Рішення № 54679817, 15.12.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2015 р. Справа № 911/4714/15

Господарський суд Київської області, у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броваритеплоенергія»

07400, Київська область, м. Бровари, вул. Грушевського, буд. 3 А

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

08600, АДРЕСА_1

про стягнення 4472,67 грн.

за участю представників:

позивача - не зявився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином;

відповідача - не зявився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство Броварської міської ради Київської області «Броваритеплоенергія» (далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення 4472,67 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошових зобовязань за договором про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води від 01.05.2012 № 452.

Ухвалою суду від 28.10.2015 порушено провадження у справі №911/4714/15 та призначено її до розгляду у судовому засіданні 17.11.2015.

Через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення до позовної заяви (вх.№27348/15 від 17.11.2015) з документами у додатку та клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№27347/15 від 17.11.2015).

У судове засідання 17.11.2015 представники сторін не зявились, ухвалою суду від 17.11.2015 розгляд справи відкладено на 01.12.2015.

Через канцелярію суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи (вх.№28648/15 від 01.12.2015).

У судове засідання 01.12.2015 представники сторін не зявились, ухвалою суду від 01.12.2015 розгляд справи відкладено на 15.12.2015.

У судове засідання 15.12.2015 представники сторін не зявились.

Відповідачем відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, участі представника у судових засіданнях не забезпечено, хоча належним чином повідомлено про час і місце судових засідань, з огляду на те, що ухвали суду направлялись на вказану у позовній заяві та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу місцезнаходження відповідача, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 15.12.2015 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (далі-виконавець) та відповідачем (далі-споживач) укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води від 01.05.2012 № 452 (далі-Договір), відповідно до умов пункту 1 якого, виконавець зобовязується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та підігріву води, а споживач зобовязується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені Договором.

Відповідно до пункту 3.1. Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно з пунктом 3.4. Договору, плата за послуги здійснюється до 15 числа місяця, що передує місяцю надання послуг, в розмірі 100 % від вартості запланованого обсягу подачі послуг на наступний місяць.

Фактично надані виконавцем послуги у відповідному місяці оформляються актом про надання послуг, виконавець зобовязується направити споживачу на адресу, що вказана в договорі, акт про надання послуг, а споживач зобовязується протягом 5 днів з моменту його отримання, повернути його виконавцю в належно оформленому вигляді; послуги вважаються наданими з дати складання акта про надання послуг; у випадку неповернення споживачем належно оформлених актів про надання послуг та відсутності письмових заперечень, послуги вважаються наданими та прийнятими споживачем (пункти 3.10., 3.11., 3.12. Договору).

До Договору укладено Додаток № 1 Довідку про будівлі та споруди відповідача.

Відповідно до пункту 9.3. Договору, його укладено до 01.05.2013, він вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду.

У матеріалах справи відсутні докази наявності заяв сторін Договору про його розірвання або необхідність перегляду, з огляду на що, суд дійшов висновку про чинність Договору протягом спірних правовідносин сторін.

На виконання Договору, позивачем, у період з 01.02.2015 по 01.07.2015, надано послуг, всього на суму 5605,62 грн., проте, згідно з твердженнями позовної заяви, відповідачем оплачено їх лише частково, у сумі 1132,95 грн., відтак, наявна заборгованість у розмірі 4472,67 грн., яку позивач заявляє до стягнення.

На підтвердження позовних вимог, позивачем надано до матеріалів справи: акти про надання послуг від 28.02.2015 на суму 2174,45 грн., від 31.03.2015 на суму 2736,46 грн., від 30.04.2015 на суму 523,57 грн., від 30.06.2015 на суму 171,14 грн. та рахунки, що складені позивачем для оплати послуг від 25.02.2015 № 749/452 на суму 2174,45 грн., від 25.03.2015 №995/452 на суму 2736,46 грн., від 27.04.2015 № 1498/452 на суму 523,57 грн., від 24.06.2015 №1751/452 на суму 171,14 грн.

Судом взято до уваги, що вказані акти не підписані з боку відповідача, проте, до матеріалів справи надано належні докази направлення актів і рахунків на адресу відповідача: списки згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів (рахунки, акти про надання послуг з теплопостачання) за відповідний місяць з відбитками календарного штемпелю поштового відділення та фіскальні чеки Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта».

Доказів наявності письмових заперечень відповідача до вказаних актів матеріали справи не містять, відтак, відповідно до умов пунктів 3.10., 3.11., 3.12. Договору, послуги, що вказані у вищезазначених актах, вважаються наданими та прийнятими відповідачем.

Крім того, в якості доказу надання відповідачеві послуг, позивачем надано податкові накладні, що складені ним щодо господарських операцій з надання спірних послуг.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.4., 201.6., 201.7. статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Зважаючи не викладене, судом оцінені вищезазначені податкові накладні, що складені позивачем, як докази відображення позивачем господарських операцій з надання спірних послуг у своїх податкових зобов'язаннях.

Доказів оплати спірної заборгованості відповідачем у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази господарському суду подаються сторонами.

Позивачем до позовної заяви додано розрахунок за спожиту відповідачем теплову енергію, що здійснений позивачем станом на 14.09.2015, відповідно до якого надано послуг всього на суму 5605,62 грн., частково оплачено їх відповідачем на суму 1132,95 грн., наявна заборгованість у розмірі 4472,67 грн.

Проте, через канцелярію суду (вх.№27348/15 від 17.11.2015) позивачем надано письмові пояснення до позовної заяви, у яких позивач стверджує, що протягом розгляду справи судом, розмір заборгованості не змінився, часткових оплат відповідачем боргу, крім тих, що вказані у позові, не здійснено, що, як стверджує позивач, підтверджується доданою до цих письмових пояснень довідкою за підписом керівника та головного бухгалтера позивача.

До вищевказаних письмових пояснень позивача надано розрахунок за спожиту відповідачем теплову енергію, що здійснений позивачем станом на 11.11.2015 та розшифровку до цього розрахунку, що підписані директором і головним бухгалтером позивача та скріплені відбитками його печатки.

За результатом аналізу цих документів, судом встановлено, що у порівнянні з аналогічними, що були додані до позовної заяви та складені станом на 14.09.2015, нові розрахунки станом на 11.11.2015 містять відомості про додаткову часткову оплату відповідачем спірної заборгованості у девятому місяці на суму 400,00 грн., яка у підсумку врахована у нових документах при розрахунку суми заборгованості, що, відповідно, складає 4072,67 грн.

Згідно з частиною 2 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право, зокрема, подавати докази, що кореспондується з вимогами статті 33 Господарського процесуального кодексу України про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази господарському суду подаються сторонами.

Згідно з вимогами частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, оцінка судом доказів має ґрунтуватися на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності і, відповідно до частини 2 статті 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, зокрема, поданих сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін. Згідно з частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Зважаючи на вказане, відповідно до статей 22, 32, 33, 36 Господарського процесуального кодексу України, судом враховано розрахунок за спожиту відповідачем теплову енергію, що здійснений позивачем станом на 11.11.2015 та розшифровку до цього розрахунку, з огляду на те, що вони підписані уповноваженими на надання вказаної у них інформації особами позивача, в якості письмових доказів для встановлення наявності заборгованості та визначення її розміру.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи зі змісту Договору, він за правовою природою є договором про надання послуг, за яким одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 901 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Матеріалами справи підтверджується факт надання послуг, докази повної оплати їх вартості відсутні, відповідно до умов Договору строк виконання зобовязань з оплати послуг настав.

Відповідач позов не заперечив, доводи позивача не спростував, участі представника у судових засіданнях не забезпечив, відтак, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на вказане, господарський суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача з оплати вартості послуг, що надані за Договором у період з 01.02.2015 по 01.07.2015, матеріалами справи підтверджується у розмірі 4072,67 грн., відтак, позов підлягає частковому задоволенню.

У звязку з тим, що за висновками суду, спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, відшкодування судового збору, відповідно до частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача у повному обсязі.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (08600, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броваритеплоенергія» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Грушевського, буд. 3 А, ідентифікаційний код 13711949) 4072 (чотири тисячі сімдесят дві) грн. 67 коп. заборгованості та 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 25.12.2015.

Суддя С.О. Саванчук