Рішення № 54680083, 23.12.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2015р. Справа № 914/3966/15

За позовом:Приватного акціонерного товариства «Тернопільський молокозавод», м. Тернопіль;до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок», м. Львів;про:стягнення 1269495,69 грн. боргу Суддя Крупник Р.В. Секретар Цяпка О.І.Представники сторін:від позивача:ОСОБА_1 представник (довіреність б/н від 10.11.2015р.);від відповідача:ОСОБА_2 - представник ( довіреність б/н від 19.12.2014р.).

Представникам сторін розяснено його права та обовязки, передбачені ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

18.11.2015р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Приватного акціонерного товариства «Тернопільський молокозавод» (надалі Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» (надалі Відповідач) про стягнення 976469,00 грн. боргу.

Ухвалою суду від 20.11.2015р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 07.12.2015р. Ухвалою від 07.12.2015р. розгляд справи було відкладено на 21.12.2015р. В судовому засіданні 21.12.2015р. суд оголосив перерву до 23.12.2015р.

Крім цього, ухвалою від 07.12.2015р. судом прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення основної суми боргу 1269495,00 грн.

Представник позивача в судове засідання зявився, подав для долучення до матеріалів справи додатковий договір про надання послуг для збільшення обсягів реалізації товару №3 до договору поставки №ТП-067 від 01.01.2014р., акт звірки взаємних розрахунків між сторонами від 22.12.2015р. та клопотання по справі. Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що 10.12.2014р. між позивачем та відповідачем укладено договір №ТП-164, на виконання якого позивачем було передано відповідачу товар (молочну продукцію), загальною вартістю 1269495,00 грн. За умовами договору одержаний товар відповідач зобовязувався оплатити протягом 32 календарних днів з моменту його отримання. У звязку з тим, що поставлений відповідачу товар оплачений останнім не був, позивач звернувся з позовом до суду. Разом з тим, у поданому в судовому засіданні клопотанні б/н від 23.12.2015р., позивач просить суд у звязку з існуванням у ПрАТ «Тернопільський молокозавод» боргу перед ТОВ «Торгова мережа «Барвінок» на підставі додаткового договору про надання послуг для збільшення обсягів реалізації товару №3 до договору поставки №ТП-067 від 01.01.2014р. у розмірі 120334,34 грн., стягнути з відповідача на його користь 1149161,32 грн.

Суд, ознайомившись з вказаним клопотанням позивача, розцінює його, як заяву про зменшення розміру позовних вимог. Розглянувши заяву, суд приходить до висновку, що така не суперечить законодавству, не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, а відтак суд приймає заяву до розгляду.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, причин неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового розгляду.

Як зазначив Пленум ВГС України в п. 3.9.2. Постанови від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що неявка належним чином повідомленого представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору, оскільки, дослідивши наявні матеріали справи, суд визнав їх достатніми для того, щоб розглянути спір за цими матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.12.2014р. між позивачем та відповідачем укладено Договір №ТП-164 (надалі Договір), за умовами п. 1.1., 1.2. якого постачальник зобовязується передавати у власність покупця визначений цим договором товар на підставі замовлень покупця, а покупець зобовязується приймати названий товар та оплачувати його. Предметом поставки за цим Договором є товар: молочні товари.

Поставку товару від імені постачальника здійснює: в торгові точки покупця, які розташовані у Львівській області філія «Львів-молоко» ПрАТ «Тернопільський молокозавод», філія «Стрий-молоко» ПрАТ «Тернопільський молокозавод», ПрАТ «Тернопільський молокозавод»; в торгові точки, які розташовані в Івано-Франківській області філія «Івано-Франківськ-молоко» ПрАТ «Тернопільський молокозавод»; в торгові точки, які розташовані в Хмельницькій області філія «Хмельницьк-молоко» ПрАТ «Тернопільський молокозавод» (п. 2.2. Договору).

На підставі наявних в матеріалах справи видаткових накладних судом встановлено, що на виконання умов Договору позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято молочну продукцію на загальну суму 1269495,66 грн. Видаткові накладні підписані повноважними представниками сторін Договору та скріплені їх печатками.

Згідно п. 3.3. Договору покупець зобовязаний сплатити вартість поставленої партії товару протягом 32 календарних днів з моменту отримання покупцем товару від постачальника за умови своєчасного надання постачальником всіх передбачених цим Договором та чинним законодавством України належно оформлених документів на поставлений товар. В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про несвоєчасність надання позивачем всіх передбачених Договором документів, що стосуються поставки товару.

В позовній заяві позивач зазначає, що поставлений відповідачу товар, всупереч умовам Договору оплачений не був.

З матеріалів справи вбачається, що 22.12.2015р. між сторонами Договору підписано ОСОБА_2 звірки взаємних розрахунків, згідно якого заборгованість відповідача на користь позивача складає 1269495,66 грн. Борг позивача перед відповідачем становить 120334,34 грн. Наведене вказує на те, що сторонами визнано заборгованість одна перед одною на зазначені в ОСОБА_2 звірки суми.

Як встановлено судом та не заперечується жодною із сторін, заборгованість позивача перед відповідачем у розмірі 120334,34 грн. виникла на підставі Додаткового договору №3 про надання послуг для збільшення обсягів реалізації товару (до Договору поставки №ТП-067 від 01.01.2014р.) від 01.01.2014р.

В пп. 3.2.3. п. 3.2. вказаного Додаткового договору сторони погодили, що у випадку затримки проведення оплат згідно умов цього Додаткового договору покупець має право зменшити суми оплат поставленого товару на суму заборгованості постачальника (виробника) за послуги за цим Додатковим договором до моменту погашення такої заборгованості.

На підставі вказаних положень Додаткового договору №3 від 01.01.2014р. та враховуючи існуючу у ТОВ «Торгова мережа «Барвінок» заборгованість за ним на суму 120334,34 грн., позивачем зменшено розмір позовних вимог до 1149161,32 грн.

Станом на день розгляду справи судом, докази сплати відповідачем боргу в матеріалах справи відсутні.

Відтак, на підставі наявних матеріалів справи та з врахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог судом встановлено, що станом на 23.12.2015р. за відповідачем існує заборгованість за поставлений за Договором товар на суму 1149161,32 грн.

Встановивши наведені обставини справи, суд прийшов до висновку, що зменшені позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Положеннями ч. 1 ст. 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В п. 3.3. Договору сторони чітко визначили, що розрахунок за товар здійснюється протягом 32 календарних днів, з моменту його поставки.

У відповідності із ст. 193 ГК України, положення якої є аналогічні до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Нормами ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки, відповідачем у встановлений в п. 3.3. Договору строк, кошти за одержаний товар сплачені не були, ці кошти підлягають до стягнення з нього в судовому порядку в розмірі 1149161,32 грн.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, а тому підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Разом з тим, відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, за подання до суду позовної заяви про стягнення з відповідача боргу ПрАТ «Тернопільський молокозавод» сплачено 14647,04 грн., згідно платіжного доручення №2613 від 13.11.2015р. та за подання заяви про збільшення розміру позовних вимог 5711,23 грн., згідно платіжного доручення №1093 від 03.12.2015р.

Враховуючи те, що кінцева ціна позову, яка була заявлена позивачем до стягнення складає 1149161,32 грн., судовий збір за подання такої позовної заяви з врахуванням положень пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» повинен складати 17237,42 грн., а тому позивачем зайво сплачено 3120,94 грн. судового збору.

Суд зазначає, що після набрання рішенням законної сили, позивач вправі звернутися з відповідною заявою до господарського суду Львівської області та повернути зайво сплачену суму судового збору.

Керуючись ст.ст. 4-3, 12, 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Зменшені позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» (79040, м. Львів, вул. Городоцька, 359; код ЄДРПОУ 35621418) на користь Приватного акціонерного товариства «Тернопільський молокозавод» (46010, м. Тернопіль, вул. Лозовецька, 28; код ЄДРПОУ 30356917) 1149161,32 грн. боргу та 17237,42 грн. судового збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

4.Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 28.12.2015 р.

Суддя Крупник Р.В.