ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.12.2015Справа №910/30594/15
За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»доПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»простягнення 17822 грн. 05 коп.
Суддя Отрош І.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю № 671/18 від 12.03.2015;
від відповідача: не зявились.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
02.12.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» з вимогами до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» про стягнення 17822 грн. 05 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності не виконав зобовязання щодо виплати страхового відшкодування у звязку із завданням шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу Шкода, державний номер НОМЕР_1, водієм транспортного засобу Чері, державний номер НОМЕР_2, цивільно-правова відповідальність власника якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/4314003, та право вимоги за якою перейшло до позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2015 порушено провадження у справі № 910/30594/15 та справу призначено до розгляду на 22.12.2015.
17.12.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, які суд долучив до матеріалів справи.
21.12.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація на запит суду.
Представник позивача у судовому засіданні 22.12.2015 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 22.12.2015 не зявився, вимог ухвали суду не виконав, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103034894543.
При цьому, суд зазначає, що відкладення розгляду справи є правом, а не обовязком суду, однак, враховуючи відсутність клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, та зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні 22.12.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до Довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 67445837 ВДАІ Соломянського РУ ГУМВСУ в м. Києві та постанови Соломянського районного суду міста Києва від 17.07.2015 у справі № 760/12746/15-п (3-3997/15), яка набрала законної сили 28.07.2015, встановлено, що 02.07.2015 ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом Чері, державний номер НОМЕР_2, порушив п.п. 12.1., 13.1 ОСОБА_3 дорожнього руху України, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Шкода, державний номер НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Вказаною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
05.06.2015 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» (страховик) та ОСОБА_4 (страхувальник, вигодонабувач) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 35257а5г, яким передбачено страхування майнових інтересів страхувальника (вигодонабувача), повязаних з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Шкода, державний номер НОМЕР_1.
Відповідно до п. 19 Договору строк його дії встановлений з 20.06.2015 по 19.06.2016.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України Про страхування договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно зі статтею 20 Закону України Про страхування страховик зобовязаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Згідно з рахунком № САСТ-483695 від 06.07.2015, виставленим Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоцентр ОСОБА_3 на Кільцевій» та складеним на підставі ремонтної калькуляції № 1.003.15.0 від 15.07.2015 (за допомогою ліцензійного програмного забезпечення системи Audatex), фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля Шкода, державний номер НОМЕР_1, становить 17822 грн. 05 коп.
Відповідно до акту виконаних робіт № АСК-400005472 від 20.07.2015, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоцентр ОСОБА_3 на Кільцевій», фактична вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Шкода, державний номер НОМЕР_1, становить 17822 грн. 05 коп. (копія долучена позивачем до матеріалів справи через канцелярію суду 17.12.2015).
Відповідно до ОСОБА_5 № 354/15 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, від 15.07.2015 (складеного судовим експертом-автотоварознавцем ОСОБА_6М.), вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Шкода, державний номер НОМЕР_1, (вартість відновлювального ремонту) з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (Ез = 0,43) становить 14287 грн. 50 коп.
Судом встановлено, що характер пошкоджень, які завдані транспортному засобу Шкода, державний номер НОМЕР_1, та які зазначені у Довідці, складеній за обставинами ДТП, Відділом ДАІ Соломянського РУГУ МВС України в місті Києві, відповідають пошкодженням вказаного автомобіля, які зазначені в акті огляду транспортного засобу по справі № 1.003.15.09649, складеного судовим експертом-автотоварознавцем ОСОБА_6 при визначенні вартості відновлювального ремонту транспортного засобу Шкода, державний номер НОМЕР_1 (при складенні ОСОБА_5 № 354/15 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, від 15.07.2015).
Згідно зі страховим актом № 1.003.15.09649/VESKO15428 від 13.07.2015, складеним Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування», розмір страхового відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 35257а5г від 05.06.2015 становить 17822 грн. 05 коп. (відповідно до рахунку № САСТ-483695 від 06.07.2015, виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоцентр ОСОБА_3 на Кільцевій»).
Судом встановлено, що на підставі заяви на виплату страхового відшкодування від 06.07.2014 (яка долучена до позовної заяви разом із повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку) позивачем 14.07.2015 було виплачено страхове відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 35257а5г від 05.06.2015 у розмірі 17822 грн. 05 коп. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр ОСОБА_3 на Кільцевій», що підтверджується платіжним дорученням № 185157 від 14.07.2015, копія якого долучена позивачем до позовної заяви.
Судом встановлено, що на момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Чері, державний номер НОМЕР_2, була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Еталон» відповідно до Полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/4314003 із встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну 50000 грн 00 коп., франшизи 0 грн. 00 коп. (відповідно до інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ).
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із претензією на суму 17822 грн. 05 коп. за Полісом АІ/4314003, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0304904001618.
Однак, відповідач страхове відшкодування у розмірі 17822 грн. 05 коп. за Полісом АІ/4314003 позивачу не сплатив.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Нормами статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У відповідності до пункту 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до частини 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобовязанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику за Договором добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 35257а5г від 05.06.2015, позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-112цс13 та від 23.09.2015 у справі № 3-303гс15.
Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Чері, державний номер НОМЕР_2, станом на дату ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Еталон» за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/4314003, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП водієм транспортного засобу Чері, державний номер НОМЕР_2, власнику транспортного засобу Шкода, державний номер НОМЕР_1, покладається на відповідача (в межах страхової суми та за вирахуванням франшизи за Полісом АІ/4314003).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до п. п. д) п. 1.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 р. N 142/5/2092 (далі - Методика) Методика застосовується з метою, зокрема, визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ.
При цьому суд зазначає, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, у якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, яку необхідно витратити на відновлення транспортного засобу.
Однак, з огляду на те, що в наданому позивачем ОСОБА_5 № 354/15 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, від 15.07.2015 встановлено наявність коефіцієнта фізичного зносу пошкодженого транспортного засобу Шкода, державний номер НОМЕР_1 (Ез = 0,43), суд зазначає, що врахування даного ОСОБА_5 для визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Шкода, державний номер НОМЕР_1, є обовязковим, так як відповідач несе відповідальність за шкоду, заподіяну його страхувальником у межах вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») та, відповідно, розмір страхового відшкодування за Полісом АІ/4314003 обмежується даною вартістю.
Таким чином, єдиним належним та допустимим доказом вартості відновлювального ремонту автомобіля Шкода, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, у даному випадку є ОСОБА_5 № 354/15 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, від 15.07.2015, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Шкода, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (Ез = 0,43), становить 14287 грн. 50 коп.
При цьому, суд зазначає, що у спорах, повязаних з відшкодуванням шкоди за договорами обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності) норми Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальними, а даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Виконання обовязку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, покладений Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на страховика (винної особи), у межах встановлених даним Законом та договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, також встановлений і статтею 1194 ЦК України, якою передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відтак, враховуючи положення Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та статті 1194 ЦК України, обовязок з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, лежить на страховикові цієї особи у межах встановлених лімітів, з урахуванням франшизи та у межах шкоди, яка покривається страховиком згідно із законом та договором обовязкового страхування цивільної відповідальності, а у решті на особі, яка завдала цю шкоду, і яка не покрита її страховиком.
За загальним правилом згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобовязати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Проте, Закон України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обмежує розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність (пункт 22.1 статті 22 межами ліміту відповідальності; стаття 29 вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством; відповідно до пункту 32.7 статті 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, повязану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту).
Так, відповідно до пункту 22.1 Закону № 1961-IV при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у звязку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, повязані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому або погодженим з ним особам, які, зокрема, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування.
При цьому, згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Враховуючи вищевказане, різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу, який відшкодовує страховик згідно з Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», на підставі статті 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків.
Отже, відповідач як страховик відповідальності винної у ДТП особи, на підставі спеціальної норми ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат, повязаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу, як вказано вище, на підставі статті 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків.
Наведене вище не суперечить правовій позиції, викладеній Верховним Судом України у постанові від 15.04.2015 у справі № 3-50гс15, яка вказує, що Законами України «Про страхування» та «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено зобовязання страховика за договором добровільного страхування (тобто у даному випадку позивача) визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу.
Проте як наведено вище судом, ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» стосується не обсягу зобовязання страховика за договором добровільного страхування, а обсягу відповідальності страховика за полісом обовязкового страхування перед третіми особами у випадку завдання його страховиком шкоди цим третім особам.
Відтак, викладений вище висновок суду, щодо обовязку відповідача, як страховика за договором обовязкового страхування, здійснити виплату (страхове відшкодування) вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу деталей пошкодженого у ДТП автомобіля третьої особи не суперечить та кореспондується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України у постанові від 15.04.2015 у справі № 3-50гс15, де вказано, що страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування набув права зворотної вимоги до страхувальника винної особи у сумі страхового відшкодування у межах фактичних затрат із вирахуванням франшизи.
Однак, межі відповідальності страховика за договором обовязкового страхування не повинні обовязково дорівнювати сумі, право вимоги якої перейшло до страховика який сплатив страхове відшкодування за договором добровільного майнового страхування.
Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/4314003 розмір франшизи складає 0 грн. 00 коп., розмір страхової суми (ліміту відповідальності) за шкоду, заподіяну майну - 50000 грн. 00 коп.
З урахуванням того, що до позивача переходить право вимоги щодо виплати страхового відшкодування за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/4314003 у межах фактично здійснених ним витрат (сума страхового відшкодування за договором добровільного страхування 17822 грн. 05 коп.) та в межах відповідальності відповідача за Полісом АІ/4314003, а саме в межах вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Шкода, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (14287 грн. 50 коп. відповідно до ОСОБА_5 № 354/15 від 15.07.2015) з врахуванням, що франшиза за Полісом АІ/4314003 становить 0 грн. 00 коп., суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» про стягнення 17822 грн. 05 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 14287 грн. 50 коп.
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 33-Б, 2 підїзд; ідентифікаційний код: 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; ідентифікаційний код: 20474912) грошові кошти у розмірі 14287 (чотирнадцять тисяч двісті вісімдесят сім) грн. 50 коп. та судовий збір у розмірі 976 (девятсот сімдесят шість) грн. 44 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання протягом 10 днів з дня складання повного рішення апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.
Повне рішення складено: 28.12.2015
Суддя І.М. Отрош
Судове рішення № 54679559, Господарський суд м. Києва було прийнято 22.12.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/30594/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: