Рішення № 54679505, 24.12.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2015Справа №910/30962/15За позовомПублічного акціонерного товариства "Київмедпрепарат"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "O'zbekiston Dori-Ta'minoti"

про стягнення 86 499,00 $ США, що еквівалентно 2 062 274,56 грн.

Судя ОСОБА_1

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_2 (довіреність б/н від 03.12.2015)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Київмедпрепарат звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю O'zbekistоn Dori-Ta'minoti про стягнення заборгованості в розмірі 86 499,00 доларів США, що еквівалентно 2 062 274,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушені грошові зобовязання за контрактом № EXP-462/15 від 04.02.2015 року, внаслідок чого у останнього наявна заборгованість в розмірі 86 499,00 доларів США.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2015 р. року порушено провадження у справі № 910/30962/15 та призначено її розгляд на 24.12.2015 року.

22.12.2015 р. через канцелярію суду від позивача надішли документи на виконання вимог ухвали суду, серед яких акт звірки взаєморозрахунків, підписаний сторонами.

22.12.2015 р. через канцелярію суду від відповідача надійшли документи для долучення до матеріалів справи, а також заява від 15.12.2015 р. вих. № 24-06/1096 про визнання позову. Крім того, відповідач просить розглядати справу без участі уповноваженого представника відповідача за наявними матеріалам справи.

У судовому засіданні 24.12.2015 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 24.12.2015 р. не зявився, однак, враховуючи надані відповідачем документи, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Враховуючи вищенаведене та те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з огляду на визначені ст. 69 ГПК України строки вирішення спору, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 24.12.2015 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

04.02.2015 року між Публічним акціонерним товариством Київмедпрепарат (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю O'zbekistоn Dori-Ta'minoti (далі - покупець) укладено контракт № EXP-462/15 (далі Контракт), відповідно до п. 1.1 якого продавець зобовязується передати у власність покупця на умовах, в обсягу та в порядку, передбаченому даним контрактом медикаменти (товар), а покупець зобовязується прийняти товар і оплатити його згідно даного Контракту.

Згідно з п. 1.2 Контракту, поставка товару здійснюється на основі специфікацій, які підписуються повноважними представниками сторін на кожну партію товару та є невідємною частиною даного контракту. При цьому покупець не має права відмовитися від товару, погодженого сторонами у специфікації.

Пунктом 5.1 Контракту сторони погодили, що оплата за поставлений товар здійснюється в доларах США по реквізитам продавця в наступному порядку: банківський переказ на рахунок продавця з відстрочкою платежу 60 (шістдесят) календарних днів, від дати складання міжнародної транспортної накладної (CMR) у м. Києві або авіатранспортної накладної (Air Waybill) у аеропорту Бориспіль.

Положеннями п. 16.1 Контракту встановлено, що останній вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2016 року.

Так, на виконання умов Контракту між сторонами було погоджено та підписано Специфікацію № 2 від 17.09.2015 р. на суму 86 499,00 доларів США.

На виконання умов контракту № EXP-462/15 від 04.02.2015 року позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 86 499,00 доларів США, на підтвердження чого позивач надав суду: інвойс № EXP-462/15-3 від 17.09.2015 року, міжнародну транспортну накладну (CMR) № 0803131 від 29.09.2015 року, електронну декларацію № 125130012/2015/477855 та вантажну митну декларацію.

Позивач, звертаючись до суду зданим позовом зазначає, що відповідач в порушення умов Договору за поставлений товар розрахунки не провів, у звязку з чим його заборгованість становить 86 499,00 доларів США.

З огляду на викладене, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 86 490,00 доларів США, що еквівалентно 2 062 274,56 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов контракту № EXP-462/15 від 04.02.2015 року позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 86 499,00 доларів США, що підтверджується наступними документами: інвойс № EXP-462/15-3 від 17.09.2015 року, міжнародна транспортна накладна (CMR) № 0803131 від 29.09.2015 року, електронна декларація № 125130012/2015/477855 та вантажна митна декларація.

Частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, пунктом 5.1 Контракту сторони погодили, що оплата за поставлений товар здійснюється в доларах США по реквізитам продавця в наступному порядку: банківський переказ на рахунок продавця з відстрочкою платежу 60 (шістдесят) календарних днів, від дати складання міжнародної транспортної накладної (CMR) у м. Києві або авіатранспортної накладної (Air Waybill) у аеропорту Бориспіль.

Відповідач оплату вартості товару, в тому числі і в строки, встановлені Договором, не здійснив, а тому є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання. Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем вартості товару, поставленого позивачем.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання

- відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем по контракту № EXP-462/15 у сумі 86 499,00 доларів США належним чином доведена, документально підтверджена і визнана відповідачем в повному обсязі.

Більше того, представник відповідача через канцелярію суду подав заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Господарський суд не приймає, зокрема, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи встановлені судом обставини, визнання відповідачем позову, про яке зазначено у відповідній письмовій заяві, не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд дійшов висновку про правомірність задоволення позовних вимог в сумі 86 499,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 2 062 274,56 грн.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 4, 32 - 34, 36, 43 - 44, 49, 82 - 85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю O'zbekistоn Dori-Ta'minoti (100069, Республіка Узбекистан, м. Ташкент, вул. Янгі Олмазор, буд. 1А, ІПН 200845636, ОКОНХ 71212, ОКПО15273761) на користь Публічного акціонерного товариства Київмедпрепарат (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 139, код 00480862) 86 499,00 доларів США, що еквівалентно 2 062 274,56 грн. заборгованості та 30 934,12 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 25.12.2015 р.

Суддя С.О. Турчин