Рішення № 54680484, 21.12.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2015 р.Справа № 916/1023/13Господарський суд Одеської області у складі:

Головуючого судді Волкова Р.В.

судді Гуляк Г.І. та судді Щавинської Ю.М.

при секретарі судового засідання Кришталь Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України; Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району

до відповідача ОСОБА_1 районної державної адміністрації Одеської області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 Міністрів України та Управління ордена червоного прапора південного оперативного командування

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Бородіно-А та Одеської обласної державної адміністрації

про визнання недійсним та скасування розпорядження

Представники:

Від прокуратури: ОСОБА_4 (за довіреністю);

Від Міністерства оборони України: ОСОБА_5 (за довіреністю);

Від Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району: ОСОБА_5 (за довіреністю);

від відповідача: не зявився;

від ОСОБА_2 Міністрів України: ОСОБА_6 (за довіреністю);

від Управління ордена червоного прапора південного оперативного командування: ОСОБА_7 (за довіреністю);

від ТОВ „Виробничо-комерційна фірма „Бородіно-А: не зявився;

від Одеської обласної державної адміністрації: не зявився;

встановив:

Білгород-Дністровський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 районної державної адміністрації Одеської області про за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 Міністрів України та Управління ордена червоного прапора південного оперативного командування, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Бородіно-А та Одеської обласної державної адміністрації про визнання недійсним та скасування розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації Одеської області № 17/А-2007 від 22.01.2007 р. „Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Бородіно-А земельних ділянок на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради.

В обґрунтування посилається на положення ст.ст.2,4 Закону України „Про оренду землі, ст.ст.1,4 Закону України „Про використання земель оборони, ст.ст.386,391 ЦК України, ст.ст.13.18.77,92,93,152 Земельного кодексу України, та зазначає що оскаржуваним розпорядженням ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Бородіно-А незаконно відведено земельну ділянку із земель загальновійськового полігону, які були надані військовій частині А1366 для організації загальновійськового полігону.

ОСОБА_1 районна державна адміністрації Одеської області надала відзив на позовну заяву та заперечення проти позову, в якій просить відмовити в задоволені позову, стверджує, що Міністерство оборони України та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району не можуть бути землекористувачами спірної земельної ділянки відповідно до ст.77 Земельного кодексу України та ст.1 Закону України „Про використання земель оборони, у звязку з чим вони не мають матеріального права на позов як землекористувачі в розумінні ст.152 Земельного Кодексу України.

Міністерство оборони України надало письмові пояснення, в яких підтримує позов прокурора та просить задовольнити його в повному обсязі. Письмово заперечив проти доводів відповідача з підстав викладених у письмових поясненнях.

Управління ордени червоного прапора південного оперативного командування надав письмові пояснення, в яких повністю підтримує позовні вимоги, будь-яких рішень щодо передачі земель полігону де розташовані спірні земельні ділянки передані в оренду ні Міністерством оборони України, ані ОСОБА_2 Міністрів України не приймались і фактичної передачі земель від Міністерства оборони України у визначеному законом порядку до відповідача, або до інших органів місцевого самоврядування Тарутинського району Одеської області не проводилось.

ТОВ „Виробничо-комерційна фірма „Бородіно-А 21.12.2015 через канцелярію суду надало клопотання про продовження процесуальних строків та відкладання розгляду справи в звязку з хворобою представника. вказане клопотання судовою колегією розглянуто та відхилено в звязку з відсутністю доказів викладених у заяві обставин, прийняттям справи до розгляду у такому складі суду 12.10.2015, сплив встановлених процесуальних строків для розгляду справи та неможливість повторного продовження строку який раніше вже продовжувався на 15 днів ухвалою від 14.12.2015.

Також ТОВ „Виробничо-комерційна фірма „Бородіно-А 21.12.2015 через канцелярію суду також надало пояснення та додаткові документі, які суд залучає до матеріалів справи, та які на думку заявника підтверджують відсутність у позивача матеріального права щодо предмету позову внаслідок відмови позивача від землекористування.

У судовому засіданні від 21.12.2015 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку ст.85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Розпорядженням ОСОБА_1 районної державної адміністрації Одеської області №17/А-2007 від 22.01.2007 р. „Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Бородіно-А земельних ділянок на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради. Відповідно до вищевказаного розпорядження відведення ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Бородіно-А відведено земельну ділянку із земель загальновійськового полігону, які були надані військовій частині А1366 для організації загальновійськового полігону.

Прокурор стверджує, що вищевказане розпорядження стало підставою для укладання договорів оренди землі, що суперечить вимогам Цивільного Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства.

Між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Одеської області та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Бородіно-А укладено договір оренди землі № б/н від 17.12.2007 р. та від 05.06.2006 р., загальною площею 807,984 га, із земель загальновійськового полігону на території сільської ради Тарутинського району, які були надані військовій частині А1366 для організації загальновійськового полігону.

Слід зазначити, що Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 р. задоволено апеляційну скаргу військового прокурора Болградського гарнізону, Міністерства оборони України у справі за позовною заявою військового прокурора Болградського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до ОСОБА_1 районної державної адміністрації Одеської області, за участю третіх осіб в т.ч. ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Бородіно-А про скасування розпоряджень відповідача, як таких що не відповідали вимогам закону.

При розгляді вказаної справи адміністративним судом апеляційної інстанції встановлено, що право постійного користування землями ОСОБА_1 загальновійськового полігону залишається за Міністерством оборони України, а тому вони відносяться до земель оборони, належать державі на праві власності та закріплені за відповідними військовими формуваннями на праві постійного користування. Також, судом встановлено, що приймаючи оскаржувані розпорядження, ОСОБА_1 районна державна адміністрація Одеської області перевищила межі наданих їй повноважень, що полягає у незаконному розпоряджень земельною ділянкою, наданими свого часу для потреб оборони, чим порушила право постійного користування міністерства оборони України на вказані землі.

Заперечення щодо неприпустимості посилань на вказану адміністративну справу суд вважає безпідставними. Фактично адміністративним судом апеляційної інстанції та ухвалою Вищого адміністративного суду про залишення її в силі встановлені певні факти, які мають суттєве значення для цієї справи. Заперечення відповідача та ТОВ „Виробничо-комерційна фірма „Бородіно-А у значній мірі зводяться до незгоди з вищевказаними судовими рішеннями адміністративної юрисдикції та фактично є спробою їх перегляду під час розгляду справи в господарському суді, що є порушенням встановленого порядку оскарження судових рішень.

Так, до ч.3 ст.35 Господарського процесуального Кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, судами адміністративної юрисдикції було встановлено факти віднесення земельної ділянки до земель оборони, відсутність будь-яких рішень про добровільну відмову від права користування Міністром оборони України чи вповноваженою на це особою за його дорученням, неможливість вилучення земельної ділянки інакше як за погодженням Міністерства оборони України як основного землекористувача, який одночасно наділений функціями власника від імені держави України.

За таких обставин, судова колегія вважає, що скасування розпорядження відповідача від 05.05.2005 р. про вилучення земельної ділянки з урахуванням вищевказаних обставин свідчить про відсутність у відповідача права розпоряджатися зазначеною земельною ділянкою без отримання згоди основного землекористувача. Таке розпорядження можливе лише після здійснення вилучення у встановленому діючим законодавством порядку. Доказів такого вилучення шляхом прийняття відповідного рішення з цього питання суду не представлено. Надані ТОВ „Виробничо-комерційна фірма „Бородіно-А та відповідачем документи не свідчать ані про відмову Міністерства оборони України від землекористування у встановленому порядку, ані про закріплення такої відмови відповідними документами відповідача. Йдеться лише про наміри та пропозиції, але не про вчинення встановлених Земельним Кодексом України процедур.

18.12.1945 р. Радою народних комісарів УРСР було прийнято Постанову № 2002/063, якою вирішено відвести на території Бородінського, Тарутінського та Саратського районів 20000га землі під окружний артполігон Одеського військового округу та просити Раду народних комісарів Союзу РСР дозволити Раді народних комісарів УРСР відвести під полігон 20000га землі в Ізмаїльській області 20000га землі, зобовязати Ізмаїльський облвиконком після затвердження Радою народних комісарів СРСР відводу під артполігон 20000га землі уточнити на місці, за рахунок яких землекористувачів відводяться землі і встановити межі відведеної ділянки в натурі.

12.02.1946 р. постановою Ізмаїльського обласного виконавчого комітету та бюро обкому № 53/9-ОП затверджено перелік організаційних заходів, необхідних для здійснення в натурі передачі земель Одеському військовому округу та переселення у звязку з цим селянських господарств. Рішенням засідання Ізмаїльського обласного виконкому № 7 від 10.06.1946 р. затверджено акт обласної комісії від 10.06.1946 р. про передачу земельної ділянки площею 23600га під навчальний артилерійський полігон Одеського військового округу.

12.02.1946 р. постановою Ізмаїльського обласного виконавчого комітету та бюро обкому затверджено перелік організаційних заходів, необхідних для здійснення в натурі передачі земель Одеському військовому округу та переселення у звязку з цим селянських господарств. Рішенням засідання Ізмаїльського обласного виконкому № 7 від 10.06.1946 р. затверджено акт обласної комісії від 10.06.1946 р. про передачу земельної ділянки площею 23600га під навчальний артилерійський полігон Одеського військового округу.

Відповідно до п.5 ст.116 Земельного Кодексу України в редакції на момент прийняття оскаржуваного розпорядження відповідача № 17/А-2007 від 22.01.2007, надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Також рішенням Конституційного суду України у справі № 1-17/2005 від 22.09.2005 визначено, що громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм права користування земельною ділянкою внаслідок не оформлення правовстановлюючого документу на неї, в тому числі держаного акту.

Згідно ст.78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до ст.92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Стаття 2 Закону України „Про оренду землі встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Приписами п.5 ст.116 Земельного Кодексу України передбачено, що надання у користування земельної ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст.ст.9,14 Закону України „Про Збройні Сили України, землі, закріплені за військовими частинами та установами Збройних сил України, є державною власністю та належать їм на праві оперативного управління, вирішення питань щодо порядку надання Збройним силам України в управління обєктів державної власності, в тому числі і земельних ділянок відноситься до повноважень ОСОБА_2 Міністрів України.

У даному випадку, власником земельних ділянок, закріплених за субєктами, що перебувають у сфері управління Міноборони, є держава в особі ОСОБА_2 Міністрів України.

Положеннями ст.77 Земельного Кодексу України та ст.1 Закону України „Про використання земель оборони передбачено, що землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Згідно Положення про Міноборони, затвердженого Указом президента України від 06.04.2011 р. № 406/11 Міноборони відповідно до покладених на нього завдань має забезпечити використання земельних ділянок, виділених для потреб Збройних Сил.

Відповідач при виданні розпорядження № 17/А-2007 від 22.01.20007 р., після якого були укладені із ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Бородіно-А незаконні договори оренди землі і не маючи жодних повноважень на володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою загальною площею 807,984 га, розпорядилась самовільно і незаконно землями оборони, всупереч вимогам Закону України „Про оренду землі та Земельного Кодексу України.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи Акту інвентаризації земельної ділянки колишнього ОСОБА_1 загальновійськового полігону на території Веселодолинської сільської ради Тарутинського району Одеської області, що в ході інвентаризації встановлено, що протягом тривалого періоду колишнього ОСОБА_1 загальновійськового полігону частина земельної ділянки використовувалась для ведення сільськогосподарського виробництва військовими підрозділами. Після переведення земель колишнього ОСОБА_1 загальновійськового полігону земель запасу Веселодолинської сільської ради, ОСОБА_1 райдержадміністрацією прийнято розпорядження про надання дозволу на розробку проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду субєктам господарської діяльності для ведення сільськогосподарського виробництва та громадянам у приватну власність для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, вислухавши пояснення представників сторін та учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд погоджується з доводами прокурора та позивачів про те, що ОСОБА_1 районна державна адміністрація Одеської області приймаючи оскаржуване розпорядження, не мала жодних повноважень на володіння, користування і розпорядження спірною земельною ділянкою, а тому розпорядилася самовільно і незаконно землями оборони всупереч приписів Земельного Кодексу України та ст. 4 Закону України „Про оренду землі.

Відповідач звертався до суду з заявою про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Між тим з матеріалів справи не вбачається пропущення строку позовної давності, суду не надано доказів того, зо позивачеві стало відомо про порушення його прав прийняттям оскаржуваного розпорядження поза межами загального строку позовної давності.

На підставі ч.1 ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 4 Закону України „Про оренду землі, ст.ст.1, 4 Закону України „Про використання земель оборони, ст.ст.386, 391 ЦК України, ст.ст.13, 18, 77, 92, 93, 152 Земельного кодексу України, ст.ст. ст.ст.32, 33, 35, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву задовольнити.

2.Визнати незаконними та скасувати Розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації Одеської області № 17/А-2007 від 22.01.2007 р. „про затвердження проектів землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Бородіно-А земельних ділянок на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради.

3.Стягнути з ОСОБА_1 районної державної адміністрації Одеської області (68500, Одеська область, Тарутинський район, смт. Тарутине, вул.Котовського,буд.1, код 04056894) в дохід Державного бюджету (ГУДКСУ в Одеській області, отримувач: УК у м. Одесі/Приморський район, код отримувача 38016923, р/р № 31210206783008, МФО 828011, КБК 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) 1 218/одну тисячу двісті вісімнадцять/грн. 00 коп. судового збору.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з моменту складення повного рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 21.12.2015 року.

Повний текст рішення складений 25 грудня 2015 р.

Головуючий суддя Р.В. Волков

Суддя Г.І. Гуляк

Суддя Ю.М.Щавинська