Ухвала суду № 54679209, 24.12.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

24.12.2015Справа № 910/18723/15

за заявою про за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агродар» зміну способу виконання Рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2015 року у справі №910/18723/15 Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агродар» до про Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» стягнення 300 000 грн. 00 коп. Суддя Чинчин О.В.

Представники:

від Позивача (Заявник): ОСОБА_1 (представник за Довіреністю);

від Відповідача: не зявились;

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агродар" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про стягнення безпідставно одержаних грошових коштів в сумі 300 000,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.09.2015 року (суддя Грєхова О.А.) у справі №910/18723/15 позов задоволено повністю та стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агродар" 300 000 грн. 00 коп. безпідставно набутих грошових коштів та 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

21.09.2015 року на виконання Рішення суду від 07.09.2015 р. по справі №910/18723/15 господарським судом міста Києва було видано Наказ.

09.12.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агродар» Заяву про зміну способу виконання рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2015 р. по справі №910/18723/15, якою просив замість стягнення з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агродар" 300 000 грн. 00 коп. безпідставно набутих грошових коштів здійснити повернення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агродар» грошових коштів у розмірі 300 000 грн. 00 коп.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 09.12.2015 року призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/18723/15, у звязку з направленням судді Грєхової О.А. на навчання до Національної школи суддів України.

Відповідно до автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва, справу № 910/18723/15 передано до розгляду судді Чинчин О.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.12.2015 року прийнято до розгляду Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агродар» про зміну способу виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2015 р. по справі №910/18723/15, призначено судове засідання на 24.12.2015 р.

В судове засідання 24.12.2015 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агродар» підтримав подану Заяву про зміну способу виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2015 р., просив суд її задовольнити. В судове засідання представник Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» не зявився, про поважні причини незявлення суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 17.12.2015 року уповноваженій особі підприємства.

Таким чином, Суд приходить до висновку, Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, незважаючи на те, що представник Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в судове засідання не зявився, за висновками суду, неявка учасника судового спору не перешкоджає розгляду Заяви по суті.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши представника Позивача, дійшов висновку про відмову в задоволенні Заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агродар» про зміну способу виконання рішення суду з наступних підстав.

Частиною 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (пункт 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України № 9 від 17.10.2012 р.).

Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду, зміни способу та порядку виконання рішення має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання. Тобто, суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Як зазначається у п. 7.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України, якщо у відповідача відсутні кошти на рахунку в банку або коли їх не вистачає для покриття заборгованості, господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про звернення стягнення на його майно. Оскільки майно боржника, на яке може бути звернуто стягнення, визначається державним виконавцем у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", господарський суд у своєму наказі не зобов'язаний зазначати конкретне майно, а має вмістити в ньому лише вказівку про звернення стягнення на майно у сумі, що підлягає стягненню за рішенням господарського суду. Наведене не виключає права господарського суду з метою захисту у найбільш ефективний та справедливий спосіб порушених відповідачем майнових прав позивача зазначити у виданому ним наказі й конкретне майно відповідача, на яке слід звернути стягнення, якщо в розпорядженні суду є достовірні дані про його наявність у відповідача.

Таким чином, виходячи з аналізу наведених норм, підставою для зміни способу виконання рішення є засвідчена державним виконавцем неможливість його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обовязок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого субєктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно зясувати обставини, які мають значення для справи.

Однак, Суд зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агродар» в Заяві про зміну способу виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2015 р. по справі №910/18723/15 не доведено наявність обставин, в розумінні частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України, з якими повязана можливість зміни способу виконання вказаного рішення суду, а також не доведено неможливості виконання рішення у справі у порядку і способом, встановленими у судовому акті.

Крім того, Суд зазначає, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015 року №612 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до категорії неплатоспроможних», Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 17.09.2015 року прийнято рішення №171 про запровадження з 18.09.2015 року по 17.12.2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію.

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 1 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб цим законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відповідно до частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом.

Згідно з пунктом 1 частини 6 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

Згідно з пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 2 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, в свою чергу, вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Статтею 2 Закону України Про банки і банківську діяльність передбачено, що кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Згідно зі ст. 2 Закону України Про банки та банківську діяльність банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які надають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

Відповідно до ч. 1 та п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 37 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду. Уповноважена особа Фонду має право, зокрема, продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій та відмовлятися від виконання або розривати в порядку, встановленому законодавством України, будь-які договори (правочини) за участю банку, які є збитковими чи непотрібними для банку або виконання яких має негативний вплив на фінансовий стан банку.

Пунктом 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, зокрема щодо майнових зобовязань, які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку.

Отже, з огляду на зазначене вище, та враховуючи прийняте рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про запровадження тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» задоволення вимог кредиторів банку, здійснюється виключно у порядку передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Суд також звертає увагу на те, що пунктом 9 частини 3 статті 129 Конституції України закріплено принцип обов'язковості рішень суду.

За таких обставин, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агродар» про зміну способу виконання рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2015 р. по справі №910/18723/15 не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 86 та 121 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ

В задоволенні Заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агродар» про зміну способу виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2015 р. по справі №910/18723/15 відмовити повністю.

Суддя О.В. Чинчин