Рішення № 54680594, 24.12.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2015 р.Справа № 916/3688/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ОСОБА_1 АКС

до відповідача: Приватного підприємства Таврія-Плюс

про стягнення 13464,60грн.

Суддя: Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 25.09.2015р.

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність №25/11/15 від 25.11.2015р.

В засіданні 24.12.2015р. приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 25.09.2015р.

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність №25/11/15 від 25.11.2015р.

Суть спору: про стягнення з ПП „Таврія-Плюс на користь ТОВ „ОСОБА_1 АКС 9134,17грн. індексу інфляції за період з 07.10.2014р. по 13.09.2015р., 534,48грн. три проценти річних за період з 07.10.2014р. по 13.09.2015р., 3795,95грн. пені за період з 07.10.2014р. по 07.05.2015р.

Позивач на заявлених позовних вимогах наполягає, подав пояснення від 10.12.2015р. за вх.№№31168/15, 31170/15, уточнення до позовної заяви від 21.10.2015р. вх.№2-5799/15, від 11.11.2015р. за вх.№2-6214/15, від 26.11.2015р. за вх.№2-6513/15, яке прийнято судом до розгляду по суті.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.08.2014р. між ТОВ „ОСОБА_1 АКС та ПП „Таврія-Плюс було укладено договір поставки №453, за яким позивач поставив відповідачу товар на суму 87803,79грн., який останнім було сплачено несвоєчасно. Через неналежне виконання відповідачем обовязку щодо оплати заборгованості по договору №453 від 01.08.2014р. позивач заявив до стягнення з відповідача індекс інфляції, три проценти річних та пеню.

Відповідач подав до суду заперечення на заяву про уточнення позовних вимог від 23.11.2015р. за вх.№29154/15, від 01.12.2015р. за вх.№30108/15, де не погодився із розрахунками позивача індексу інфляції з підстав не наведення позивачем розгорнутого розрахунку за кожний місяць по кожній видатковій накладній окремо. Також, відповідач зазначив, що вважає помилковим обрахування пені, індексу інфляції та трьох процентів річних за накладною №С/ТХ-00466 виходячи із суми 10084,55грн., оскільки товар на частину цієї суми, що складає 91,73грн. був повернутий відповідачем позивачу. За викладених підстав відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки вони є недоведеними та не обґрунтованими.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши пояснення сторін та їх правову позицію, суд встановив наступне:

01.08.2014р. між ТОВ „ОСОБА_1 АКС (постачальник) та ПП „Таврія Плюс (покупець) було укладено договір поставки №453, за умовами якого постачальник приймає на себе зобовязання постачати покупцю товари в асортименті та кількості, що передбачені у погоджених сторонами заявках, а покупець зобовязується приймати та оплачувати фактично поставлені у відповідності до погоджених заявок товари, вказані у видаткових накладних. Повне найменування товару, його опис та характеристика, кількість товару та ін. параметри містяться у видаткових накладних (п.п.1.1., 1.2. договору).

Згідно п.5.3. договору поставки №453 від 01.08.2014р. товар, що постачається покупцю за цим договором, підлягає оплаті через 50 днів від дати передачі товару покупцю.

Відповідно до п.7.5. договору поставки №453 від 01.08.2014р. у випадку несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобовязаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який розраховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

За умовами п.9.1. договору поставки №453 від 01.08.2014р. цей договір вступає в силу з моменту його підписання представниками обох сторін та діє до 31.12.2014р.

На виконання умов договору поставки товариство поставило підприємству товар на загальну суму 87803,79грн. за накладними №№С/ТХ-00464, С/ТХ-00467, С/ТХ-00489, С/ТХ-00465, С/ТХ-00466, С/ТХ-00463 від 18.08.2014р., №№С/ТХ-00480, С/ТХ-00482 від 22.08.2014р., №№Б/ТХ-00003, Б/ТХ-00004, Б/ТХ-00005, Б/ТХ-00006 від 29.08.2014р., №№Б/ТХ-00008, Б/ТХ-00009 від 02.09.2014р., №Б/ТХ-00010 від 09.09.2014р., №№С/ТХ-00515, С/ТХ-00514 від 15.09.2014р., №Б/ТХ-00001 від 29.08.2014р.

На підтвердження наявності заборгованості відповідача в сумі 18462,28грн. на час подання позову позивач надав акт звірки станом на 02.03.2015р.

Таким чином, позивачем було поставлено відповідачу в період з 01.08.2014р. по 02.03.2015р. товар на суму 87803,79грн. Відповідач частину товару на суму 507,15грн. повернув, а решту вартості сплатив, із них сплачено до подачі позову 68834,37грн. (платіжні доручення №149801 від 21.01.2015р., №943950 від 24.12.2014р., №819388 від 22.10.2014р., №902544 від 25.11.2014р.), а 18462,28грн. під час розгляду справи, 14.09.2015р. (платіжне доручення №734959).

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані сторонами докази та викладені ними правові позиції, суд вважає заявлені ТОВ „ОСОБА_1 АКС позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних, індексу інфляції та пені в загальній сумі 13464,60грн. частково правомірними, такими, що відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобовязаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (п.п.1, 2, 3 ст.692 Цивільного Кодексу України).

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

За положеннями ч.1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобовязань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п.1, 2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, як встановлено судом та не заперечується сторонами, мало місце прострочення відповідача щодо оплати отриманого від позивача товару, у звязку з чим позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача пеню.

При цьому, заперечення відповідача стосовно того, що пеню, три проценти річних та індекс інфляції за накладною №С/ТХ-00466 слід обраховувати не із суми 10084,55грн., тобто, вартості поставленого товару, а із суми 9992,82грн., яка утворилась внаслідок повернення відповідачем позивачу товару на суму 91,73грн., до уваги судом не приймаються, оскільки сторонами не надано доказів здійснення такого повернення, тобто, не подано до матеріалів справи відповідної накладної на повернення.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені в сумі 3795,95грн., суд встановив, що його зроблено невірно. За перерахунком суду сума пені складає 3683,68грн. за період з 07.10.2014р. по 07.04.2015р.

Розгорнутий розрахунок здійсненого судом перерахунку пені, заявленої позивачем до стягненняНомер накладноїСума боргуПеріод нарахування пеніКількість днів, за які нараховується пеня Розрахунок пені Загальна кількість днів нарахування пеніКількість днів, за які нараховується пеня залежно від зміни облікової ставки НБУ/подвійна ставка пені РН Б/ТХ-00003 (29.08.2014)358,7318.10.2014 20.01.20159526/25% (18.10.2014 12.11.2014)358,73*25%*26/365*100=6,39 69/28% (13.11.2014 20.01.2015)358,73*28%*69/365*100=18,99РН Б/ТХ-00004 (29.08.2014)122,6418.10.2014 23.12.20146726/25% (18.10.2014 12.11.2014)122,64*26*25/365*100=2,18 41/28% (13.11.2014 20.01.2015)122,64*41*25/365*100=3,86РН Б/ТХ-00005 (29.08.2014)49,2518.10.2014 21.10.201444/25%49,25*4*25/365*100=0,13РН Б/ТХ-00006 (29.08.2014)58,9118.10.2014 23.12.20146726/25% (18.10.2014 12.11.2014)58,91*26*25/365*100=1,05 41/28% (13.11.2014 23.12.2014)58,91*41*28/365*100=1,85РН Б/ТХ-00008 (02.09.2014)517,3022.10.2014 24.11.20143422/25% (22.10.2014 12.11.2014)517,30*22*25/365*100=7,79 12/28% (13.11.2014 24.11.2014) 517,30*12*28/365*100=4,76РН Б/ТХ-00009 (02.09.2014)457,7822.10.2014 24.11.20143422/25% (22.10.2014 12.11.2014)457,78*22*25/365*100=6,90 12/28% (13.11.2014 24.11.2014)457,78*12*28/365*100=4,21РН Б/ТХ-00010 (09.09.2014)191,5129.10.2014 24.11.20142715/25% (29.10.2014 12.11.2014)191,51*15*25/365*100=1,97 12/28% (13.11.2014 24.11.2014)191,51*12*28/365*100=1,76С/ТХ-00515 (15.09.2014)7950,1404.11.2014 05.05.20151829/25% (04.11.2014 12.11.2014)7950,14*9*25/365*100=49 85/28% (13.11.2014 05.02.2015)7950,14*85*28/365*100=518,39 26/39% (06.02.2015 03.03.2015)7950,14*26*39/365*100=220,86 63/60% (04.03.2015 05.05.2010)7950,14*63*60/365*100=823,33С/ТХ-00514 (15.09.2014)7814,8704.11.2014 23.12.2014509/25% (04.11.2014 12.11.2014)7814,87*9*25/365*100=48,17 41/28% (13.11.2014 23.12.2014)7814,87*41*28/365*100=245,79Б/ТХ-00001 (29.08.2014)941,1418.10.2014 20.01.20159526/25% (18.10.2014 12.11.2014)941,14*26*25/365*100=16,76 69/28% (13.11.2014 20.01.2015) 941,14*69*28/365*100=49,81С/ТХ-00466 (18.08.2014)10084,5507.10.2014 07.04.201516737/25% (07.10.2014 12.11.2014)10084,55*37*25/365*100=255,57 69/28% (13.11.2014 20.01.2015)10084,55*69*28/365*100=533,79 26/39% (06.02.2015 03.03.2015)10084,55*26*39/365*100=280,16 35/60% (04.03.2015 07.04.2015р.10084,55*35*60/365*100=580,21Загалом сума пені складає3683,68Примітка до розрахунку: при перерахунку суд керувався періодами з врахуванням зміни облікової ставки НБУ, що вказані позивачем у його розрахунку. Так як і позивач у своєму розрахунку, суд не обліковував пеню за період з 21.01.2015р. по 05.02.2015р. з накладної №С/ТХ-00466 від 18.08.2014р., оскільки, як свідчить розрахунок позивача (т.1 а.с.165-167), цей період не включений до позовної вимоги. Але ч.6 ст.232 ГК України вимагає обмежити період нарахування пені шести місяцями від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а за накладною №С/ТХ-00466 цей шестимісячний строк сплинув 07.04.2015р.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 534,48грн. три проценти річних за період з 07.10.2014р. по 13.09.2015р., 9134,17грн. індексу інфляції за період з 07.10.2014р. по 13.09.2015р.

У відповідності до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Звідси, не знайшли свого підтвердження заперечення відповідача стосовно необхідності обрахунку індексу інфляції окремо за кожний місяць по кожній видатковій окремо, оскільки загалом по видатковій накладній індекс інфляції розраховується сукупно за період прострочення платежу за нею.

Суд, перевіривши зроблений позивачем розрахунок трьох процентів річних та індексу інфляції, встановив, що їх було зроблено вірно, з огляду на що позовна вимога ТОВ „ОСОБА_1 АКС про стягнення з ПП „Таврія Плюс 534,48грн. три проценти річних за період з 07.10.2014р. по 13.09.2015р., 9134,17грн. індексу інфляції за період з 07.10.2014р. по 13.09.2015р. підлягає судом задоволенню у повній мірі.

Стосовно наявних в матеріалах справи актах про виявлені недостачі слід відмітити, що дані обставини відповідачем не заперечуються та розрахунок заявлених до стягнення позивачем пені, трьох процентів річних, індексу інфляції здійснений з врахуванням даних обставин.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, та те, що позовні вимоги ТОВ „ОСОБА_1 АКС є доведеними та частково обґрунтованими, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3683,68грн. пені за період з 07.10.2014р. по 07.04.2015р., 534,48грн. три проценти річних за період з 07.10.2014р. по 13.09.2015р., 9134,17грн. індексу інфляції за період з 07.10.2014р. по 13.09.2015р. В решті частині заявлених позивачем позовних вимог слід відмовити.

Позивачу за рахунок відповідача згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати за розгляд позовної заяви пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 1811,77грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Таврія Плюс (65091, м. Одеса вул. М`ясоїдівська,14, код 31929492) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Трейд Хауз „АКС (83114, м.Донецьк, вул. Щорса,81-А, код 32804896) 3683 (три тисячі шістсот вісімдесят три) грн. 68коп. пені, 534 (пятсот тридцять чотири) грн. 48коп. три проценти річних, 9134 (девять тисяч сто тридцять чотири) грн. 17коп. індексу інфляції, 1811 (одну тисячу вісімсот одинадцять) грн. 77 коп. судового збору.

3. Відмовити ТОВ „Трейд Хауз „АКС у задоволенні решти частини заявлених позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати у відповідності до ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 28 грудня 2015 р.

Суддя І.А. Малярчук