Рішення № 54680212, 24.12.2015, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2015 рокуСправа № 912/4343/15 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/4343/15

за позовом Селянського (фермерського) господарства "Едельвейс", Кіровоградська область, Новгородківський район, с. Спасове

до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області м. Кіровоград

про визнання рішення таким, що не відповідає законодавству, продовження терміну дії договору

за участю представника позивача - керівника ОСОБА_1

Селянське (фермерське) господарства "Едельвейс" (надалі - СФГ "Едельвейс) звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд прийняти позовну заяву до розгляду, постановити рішення, яким рішення Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області не відповідають чинному законодавству та продовжити термін дії договору.

Ухвалою господарського суду від 12.11.2015 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду в судовому засіданні 01.12.2015 о 12:00, від сторін витребувано необхідні для розгляду справи по суті докази.

За результатами судового засідання 01.12.2015 господарським судом винесено ухвалу про відкладення розгляду справи до 14.12.2015 та витребувано від сторін необхідні для розгляду справи по суті докази.

10.12.2015 позивачем подано до господарського суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої останній просить суд постановити рішення, яким рішення Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області за № 02-2.1-04/1727 від 22.04.2014 визнати таким, що не відповідає чинному законодавству, а саме статті 33 Закону України "Про оренду землі", а також постановити рішення яким, продовжити термін дії договору оренди землі № 2 від 02.02.2004 з Селянським (фермерським) господарством "Едельвейс" площею 27,61 га терміном на 20 років на території Спасівської сільської ради.

Господарський суд, враховуючи вимоги статті 22 Господарського процесуального кодексу України, прийняв дану заяву позивача до розгляду.

Ухвалою від 14.12.2015 розгляд справи було відкладено до 24.12.2015 в порядку, передбаченому статтею 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 24.12.2015 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач правом на участь у судовому засіданні не скористався, поряд з цим подав до господарського суду відзив на позов, зі змісту якого вбачається, що останній позов не визнає з огляду на недоведеність позивачем належними доказами незаконності відмови Головного управління Держгеокадасту у Кіровоградській області про визнання укладеною угоди, визнання поновленим договору. Крім того, в клопотанні, яке надійшло 24.12.2015, відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначає, зокрема, про те, що стаття 33 Закону України "Про оренду землі" передбачає умови поновлення договору оренди землі, а не його продовження.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Новгородківською районною державною адміністрацією Новгородківського району Кіровоградської області (надалі - Новгородківська РДА, орендодавець) та СФГ "Едельвейс" (орендар) укладено договір оренди землі (надалі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець на підставі розпорядження голови Новгородківської РДА від 28.12.2002 №600-р надає, а орендар набуває право на оренду земельної ділянки, що знаходиться на території Спасівської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області. В оренду передається земельна ділянка площею 27,61 га строком на 10 років з метою сільськогосподарського використання для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Грошова оцінка земельної ділянки 158211,00 грн.

За умовами пункту 2.3. Договору орендна плата вноситься орендарем щорічно у вигляді грошової плати у розмірі 1,5% від грошової оцінки землі, яка може змінюватися у зв'язку з обезціненням грошової одиниці.

В пункті 2.2. Договору сторони погодили, що по закінченні строку договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий строк. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання пролонгації договору на новий строк не пізніше, ніж за два місяці до закінчення строку цього договору.

Договір підписаний представниками сторін та зареєстрований у КРФ ДП "Центр державного земельного кадастру" 02 лютого 2004 за реєстраційним №2.

Відповідно до положень статей 18, 20 Закону України "Про оренду землі", у редакції на момент укладення зазначеного Договору, договір оренди землі підлягає державній реєстрації і набирає чинності після його державної реєстрації.

З урахуванням положень вищезазначених статей укладений між сторонами Договір набув чинності 02.02.2004. Відповідно до умов Договору та приписів частини 1 статті 631 Цивільного кодексу України позивач набув право користуватися зазначеною в Договорі земельною ділянкою протягом десятирічного строку - до 02.02.2014.

За змістом статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Порядок поновлення договору оренди землі визначено статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

Вирішуючи даний спір, господарський суд застосовує редакцію вказаної статті, яка була чинною на дату виникнення спірних правовідносин між сторонами.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина друга).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п'ята).

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (частина шоста).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (частина сьома).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку (частина восьма).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина дев'ята).

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (частина десята).

Із наведеної норми убачається, що законодавчо відокремлено право на укладення договору оренди на новий строк шляхом укладення додаткової угоди, яке має бути реалізовано до спливу строку договору оренди землі, що закріплено у частинах 1-5 цієї норми, від права вважати поновленим договір оренди землі у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди землі за відсутності протягом одного місяця після спливу терміну дії договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні цього договору оренди, яке визначене у частинах 6-8 цієї статті.

Відповідні положення у вказаних частинах зазначеної статті дозволяють продовжувати орендні правовідносини, але у першому випадку це право повинно бути реалізовано до спливу договору оренди, а у другому - воно може настати за відсутності заперечення іншої сторони протягом визначеного терміну після закінчення строку дії договору оренди землі.

Із матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник у зв'язку із реалізацією позивачем права на укладення договору оренди землі на новий строк шляхом укладення додаткової угоди після спливу строку договору оренди землі, що закріплено у частинах 6-8 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Господарський суд враховує, що відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб належать центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальним органам.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, що затверджено Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 445/2011 Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Отже органом, на який покладено право розпоряджатись земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності є Держземагентство України та його територіальні органи. Повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою, відносно якої укладено Договір, на момент закінчення строку його дії належали Головному управлінню Держземагентства у Кіровоградській області.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач після закінчення строку дії Договору продовжує користуватись орендованою земельною ділянкою площею 27,61 га на території Спасівської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, що не спростовано відповідачем.

Враховуючи вимоги статті 122 Земельного кодексу України та статті 33 Закону України "Про оренду землі" позивач звернувся до Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області, як до органу, який має право розпоряджатися землями сільськогосподарського призначення державної власності, із листом - повідомленням (а.с.10), у якому просив поновити договір оренди землі, зареєстрований 02.02.2004 за №2 строком на 20 років.

За твердженням позивача, саме на даний лист він отримав від Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області лист-повідомлення №02-2.1-04/1727 від 22.04.2014 (а.с.101) про прийняте рішення про заперечення у поновленні договору оренди землі, зареєстрованого 02.02.2004 за №2. Свої заперечення Головне управління Держземагентства у Кіровоградській області мотивувало тим, що договір оренди землі площею 27,61 га, укладений між позивачем і Новгородківською РДА, зареєстрований 02.02.2004 за №2, згідно статті 31 Закону України "Про оренду землі" припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.

З огляду на те, що господарському суду не надано доказів чи пояснень щодо прийняття Головним управлінням Держземагентства у Кіровоградській області рішення про заперечення у поновленні договору оренди землі у формі іншого документа (наказу) та враховуючи положення частин п'ятої та дев'ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі", господарський суд вважає лист - повідомлення Відповідача про заперечення у поновленні договору оренди землі №02-2.1-04/1727 від 22.04.2014 тим рішенням орендодавця про відмову в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі, яке може бути оскаржено в суді.

Отже, вимога позивача про визнання визнати таким, що не відповідає чинному законодавству, а саме статті 33 Закону України "Про оренду землі", рішення Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області за № 02-2.1-04/1727 від 22.04.2014, є такою, що відповідає способу захисту, передбаченому статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

Як вже зазначалось судом, Головне управління Держземагентства у Кіровоградській області у своєму рішенні від 22.04.2014 заперечило пропозицію позивача про поновлення Договору з підстав, які не передбачені чинним законодавством, що регулює земельні відносини, та які не відповідають дійсності.

Як встановлено господарським судом позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку Договору.

Відповідачем не надано господарському суду доказів на підтвердження того, що Головним управлінням Держземагентства у Кіровоградській області, протягом одного місяця після закінчення строку Договору, тобто до 02.03.2014 було направлено на адресу позивача лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі. Тому такий Договір в силу вимог частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

З огляду на викладене рішення Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області про заперечення у поновленні договору оренди землі, викладене у листі - повідомленні від 22.04.2014 №02-2.1-04/1727, протирічить положенням частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до пункту 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 26.01.2000 № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта. Якщо ж акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачено законодавством.

Оскільки рішення Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області про заперечення у поновленні договору оренди землі, викладене у листі - повідомленні від 22.04.2014 №02-2.1-04/1727, протирічить положенням частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, таке розпорядження підлягає визнанню недійсним. Отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню господарським судом.

Вимоги позивача в частині продовження терміну дії договору оренди землі № 2 від 02.02.2004 з Селянським (фермерським) господарством "Едельвейс" площею 27,61 га терміном на 20 років на території Спасівської сільської ради не підлягають задоволенню господарським судом в силу наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач продовжує користуватись орендованою земельною ділянкою та звернувся до Головного управління Держземагентства у Кіровоградській області з вимогою продовжити термін дії Договору після спливу строку цього Договору

Частина 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Договором передбачено строк, на який його укладено - 10 років.

Таким чином, в силу вимог частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", укладений між Новгородківською РДА та СФГ "Едельвейс" договір оренди землі, зареєстрований у КРФ ДП "Центр державного земельного кадастру" 02 лютого 2004 за реєстраційним №2 є поновленим на тих же умовах та на той же строк, тобто на 10 років.

Отже, правові підстави для продовження терміну дії Договору на 20 років відсутні. Тому в цій частині позов подано безпідставно, а тому в цій частині в задоволенні позову слід відмовити.

З огляду на викладене позов підлягає частковому задоволенню.

При цьому, господарський суд враховує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 10.09.2014 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" здійснено реорганізацію Державного агентства земельних ресурсів України шляхом перетворення шляхом перетворення його в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

В пунктах 5, 6 цієї постанови зазначено: "Установити, що центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються."

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 14 від 03.02.2015, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.02.2015 за № 177/26622, затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, підпунктом 12 пункту 4 якого передбачено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України.

При цьому, слід зазначити, що Положення про Головне управління Держземагентства в області, яке затверджено наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №258 від 16.02.2015 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.05.2015 за №177/26622, втратило чинність на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 49 від 16.02.2015.

З огляду на викладене позивачем правомірно пред'явлено позовні вимоги до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, як правонаступника Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони по 1218,00 грн.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним (таким, що не відповідає законодавству) рішення Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області про заперечення у поновленні договору оренди землі, викладене у листі - повідомленні від 22.04.2014 №02-2.1-04/1727.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (25006, м. Кіровоград, вул. Тимірязєва, 84, ідентифікаційний код 39767636) на користь Селянського (фермерського) господарства "Едельвейс" (Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, с. Лікарівка, ідентифікаційний код 23680894) 1218 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити відповідачу (м. Кіровоград, вул. Тимірязєва, 84).

Повне рішення складено 29.12.2015.

Суддя О.Б. Шевчук