Рішення № 54679179, 18.12.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2015Справа №910/27393/15

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства сприяння обороні України

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Інтеграл-банк»

про стягнення 536 779,21 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство сприяння обороні України звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до ОСОБА_1 акціонерного товариства «Інтеграл-банк» про стягнення заборгованості за орендну плату та комунальні послуги, тепло, інженерно-технічне забезпечення, відшкодування податку на нерухоме майно та земельного податку у розмірі 536 779,21 грн. за договорами оренди нежитлових приміщень від 14.01.1998р., 06.02.2001р., 29.12.2003р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.10.2015р. порушено провадження у справі №910/27393/15, розгляд справи призначено на 20.11.2015р.

19.11.2015р. через відділ діловодства та документообігу господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли витребувані ухвалою господарського суду міста Києва від 23.10.205р. документи по справі.

20.11.2015р. від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти та майно відповідача на суму 536 779,21 грн., оскільки вважає, що відповідач розпоряджаючись коштами та реалізуючи майно може допустити витрачання коштів банку, що може значно ускладнити чи навіть зробити неможливим виконання рішення суду по даній справі.

Представник позивача у судове засідання 20.11.2015р. зявився, позовні вимоги та подане клопотання про забезпечення позову підтримав. Судом розяснено, що вказане клопотання буде розглянуто в процесі розгляду спору.

Представник відповідача у судове засідання 20.11.2015р. не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.11.2015р. на підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 18.12.2015р.

10.12.2015р. від представника відповідача через загальний відділ діловодства та документообігу господарського суду міста Києва надійшов лист відповідно до якого останній повідомив, що не отримував від позивача позовної заяви. Також вказував, що виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26.11.2015р. №210 про початок процедури ліквідації ПАТ «Інтергал-банк».

15.12.2015р. представником позивача через відділ діловодства та документообігу господарського суду міста Києва надано акти звірки розрахунків, які не підписані стороною відповідача. Окрім того, представником позивача надано розрахунок суми заборгованості основного боргу та пені за договорами оренди нерухомого майна. Відповідно до вказаного розрахунку заборгованість становить 536 779,21 грн. та складається з:

- 373 994,05 грн. борг з орендної плати, у тому числі 344 161,78 за договором оренди від 14.01.1998р., 24 225,45 грн. за договором оренди від 06.02.2001р., 5 606,82 грн. за договором оренди від 29.12.2003р.;

- 56 056,57 грн. заборгованість з відшкодування комунальних платежів, у тому числі в розмірі 49 634,40 грн. за договором оренди від 14.01.1998р., 3 141,37 грн. за договором оренди від 06.02.2001р., 3 280,80 грн. за договором оренди від 29.12.2003р.;

- 53 953,90 грн. заборгованість за відшкодування податку на землю, з якої за договором від 14.01.1998р. в розмірі 47 770,54 грн., за договором оренди від 06.02.2001р. в розмірі 3 023,40 грн., за договором оренди від 29.12.2003р. в розмірі 3 157,60 грн.;

- 9 156,86 грн. заборгованість за відшкодування податку на нерухоме майно, а саме за договором від 14.01.1998р. в розмірі 8 107,79 грн., за договором від 06.02.2001р. в розмірі 513,22 грн., за договором від 29.12.2003р. в розмірі 53,52 грн.;

- 43 617,83 грн. пеня, у тому числі за період з 01.07.2015р. по 16.09.2015р. за договором оренди від 14.01.1998р., за період з 01.07.2015р. по 16.09.2015р. за договором оренди від 06.02.2001р. в розмірі 24 225,45 грн., за період з 01.07.2015р. по 16.09.2015р. за договором оренди від 29.12.2003р. в розмірі 5 606,82 грн.

Представник позивача у судовому засіданні 18.12.2015р. стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 18.12.2015 р. не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи підтверджується відмітками про відправку на зворотній стороні ухвал суду від 23.10.2015р. та від 20.11.2015р., які були надіслані за адресою вказаною в позовній заяві, а також повідомленнями про вручення поштових відправлень №0103036500348 (0368009611557) та №0103036502456 (0368009412627) згідно якого ухвала суду від 23.10.2015 р. була отримана відповідачем 02.11.2015р., а ухвала суду від 20.11.2015 р. 30.11.2015р.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 18.12.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, заслухавши пояснення позивача, суд встановив:

До прийняття рішення по справі позивачем заявлено клопотання згідно вимог ст.ст. 66, 67 ГПК України про застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно відповідача.

Відповідно до положень ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Належних та допустимих доказів існування обставин, з якими положеннями ст. 66 Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість вжиття заходів забезпечення позову, в тому числі існування обґрунтованих припущень, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, позивачем суду не подано. Тому заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

При цьому, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладенні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозиції іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Згідно з ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвокати та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову встановлюються ставка судового збору - 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Пільги щодо сплати судового збору визначені у ст. 5 Закону України "Про судовий збір". Так, від сплати судового збору звільняються, зокрема, органи прокуратури - при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді (п. 11 ст. 5 Закону).

Таким чином, позивач не звільнений від сплати судового збору щодо предмету спору у даній справі, в тому числі і за подання заяви про забезпечення такого позову.

На підставі вищевикладеного, враховуючи положення ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір", так як заяву про забезпечення позову судом розглянуто, тому сплачений позивачем судовий збір в розмірі 609,00 грн. за розгляд заяви про забезпечення позову відшкодуванню та поверненню не підлягає.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Вищого господарського суду України від 30.10.2012 р. у справі №5011-45/1037-2012.

Стосовно посилань відповідача про неотримання останнім позовної заяви, суд зазначає, що до позовної заяви долучено оригінал фіскального чеку 0304701683209 та опис вкладення у цінний лист, які свідчать про направлення на адресу відповідача: 03057, м.Київ, пр.Перемоги, 52/2, копії позовної заяви та доданих до неї документів. Окрім того, в матеріалах справи наявні докази отримання відповідачем поштових відправлень за вказаною адресою. На підставі викладеного, посилання відповідача про відсутність у нього позовної заяви та доданих до неї документів не приймаються судом до уваги, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Позов мотивовано тим, що 14.01.1998р. між Товариством сприяння обороні України, надалі Орендодавець, та Акціонерним комерційним банком «Інтеграл» (після приведення у відповідність до чинного законодавства України Публічне акціонерне «Інтеграл-банк»), надалі Орендар було укладено договір оренди приміщень (надалі Договір від 14.01.1998р.), відповідно предмету якого (п. 1.1 Договору) є оренда нежитлових приміщень, які належать Орендодавцю на праві власності, розташованих в м.Києві по проспекту Перемоги, будинок 52/2. Всього Орендодавець здає в оренду Орендареві нежилі приміщення в будинку 52/2 по проспекту Перемоги в м.Києві загальною площею 1 210,3 кв.м.

Орендна плата встановлюється в розмірі 5 гривень за місяць без податку на додану вартість, за 1 квадратний метр площі. Плата за комунальні послуги, тепло, інженерно-технічне забезпечення, а також плата за землю вноситься в розмірах фактично понесених Орендодавцем витрат пропорційно розміру орендованих площ (п.3.1 Договору від 14.01.1998р.).

Орендна плата та комунальні платежі вносяться на розрахунковий рахунок Орендодавця щоквартально до 20 числа другого місяця кварталу. За несвоєчасну оплату оренди та інших платежів за даним договором Орендар сплачує пеню в розмірі 0,2% за кожен день прострочи (п.3.2 Договору від 14.01.1998р.).

Даний Договір набуває чинності з дня його підписання сторонами і діє протягом 49 років (п.5.1 Договору від 14.01.1998р.).

01.12.2006р. між сторонами погоджено Додаткову угоду №1 до Договору від 14.01.1998р., відповідно до п.1 якої сторони дійшли згоди викласти п.3.1 Договору від 14.01.1998р. у наступній редакції: «Плата за оренду встановлюється: а) за оренду підсобних приміщень, розташованих в підвалі, загальною площею 152,00 кв.м., - в розмірі 10,00 грн., крім того ПДВ, за 1 кв.м. площі; б) за оренду нежилих приміщень, розташованих на першому, другому і четвертому поверхах, загальною площею 1 058,3 кв.м., - в розмірі 17,00 грн., крім того ПДВ, за 1 кв.м. площі. Податок на землю компенсується згідно з виставленими орендодавцем рахунками. Орендна плата коригується на розмір індексу інфляції, встановлений відповідно до чинних законодавчих та нормативних актів. Плата за комунальні послуги, тепло, інженерно-технічне забезпечення вноситься в розмірах фактично понесених Орендодавцем витрат пропорційно розміру орендованих площ».

05.06.2008р. до Договору від 14.01.1998р. між сторонами було погоджено Додаткову угоду №2, згідно якої плата за оренду встановлюється: а) за оренду підсобних приміщень, розташованих в підвалі, загальною площею 152,00 кв.м., - в розмірі 12,00 грн., крім того ПДВ 2,40 грн., на місяць за 1 кв.м. площі; б) за оренду нежилих приміщень, розташованих на першому, другому і четвертому поверхах, загальною площею 1 058,3 кв.м., - в розмірі 27,00 грн., крім того ПДВ 5,40 грн., на місяць за 1 кв.м. площі. Податок на землю компенсується згідно з виставленими орендодавцем рахунками. Орендна плата коригується на розмір індексу інфляції, встановлений відповідно до чинних законодавчих та нормативних актів. Плата за комунальні послуги, тепло, інженерно-технічне забезпечення вноситься в розмірах фактично понесених Орендодавцем витрат пропорційно розміру орендованих площ.

20.09.2010р. сторонами укладено Додаткову угоду №3 до Договору від 14.01.1998р., відповідно до п.1.1 якої сторони погодили, що плата за оренду встановлюється: а) за оренду підсобних приміщень, розташованих в підвалі, загальною площею 152,00 кв.м., - в розмірі 12,00 грн., крім того ПДВ 2,40 грн., на місяць за 1 кв.м. площі; б) за оренду нежилих приміщень, розташованих на першому, другому і четвертому поверхах, загальною площею 1 058,3 кв.м., - в розмірі 40,50 грн., крім того ПДВ 8,10 грн., на місяць за 1 кв.м. площі. Податок на землю компенсується згідно з виставленими орендодавцем рахунками. Орендна плата коригується на розмір індексу інфляції, встановлений відповідно до чинних законодавчих та нормативних актів. Плата за комунальні послуги, тепло, інженерно-технічне забезпечення вноситься в розмірах фактично понесених Орендодавцем витрат пропорційно розміру орендованих площ.

01.03.2011р. між сторонами укладено Додаткову угоду №4 до Договору від 14.01.1998р., відповідно до якої сторони погодили, що плата за оренду встановлюється: а) за оренду підсобних приміщень, розташованих в підвалі, загальною площею 152,00 кв.м., - в розмірі 12,00 грн., крім того ПДВ 2,40 грн., на місяць за 1 кв.м. площі; б) за оренду нежилих приміщень, розташованих на першому, другому і четвертому поверхах, загальною площею 1 058,3 кв.м., - в розмірі 54,00 грн., крім того ПДВ 10,80 грн., на місяць за 1 кв.м. площі. Податок на землю компенсується згідно з виставленими орендодавцем рахунками. Орендна плата коригується на розмір індексу інфляції, встановлений відповідно до чинних законодавчих та нормативних актів. Плата за комунальні послуги, тепло, інженерно-технічне забезпечення вноситься в розмірах фактично понесених Орендодавцем витрат пропорційно розміру орендованих площ.

06.02.2001р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди приміщення, предметом якого, відповідно до п.1.1, є оренда нежитлових приміщень за плату обумовлену в цьому Договорі, які належать Орендодавцю на праві власності і знаходяться в м.Києві, по проспекту Перемоги, в будинку №52/2 на першому поверсі, а саме кімнати та коридор загальною площею 76,6 кв.м., які передаються Орендареві для використання у виробничих цілях (надалі Договір від 06.02.2001р.).

Відповідно до п.4.1 Договору від 06.02.2001р. сторони погодили, що орендна плата встановлюється в розмірі 18,00 грн. за 1 кв.м. площі на місяць, без податку на додану вартість. Орендна плата коригується на розмір індексу інфляції за минулий квартал. Плата за комунальні послуги, тепло, інженерно-технічне забезпечення вноситься в розмірах фактично понесених Орендодавцем витрат пропорційно розміру орендованих площ.

Орендна плата та комунальні платежі вносяться на розрахунковий рахунок Орендодавця щоквартально, до 20 числа першого місяця кварталу. За несвоєчасну оплату оренди та інших платежів а даним Договором Орендар сплачує пеню у розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості по платежам за кожний день прострочки. (п.4.2 Договору від 06.02.2001р.).

Договір від 06.02.2001р. набуває чинності дня його підписання і діє до 14.01.2047 року (п.6.1 Договору від 06.02.2001р.).

Додатковою угодою №1 до Договору від 06.02.2001р. сторони змінили п.4.1 вказаного Договору та встановили, що плата за оренду нежитлових приміщень, загальною площею 76,6 кв.м., встановлюється в розмірі 27,00 грн. за 1 кв.м. площі на місяць, крім того ПДВ 5,40 грн., на місяць за 1 кв.м. Орендна плата коригується на розмір індексу інфляції за минулий квартал. Плата за комунальні послуги, тепло, інженерно-технічне забезпечення вноситься в розмірах фактично понесених Орендодавцем витрат пропорційно розміру орендованих площ.

Згідно Додаткової угоди №2 до Договору від 06.02.2001р. сторони змінили п.4.1 названого Договору та визначили, що плата за оренду нежитлових приміщень, загальною площею 76,6 кв.м., встановлюється в розмірі 40,50 грн. за 1 кв.м. площі на місяць, крім того ПДВ 8,10 грн., на місяць за 1 кв.м. В іншій частині нарахування орендної плати умови Договору від 06.02.2001р. залишено не змінними.

01.03.2011р. між сторонами погоджено Додаткову угоду №3 до Договору від 06.02.2001р., відповідно до п.1 якої визначено, що плата за оренду нежитлових приміщень, загальною площею 76,6 кв.м., встановлюється в розмірі 54,00 грн. за 1 кв.м. площі на місяць, крім того ПДВ 10,80 грн., на місяць за 1 кв.м. В іншій частині нарахування орендної плати та компенсації комунальних та інших платежів умови Договору від 06.02.2001р. залишено не змінними.

29.12.2003р. між Товариством сприяння обороні України, надалі Орендодавець, та Акціонерним комерційним банком «Інтеграл» (після приведення у відповідність до чинного законодавства України Публічне акціонерне «Інтеграл-банк»), надалі Орендар було укладено договір оренди приміщень (надалі Договір від 14.01.1998р.), відповідно предмету якого (п. 1.1 Договору) є оренда нежитлового приміщення за плату обумовлену в цьому Договорі, яке належить Орендодавцю на праві власності і знаходиться в м.Києві, по проспекту Перемоги, 522 у підвальному приміщенні, а саме три кімнати загальною площею 80,0 кв.м., яка передається Орендареві для використання у виробничих цілях (надалі Договір від 29.12.2003р.).

Відповідно до п.4.1 Договору від 29.12.2003р. сторони погодили, що орендна плата встановлюється в розмірі 10,00 гривень за 1 квадратний метр площі на місяць, а також податок на додану вартість в установленому розмірі. Орендна плата коригується на розмір індексу інфляції за минулий квартал. Плата за комунальні послуги, електроенергію та компенсація податку на землю вноситься Орендарем на рахунок Орендодавця в строки, встановлені даним Договором та на підставі рахунків виставлених Орендодавцем. тепло, інженерно-технічне забезпечення вноситься в розмірах фактично понесених Орендодавцем витрат пропорційно розміру орендованих площ.

Орендна плата вносяться на банківський рахунок Орендодавця з дати підписання акту здачі-приймання предмету оренди, щоквартально, до 20 числа другого місяця кварталу. Плата за комунальні послуги, передбачені Договором, компенсація плати за землю, сплачується згідно виставлених Орендодавцем рахунків протягом 3 (трьох) банківських днів (п.4.2 Договору від 23.12.2003р.).

За несвоєчасну оплату оренди та інших платежів за цим Договором Орендар сплачує пеню в розрахунку 0,05% від суми заборгованості по платежам за кожний день прострочення (п.5.2 Договору від 23.12.2003р.).

Договір набуває чинності з дня його підписання і діє до 05 січня 2009 року. У разі відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього Договору не пізніше як за один місяць до закінчення терміну його дії, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були ним передбачені (п.6.1 Договору від 23.12.2003р.).

05.06.2008р. між сторонами було погоджено Додаткову угоду №1 до Договору від 23.12.2003р. відповідно до п.1 якої сторони виклали п.4.1 Договору від 23.12.2003р. у наступній редакції: «Плата за оренду орендованого приміщення, загальною площею 80,00 кв.м., встановлюється в розмірі 12,00 грн. за 1 кв.м. площі на місяць, крім того ПДВ 2,40 грн., на місяць за 1 кв.м. Орендна плата коригується на розмір індексу інфляції за минулий квартал. Плата за комунальні послуги, передбачені Договором, компенсація плати на землю вноситься Орендарем в строки. Встановлені даним Договором та на підставі рахунків виставлених Орендодавцем».

Позивачем виставлено на адресу відповідача рахунки фактури, а саме:

- №98 від 10.06.2015р. на загальну суму 149 597,62 грн., з яких орендна плата за червень 2015 року за оренду площею 1058,30 кв.м. 57 148,20 грн., площею 76,6 кв.м. 4 136,40 грн., площею 232,00 кв.м. 2 784,00 грн., інфляція за травень 2015 року 60 596,08 грн. та сума ПДВ 24 932,94 грн.;

- №133 від 10.07.2015р. на загальну суму 149 597,62 грн., з яких орендна плата за липень 2015 року за оренду площею 1058,30 кв.м. 57 148,20 грн., площею 76,6 кв.м. 4 136,40 грн., площею 232,00 кв.м. 2 784,00 грн., інфляція за червень 2015 року 60 596,08 грн. та сума ПДВ 24 932,94 грн.;

- №149 від 10.08.2015р. на загальну суму 149 597,62 грн., з яких орендна плата за серпень 2015 року за оренду площею 1058,30 кв.м. 57 148,20 грн., площею 76,6 кв.м. 4 136,40 грн., площею 232,00 кв.м. 2 784,00 грн., інфляція за липень 2015 року 60 596,08 грн. та сума ПДВ 24 932,94 грн.;

- №165 від 11.09.2015р. на загальну суму 149 597,62 грн., з яких орендна плата за вересень 2015 року за оренду площею 1058,30 кв.м. 57 148,20 грн., площею 76,6 кв.м. 4 136,40 грн., площею 232,00 кв.м. 2 784,00 грн., інфляція за серпень 2015 року 60 596,08 грн. та сума ПДВ 24 932,94 грн.;

- №86 від 28.05.2015р. на загальну суму 40 427,98 грн. за відшкодування комунальних витрат за травень 2015 року;

- №121 від 26.06.2015р. на загальну суму 15 188,99 грн. за відшкодування комунальних витрат за червень 2015 року;

- №137 від 31.07.2015р. на загальну суму 16 517,62 грн. за відшкодування комунальних витрат за липень 2015 року;

- №153 від 31.08.2015р. на загальну суму 14 614,90 грн. за відшкодування комунальних витрат за серпень 2015 року;

- №187 від 29.09.2015р. на загальну суму 19 470,12 грн. за відшкодування комунальних витрат за вересень 2015 року;

- №102 від 15.06.2015р. на суму 29 429,40 грн. на відшкодування земельного податку за ІІ квартал 2015 р.;

- №169 від 15.09.2015р. на суму 29 429,40 грн. на відшкодування земельного податку за ІІІ квартал 2015 р.;

- №111 від 15.06.2015р. на суму 4 994,65 грн. на відшкодування податку на нерухоме майно за ІІ квартал 2015 р.;

- №178 від 15.09.2015р. на суму 4 994,65 грн. на відшкодування податку на нерухоме майно за ІІІ квартал 2015 р.

Оскільки Орендар свої зобов'язання за Договорами не виконав, орендну плату за Договором не сплачував, компенсації комунальних тат інших платежів не провів, позивач намагається стягнути з відповідача основну заборгованість з орендної плати у сумі 373 994,05 грн., яка виникла за період з липня 2015 року по 16.09.2015 року.

Спір у справі виник у звязку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачами зобовязання по сплаті орендних платежів.

Договори оренди від 14.01.1998р., 06.02.2001р., 23.12.2003р. є договорами оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання ОСОБА_2 58 Цивільного кодексу України та ОСОБА_2 30 Господарського кодексу України.

Вказані договори є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується існування за відповідачем станом на момент прийняття рішення по справі заборгованості у розмірі 373 994,05 грн., у звязку із неналежним виконанням ним зобовязання зі сплати орендних платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, змісту п. 3.3 Договору строк виконання грошового зобовязання відповідача на момент розгляду справи настав.

Одночасно, судом встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України №606 від 15.09.2015 р. «Про віднесення ОСОБА_1 акціонерного товариства «Інтеграл-Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення №170 від 16.09.2015 р. «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Інтеграл-Банк».

Згідно з даним рішенням у ОСОБА_1 акціонерному товаристві «Інтеграл-Банк» запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 16.09.2015 р. до 15.12.2015 р. включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора Публічного акціонерного товариства «Інтеграл-Банк», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_3 строком на три місяці з 16.09.2015 р. по 15.12.2015 р. включно.

Зазначена інформація відображена на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (http://www.fg.gov.ua) та Національного банку України (http://www.bank.gov.ua).

За таких обставин, станом на момент вирішення спору по суті в банку відповідача було запроваджено тимчасову адміністрацію.

Суд зазначає, що спеціальним Законом України, що визначає процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яким врегульована процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Пунктом 16 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому Законом.

Тому у спорах, пов'язаних з виконанням банком, в якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, а даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

У відповідності до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Згідно п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється, в тому числі, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Вказаним законом вводиться обмеження (частковий мораторій) щодо розпорядження грошовими коштами банку, за винятком витрат, пов'язаних із забезпеченням його господарської діяльності (оренда нерухомого майна, надання комунальних послуг, послуг зв'язку, охорони) (п.2 ч.6 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Приймаючи до уваги, що відповідно до умов договір від 14.01.1998р., 06.02.2001р., 23.12.2003р. приміщення було передано в оренду для забезпечення господарських потреб відповідача суд приходить до висновку, що на вимоги позивача про стягнення заборгованості з орендної плати та відшкодування комунальних й інших платежів повязаних з орендою приміщень, дія мароторію не розповсюджується.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В процесі розгляду справи позивач надав акти звірки розрахунків, акти відповідачем не підписаний. При цьому судом враховано, що акт звірки є суто бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобовязань сторін підтверджується первинними документами договором, накладними, рахунками тощо.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобовязання з оплати орендної плати та комунальні послуги, тепло, інженерно-технічне забезпечення, відшкодування податку на нерухоме майно та земельного податку у розмірі 493 161,38 грн. договорами оренди нежитлових приміщень від 14.01.1998р., 06.02.2001р., 29.12.2003р. та настання строку виконання такого зобовязання. В той же час, відповідачем не надано жодних доказів на спростування наявності заборгованості чи доказів її погашення.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин, позовна вимога Товариства сприяння обороні України до ОСОБА_1 акціонерного товариства «Інтеграл-банк» про стягнення заборгованості за орендну плату та комунальні послуги, тепло, інженерно-технічне забезпечення, відшкодування податку на нерухоме майно та земельного податку у розмірі 493 161,38 грн. за договорами оренди нежитлових приміщень від 14.01.1998р., 06.02.2001р., 29.12.2003р. є правомірною та обґрунтованою.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 43 617,83 грн., у тому числі за період з 01.07.2015р. по 16.09.2015р. за договором оренди від 14.01.1998р., за період з 01.07.2015р. по 16.09.2015р. за договором оренди від 06.02.2001р. в розмірі 24 225,45 грн., за період з 01.07.2015р. по 16.09.2015р. за договором оренди від 29.12.2003р. в розмірі 5 606,82 грн. за прострочення виконання грошового зобовязання.

Судом встановлено, що у ОСОБА_1 акціонерному товаристві «Інтеграл-Банк» запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 16.09.2015 р. до 15.12.2015 р. включно.

Відповідно до п.3 ч.5 ст. 36 під час тимчасової адміністрації не здійснюється нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку.

Позивачем здійснено нарахування пені за період з 01.07.2015р. по 16.09.2015р. за договором оренди від 14.01.1998р., за період з 01.07.2015р. по 16.09.2015р. за договором оренди від 06.02.2001р. в розмірі 24 225,45 грн., за період з 01.07.2015р. по 16.09.2015р. за договором оренди від 29.12.2003р. в розмірі 5 606,82 грн. тобто до введення тимчасової адміністрації.

Оскільки відповідач у встановлений Договорами строк свого обовязку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобовязання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобовязань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, різновидом якої є пеня.

За несвоєчасну оплату оренди та інших платежів за даним договором Орендар сплачує пеню в розмірі 0,2% за кожен день прострочи (п.3.2 Договору від 14.01.1998р.); за несвоєчасну оплату оренди та інших платежів а даним Договором Орендар сплачує пеню у розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості по платежам за кожний день прострочки (п.4.2 Договору від 06.02.2001р.); за несвоєчасну оплату оренди та інших платежів за цим Договором Орендар сплачує пеню в розрахунку 0,05% від суми заборгованості по платежам за кожний день прострочення (п.5.2 Договору від 23.12.2003р.).

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобовязання, то вимоги позивача про стягнення пені, за перерахунком суду у відповідності до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» підлягають частковому задоволенню в розмірі 5 926,52 грн. (за період з 21.08.2015р. по 15.09.2015р. на суму заборгованості 149 597,62 грн. за Договором від 14.01.1998р.) та в розмірі 88,85 грн. (за період з 21.08.2015р. по 15.09.2015р. на суму заборгованості 2 242,73 грн. за Договором від 29.12.2003р.).

З урахуванням вище викладеного, за перерахунком суду, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача за прострочення виконання грошового зобовязання, становить 6 015,37 грн. В іншій частині заявленої до стягнення пені (37 602,46 грн.) необхідні відмовити, оскільки вона обрахована позивачем невірно.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства сприяння обороні України задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства «Інтергал-банк», 03057, м.Київ, пр.Перемоги, б.52/2, код ЄДРПОУ 22932856, на користь:

- Товариства сприяння обороні України, 03057, м. Київ, пр. Перемоги, 52/2, код ЄДРПОУ 00014611, заборгованість з орендної плати в розмірі 373 994,05 грн., комунальні платежі в розмірі 56 056,57 грн., відшкодування податку на землю в розмірі 53 953,90 грн., відшкодування податку на нерухоме майно в розмірі 9 156,86 грн., пеню в розмірі 6 015,37 грн. та судовий збір в розмірі 7 488,07 грн., видавши наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.12.2015 року

Суддя Ю.О.Підченко