішення № 5468096, Печерський районний суд міста Києва було прийнято 02.10.2009. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-4497/09. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: